Президент США Дональд Трамп у четвер заявив європейським лідерам, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка, за його словами, допомагає Москві фінансувати війну проти України. Про це повідомляє агентство Reuters.

Трамп долучився до дзвінка країн так званої «Коаліції охочих», яку очолив президент Франції Еммануель Макрон. На зустрічі обговорювалися гарантії безпеки для України у разі досягнення мирної угоди з Росією.

Чому Трамп закликає до відмови від російської нафти?

“Президент Макрон та європейські лідери запросили Трампа на зустріч ‘Коаліції охочих’. Трамп наголосив, що Європа повинна припинити закупівлю російської нафти, яка фінансує війну — лише за рік Росія отримала 1,1 млрд євро від продажів палива до ЄС”, — заявив посадовець Білого дому.

Які кроки вживає Європа?

За його словами, Трамп також підкреслив, що європейські лідери мають посилити економічний тиск на Китай за підтримку воєнних зусиль Росії. Єврокомісія вже запропонувала законопроєкт про поетапну відмову від імпорту російських нафти та газу до 1 січня 2028 року, щоб розірвати довготривалі енергетичні зв’язки з Москвою після її вторгнення в Україну у 2022 році.

Трамп, роздратований своєю неспроможністю зупинити бойові дії в Україні після обіцянок швидко завершити війну, висловлює жорсткішу позицію.

Новина доповнюється…

Які інвестиції зробила компанія?

Група ‘Текстиль-Контакт’, заснована Олександром Соколовським, вклала понад 15 мільйонів доларів у розвиток своїх виробничих потужностей навіть за умов повномасштабної війни. Про це повідомляє Delo.ua.

“За ці ж роки ми заплатили 1,1 млрд гривень податків. Це, я вважаю, дуже велика цифра, бо це, якщо брати податкове навантаження, це 14% від нашого обсягу. Це приблизно 250−300 тисяч гривень в рік ми платимо податків на одного співробітника”, – розповів засновник Текстиль-Контакту Олександр Соколовський.

Які нові проекти реалізує компанія?

У 2023–2024 роках “Текстиль-Контакт” запустив виробництво нетканих матеріалів, впровадив лазерний розкрій тканин, а також цифровий друк. Компанія почала виготовляти в’язані вироби та здійснила масштабне придбання фабрики у Польщі, вартість цього проєкту перевищила 1,8 мільйона євро.

Розповідаючи про завод, релокований з Польщі на Чернігівщину, Соколовський зазначив, що плани остаточно запустити його до кінця цього року. “Є певні складнощі, бо ми не змогли, наприклад, привести з Польщі спеціалістів по монтажу та наладці. Робимо це по телефону”, – сказав він.

Яка ситуація з експортом?

Соколовський розповів, що сьогодні експорт в структурі доходів групи компаній займає 5%. “Це пов’язано з тим, що згорнуто багато міжнародних програм допомоги, де ми виграли свого часу тендери та були постачальниками”, – пояснив він.

“Це глобальна історія, це тендери ООН, ЮНІСЕФ, USAID. Фінансування по ним впало до 90%, тож ми втратили замовлення. Взуття також ми постачали по цих тендерах”, – додав він.

Експорт – один з пріоритетів “Текстиль-Контакт”, запевнив засновник компанії. “Ми маємо дочірнє підприємство у Вільнюсі, яке просуває наші продукти в країнах Скандинавії, Балтії та у Нідерландах. Ми і сконцентровані на B2B сегменті – постачаємо робочий одяг, домашній текстиль пропонуємо мережевому ритейлу. Але також хочемо запустити інтернет-магазин в ЄС”, – сказав він.

“Країни Європейського Союзу – пріоритетні в нашій експортній стратегії. Цей напрямок розвивається дуже повільно в тому числі через складні європейські регуляції. Ринок вони свій захищають, на відміну від нас”, – додав він.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що чернігівський завод “ТК ДТ-Чернігів”, який входить до групи “Текстиль Контакт”, ввів в експлуатацію 25% обладнання польської текстильної фабрики MPM Zakład Specjalistyczny, релокованої в Україну з міста Кудова-Збруй. Повідомляється, що ще 75% обладнання планують ввести в експлуатацію у 2026 році. Монтаж обладнання ускладнює відмова європейських спеціалістів приїжджати у прикордонний регіон для пуско-налагоджувальних робіт.

Раніше повідомлялося, що Олександр Соколовський, власник текстильного підприємства України “Текстиль-Контакт”, заявляв про тиск на бізнес з боку Голосіївської прокуратури Києва. Також раніше повідомлялося, що в індустріальному парку “Ма’Рижани” на Житомирщині запрацювало найбільше в Україні підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод виготовлятиме волокно для європейської текстильної промисловості та внутрішнього ринку.

