Крюківський вагонобудівний завод (КВБЗ) заявив, що у законопроєкті про державний бюджет на 2026 рік не передбачено фінансування для придбання нових пасажирських вагонів. Про це йдеться у публікації на сайті КВБЗ.

“Законопроєктом про Державний бюджет України на 2026 рік, що розглядається у Верховній Раді, фінансування для придбання нових пасажирських вагонів не передбачено”, – зазначає КВБЗ.

Які наслідки відсутності фінансування?

ПАТ “КВБЗ” разом із підприємствами-суміжниками за державним замовленням АТ “Укрзалізниця” здійснює постачання нових пасажирських вагонів у рамках реалізації публічного інвестиційного проєкту “Придбання пасажирських вагонів”, що передбачає закупівлю 366 одиниць. У 2025 році підписано договори на постачання наступних 100 вагонів, а поставка нових вагонів 2026 року розпочнеться до початку літніх перевезень. Інвестиційним проєктом передбачено закупівлю ще 200 вагонів у період 2026-2027 років.

Що буде, якщо фінансування не буде?

“У разі невключення таких видатків до держбюджету проєкт буде призупинений, і державного замовлення на пасажирські вагони не буде. Це призведе до непоправних незворотних наслідків – відтоку фахівців та вмирання галузі пасажирського вагонобудування”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що влітку цього року “Укрзалізниця” підписала з “Крюківським вагонобудівним заводом” контракти на виробництво нових пасажирських вагонів. Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” завершила прийом всіх 66 нових вагонів цьогорічної партії, які поповнили одразу 4 флагманські поїзди, що сполучатимуть прифронтові Харківщину, Дніпропетровщину та Донеччину з Галичиною та Закарпаттям.

Також варто зазначити, що вагоноремонтні підприємства “Укрзалізниці” очікують, що цей рік закінчать зі збитками у 600 мільйонів гривень через падіння обсягів залізничних перевезень та профіцит вантажних вагонів на ринку. Окрім того, Агентство з розшуку та менеджменту активів відкрило прийом пропозицій щодо управління 25% статутного капіталу ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод”.

З 28 жовтня в усіх пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні запрацювала система Entry/Exit System (EES), яка передбачає збір біометричних даних громадян третіх країн. Про це повідомляє Держприкордонслужба.

“EES впроваджується для прискорення прикордонного контролю, підвищення безпеки та точного обліку термінів перебування іноземців у ЄС”, – йдеться в повідомленні.

За даними угорської сторони, раніше система почала діяти в пунктах пропуску “Берегшурань – Лужанка” (з 12 жовтня) та “Захонь – Чоп” (з 21 жовтня).

“Звертаємо увагу громадян: функціонування EES не впливає на загальний порядок перетину кордону”, – наголосили в ДПСУ.

Нагадаємо: 27 жовтня було можливе уповільнення руху на в’їзд у пунктах пропуску “Нижанковичі – Мальховіце”, “Смільниця – Кросценко” та “Грушів – Будомєж” у зв’язку з початком роботи цифрової Системи в’їзду/виїзду (Entry/Exit System, EES).

Індія та Росія підписали угоду про спільне виробництво пасажирських літаків за кілька тижнів до візиту очільника Кремля Владіміра Путіна. Про це повідомляє Bloomberg.

Індійська державна компанія Hindustan Aeronautics Ltd (HAL) підписала угоду з російською компанією United Aircraft Corp (UAC) про виробництво цивільних пасажирських літаків SJ-100, йдеться в заяві HAL від вівторка. У ній не зазначається, чи передбачає угода передачу технологій Індії або відповідні інвестиції.

Які наслідки угоди для Індії?

Підписання угоди свідчить про те, що відносини між Москвою та Нью-Делі залишаються міцними, незважаючи на зростаючий тиск з боку Білого дому. Оголошення з’явилося напередодні запланованого візиту Путіна до Індії в грудні.

“Це також буде перший випадок, коли в Індії буде вироблено повністю пасажирський літак. Ця співпраця між HAL та UAC є результатом взаємної довіри між організаціями”, — йдеться в заяві.

Що передбачає угода?

