Рівень води у ставку-охолоджувачі Запорізької АЕС знизився трохи більше ніж на 3,2 метра з моменту руйнування Каховської греблі у червні 2023 року. За останні три місяці він зменшився майже на 60 сантиметрів. Про це повідомило Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Які заходи вживаються для покращення ситуації?

Окупаційна адміністрація ухвалила рішення про будівництво ізолюючої греблі у каналі ставка-охолоджувача, що постачає воду до декількох систем станції. Наразі Запорізька АЕС використовує мобільні насоси для перекачування води з головного ставка-охолоджувача у вказаний охолоджувальний канал, висота якого становить близько 14,1 метра. Це дозволяє іншим насосам подавати охолоджувальну воду на трансформатори головного реакторного блоку та інші важливі робочі системи.

Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив: “Ми будемо продовжувати дуже уважно стежити за цим питанням, оскільки надійний доступ до охолоджувальної води має вирішальне значення для ядерної безпеки”.

Яка ситуація з системами охолодження?

Минулими вихідними група МАГАТЕ провела обхід ще однієї важливої частини системи охолодження ЗАЕС — 12 ставків-спринклерів, вода з яких надходить зі свердловин ґрунтових вод, пробурених після руйнування Каховської греблі. Вказані ставки забезпечують водою охолодження реакторів і відпрацьованого палива, а також інших систем, важливих для безпеки. Група підтвердила, що всі ставки заповнені.

“Вкрай нестабільна ситуація із зовнішнім електропостачанням та труднощі, пов’язані з доступом до охолоджувальної води, продовжують залишатися двома найбільш проблемними сферами для забезпечення ядерної безпеки та захисту на ЗАЕС”, — наголошують в агентстві.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що фахівців Міжнародного агентства з атомної енергії не пустили до новозбудованої дамби на каналі одного зі ставків-охолоджувачів Запорізької АЕС. МАГАТЕ фіксує складнощі із забезпечення надійного постачання води для охолодження реакторів на окупованій Росією Запорізькій АЕС.

“Шість реакторів ЗАЕС перебувають у стані ‘холодної зупинки’ з весни 2024 року, але все ще потребують охолоджувальної води для систем безпеки, активних зон реакторів та басейнів витримки відпрацьованого палива”, – повідомляло МАГАТЕ.

10 серпня під час російської атаки по Запоріжжю пошкоджень зазнав Зовнішній кризовий центр Запорізької АЕС. У липні ворог вдарив по лінії електропередач, що з’єднує тимчасово окуповану ЗАЕС із об’єднаною енергосистемою України, що спричинило на станції блекаут. Згодом повідомлялося, що лінії електропередачі, які з’єднують Запорізьку АЕС з енергосистемою України, працюють стабільно, забезпечуючи надійне зовнішнє живлення станції для забезпечення радіаційної безпеки.

Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) оголосило про старт ринкових консультацій щодо управління арештованими корпоративними правами одного з провідних брендів мінеральної води в Україні – “Моршинська”. Про це повідомляється на сайті АРМА.

Йдеться про 100% частки у статутному капіталі ПрАТ “Моршинський завод мінеральних вод “Оскар”; акції ПрАТ “Індустріальні та дистрибуційні системи”. АРМА розпочинає консультації з бізнесом, аби сформувати найкращі умови управління.

Які результати консультацій?

Результати консультацій стануть основою для відкритого конкурсу управителів у системі Prozorro.

Що сталося з акціями “Моршинської”?

Нагадаємо, що суд ще у 2022 році заарештував акції та кошти “Моршинської”, які належать російському олігарху Міхаілу Фрідману. Він був співласником компанії IDS Ukraine, якій належать торгові марки “Моршинська” та “Миргородська”.

Управителем “Моршинської” після конкурсу АРМА у березні 2023 року стала ТОВ “Карпатські мінеральні води”, їй належить торгова марка “Карпатська джерельна”. В квітні 2025 року АРМА розірвало договір з управителем арештованого ТОВ “Моршинська” — ТОВ “Карпатські мінеральні води”. За словами колишньої голови АРМА Олени Думи, “Карпатські мінеральні води” самі відмовляються працювати за договором, бо чинне законодавство забороняє працювати без погодження з підсанкційними особами або росіянами.

В.о. генерального директора КП “Міжнародний аеропорт Одеса” отримала підозру у завданні підприємству мільйонних збитків. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро.

