Підтримувана Росією індійська нафтова компанія Nayara Energy призначила Сергія Денисова новим генеральним директором. Про це повідомляє Reuters. Кадрові зміни сталися через кілька днів після того, як Європейський Союз оголосив новий пакет санкцій проти Росії, що торкнувся Nayara Energy.

Це вже другий серйозний удар по компанії після відмови кількох танкерів завантажувати нафтопродукти з порту Вадінар.

Хто такий Сергій Денисов?

Nayara Energy, що базується в Мумбаї, повідомила про призначення Сергія Денисова генеральним директором замість Алессандро де Дорідеса, який приєднався до компанії у квітні 2024 року. Денисов працює в Nayara Energy з 2017 року та має досвід управління ключовими проєктами компанії.

Яка реакція Nayara Energy на санкції?

Компанія засудила рішення ЄС, назвавши його “несправедливим і одностороннім”. Частка російської компанії “Роснефть” у Nayara Energy становить 49,13%, ще приблизно стільки ж належить консорціуму Kesani Enterprises Co Ltd, до якого входить італійська Mareterra Group та російська United Capital Partners.

Індія, яка після початку війни Росії проти України стала найбільшим імпортером російської морської нафти, заявила, що не приєднується до санкцій ЄС. Нагадаємо: Reliance, яка переробляє майже 600 000 барелів нафти на день, почала відходити від сировини з Росії на тлі нових санкцій Євросоюзу на дизель, вироблений з російської нафти.

Другий танкер змінив плани щодо завантаження пального на заводі Nayara Energy в Індії після введення санкцій ЄС. Нафтовий танкер Talara, зафрахтований великою енергетичною компанією BP, вийшов з порту Вадінар індійського нафтопереробного заводу Nayara Energy, що потрапив під санкції, так і не завантаживши дизельне паливо.

Ціни на кавун в Україні продовжують стрімко знижуватись. Станом на сьогоднішній день, відпускні ціни на кавун в Україні вже в середньому на 28% нижчі, ніж наприкінці липня 2024 року. Про це повідомляє моніторингова платформа EastFruit.

Чому знижуються ціни на кавуни?

На ціни вплинуло різке збільшення пропозиції баштанних на ринку, пояснюють аналітики проекту. “Через спекотну і сонячну погоду темпи дозрівання цієї культури в полях суттєво прискорилися. При цьому посуха, що спостерігається у південних областях, негативно позначається на якості кавунів, що посилює темпи зниження цін у даному сегменті”, – йдеться у повідомленні.

Ціни на кавуни з місцевих господарств вже опустилися до 5-14 грн/кг залежно від якості та обсягів запропонованих партій, що в середньому на 36% дешевше, ніж наприкінці минулого робочого тижня. І продавці чекають подальшого цінового спаду, зазначає EastFruit.

Яка ситуація з врожаєм кавунів?

У той же час, інший профільний ресурс, Agroportal.ua, повідомляє, що тривала посуха на Херсонщині не дозволяє фермерам виростити бажаний урожай кавуна. Аграрії кажуть, що врожаю може не бути або він буде дуже малий, оскільки рослини не можуть нормально розвиватися. “Цього року опадів не було від зими, дуже сухо. Ми вирощуємо кавуни на відкритому ґрунті, а для цього потрібно, аби земля була прогріта навесні та опадів було достатньо, а у нас були весняні приморозки, тому ми чекали і аж у травні висіяли насіння. Сходи кавун сформував дуже погані, плоди недорозвинені, вологи немає, тому, думаю, що врожай буде мінімальний”, — зазначили, зокрема, у ФГ “Лемко Таврії”.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що цьогоріч на правобережжі Херсонщини планують зібрати понад 30 тисяч тонн кавунів, площі під баштанні збільшили цього року в півтора раза. У 2025 році кавунами засіяли 1500 гектарів, торік – понад 600 гектар. Ще на 400 гектарах посадили дині.

Раніше повідомлялося, що за прогнозом Мінагро, цьогоріч урожай кавунів та динь сягне 240 тис. тонн, а загальна площа під ними становитиме 30 тис. га. Після окупації частини територій півдня України, площі під кавунами в країні відновилися, а новими лідерами вирощування стали центральні та східні області.

Також повідомлялося, що у серпні минулого року ціни на кавуни в Україні знизилися на третину, і кавун в Україні коштував в середньому на 60% дешевше, ніж на початку серпня 2023 року. Тоді поліпшення погодних умов практично по всій території країни дозволили українським виробникам кавунів відновити активні збиральні роботи, що призводило до збільшення пропозиції цієї продукції на ринку.

Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна потребує 65 мільярдів доларів на рік для покриття дефіциту бюджету та оборонного виробництва. Про це пише “Інтерфакс-Україна”.

“Україні потрібно закрити дефіцит 40 мільярдів на рік. Українське виробництво дронів на сьогодні потребує, щоб ми нормально працювали, 25 мільярдів на рік. Це вже 65, якщо все це закривати”, – сказав Зеленський.

Які кроки вживає Україна для фінансування?

Він додав, що обговорює питання фінансування з керівництвом ЄС, НАТО, а також лідерами США, Франції та Великої Британії. Окремо готується програма підтримки української армії на перспективу.

