Стратегічна інвестиційна рада ухвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави на 2026 рік, що включає 149 ініціатив з орієнтовною загальною вартістю 11,4 трлн грн. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

З усіх схвалених проєктів 75 ініціатив базуються на основі існуючих, з орієнтовною вартістю близько 1 трлн грн. Решта 74 проєкти є новими, їх орієнтовна вартість становить близько 10,4 трлн грн.

У Мінфіні зазначили, що вказані суми є загальною кошторисною вартістю ініціатив, а не планом фінансування лише на 2026 рік. Єдиний проєктний портфель надає підстави ініціативам претендувати на повне або часткове фінансування з державного бюджету у 2026 році та наступних бюджетних періодах.

Які ключові пріоритети портфеля?

Ключові пріоритети портфеля включають:

• Муніципальна інфраструктура та послуги (Мінрозвитку) — 40 (26 програм, 14 проєктів)
• Транспорт (Мінрозвитку) — 39 (6 програм, 33 проєкти)
• Енергетика (Міненерго) — 25 (25 проєктів)
• Охорона здоров’я (МОЗ) — 22 (11 програм, 11 проєктів)
• Освіта і наука (МОН) — 10 (8 програм, 2 проєкти)
• Житло (Мінрозвитку) — 4 (4 програми)
• Соціальна сфера (Мінсоц) — 4 (2 програми, 2 проєкти)
• Довкілля (Мінекономіки) — 2 (2 програми)
• Публічні послуги та цифровізація (Мінцифри) — 1 (1 програма)
• Публічні фінанси (Мінфін) — 1 (1 проєкт)
• Правова діяльність та судочинство (Мін’юст) — 1 (1 проєкт)

Які зміни в бюджеті на наступний рік?

Читайте також: Уряд вдвічі зменшив непокриту “діру” бюджету на наступний рік. Як?

Кабінет міністрів України планує скасувати акти виконаних робіт. Відповідний законопроєкт вже внесений у Верховну Раду. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко на зустрічі з бізнесом в Закарпатті в п’ятницю, 5 вересня.

Урядовий законопроєкт №13598 передбачає скасування обов’язкового підписання акту виконаних робіт для оплати послуг у безготівковій формі, що слугувало підтвердженням отримання послуги. Такі зміни значно полегшать українським компаніям співпрацю з європейськими бізнес-партнерами.

Які переваги отримає бізнес?

«Оцінюємо сумарну економію українського бізнесу за рахунок цієї новації на рівні 20,2 млрд грн на рік», – зазначила Свириденко.

Що ще планується в інвестиційній сфері?

Нагадаємо, що Стратегічна інвестиційна рада схвалила Єдиний проєктний портфель публічних інвестицій держави на 2026 рік, що включає 149 ініціатив з орієнтовною загальною вартістю 11,4 трлн грн.

Які мости були відремонтовані?

На Чернігівщині завершили капремонт мостів на автомобільній дорозі Р-56 Чернігів – Пакуль – КПП Славутич – Чорнобиль. Про це повідомило Державне агентство відновлення. 5 вересня мости відкрили для транспорту. Йдеться про три мости через суходіл, збудовані у 1967 році. До капітального ремонту їхній стан був передаварійний.

Які роботи проводили під час ремонту?

Восени 2021 в ході капітального ремонту було збудовано тимчасові об’їзди та проведено демонтаж старих конструкцій. У січні-лютому 2022 року йшли роботи із забивання та випробування паль. Під час повномасштабного вторгнення ця частина Чернігівської області на місяць опинилась в окупації. Після деокупації мости три роки стояли недобудовані. У 2025 році капітальний ремонт відновили. Фахівці обласної Служби відновлення зробили опори та монолітні прогонові будови, укріпили схили габіонами, провели роботи з гідроізоляції конструкції мостів, а також влаштували нове асфальтобетонне покриття на штучних спорудах та підходах до них.

Чому це важливо для регіону?

“Завершити роботи на цих штучних спорудах важливо для забезпечення стабільного автомобільного сполучення між Черніговом та Славутичем. Тимчасові об’їзди не можуть використовуватися тривалий час, це становить небезпеку виникнення аварійних ситуацій”, – йдеться в повідомленні.

