Ціни на золото можуть піднятися майже до $5 тисяч за унцію, якщо атаки Дональда Трампа на Федеральну резервну систему США зашкодять її незалежності. Про це повідомляє агентство Reuters із посиланням на прогноз Goldman Sachs.

Золото вже подорожчало на 35% цього року, перевищивши $3 500 за тройську унцію, ставши одним із найуспішніших активів світу. Інвестори і центробанки активно скуповують дорогоцінний метал, шукаючи захисту від політичної нестабільності та боргових ризиків, які підірвали традиційні “тихі гавані” – долар і держоблігації США.

Чому інвестори обирають золото?

Побоювання, що адміністрація США може підірвати незалежність найважливішого у світі центробанку, підживлюють притоки в золото. Інвестори бояться, що політизована ФРС частіше знижуватиме ставки, ніж це було б необхідно, що підвищить інфляційні очікування і обвалить ціни на облігації.

Нещодавно Трамп намагався усунути з посади члена ради ФРС Лізу Кук. Цей крок, що загострив його конфлікт із центробанком, оскаржується в суді цього тижня.

Які прогнози щодо цін на золото?

“Сценарій, в якому незалежність ФРС зруйнована, ймовірно призведе до більш високої інфляції, падіння акцій і довгострокових облігацій, а також ослаблення долара як резервної валюти”, – зазначив Деан Стрейвен, співкерівник глобальних досліджень у сфері сировини в Goldman Sachs.

Водночас “золото – це сховище вартості, яке не залежить від інституційної довіри”, додав він. Базовий прогноз Goldman Sachs: $4 тис за унцію до середини 2026 року. Але якщо приватні інвестори почнуть масово виходити з американських облігацій у золото, ціна може злетіти ще вище.

“Якщо всього 1% приватних власників американських держоблігацій переллють капітал у золото, його ціна підніметься майже до $5 тис за унцію“, – зазначив Стрейвен.

“Ми маємо подвійну перевищену вагу на золото”, – сказав Арун Сай, портфельний менеджер з багатокласових активів у Pictet Asset Management. Він додав, що ще до атаки Трампа на Кук планував скорочувати позицію в золоті, але тепер залишив її.

Нагадаємо: Ціна на золото сягнула нового рекорду через перспективу зниження ставки Федеральною резервною системою США та зростаюче занепокоєння щодо майбутнього центрального банку.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Уряд Венесуели поступово дозволяє приватному сектору використовувати прив’язані до долара криптовалюти на валютних біржах. Причина — обмеження США на експорт нафти, які скорочують обсяг доступної іноземної валюти. Про це повідомляє агентство Reuters.

Санкції США, які влада Венесуели називає “економічною війною”, блокують багато бізнес-операцій. Компанії, що хочуть купувати сировину за кордоном, змушені міняти болівари на долари, отримані від нафтоторгівлі та транзакцій з іноземними картками, які надходять на біржі через центральний банк. Але прибутки від нафти останнім часом зменшилися.

Що змінилося в експорті нафти?

Хоча у серпні Мінфін США дозволив компанії Chevron відновити експорт венесуельської нафти після тримісячної паузи, ліцензія забороняє здійснювати виплати уряду, що зменшує кількість доларів у системі. У відповідь із червня уряд почав ширше дозволяти використання USDT (Tether) — цифрової валюти, прив’язаної до курсу долара і призначеної для стабільності. Це допомагає економіці працювати навіть під санкціями, зокрема підтримувати виробництво базових продуктів.

Які перспективи використання криптовалют?

«Коли один канал закривається, відкриваються інші», — сказав один із підприємців про використання криптовалюти. Інші джерела вважають, що її застосування буде лише зростати. Державна нафтовидобувна компанія PDVSA ще з минулого року поступово переводить частину операцій у USDT. Продаж криптовалюти компаніям здійснюють лише кілька банків. Підприємства повинні мати схвалений владою цифровий гаманець і отримують туди еквівалент боліварів. Потім вони можуть або продати криптовалюту, або розрахуватися нею з внутрішніми чи закордонними постачальниками.

За оцінками Ecoanalitica, у липні приватному сектору було продано криптовалют на 119 млн доларів. Водночас Центробанк Венесуели за перші сім місяців року влив у валютний ринок близько 2 млрд доларів — на 14% менше, ніж торік.

Нагадаємо: Нафтовий експорт Венесуели у квітні впав майже на 20%, до 700 тисяч барелів на добу, через скасування поставок до компанії Chevron у США, що змусило судна розвернутися і залишили деякі порти порожніми.

Президент США Дональд Трамп у четвер заявив європейським лідерам, що Європа повинна припинити купувати російську нафту, яка, за його словами, допомагає Москві фінансувати війну проти України. Про це повідомляє агентство Reuters.

Трамп долучився до дзвінка країн так званої «Коаліції охочих», яку очолив президент Франції Еммануель Макрон. На зустрічі обговорювалися гарантії безпеки для України у разі досягнення мирної угоди з Росією.

Чому Трамп закликає до відмови від російської нафти?

“Президент Макрон та європейські лідери запросили Трампа на зустріч ‘Коаліції охочих’. Трамп наголосив, що Європа повинна припинити закупівлю російської нафти, яка фінансує війну — лише за рік Росія отримала 1,1 млрд євро від продажів палива до ЄС”, — заявив посадовець Білого дому.

Які кроки вживає Європа?

