Попри припинення прямих закупівель російської нафти після вторгнення Росії в Україну, Австралія з 2023 року імпортувала понад 3 мільйони тонн нафтопродуктів російського походження через сінгапурський порт, який частково належить австралійському Macquarie Bank.
Чому Австралія продовжує імпортувати російські нафтопродукти?
Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Австралія припинила прямі закупівлі палива у Російської Федерації. Однак нові дані свідчать про існування прогалини в урядових санкціях, яка дозволяє імпортувати нафтопродукти російського походження, якщо вони були перероблені в третій країні. За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), з 2023 року обсяг таких поставок до Австралії перевищив 3 мільйони тонн.
Як зазначає аналітик CREA Вайбхав Рагунандан, ця схема опосередковано сприяє збільшенню видобутку нафти в Росії та, відповідно, податкових надходжень до бюджету Кремля. “Це серйозна лазівка, якою користуються австралійські покупці, які, перебуваючи на правильній стороні закону, безсумнівно, перебувають на неправильному боці етики”, – заявив Рагунандан.
Які наслідки цього імпорту?
Він додав, що така ситуація не лише дозволяє продовжувати потік російської нафти на світові ринки, але й дає можливість австралійським компаніям заробляти на цьому. Згідно з урядовими даними, з січня 2023 року майже чверть усього імпорту переробленої нафти до Австралії надходить із Сінгапуру.
Ключовим вузлом у цьому ланцюжку поставок є Універсальний термінал порту Джуронг у Сінгапурі, який частково належить інвестиційному фонду австралійського банку Macquarie. Аналітики стверджують, що близько третини російських нафтопродуктів, що надійшли до Сінгапуру, пройшли саме через цей термінал.
У відповідь на запит, представник Macquarie повідомив, що мажоритарним власником терміналу є сінгапурська державна структура, і його діяльність підпорядковується місцевому та міжнародному законодавству. Водночас представник банку не надав гарантій, що термінал не продавав нафту російського походження до Австралії.
Згаданий термінал продавав нафту таким великим трейдерам, як Trafigura та Vitol. Далі Vitol продавали їх, зокрема, оператору АЗС Shell та підряднику австралійських збройних сил Viva Energy. Представники Vitol, Viva Energy та Trafigura заявили, що їхні компанії діють у повній відповідності до всіх чинних законів і нормативних актів, включно із санкційними положеннями. Проте вони не надали гарантій, що не купували і не продавали нафтопродукти російського походження.