“Раніше європейці відмовлялися давати гроші на заробітні плати наших військових, тільки на зброю. Але так виходить, що наші військові можуть бути саме цією зброєю, яка захищає всіх”, – пояснив президент.

Яка ситуація з бюджетом України?

Нагадаємо: Незалежність створеної в Україні антикорупційної інфраструктури є критичним елементом програми співробітництва України та Міжнародного валютного фонду (МВФ). Раніше повідомлялося, що після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік.

Два російські автовиробники, КамАЗ і Горьківський автозавод у Нижньому Новгороді (ГАЗ), із серпня перейдуть на чотириденний робочий тиждень через важку ситуацію на автомобільному ринку. Можливість введення скороченого робочого графіка до осені також розглядає АвтоВАЗ. Про це пише російське видання “Медуза”.

Чому ГАЗ переходить на чотириденний тиждень?

Горьківський автозавод оголосив про перехід на чотириденний режим роботи 24 липня, пояснивши, що це “допоможе зберегти робочі місця і налагодити обсяг виробництва відповідно до попиту”. У коментарі компанії йдеться про те, що в умовах високої ставки Центробанку РФ падіння ринку за підсумками першого півріччя становило майже 40% у сегменті середньотоннажних вантажівок, 30% у сегменті легких комерційних автомобілів і 60% у сегменті автобусів.

Які причини спаду на ринку вантажівок?

У заяві КамАЗа, опублікованій 25 липня, йдеться, що ринок вантажівок масою понад 14 тонн за підсумками півріччя скоротився майже на 60%. Причинами спаду КамАЗ називає “недалекоглядну політику” іноземних імпортерів, які ввезли у 2024 році надмірну кількість техніки, і грошово-кредитну політику Центробанку – через неї транспортні компанії не можуть придбати нову техніку за рахунок кредитів, а також змушені повертати взяту торік у лізинг техніку лізингодавцям. При цьому продажі самого КамАЗа скоротилися менш ніж на 30%.

Очікувати зростання продажів випущеної у 2025 році техніки, як пояснює КамАЗ, “не доводиться”, і в цій ситуації російські виробники “змушені вживати екстраординарних заходів”, до числа яких належить введення скороченого робочого тижня. У КамАЗ вона буде введена з 1 серпня.

Про можливий перехід на чотириденний тиждень раніше також повідомив АвтоВАЗ. Компанія розгляне таку можливість восени через “загальні тенденції” на російському автомобільному ринку. Йдеться про високу ключову ставку і посилення вимог регулятора до позичальників за автокредитами.

Нагадаємо: Центральний Банк Росії 25 липня знизив ключову ставку з 20% до 18%. За підсумками 2024 року прибуток найбільшого в Росії виробника вантажних автомобілів – компанії “КамАЗ” – обвалився у 28 разів. Російський автогігант “АвтоВАЗ” заявив, що розглядає запровадження чотириденного робочого тижня через тиск високих відсоткових ставок і конкуренцією з боку китайських автовиробників, що негативно впливає на продажі.

В Україні агробізнес розвивається: наразі на одну закриту компанію припадає 2,5 нових. Про це свідчать дані Опендатабот. 8 644 агрокомпанії загалом зареєстрували в Україні з 2021 року.

Які регіони є найактивнішими у відкритті агрокомпаній?

Найактивнішим був 2021 рік — тоді з’явилося 2 678 компаній. Цьогоріч вже зареєстрували 869 нових агропідприємств. Найактивніше агробізнес відкривали в Одеській області – зареєстровано 612 нових компаній. Майже не відстають Київ (600), Львівщина (597), Вінниччина (591) та Дніпропетровщина (535).

Скільки агрокомпаній закрилися за останні роки?

Водночас 3 416 аграрних підприємств закрилось з 2021 по 2025 роки в Україні. Найбільше припинень відбулося у 2021 році — 1 070 компаній. Цьогоріч 536 агрокомпаній вирішили закритись. Найбільше агрокомпаній закрилось так само на Одещині — 606. Також багато закриттів на Дніпропетровщині (225), та Хмельниччині (201).

1738 агрокомпаній релокувались до інших регіонів за цей час. З них 346 агробізнесів переїхали до західних областей України за останні 5 років. Майже половина релокантів, що вирішили переїхати на захід, обрали Львівщину.

В повідомленні зазначається, що деякі агрокомпанії, що відкрились за цей час, впевнено нарощують статки. “Фармзаат Україна” – за 2024 рік дохід компанії виріс у 3,3 раза та сягнув 770 млн грн. “Нива-плюс” – торік компанія заробила 530 млн грн, що у півтора раза більше, ніж у 2023. “Агропромтехніка” – дохід виріс у 2,7 раза за рік та склав 392 млн грн. “Краснопавлівський КХП” – 308 млн грн, що в 1,3 рази більше, ніж у 2023. “Агрофірма Малинівська” – за рік дохід компанії виріс у 2,8 раза, до 299 млн грн.

Нагадаємо: 39% аграрних компаній в Україні постають перед труднощами в пошуку персоналу.