За його словами, Трамп також підкреслив, що європейські лідери мають посилити економічний тиск на Китай за підтримку воєнних зусиль Росії. Єврокомісія вже запропонувала законопроєкт про поетапну відмову від імпорту російських нафти та газу до 1 січня 2028 року, щоб розірвати довготривалі енергетичні зв’язки з Москвою після її вторгнення в Україну у 2022 році.

Трамп, роздратований своєю неспроможністю зупинити бойові дії в Україні після обіцянок швидко завершити війну, висловлює жорсткішу позицію.

Новина доповнюється…

Які інвестиції зробила компанія?

Група ‘Текстиль-Контакт’, заснована Олександром Соколовським, вклала понад 15 мільйонів доларів у розвиток своїх виробничих потужностей навіть за умов повномасштабної війни. Про це повідомляє Delo.ua.

“За ці ж роки ми заплатили 1,1 млрд гривень податків. Це, я вважаю, дуже велика цифра, бо це, якщо брати податкове навантаження, це 14% від нашого обсягу. Це приблизно 250−300 тисяч гривень в рік ми платимо податків на одного співробітника”, – розповів засновник Текстиль-Контакту Олександр Соколовський.

Які нові проекти реалізує компанія?

У 2023–2024 роках “Текстиль-Контакт” запустив виробництво нетканих матеріалів, впровадив лазерний розкрій тканин, а також цифровий друк. Компанія почала виготовляти в’язані вироби та здійснила масштабне придбання фабрики у Польщі, вартість цього проєкту перевищила 1,8 мільйона євро.

Розповідаючи про завод, релокований з Польщі на Чернігівщину, Соколовський зазначив, що плани остаточно запустити його до кінця цього року. “Є певні складнощі, бо ми не змогли, наприклад, привести з Польщі спеціалістів по монтажу та наладці. Робимо це по телефону”, – сказав він.

Яка ситуація з експортом?

Соколовський розповів, що сьогодні експорт в структурі доходів групи компаній займає 5%. “Це пов’язано з тим, що згорнуто багато міжнародних програм допомоги, де ми виграли свого часу тендери та були постачальниками”, – пояснив він.

“Це глобальна історія, це тендери ООН, ЮНІСЕФ, USAID. Фінансування по ним впало до 90%, тож ми втратили замовлення. Взуття також ми постачали по цих тендерах”, – додав він.

Експорт – один з пріоритетів “Текстиль-Контакт”, запевнив засновник компанії. “Ми маємо дочірнє підприємство у Вільнюсі, яке просуває наші продукти в країнах Скандинавії, Балтії та у Нідерландах. Ми і сконцентровані на B2B сегменті – постачаємо робочий одяг, домашній текстиль пропонуємо мережевому ритейлу. Але також хочемо запустити інтернет-магазин в ЄС”, – сказав він.

“Країни Європейського Союзу – пріоритетні в нашій експортній стратегії. Цей напрямок розвивається дуже повільно в тому числі через складні європейські регуляції. Ринок вони свій захищають, на відміну від нас”, – додав він.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що чернігівський завод “ТК ДТ-Чернігів”, який входить до групи “Текстиль Контакт”, ввів в експлуатацію 25% обладнання польської текстильної фабрики MPM Zakład Specjalistyczny, релокованої в Україну з міста Кудова-Збруй. Повідомляється, що ще 75% обладнання планують ввести в експлуатацію у 2026 році. Монтаж обладнання ускладнює відмова європейських спеціалістів приїжджати у прикордонний регіон для пуско-налагоджувальних робіт.

Раніше повідомлялося, що Олександр Соколовський, власник текстильного підприємства України “Текстиль-Контакт”, заявляв про тиск на бізнес з боку Голосіївської прокуратури Києва. Також раніше повідомлялося, що в індустріальному парку “Ма’Рижани” на Житомирщині запрацювало найбільше в Україні підприємство з первинної переробки промислових конопель. Завод виготовлятиме волокно для європейської текстильної промисловості та внутрішнього ринку.

На Харківщині прокурори спільно з іншими правоохоронцями повідомили про підозру 27 особам. Загальні збитки складають майже 45 млн грн. Про це повідомляє Харківська обласна прокуратура.

Пресслужба прокуратури розповіла про справи, які наразі розслідують прокурори Харківської області, зокрема, йдеться про бюджетні кошти.

Які злочинні схеми були виявлені?

Слідство встановило, що ексзаступник Харківського міського голови, який на той час був генеральним директором комунального підприємства, та його перший заступник організували злочинну схему. Вони допустили розтрату коштів під час закупівлі труб для водопостачання Харкова за завищеними цінами. Збитки в цій справі складають майже 7 млн грн.

Що сталося з фіктивними працівниками?

В іншій справі йдеться про заступника директора комунального підприємства з вивозу побутових відходів та його підлеглого, які фіктивно працевлаштували 16 осіб. Деякі з так званих працівників отримали ще й бронь від мобілізації. Сам заступник директора привласнив частину нарахувань, користуючись банківськими картками “мертвих душ”. Сума збитків у цій справі перевищує 3 млн грн.

Також слідство вважає, що директор однієї з приватних компаній заволодів майже 7,5 млн грн при розробці технічної документації на будівництві укриттів для навчальних закладів Харківщини.

Нагадаємо, що Господарський суд міста Києва задовольнив позов Волинської обласної прокуратури про стягнення з ТОВ на користь Волинської ОВА 28,2 млн грн – вартості поставлених підприємством неякісних бронежилетів та бойових шоломів.