Потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, з яких лише половину профінансує державний бюджет. Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа.

За її словами, вартість війни постійно зростає: якщо рік тому один день бойових дій коштував бюджету 140 мільйонів доларів, то зараз ця сума становить 172 мільйони доларів. У цю суму входять зарплати військових, боєприпаси, зброя, а також підтримка поранених, зниклих безвісти та сімей загиблих.

Наразі 31% ВВП України йде на оборону, що є найвищим показником у світі. “Україна сильна і стійка, але їй потрібна допомога”, – зазначила Підласа.

Яким чином буде фінансуватися оборона?

Загалом половину з цих потреб планують фінансувати коштом українського бюджету, а іншу частину – міжнародною військовою допомогою. Для порівняння, торік Росія витратила на війну близько 150 мільярдів доларів, розповіла Підласа.

Які плани на 2025 рік?

Нагадаємо, що на 2025 рік український уряд планував спрямувати з держбюджету 2,2 трлн гривень.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Двоє американських законодавців заявили, що закликатимуть колег прив’язати законопроєкт про суворі санкції проти Росії за війну проти України до обов’язкового для ухвалення законопроєкту про фінансування роботи федерального уряду. Про це повідомляє агентство Reuters.

Сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем та конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік уже кілька місяців просувають законодавство, яке передбачає запровадження санкцій проти Москви, якщо вона відмовиться вести переговори про мир з Україною. Заходи включають вторинні санкції проти Індії та Китаю за купівлю російської нафти.

Чому законодавці наполягають на санкціях?

Лідери Сенату та Палати представників поки утримуються від винесення документа на голосування, оскільки президент Дональд Трамп не поспішає запроваджувати нові санкції проти Росії. Натомість він віддає перевагу запровадженню мит на товари з Індії, другого після Китаю найбільшого покупця російської нафти.

Обов’язковий до ухвалення фінансовий законопроєкт, відомий як резолюція про продовження фінансування (Continuing Resolution, CR), може дати ініціаторам шанс просунути санкційний пакет. «Цього тижня ми закликатимемо колег з обох партій приєднатися до нас, щоб просунути це законодавство й стати на захист свободи від тиранії», — йдеться в заяві Ґрема та Фіцпатріка. — «Час має вирішальне значення».

Які санкції плануються?

Законодавці похвалили Трампа за його заяву в суботу про готовність США запровадити нові енергетичні санкції проти Росії, але лише за умови, що всі країни НАТО припинять купувати російську нафту та вживуть аналогічних заходів. «Ми переконані, що поєднання санкцій і мит разом із продажем високотехнологічної американської зброї Україні є ключем, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів для справедливого та почесного миру», — додали вони.

Білий дім поки не прокоментував намір законодавців домогтися включення санкцій до резолюції про продовження фінансування. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social повідомив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Росії, якщо це зроблять усі країни НАТО і якщо вони припинять купувати російську нафту.

Американські та китайські посадовці в неділю зустрінуться в Мадриді, щоб обговорити давні торговельні суперечки, дедлайн щодо продажу китайського додатку TikTok та вимоги Вашингтона до країн «Великої сімки» й європейських союзників запровадити мита на Китай, аби зупинити його закупівлі російської нафти. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які питання будуть обговорюватися?

Переговори в столиці Іспанії стануть уже четвертою зустріччю за останні чотири місяці міністра фінансів США Скотта Бессента й торгового представника Джеймісона Ґріра з віцепрем’єром КНР Хе Ліфеном у європейських містах, спрямованою на те, щоб не допустити краху торговельних відносин між США та Китаєм через мита адміністрації Дональда Трампа.

Разом із головним китайським торговим переговорником Лі Ченґґаном вони востаннє зустрічались у Стокгольмі в липні, де попередньо домовилися ще на 90 днів продовжити торговельне перемир’я, яке значно скоротило тризначні взаємні мита й відновило постачання рідкоземельних мінералів із Китаю до США.

Що очікувати від переговорів?

Трамп затвердив продовження чинних мит США на китайські товари на рівні близько 55% до 10 листопада. Експерти зазначають, що на переговорах, які приймає соціалістичний прем’єр Іспанії Педро Санчес, не варто чекати суттєвого прориву. Найімовірніший результат — чергове продовження терміну для китайської компанії ByteDance, власника популярного додатку TikTok, щоб вона продала свої американські активи до 17 вересня або зіткнулася з блокуванням у США.

Джерело, знайоме з обговореннями майбутнього TikTok у команді Трампа, повідомило, що угоди не очікується, але дедлайн буде подовжено вже вчетверте з початку його каденції. Минулого місяця Трамп сам завів обліковий запис у TikTok.

Питання TikTok раніше не піднімалося під час раундів торгових переговорів у Женеві, Лондоні та Стокгольмі. Проте, за словами джерела, його офіційне включення до порядку денного тепер дає адміністрації Трампа політичне прикриття для ще одного подовження, що може викликати невдоволення як у республіканців, так і в демократів у Конгресі, які вимагають продажу TikTok американській компанії задля зниження ризиків для нацбезпеки.

Колишня торговельна переговорниця США та керівниця Азійського інституту політики у Вашингтоні Венді Катлер вважає, що більш значущі «результати» відкладені до можливої зустрічі Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна пізніше цього року, ймовірно на саміті АТЕС у Сеулі наприкінці жовтня.