На Харківщині прокурори спільно з іншими правоохоронцями повідомили про підозру 27 особам. Загальні збитки складають майже 45 млн грн. Про це повідомляє Харківська обласна прокуратура.

Пресслужба прокуратури розповіла про справи, які наразі розслідують прокурори Харківської області, зокрема, йдеться про бюджетні кошти.

Які злочинні схеми були виявлені?

Слідство встановило, що ексзаступник Харківського міського голови, який на той час був генеральним директором комунального підприємства, та його перший заступник організували злочинну схему. Вони допустили розтрату коштів під час закупівлі труб для водопостачання Харкова за завищеними цінами. Збитки в цій справі складають майже 7 млн грн.

Що сталося з фіктивними працівниками?

В іншій справі йдеться про заступника директора комунального підприємства з вивозу побутових відходів та його підлеглого, які фіктивно працевлаштували 16 осіб. Деякі з так званих працівників отримали ще й бронь від мобілізації. Сам заступник директора привласнив частину нарахувань, користуючись банківськими картками “мертвих душ”. Сума збитків у цій справі перевищує 3 млн грн.

Також слідство вважає, що директор однієї з приватних компаній заволодів майже 7,5 млн грн при розробці технічної документації на будівництві укриттів для навчальних закладів Харківщини.

Нагадаємо, що Господарський суд міста Києва задовольнив позов Волинської обласної прокуратури про стягнення з ТОВ на користь Волинської ОВА 28,2 млн грн – вартості поставлених підприємством неякісних бронежилетів та бойових шоломів.

Міністерство оборони України та Міністерство цифрової трансформації України оголосили про запуск грантового конкурсу Brave1 для рішень у сфері штучного інтелекту. Про це повідомляє урядовий портал. У межах конкурсу виробники можуть отримати до 100 млн грн фінансування.

Держава насамперед зацікавлена в рішеннях, які значно збільшать автономність місій. Йдеться про автономні дрони, автономні модулі наведення та термальні системи наведення для дронів-перехоплювачів, ШІ-рішення для перехоплення та нейтралізації КАБ, а також середовище симуляцій для навчання та тестування автономних бойових систем з ШІ.

Які компанії можуть взяти участь у конкурсі?

“Більш ніж 200 компаній у Brave1 сьогодні працюють над ШІ-технологіями, які вже змінюють хід війни. І держава готова підтримати стартапи, які дадуть Україні технологічну перевагу над ворогом”, – заявив міністр оборони України Денис Шмигаль.

Для участі в конкурсі виробникам необхідно подати заявку до 9 вересня.

Які новини з оборонної промисловості?

Нагадаємо, що Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. Раніше повідомлялося, що Україна розвиватиме “данську модель”, за якою партнери купують зброю в українського ОПК для потреб української армії, і на цю програму на 2025 рік очікується залучити понад мільярд доларів.

Запорізька область розпочне масштабне виробництво компонентів для протипіхотних мін. Українська держкомпанія “Українська оборонна промисловість” та американська D&M Holding Company підписали угоду про створення спільного підприємства. Підприємство буде розташоване у Сполучених Штатах Америки та виготовлятиме продукцію, яка використовується у виробництві боєприпасів для Сил оборони України.

В Україні наразі працюють 50 недержавних пенсійних фондів (НПФ), в яких накопичують виплати близько 900 тисяч українців. Про це повідомила Тетяна Сальникова, голова ради Української асоціації адміністраторів пенсійних фондів, передає Укрінформ.

“За 20 років вони здійснили майже 3,5 млрд грн пенсійних внесків. За цей період було виплачено вже 2 млрд грн пенсій”, – розповіла Сальникова. Вона додала, що за цей період фонди отримали майже 5,5 млрд грн інвестиційного доходу.

Яка дохідність недержавних пенсійних фондів?

За словами голови ради Всеукраїнської асоціації НПФ Григорія Овчаренка, найбільш успішні приватні фонди наразі мають дохідність, помітно вищу за інфляційний показник – від 13,9% до 18,7%. Зокрема, НПФ “Династія”, “Енеріт-Україна”, “ПриватФонд” та “ОТП Пенсія”.

“Чотири із п’яти найбільших фондів в Україні успішно обганяють і інфляцію, і девальвацію, і здорожчання іноземної валюти та ставки за депозитами. Але це лише приклад, тому що існують і інші, є багато фондів, які демонструють ті самі показники, як і перелічені”, – зазначив Овчаренко.

Як змінюються внески до пенсійних фондів?

За словами Сальникової, якщо на початку роботи пенсійних фондів 97% внесків у них були внесками від роботодавців на користь працівників, то вже другий рік поспіль внески від фізичних осіб перевищують внески від роботодавців.

Нагадаємо: З 1 липня 2025 року внутрішнє адміністрування соціальних допомог, які отримують українці, здійснює Пенсійний фонд.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.