До держбюджету надійде 3,37 млн євро (орієнтовно 163 млн грн) від французької компанії, дотичної до справи НАБУ і САП щодо зловживань на ДП “Поліграфкомбінат ‘Україна'”. Це перша в історії антикорупційних органів компенсація, яку сплатить іноземне підприємство. Про це повідомило Національне антикорупційне бюро.

Угоду з компанією уклала Національна фінансова прокуратура Франції 8 липня, а 3 вересня її затвердив суд у Парижі. Кошти вже заблоковані на спеціальному рахунку, трансфер відбудеться найближчим часом, повідомили в пресслужбі САП.

Які зловживання були виявлені?

Розслідування НАБУ і САП встановило, що поліграфкомбінат закуповував у французької компанії матеріали за завищеними цінами через естонську компанію-прокладку, а колишній директор державного підприємства отримав за це неправомірну вигоду у вигляді авторських прав на дизайни захисних елементів документів.

Витратні матеріали для обладнання, які містять захисні елементи, поліграфкомбінату “Україна” постачала французька компанія Surys. САП забезпечувала координацію дій із захисту інтересів України у французькому суді разом із Національною фінансовою прокуратурою Франції.

Хто фігурує у справі?

Йдеться про справу про махінації з паспортами, одним із фігурантів якої є ексміністр охорони здоров’я України Максим Степанов, який очолював поліграфкомбінат “Україна” з 2011 по 2016 роки. Розслідування справи Україна проводила спільно з Францією та Естонією під егідою Євроюсту. Загалом у провадженні повідомлено про підозру вісьмом особам.

У грудні 2024 року українська сторона забезпечила укладання угоди про визнання винуватості з наближеною до колишнього керівника поліграфкомбінату особою. “Вищий антикорупційний суд ухвалив вирок: обвинувачена компенсувала 14,5 млн грн збитків, сплатила 2 млн грн донату на ЗСУ та надала критично важливі викривальні показання щодо шести осіб. Ці показання стали одним із ключових доказів у межах французької та естонської судових справ”, – розповіли у САП.

В Україні розслідування у справі поліграфкомбінату завершено, сторона захисту ознайомлюється з матеріалами. Нагадаємо: У 2023 році було викрито масштабну міжнародну схему заволодіння коштами держпідприємства “Поліграфічний комбінат ‘Україна'” у 2013-2016 роках при виробництві паспортів громадян України, ID-карт, посвідчень водія.

В Україні сформовані достатні запаси вугілля для проходження зими, але на випадок зупинки вуглевидобутку, який, як і газовидобуток, перебуває під ризиком обстрілів з боку РФ, теплова генерація готова імпортувати паливо. Про це повідомив член наглядової ради НЕК “Укренерго” Юрій Бойко.

Які ризики пов’язані з вуглевидобутком?

“Оскільки ключовим джерелом вуглевидобутку на сьогодні фактично є павлоградський регіон, який перебуває під регулярними обстрілами, то треба бути свідомими того, що це також ризик. Він як мінімум потребує уваги і розуміння того, що в разі погіршення ситуації може виникнути потреба в імпорті. Для традиційної зими запасів вугілля більш ніж достатньо, але для зими в умовах війни треба враховувати ризик і мати план Б. Наскільки я знаю зі спілкування з колегами, які представляють генеруючі компанії, такий план у них є”, – сказав Бойко.

Яка ситуація з запасами вугілля?

Він зазначив, що на сьогодні на складах ТЕС приблизно 2 млн тонн вугілля. “Це для зими робота на 2 місяці, але це майже максимальний обсяг, який можна накопичити на станціях, бо стандартний сценарій передбачає підвіз ресурсу”, – пояснив Бойко.

Нагадаємо: в кінці серпня росіяни атакували шахту ДТЕК в Добропільській громаді Донецької області. Загинув працівник, троє поранені.

Середня врожайність на Херсонщині за рік приблизно вдвічі менша, аніж торік. Про це повідомив директор департаменту розвитку сільського господарства Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.

«Якщо брати середню урожайність по області, то вона дуже-дуже сумна. У півтора-два рази нижча, ніж торік. Хоча площі посівів збільшили. Минулого року посіяли 153 тис. гектарів всіх культур, а в цьому – 230 тис. гектарів», – зазначив Юнусов.

Які культури збирають фермери Херсонщини?

Фермери Херсонщини зібрали пшеницю, ячмінь, горох, просо та овочеві культури, а також починають збирати соняшник. Проте в деяких господарствах соняшник навіть не зійшов, або його урожайність дуже низька, подекуди лише 2-3 центнери з гектара.

Що вплинуло на зниження врожайності?

