Арешти та блокування рахунків призвели до того, що 11% росіян категорично відмовляються від будь-яких безготівкових розрахунків і використовують виключно готівку. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

“Для 15% громадян рф готівка – основний засіб платежу. На Уралі частка прихильників готівки становить 23%, на Далекому Сході – 20%, в Сибіру – 16%, в центральній росії – 13% відповідно”, – йдеться у повідомленні.

“Однією із головних причин використання готівки є арешти та блокування рахунків, про це заявили 11% респондентів”, – повідомляє СЗРУ.

Чому росіяни не переходять на безготівкові розрахунки?

У першому півріччі 2025 року на виконанні федеральної служби судових приставів було 91,9 млн судових проваджень, що на п’ять мільйонів більше за попередній рік. 20% опитаних не бажають переходити на безготівкові розрахунки через збої у роботі інтернету та слабку інфраструктуру. 23% респондентів отримують зарплату готівкою, тому практично не користуються картками.

“Небажання громадян рф переходити на безготівкові платежі вказує на неефективність проєкту із введенням цифрового рубля, перший етап якого починається саме у жовтні 2025 року”, – переконані у СЗРУ.

Які наслідки для економіки Росії?

“Росіяни не довіряють державі інформацію про свої статки та покладаються виключно на власні сили”, – йдеться у повідомленні. “Невпевненість у завтрашньому дні змушує нервувати жителів країни, недарма “тривожність” стала лідером у російській номінації “Слово року – 2025“, – додають у СЗРУ.

Нагадаємо: Прострочена заборгованість із заробітної плати в Росії на кінець вересня 2025 року досягла 1,95 млрд рублів, що на 18,6% більше, ніж місяцем раніше. Порівняно з вереснем 2024 року обсяг боргів зріс у чотири рази.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що ціни на російську нафту Urals впали до найнижчого рівня з весни, поставивши під сумнів реалістичність бюджетних планів і Москви, і Мінська.

Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.

Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту. Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту.

Російський уряд розглядає можливість підвищення ставки податку на додану вартість (ПДВ), щоб стримати дефіцит бюджету і зберегти резерви. Економіка Росії має серйозні проблеми, ніж визнається офіційно, і протягом року існує реальний ризик системної банківської кризи.

Директор департаменту фінансів КМДА Володимир Репік зриває план розгортання системи мобільних укриттів. Про це повідомив начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.

«Мерія вимагає, щоб вироби закуповували виключно апарати районних в місті Києві державних адміністрацій. Такі розʼяснення за підписом Репіка отримали РДА», – йдеться у повідомленні.

«Це бомба, яку фінансисти мерії свідомо підкладають під райони, адже апарати нічого крім паперу, кнопок і компʼютерів не купують», – зазначив Ткаченко у Телеграм.

Чому закупівлі укриттів важливі?

За його словами, закупівлі інженерних споруд мають здійснювати структурні підрозділи, які мають підготовлених фахівців у сфері закупівель і які розуміються в будівельних конструкціях.

«РДА в усіх попередніх випадках мали виключне право визначити, хто саме буде це робити. Тепер мерія ультимативно не залишає вибору», – написав він.

Хто відповідальний за ситуацію?

Ткаченко зауважив, що Репік підпорядковується Петру Пантелеєву, заступнику мера Кличка. «Обидва чиновники призначаються з волі особисто Кличка, підконтрольні йому повністю. Вони всі знають, що роблять – зривають появу хоч одного мобільного укриття», – йдеться у повідомленні.

«Головам РДА так і сказали: ви це придумали з начальником КМВА, тепер придумайте, як поставити ці укриття. Хоча раніше мер новину про встановлення укриттів показав як особисту перемогу», – розповів Ткаченко.

Нагадаємо: У Києві планують встановити 500 мобільних укриттів, які будуть розгорнуті там, де немає можливості облаштувати стаціонарні. У 2024 році Київ виділив 2,4 млрд грн на облаштування укриттів, покращення пожежної безпеки в школах, підготовку їх до зими та створення навчальних осередків з предмета «Захист України».

На Харківщині у Лозовій та прилеглих населених пунктах може знадобитися ще кілька діб для повного відновлення енергопостачання. Про це повідомив очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов.

Він зазначив, що цей прогноз є досить умовним, оскільки росіяни майже щодня продовжують атакувати енергетичну інфраструктуру.

Скільки абонентів залишаються без світла?

За даними Синєгубова, наразі у Лозовій та прилеглих населених пунктах без світла залишаються 4 тисячі абонентів.

Коли відбулися обстріли?

Нагадаємо, 25 жовтня росіяни обстріляли енергооб’єкт у Чугуївському районі на Харківщині. Окрім того, через удари РФ по Лозовій знеструмлені близько 25 тисяч абонентів.

29 жовтня Київ розпочне опалювальний сезон у житловому фонді. Про це повідомив столичний мер Віталій Кличко. Чому розпочинається опалювальний сезон? “В питанні про старт опалювального періоду місто враховувало ключові фактори — погодні умови, раціональне використання палива, забезпечення санітарних температурних параметрів у будинках і зниження навантаження на електромережу”, – зазначив він. Скільки часу потрібно для підключення? Кличко нагадав, що розгортання системи теплопостачання технологічно потребує до 7 днів. І, враховуючи подальше зниження температури, міська влада ухвалила рішення про початок подачі тепла в помешкання киян.

Нагадаємо: В Києві від третього жовтня розпочався опалювальний сезон для лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери. Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні опалювальний сезон розпочнеться 28 жовтня. В Україні 13 областей вже розпочали поступове підключення теплопостачання до житлових будинків. Зокрема, з 28 жовтня у Київській області офіційно стартує опалювальний сезон у житловому фонді.

З 28 жовтня у Київській області офіційно стартує опалювальний сезон у житловому фонді. Про це повідомив очільник Київської ОВА Микола Калашник.

Він зазначив, що підключення будинків відбуватиметься за заявками обслуговуючих організацій з урахуванням температурного показника та логіки ощадливого споживання. “Навчальні заклади, лікарні, дитячі садочки та інші об’єкти соціальної інфраструктури, які мають індивідуальні системи опалення, підключалися до тепла протягом жовтня. Ті, що отримують тепло через центральну мережу разом із житловим фондом, підключатимуться вже зараз”, – поінформував Калашник.

Як проходила підготовка до зими?

За його словами, підготовка до зими розпочалася відразу після завершення попереднього опалювального сезону. У громадах системно проводили ремонт і оновлення мереж, котелень, монтаж і запуск нових когенераційних установок.

Які рекомендації для мешканців?

Попри відносно теплу погоду, голова ОВА закликав мешканців області раціонально використовувати енергоресурси. “Ворог і далі щоденно атакує критичну інфраструктуру — енергетичні об’єкти та газорозподільчу систему. Ощадливе ставлення до ресурсів — це питання нашої енергетичної безпеки та стійкості”, – наголосив Калашник.

Нагадаємо: в Києві від третього жовтня розпочався опалювальний сезон для лікарень, шкіл, дитсадків та інших закладів соціальної сфери. Президент Володимир Зеленський повідомив, що в Україні опалювальний сезон розпочнеться 28 жовтня. В Україні 13 областей вже розпочали поступове підключення теплопостачання до житлових будинків.