На Харківщині прокурори спільно з іншими правоохоронцями повідомили про підозру 27 особам. Загальні збитки складають майже 45 млн грн. Про це повідомляє Харківська обласна прокуратура.

Пресслужба прокуратури розповіла про справи, які наразі розслідують прокурори Харківської області, зокрема, йдеться про бюджетні кошти.

Які злочинні схеми були виявлені?

Слідство встановило, що ексзаступник Харківського міського голови, який на той час був генеральним директором комунального підприємства, та його перший заступник організували злочинну схему. Вони допустили розтрату коштів під час закупівлі труб для водопостачання Харкова за завищеними цінами. Збитки в цій справі складають майже 7 млн грн.

Що сталося з фіктивними працівниками?

В іншій справі йдеться про заступника директора комунального підприємства з вивозу побутових відходів та його підлеглого, які фіктивно працевлаштували 16 осіб. Деякі з так званих працівників отримали ще й бронь від мобілізації. Сам заступник директора привласнив частину нарахувань, користуючись банківськими картками “мертвих душ”. Сума збитків у цій справі перевищує 3 млн грн.

Також слідство вважає, що директор однієї з приватних компаній заволодів майже 7,5 млн грн при розробці технічної документації на будівництві укриттів для навчальних закладів Харківщини.

Нагадаємо, що Господарський суд міста Києва задовольнив позов Волинської обласної прокуратури про стягнення з ТОВ на користь Волинської ОВА 28,2 млн грн – вартості поставлених підприємством неякісних бронежилетів та бойових шоломів.

Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України оголосили про запуск грантового конкурсу Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Про це повідомляє урядовий портал. У межах конкурсу виробники можуть отримати до 100 млн грн фінансування.

Держава насамперед зацікавлена в рішеннях, які значно збільшать автономність місій. Йдеться про автономні дрони, автономні модулі наведення та термальні системи наведення для дронів-перехоплювачів, ШІ-рішення для перехоплення та нейтралізації КАБ, а також середовище симуляцій для навчання та тестування автономних бойових систем з ШІ.

Які компанії можуть взяти участь у конкурсі?

“Більш ніж 200 компаній у Brave1 сьогодні працюють над ШІ-технологіями, які вже змінюють хід війни. І держава готова підтримати стартапи, які дадуть Україні технологічну перевагу над ворогом”, – заявив міністр оборони України Денис Шмигаль.

Для участі в конкурсі виробникам необхідно подати заявку до 9 вересня.

Які новини з оборонної промисловості?

Нагадаємо, що Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.

Запорізька область розпочне масштабне виробництво компонентів для протипіхотних мін. Українська держкомпанія “Українська оборонна промисловість” та американська D&M Holding Company підписали угоду про створення спільного підприємства. Підприємство буде розташоване у Сполучених Штатах Америки та виготовлятиме продукцію, яка використовується у виробництві боєприпасів для Сил оборони України.

В Україні наразі працюють 50 недержавних пенсійних фондів (НПФ), в яких накопичують виплати близько 900 тисяч українців. Про це повідомила Тетяна Сальникова, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, передає Укрінформ.

“За 20 років вони здійснили майже 3,5 млрд грн пенсійних внесків. За цей період було виплачено вже 2 млрд грн пенсій”, – розповіла Сальникова. Вона додала, що за цей період фонди отримали майже 5,5 млрд грн інвестиційного доходу.

Яка дохідність недержавних пенсійних фондів?

За словами голови ради Всеукраїнської асоціації НПФ Григорія Овчаренка, найбільш успішні приватні фонди наразі мають дохідність, помітно вищу за інфляційний показник – від 13,9% до 18,7%. Зокрема, НПФ “Династія”, “Енеріт-Україна”, “ПриватФонд” та “ОТП Пенсія”.

“Чотири із п’яти найбільших фондів в Україні успішно обганяють і інфляцію, і девальвацію, і здорожчання іноземної валюти та ставки за депозитами. Але це лише приклад, тому що існують і інші, є багато фондів, які демонструють ті самі показники, як і перелічені”, – зазначив Овчаренко.

Як змінюються внески до пенсійних фондів?

За словами Сальникової, якщо на початку роботи пенсійних фондів 97% внесків у них були внесками від роботодавців на користь працівників, то вже другий рік поспіль внески від фізичних осіб перевищують внески від роботодавців.

Нагадаємо: З 1 липня 2025 року внутрішнє адміністрування соціальних допомог, які отримують українці, здійснює Пенсійний фонд.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю, 5 вересня, зменшиться на 7 копійок і становитиме 48,13 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України.

Курс долара також подешевшає на 3 копійки. Офіційні курси на п’ятницю, 5 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,34 грн (41,37 грн станом на 4 вересня);
• 1 євро – 48,13 грн (48,20 грн станом на 4 вересня).

Що відбувається з курсом євро?

Курс євро вже перевищував 50 гривень, що викликало занепокоєння серед експертів та населення. Слідкуйте за новинами, щоб бути в курсі останніх змін.

Які причини зміни валютних курсів?

Зміни валютних курсів можуть бути викликані різними факторами, такими як економічна ситуація в країні, політичні події та міжнародні ринкові тенденції. Важливо стежити за цими змінами, щоб приймати обґрунтовані фінансові рішення.

Уряд Російської Федерації виявляє тривожні ознаки в ситуації з російською економікою. Про це заявив у четвер міністр економічного розвитку Максим Решетніков, повідомляє The Moscow Times.

В липні темпи зростання ВВП РФ сповільнилися до 0,4% рік до року, хоча за підсумками другого кварталу економіка додала 1,1%, а торік — 4,3%. “Ми бачимо, що ситуація з інфляцією сприятлива, але за це доводиться платити непростою ситуацією в економіці”, — сказав Решетніков.

Він додав, що економіка охолоджується швидше, ніж очікувалося, машинобудівні заводи недозавантажені і намагаються скорочувати витрати, в тому числі переходячи на 4-денний робочий тиждень. “Ми бачимо ситуацію досить складну, і наслідки, звичайно, цього охолодження будуть у тому, що підприємства зараз накопичать певний обсяг збитків, в першу чергу, за процентними платежами. Зрозуміло, що частина цих кредитів буде реструктуризована. Але підприємствам у будь-якому випадку доведеться потім віддавати ці борги”, — зазначив Решетніков.

Уряд двічі за останній тиждень знижував оцінку зростання ВВП Росії на 2025 рік — спочатку до 1,5%, а потім до 1,2%, хоча спочатку прогнозував 2,5%. Нагадаємо: За січень-липень у бюджеті РФ утворилася “діра” розміром 4,9 трлн рублів — або 19% від його витрат. Російська економіка в другому кварталі увійшла в стадію “технічної стагнації”. Так вважає глава “Сбербанка” РФ Герман Греф.