Union Pacific та Norfolk Southern обговорюють злиття

Union Pacific і Norfolk Southern ведуть переговори про найбільше злиття в історії американських залізниць, яке може оцінюватися у понад 200 млрд дол. Про це пише Financial Times.

Які плани у компаній?

Union Pacific із Небраски підтвердила, що обговорює “просунуту стадію потенційного об’єднання бізнесу” з Norfolk Southern. Йдеться про створення першої трансконтинентальної залізничної мережі у США.

Які виклики стоять перед угодою?

Можлива угода повинна отримати схвалення Ради з питань наземного транспорту та підтримку адміністрації президента Дональда Трампа. Сектор залізничних перевезень нині перебуває під тиском через коливання вантажопотоків, підвищення витрат на паливо та робочу силу, а також ризик нових мит.

Які наслідки можуть бути для ринку?

За даними аналітиків, інтеграція двох операторів може зменшити затори у Чикаго, де поїзди нині переходять між перевізниками, і прискорити перевезення вантажів від узбережжя до узбережжя. Водночас клієнти побоюються, що об’єднана компанія отримає надмірну ринкову владу, що може вплинути на тарифи.

Попередні злиття у галузі вимагали значних поступок: компанії продавали маршрути конкурентам або дозволяли спільне користування коліями, аби уникнути монополізації.

Укрзалізниця впроваджує верифікацію через Дія.Підпис

Укрзалізниця поширює у тестовому режимі верифікацію через Дія.Підпис для п’яти популярних внутрішніх поїздів. Вона вже працює для міжнародних рейсів. Про це йдеться у повідомленні компанії.

“Продовжуємо використовувати всі способи, щоби зменшити кількість можливих зловживань під час придбання залізничних квитків. Відтак з 1 серпня, аби купити чи повернути квитки на певні внутрішні поїзди, пасажири повинні верифікувати особу через Дія.Підпис“, – зазначено в УЗ.

Які рейси підпадають під нові правила?

На першому етапі впровадження змін верифікація потрібна на рейси: №105/106 Одеса-Київ; №91/92 Львів-Київ; №29/30 Київ-Ужгород; №12 Львів-Одеса; №27/28 Київ-Чоп. Придбання квитків на ці рейси через каси буде недоступне.

Що ще планує Укрзалізниця?

Нові правила не стосуватимуться рейсів зі спецрезервом квитків для військовослужбовців. Укрзалізниця також зазначила, що продовжує роботу над запровадженням авторизації у застосунку через BankID. Робиться це у відповідь на дефіцит квитків.

Нагадаємо: Укрзалізниця вирішила посилити перевірку документів у пасажирів перед посадкою у поїзди та оголосила новий етап боротьби з перекупниками.

Курс долара та євро на 25 липня 2023 року

Станом на 25 липня, офіційний курс долара до гривні зріс на 1 копійку, євро зріс – на 12 копійок. Про це йдеться в даних minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановили на рівні 41,77 грн, євро – 49,10 грн (на 24 липня долар – 41,76 грн, євро – 48,98 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 11:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,63 – 41,70 грн. Середні курси валют у касах банків були такими: Долар США – 41,50 – 42,00 грн (курс на 24 липня – 41,50 – 41,99 грн); Євро – 48,85 – 49,40 грн (курс на 24 липня – 48,60 – 49,30 грн).

Які курси долара та євро в банках?

У розрізі банків готівкові курси долара такі: Приватбанк – 41,35 – 41,95 грн; Ощадбанк – 41,57 – 41,97 грн; Укрсиббанк – 41,45 – 42,00 грн; ПУМБ – 41,50 – 42,10 грн; Райффайзен – 41,64 – 41,91 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні: Приватбанк – 48,45 – 49,45 грн; Ощадбанк – 48,70 – 49,60 грн; Укрсиббанк – 48,50 – 49,50 грн; ПУМБ – 48,70 – 49,40 грн; Райффайзен – 48,75 – 48,32 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою курс долара у Приватбанку становить 42,01 грн за долар, monobank – 42,00 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Білорусь обговорює фінансування від Росії на 2023 рік

Білорусь обговорює можливість залучення додаткового фінансування від Росії. Про це, як передає The Moscow Times, повідомив міністр фінансів Білорусі Юрій Сілеверстов.