В рамках угоди HAL отримає права на виробництво двомоторних вузькофюзеляжних літаків SJ-100 для індійських замовників, додано в заяві. Ця угода підкріплює прагнення прем’єр-міністра Індії Нарендри Моді збільшити місцеве виробництво і може забезпечити більше літаків для короткомагістральних перевезень, оскільки Індія планує збільшити кількість аеропортів до 350 до 2047 року.

Нагадаємо: Індійські нафтопереробні компанії не робили нових замовлень на купівлю російської нафти з моменту запровадження санкцій і чекають роз’яснень від уряду та постачальників.

Україна атакувала російську енергетичну інфраструктуру за допомогою безпілотників, що призвело до порушення повітряного руху по всій країні. Це сталося третю ніч поспіль, про що повідомили російські власті.

Російські підрозділи ППО знищили за ніч загалом 100 українських дронів, включаючи шість над Московською областю. Решта безпілотників були знищені над 11 областями та Кримом, про що повідомило Міністерство оборони Росії в месенджері Telegram.

Які наслідки атак для російських аеропортів?

Контейнер для зберігання палива та мастильних матеріалів у місті Сімферополі в анексованому Росією Криму був уражений українським безпілотником і загорівся, про що повідомив призначений Москвою губернатор.

Російський авіаційний наглядовий орган Росавіація повідомив, що три з чотирьох аеропортів Москви та кілька інших по всій країні були закриті в ніч з міркувань безпеки.

Де ще відбулися удари?

У Республіці Марій Ел, що у східній частині європейської Росії, приблизно за 800 кілометрів від Москви, було зафіксовано удари поблизу одного з промислових об’єктів регіону. Регіональні власті повідомили, що руйнувань не було.

На південь від Марій Ел, в Ульяновській області, на місці знищених дронів спалахнула короткочасна пожежа, про що повідомив губернатор області Олексій Рускіх. Неофіційні новини в Telegram свідчать про те, що Київ намагався вразити нафтову інфраструктуру в цьому районі.

Крім того, Україна запустила кілька дронів, націлених на промислову зону Будьонівська в Ставропольському краї Росії.

Нагадаємо, що Росія завдала ударів по енергетичних об’єктах Дніпропетровської, Донецької та Одеської областей.

Слідчі вручили підозру експосадовиці Державної реєстраційної служби України. Її звинувачують у сприянні незаконному відчуженню з держвласності комплексу нерухомого майна “Заводу ‘Арсенал'” у Києві. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань, а також Офіс генерального прокурора.

“Працівники ДБР повідомили про підозру колишньому держреєстратору Державної реєстраційної служби України. Вона сприяла незаконному відчуженню з державної власності комплексу нерухомого майна, що належало ‘Заводу ‘Арсенал’ у Києві – одному з провідних підприємств оборонно-промислового комплексу країни”, – говориться у повідомленні.

Які звинувачення висунуті?

За даними слідства, державний реєстратор, зловживаючи своїм службовим становищем, незаконно зареєструвала право приватної власності на державне майно в інтересах трьох приватних структур. “Ділки незаконно привласнили понад 29 тис. кв. м комплексу, збитки держави оцінюються у понад 134 мільйони гривень”, – зазначають слідчі.

Яке покарання загрожує?

Колишній посадовиці, яка нині здійснює адвокатську діяльність, повідомлено про підозру у пособництві у привласненні майна шляхом зловживання службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах. Їй також вручено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна.

Процесуальне керівництво здійснює Офіс Генерального прокурора.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що обвинувальні акти щодо експосадовців Міноборони, які завдали державі збитків на 2,4 млрд гривень, направлено до суду. Раніше Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо спільника львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який завдав збитків державі на понад мільярд гривень. Він організував постачання неякісного військового спорядження для Міністерства оборони України на понад 1,16 млрд гривень. Служба безпеки України разом із Міністерством оборони виявила розтрату понад 1 мільярда гривень, виділених на закупівлю продуктів харчування для ЗСУ у 2022 році. Правоохоронці вручили підозру посадовцю квартирно-експлуатаційного управління, причетному до масштабних махінацій під час закупівлі ліжок для військових частин.