Юнусов зазначає, що значні площі посівів загинули через приморозки навесні та посуху влітку. Близько 20-30 тис. га соняшника будуть оформлені як загиблі. Найбільше постраждали господарства Бериславського району та Дар’ївської громади. Окрім цього, на зниження врожайності вплинула безпекова ситуація. Через скиди з дронів та артилерійські удари згоріло 3200 га полів.

Що відомо про новий завод?

У Черкаській області стартувало будівництво заводу з виробництва картоплі фрі, потужністю до 60 тисяч тонн. Про це повідомив очільник ОВА Ігор Табурець. “Компанія ‘Філд-груп’ зводить його на території нового індустріального парку ‘Біосенс’, що повністю відповідає стратегії розвитку нашої області”, – зазначив він.

Які переваги нового підприємства?

Табурець підкреслив, що “ми працюємо над зміщенням фокусу з вирощування сировини до глибокої переробки. Бо це про додану вартість, зниження залежності від імпорту і експортоорієнтованість. А ще – про щонайменше 300 нових робочих місць на цьому підприємстві”.

Які перспективи індустріального парку?

“Цей індустріальний парк має всі шанси стати успішним прикладом створення інвестиційних майданчиків нового типу. Технічна підтримка – від міжнародників: команди UNIDO в межах Глобального проєкту екоіндустріальних парків (GEIPP II – Україна)”, – додав чиновник.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що підприємство ‘Потейто Агро’ готується до запуску заводу із переробки картоплі на фрі, частина обладнання вже доставлена в господарство. Потужність перероблювання становитиме приблизно 150-180 тисяч тонн на рік.

Виконавча директорка Української асоціації виробників картоплі (УАВК) Ольга Самойліченко розповіла, що вирощувати сорти картоплі для переробки на фрі хочуть чи не всі українські картоплярі, адже її вартість удвічі більша, ніж чипсової. Проте це складно втілити технологічно, оскільки відповідні сорти потребують значного зрошення.

Раніше також повідомлялося, що з початком повномасштабного вторгнення українські аграрії втратили галузь переробки томатів, і її поки не почали відновлювати.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Які зміни передбачає нова угода?

Україна та Європейський Союз готуються підписати оновлену торгову угоду, яка передбачає розширення квот на агропродукцію та водночас збереження захисних механізмів для ринків країн-членів ЄС. Очікується, що угода набуде чинності до кінця вересня 2025 року.

Як зазначив заступник міністра економіки та торговий представник України Тарас Качка, документ ґрунтується на оновленій редакції статті 29 Угоди про асоціацію та створює передбачувані рамки для експорту української продукції до ЄС. У коментарі Forbes він зазначив, що згідно з новими умовами, передбачено збільшення квот на зернові (з 1 млн до 1,3 млн тонн), ячмінь (з 350 тис. до 450 тис. тонн), птицю (з 90 тис. до 120 тис. тонн) та цукор (з 20 тис. до 100 тис. тонн).

Які виклики постануть перед українськими аграріями?

“Водночас квоти залишаються для так званих ‘чутливих товарів’ — м’яса, молока, цукру та біоетанолу. Саме ці сектори потребують особливого захисту через ризик конкуренції з європейськими виробниками”, – говориться у публікації. Окремим блоком угода закріплює механізм запобіжників, який дозволяє країнам-членам ЄС тимчасово обмежувати імпорт певної продукції. Польща вже заявила про готовність застосувати цей інструмент для захисту своїх фермерів.

“Перехід на європейські стандарти також стане викликом для українських аграріїв. Експерти наголошують, що адаптація вимог потребуватиме значних інвестицій, особливо від дрібних виробників, для яких модернізація виробництва та сертифікація можуть стати серйозним фінансовим тягарем”, – пише сайт.

Які економічні наслідки угоди?

Таким чином, оновлена угода відкриває для України більше можливостей на ринку ЄС, але водночас залишає низку викликів, які аграрний сектор має подолати для повноцінної інтеграції у європейський економічний простір. Торгівля агропродукцією між Україною та ЄС за пів року склала $7,6 млрд.

Нагадаємо: раніше “Радіо Свобода” зазначала, що оновлена торгівельна угода між Європейським Союзом та Україною сигналізує про силу аграрного лобі у ЄС. Угода, яка була попередньо узгоджена між Брюсселем і Києвом наприкінці червня, тепер підкріплена конкретною пропозицією Єврокомісії. Більшість чиновників ЄС вважають, що саме аграрне лобі ЄС сповільнить процес вступу України до ЄС.

Понад 300 мільярдів євро, або 25% бюджету ЄС, спрямовуються на сільське господарство, часто у формі прямої допомоги фермерам країн-членів. Це гроші, якими фермери ЄС навряд чи захочуть ділитися зі своїми українськими колегами найближчим часом.

6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Скасування торгових преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році, заявив заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.