Які потреби у фінансуванні має Білорусь?

За словами Сілеверстова, гроші потрібні зокрема для білоруського бюджету, який цього року зверстаний із дефіцитом 4,5 млрд білоруських рублів, або 1,6% ВВП. Крім того, повідомив Сілеверстов, Білорусь хотіла б залучити кредити для підтримки нафтопереробної галузі країни та інших інвестиційних проєктів.

Які суми обговорюються?

“Ми активно взаємодіємо щодо фінансування як інвестиційних проєктів, так і прямого фінансування. Ось ці питання якраз і обговорюються”, – сказав він. Про які суми йдеться, Сілеверстов не уточнив.

За даними Світового банку на 2023 рік, Білорусь була найбільшим боржником Росії: на неї припадало $8,2 млрд виданих Кремлем міждержавних кредитів. Це понад чверть загальної суми заборгованості іноземних держав перед Росією, яку Світовий банк оцінював у $28,9 млрд.

Які зміни в угодах з Росією?

Нагадаємо: У березні 2025 року Держдума ратифікувала угоду з Білоруссю про значне відтермінування погашення накопиченого боргу, платежі за яким мали початися цього року. За новими умовами, Мінськ зможе перенести виплати на 2031-36 рр., тобто на 7-12 років. Загалом під угоду потрапляє приблизно $800 млн заборгованості Білорусі.

Обшуки у ексзаступника голови ОП: деталі справи

Детективи Національного антикорупційного агентства в липні провели обшуки в будинку ексзаступника голови Офісу президента Андрія Єрмака Ростислави Шурми, який перебував в Німеччині. Про це йдеться в матеріалі Михайла Ткача на Українській правді з посиланням на джерела серед народних депутатів.

Детективи НАБУ провели обшуки за адресою проживання Шурми в передмісті Мюнхена спільно з німецькими правоохоронцями й вилучили його телефон. Слідчі дії проводились два тижні тому.

Чому обшуки стали останньою краплею для Зеленського?

За інформацією “Української правди”, обшуки у Шурми стали однією з останніх краплин для президента Володимира Зеленського, який вже за тиждень публічно звинуватить НАБУ і САП у “неефективності” і підпише закон про суттєве обмеження незалежності цих органів. Шурма був куратором Офісу президента Зеленського над всією економікою країни.

Які звинувачення стосуються бізнесу Шурми?

Нагадаємо: У серпні 2023 року було оприлюднено розслідування Bihus.Info про те, що сонячні станції під російською окупацією, співвласником яких є оточення Шурми, отримували оплату за “зеленим тарифом” до літа 2023 року, хоча, ймовірно, не мали зв’язку з об’єднаною енергосистемою України. Йдеться, зокрема, про ТОВ “КД Енерджі 2” і ТОВ “Відновлювальна Енергія Запоріжжя”, співвласником яких є брат Ростислава Шурми – Олег Шурма.

А співвласником ще двох компаній – ТОВ “Грін Енерджі Токмак” і ТОВ “Грандпауєр ЛЛС” – є Руслан Божко, колишній підлеглий Ростислава Шурми, якого вважають близькою до нього людиною. Шурма підтвердив, що його брат отримував плату від ДП “Гарантований покупець” за електроенергію з сонячних електростанцій, які розташовані на окупованих територіях, але це робив не тільки він, а і “всі інші компанії”.

Пізніше Національне антикорупційне бюро відкрило кримінальне провадження щодо виплат за електроенергію з сонячних електростанцій, які розташовані на окупованих територіях.