За інформацією джерел, йдеться про Макогонюк Ольгу. Слідство встановило, що посадовиця умисно не подала до Державіаслужби заявку на сертифікацію аеродрому, що дозволяло підприємству з 2003 року отримувати прибуток від авіакомпаній за зліт, посадку та стоянку літаків.

Які наслідки для аеропорту?

Крім того, як інформує НАБУ, замість захисту інтересів комунального підприємства, підозрювана сприяла тому, щоб статус експлуатанта аеропорту отримала приватна компанія. У результаті, в грудні 2020 року КП втратило цей статус, а вказана компанія стала новим експлуатантом аеропорту та почала заробляти на наданні авіакомпаніям відповідних послуг.

Яка сума збитків для громади?

За даними правоохоронців, через такі дії територіальній громаді м. Одеси завдано збитків на понад 15,6 млн грн.

Нагадаємо, що 29 серпня 2023 року правоохоронці повідомили про підозру у заволодінні майновим комплексом стратегічного об’єкту – КП “Міжнародний аеропорт “Одеса” та 2,5 млрд грн доходу від його діяльності 5 особам. Серед них колишній Одеський міський голова (Костусєв), його заступник, керівник одного з ТОВ та 2 відомих в регіоні бізнесмени (Кауфман і Борухович (Грановський)).

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) 12 червня затвердив угоду про визнання винуватості семи учасників злочинної організації, яких звинувачували у справі про заволодіння міжнародним аеропортом “Одеса”.

Антимонопольний комітет України оштрафував ПрАТ “Карлівський машинобудівний завод” за незаконний контроль над частиною активів ТОВ “Варіант Агро Буд”. Про це повідомляється на сайті АМКУ.

За порушення законодавства про захист економічної конкуренції, на ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” був накладений штраф у розмірі 9 739 330 грн. “Антимонопольний комітет України завершив розгляд справи про порушення ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді здійснення концентрації шляхом набуття контролю над значною частиною активів ТОВ “Варіант Агро Буд”, що забезпечує здійснення діяльності, без дозволу органів Комітету, наявність якого необхідна”, – йдеться у повідомленні.

Які були наміри компанії?

Наміри компанії були відомі комітету ще у 2021 році, коли товариства звернулися до АМКУ із заявою про надання дозволу на узгоджені дії у вигляді укладення між ними договору, що стосується утримання від конкуренції та заборони переманювання працівників. Як правило, положення “non-compete” містяться в договорах купівлі-продажу корпоративних прав та/або активів і є допоміжним засобом для захисту інтересів майбутнього покупця.

Що сталося далі?

Комітет під час розгляду відповідної заяви з’ясував, що заявлені узгоджені дії не обмежуються “non-compete”, а є однією з ланок складної транзакції, що полягає у придбанні та операційному лізингу активів ТОВ “Варіант Агро Буд”. “Відтак, Комітет повідомив суб’єктам господарювання, що реалізація запланованої транзакції може потребувати дозволу на здійснення концентрації. Однак заявники проігнорували це попередження”, – зазначається у повідомленні.

Враховуючи, що угоди “non-compete” (без дозволу на концентрацію) по своїй суті є антиконкурентними узгодженими діями, комітетом у жовтні 2021 року була розпочата справа про узгоджені дії. На початку 2022 року ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” і ТОВ “Варіант Агро Буд” почали позиціонувати себе як об’єднана компанія.

Наприкінці серпня 2022 року компанії звернулися до Комітету із заявою про надання дозволу на концентрацію постфактум. Під час розгляду справи про порушення комітетом було досліджено ринки, на які концентрація мала вплив, шляхом проведення опитування конкурентів заявників та їх споживачів.

За результатами дослідження було встановлено, що концентрація не призвела до монополізації чи суттєвого обмеження конкуренції на товарних ринках України, а відтак було надано дозвіл ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” на набуття контролю над активами ТОВ “Варіант Агро Буд”.

Антимонопольний комітет України визнав, що ПрАТ “Карлівський Машинобудівний Завод” вчинив порушення законодавства про захист економічної конкуренції, здійснивши концентрацію без відповідного дозволу органів Комітету.

Нагадаємо, що АМКУ раніше оштрафував на понад 9,8 млн грн за змову фірми “Грінер” та “Левентон”, які діяли узгоджено під час участі в торгах на закупівлю операційних столів, організованих держпідприємством “Медичні закупівлі України”. Також АМКУ оштрафував ТОВ “Класік-Форм” на майже один мільйон гривень за порушення у 9 справах про придбання АЗС без належного дозволу регулятора.