Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України оголосили про запуск грантового конкурсу Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Про це повідомляє урядовий портал. У межах конкурсу виробники можуть отримати до 100 млн грн фінансування.

Держава насамперед зацікавлена в рішеннях, які значно збільшать автономність місій. Йдеться про автономні дрони, автономні модулі наведення та термальні системи наведення для дронів-перехоплювачів, ШІ-рішення для перехоплення та нейтралізації КАБ, а також середовище симуляцій для навчання та тестування автономних бойових систем з ШІ.

Які компанії можуть взяти участь у конкурсі?

“Більш ніж 200 компаній у Brave1 сьогодні працюють над ШІ-технологіями, які вже змінюють хід війни. І держава готова підтримати стартапи, які дадуть Україні технологічну перевагу над ворогом”, – заявив міністр оборони України Денис Шмигаль.

Для участі в конкурсі виробникам необхідно подати заявку до 9 вересня.

Які новини з оборонної промисловості?

Нагадаємо, що Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.

Запорізька область розпочне масштабне виробництво компонентів для протипіхотних мін. Українська держкомпанія “Українська оборонна промисловість” та американська D&M Holding Company підписали угоду про створення спільного підприємства. Підприємство буде розташоване у Сполучених Штатах Америки та виготовлятиме продукцію, яка використовується у виробництві боєприпасів для Сил оборони України.

В Україні наразі працюють 50 недержавних пенсійних фондів (НПФ), в яких накопичують виплати близько 900 тисяч українців. Про це повідомила Тетяна Сальникова, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, передає Укрінформ.

“За 20 років вони здійснили майже 3,5 млрд грн пенсійних внесків. За цей період було виплачено вже 2 млрд грн пенсій”, – розповіла Сальникова. Вона додала, що за цей період фонди отримали майже 5,5 млрд грн інвестиційного доходу.

Яка дохідність недержавних пенсійних фондів?

За словами голови ради Всеукраїнської асоціації НПФ Григорія Овчаренка, найбільш успішні приватні фонди наразі мають дохідність, помітно вищу за інфляційний показник – від 13,9% до 18,7%. Зокрема, НПФ “Династія”, “Енеріт-Україна”, “ПриватФонд” та “ОТП Пенсія”.

“Чотири із п’яти найбільших фондів в Україні успішно обганяють і інфляцію, і девальвацію, і здорожчання іноземної валюти та ставки за депозитами. Але це лише приклад, тому що існують і інші, є багато фондів, які демонструють ті самі показники, як і перелічені”, – зазначив Овчаренко.

Як змінюються внески до пенсійних фондів?

За словами Сальникової, якщо на початку роботи пенсійних фондів 97% внесків у них були внесками від роботодавців на користь працівників, то вже другий рік поспіль внески від фізичних осіб перевищують внески від роботодавців.

Нагадаємо: З 1 липня 2025 року внутрішнє адміністрування соціальних допомог, які отримують українці, здійснює Пенсійний фонд.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю, 5 вересня, зменшиться на 7 копійок і становитиме 48,13 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України.

Курс долара також подешевшає на 3 копійки. Офіційні курси на п’ятницю, 5 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,34 грн (41,37 грн станом на 4 вересня);
• 1 євро – 48,13 грн (48,20 грн станом на 4 вересня).

Що відбувається з курсом євро?

Курс євро вже перевищував 50 гривень, що викликало занепокоєння серед експертів та населення. Слідкуйте за новинами, щоб бути в курсі останніх змін.

Які причини зміни валютних курсів?

Зміни валютних курсів можуть бути викликані різними факторами, такими як економічна ситуація в країні, політичні події та міжнародні ринкові тенденції. Важливо стежити за цими змінами, щоб приймати обґрунтовані фінансові рішення.

Уряд Російської Федерації виявляє тривожні ознаки в ситуації з російською економікою. Про це заявив у четвер міністр економічного розвитку Максим Решетніков, повідомляє The Moscow Times.

В липні темпи зростання ВВП РФ сповільнилися до 0,4% рік до року, хоча за підсумками другого кварталу економіка додала 1,1%, а торік — 4,3%. “Ми бачимо, що ситуація з інфляцією сприятлива, але за це доводиться платити непростою ситуацією в економіці”, — сказав Решетніков.

Він додав, що економіка охолоджується швидше, ніж очікувалося, машинобудівні заводи недозавантажені і намагаються скорочувати витрати, в тому числі переходячи на 4-денний робочий тиждень. “Ми бачимо ситуацію досить складну, і наслідки, звичайно, цього охолодження будуть у тому, що підприємства зараз накопичать певний обсяг збитків, в першу чергу, за процентними платежами. Зрозуміло, що частина цих кредитів буде реструктуризована. Але підприємствам у будь-якому випадку доведеться потім віддавати ці борги”, — зазначив Решетніков.

Уряд двічі за останній тиждень знижував оцінку зростання ВВП Росії на 2025 рік — спочатку до 1,5%, а потім до 1,2%, хоча спочатку прогнозував 2,5%. Нагадаємо: За січень-липень у бюджеті РФ утворилася “діра” розміром 4,9 трлн рублів — або 19% від його витрат. Російська економіка в другому кварталі увійшла в стадію “технічної стагнації”. Так вважає глава “Сбербанка” РФ Герман Греф.

За січень – серпень 2025 року на розвиток своїх громад платники перерахували 324,9 млрд грн. Порівняно з відповідним періодом минулого року це + 17,3 %, або на 47,8 млрд грн більше. Про це повідомляє Державна податкова служба України.

Який податок є лідером серед надходжень?

Лідерство стабільно тримає податок на доходи фізичних осіб – майже 58 % загальної суми надходжень. За січень – серпень 2025 року сплачено 188,3 млрд грн податку (+18,7 % до відповідного показника минулого року)

Які дані щодо плати за землю?

Нагадаємо: За січень – липень 2025 року землевласники та орендарі земельних ділянок перерахували до місцевих бюджетів майже 25,5 млрд грн плати за землю. Це майже на 15,9 %, або на 3,5 млрд грн більше, ніж за відповідний період минулого року, говориться у повідомленні.

У І півріччі 2025 року землевласники та орендарі земельних ділянок сплатили до місцевих бюджетів 21,28 млрд грн плати за землю. Протягом січня-червня 2025 року до загального фонду місцевих бюджетів надійшло 245,9 млрд грн, що на 37,2 млрд грн більше, ніж у відповідний період торік, повідомило Міністерство фінансів.