Нагадаємо: У Вінницькій, Одеській та Полтавській областях побудують нові водогони, на Дніпропетровщині та Миколаївщині – завершать розпочаті об’єкти.

Який курс долара прогнозують бізнесмени?

Середній курс долара, який закладають у бюджети на 2026 рік керівники членських компаній Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), становить 46 гривень за долар. Про це повідомила ЄБА, посилаючись на результати опитування асоціації “Прогнози бізнесу на 2026 рік”. Для порівняння, у 2025 році бізнеси закладали 44 грн/$, а у 2024 році – 41 грн/$.

Яка динаміка розвитку бізнесу очікується?

Цьогорічне дослідження демонструє переважно позитивну динаміку розвитку бізнесу у 2026 році – на це вказують 55% опитаних компаній. Минулого року позитивну динаміку очікували 53% керівників. Близько третини, а саме 30% бізнес-лідерів не очікують змін, а 15% прогнозують негативну динаміку.

Які інструменти використовуватимуть компанії?

29% опитаних компаній-членів Асоціації будують свої бізнес-плани з очікуванням того, що бойові дії можуть завершитись у 2026 році, тоді як 19% не розраховують на завершення війни наступного року. Водночас 52% не роблять ті чи інші прогнози.

Три чверті учасників опитування, а саме 74% компаній планують застосовувати ШІ-інструменти для оптимізації або підвищення ефективності роботи у своїй компанії у 2026 році. Це свідчить про зростаючу роль штучного інтелекту та процесів автоматизації в операційних процесах компаній, що може бути частковою відповіддю на проблему нестачі кадрів.

Здебільшого компанії застосовуватимуть ШІ-інструменти для навчання, підвищення ефективності аналітичної роботи, полегшення рутинних завдань, планування закупівель та продажів, а також в маркетингу, обліку, комунікації з клієнтами тощо.

Топ пріоритетних завдань для уряду на 2026 рік дещо оновився. До традиційних пунктів, важливих для бізнесу, як-то боротьба з корупцією (60%), необхідність проведення судової реформи та встановлення верховенства права (54%), забезпечення макроекономічної стабільності (35%), додався пункт – виконання зобов’язань України в рамках статусу кандидата на вступ до ЄС (36%).

“Така зміна підкреслює важливість євроінтеграційного курсу не тільки для українського суспільства, але й бізнесу, що працює в Україні”, – йдеться в повідомленні.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Господарський суд Волинської області ухвалив рішення, згідно з яким ФГ “Фермер Волині” зобов’язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 4,5 га. Це рішення було прийнято 2 вересня.

Яка ділянка підлягає звільненню?

Мова йде про земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 0722885100:06:000:6269, що розташована на території Боратинської сільської ради Волинської області в селі Лучиці. Ділянка перебуває у комунальній власності.

Чому фермери були зобов’язані звільнити землю?

За даними прокуратури, фермерське господарство “Фермер Волині” обробляло цю землю без будь-яких рішень державної влади чи місцевого самоврядування про надання її у власність або користування. Аналіз супутникових знімків Sentinel-2 L2A підтвердив, що на ділянці аграрії вирощують сільськогосподарські культури, починаючи з 2021 року і до сьогодні.

На даний момент земля засіяна пшеницею, що також підтвердили відділ земельних ресурсів, кадастру та екологічної безпеки, а також комісія з питань земельних відносин Боратинської сільської ради. Місцеві мешканці також звернули увагу на незаконну діяльність ФГ “Фермер Волині”, проте місцева влада не реагувала на ці порушення.

В результаті суд ухвалив рішення про зобов’язання аграріїв звільнити самовільно зайняту ділянку. ФГ “Фермер Волині” належить Анатолію Самолюку, який також є керівником підприємства.

Нагадаємо, що Господарський суд міста Києва нещодавно повернув у комунальну власність столиці нежитлову будівлю на вул. Спаській, 12, де розташований столичний департамент охорони культурної спадщини.