Йдеться про остаточне врегулювання питань безпеки навколо TikTok, зняття обмежень на закупівлю китайцями американської сої та зменшення мит на товари, пов’язані з фентанілом. Переговори в Мадриді можуть прокласти шлях до такої зустрічі.

Водночас, каже Катлер, вирішення ключових економічних претензій США до Китаю — зокрема вимог перейти на модель економіки з більшим внутрішнім споживанням і меншою залежністю від держсубсидованого експорту — може зайняти роки.

«Чесно кажучи, не думаю, що Китай поспішає укладати угоду без значних поступок із боку США у сфері експортного контролю та зниження мит, які є для Пекіна ключовими, — сказала вона. — І я не бачу, щоб США були готові на великі поступки, якщо не буде прориву за їхніми вимогами до Китаю».

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп вирішив утретє продовжити строк, відведений китайській компанії ByteDance для продажу американських активів додатку TikTok — тепер ще на 90 днів. Раніше стало відомо, що Китай та США планують обговорити питання продажу TikTok у США на майбутній зустрічі у Мадриді.

На Вінниччині завершили першу чергу будівництва єдиного в Україні мультифункціонального навчально-виробничого комплексу на базі Іллінецького аграрного фахового коледжу. Про це повідомляє Вінницька обласна військова адміністрація.

Як запевняє перша заступниця начальника ОВА Наталя Заболотна, створення цього об’єкту має надзвичайно велике значення для аграріїв нашої області, адже дозволяє безпечно зберігати врожай та мінімізувати втрати. “Воно включає сім холодильних камер загальною ємністю 1275 тонн з технологією регульованого газового середовища. Завдяки цьому овочі та фрукти довше залишаються свіжими, а аграрії можуть ефективніше планувати виробництво та постачання”, – пояснила вона.

Які перспективи має новий комплекс?

Очікується, що проєкт дозволить удосконалити сучасний досвід та впроваджувати прогресивні інноваційні технології у розвиток аграрного сектору Вінниччини, зокрема плодоовочівництва. Проєкт вартістю понад 4 млн євро реалізували за підтримки уряду Німеччини.

“Разом з керівником Проєкту ГФА Консалтинг Груп ГмбХ Сімоном Віттіхом та керівницею проєкту “Німецько-український фаховий діалог зі сталого розвитку плодоовочевого сектору (DUALOG)” Біргіт Майєр – Штейн оглянули потужності сховища”, – повідомила Заболотна.

Що далі для комплексу?

Наступні 2 і 3 черги комплексу передбачають будівництво цехів для подальшої переробки продукції й будівництво цивільного укриття, зазначила вона.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що загальний дефіцит приміщень для зберігання овочів в Україні складає понад 1,1 мільйон тонн. Через війну втрачено понад 281 тисячу тонн одночасного зберігання. Сьогодні 35% врожаю овочів не доїжджає до споживача – просто через відсутність належних умов зберігання.

Для ефективного зберігання врожаю в Україні необхідно звести сучасні овочесховища, які зможуть вміщувати від 10 000 до 20 000 тонн продукції в кожній області. Мінекономіки розробляє механізм запровадження з 2026 року нової програми безповоротної державної допомоги для будівництва овочесховищ.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Німецька поліція не заарештувала судно “Scanlark”, екіпаж якого підозрюється у шпигуванні. Проте, навігаційні системи були вилучені, тож судно визнали непридатним до плавання і воно залишиться в Німеччині до встановлення нового та завершення перевірок безпеки. Про це повідомляє видання NL Times.

Що сталося на борту судна?

7 вересня в шлюзі в Кілі на борт 74-метрового судна піднялися 40 співробітників спецпідрозділу німецької поліції, які провели обшук. На борту знаходилися п’ятеро русомовних чоловіків, а також камери кругового огляду і GPS-антени. Влада вилучила підозрілі предмети та розпочала розслідування у справі про можливу шпигунську діяльність та підготовку саботажу.

Чи є “Scanlark” розвідувальним кораблем?

За даними німецької прокуратури, “Scanlark” може бути не звичайним вантажним судном, а розвідувальним кораблем. Повідомляється, що 26 серпня з його палуби був запущений дрон, який пролетів над німецьким фрегатом на військово-морській базі в Кілі та зробив знімки військових об’єктів.

Судно експлуатується естонською компанією Vista Shipping Agency і зареєстроване у Сент-Вінсенті і Гренадині. З 2009 року судно регулярно проходить через Північний і Балтійський канали.

Які наслідки для безпеки в регіоні?

Раніше повідомлялося, що німецькі спеціальні сили обшукали вантажне судно в Кільському шлюзі, оскільки з нього був запущений розвідувальний дрон. До того, як судно прибуло до гавані Кіля, безпілотник пролетів над військовим кораблем, щоб вести спостереження та зробити фотографії.

Згідно з інформацією, Росія або її представники запускають безпілотні літаки-розвідники над маршрутами, які США та їхні союзники використовують для перевезення військових вантажів через східну частину Німеччини. У період з січня по березень цього року над важливими об’єктами в Німеччині було зафіксовано 536 безпілотників.

Найбільший порт Європи, Роттердам, готується до потенційного конфлікту з Росією, резервуючи місця для суден з військовими вантажами і плануючи, куди перенаправляти вантажі, якщо почнеться війна. Тим часом Данія почала використовувати на Балтійському морі морські дрони, які на тлі зростаючої загрози гібридних атак з боку Росії, допоможуть захистити підводну інфраструктуру та спостерігати за судами.