Законопроєкт президента України Володимира Зеленського щодо повноважень антикорупційних органів НАБУ і САП з’явився на сайті Верховної Ради. Про це повідомляє УП. Зазначено, що законопроєкт має на меті “гарантувати зміцнення інституційної незалежності НАБУ та САП”.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Законопроєкт передбачає, що генпрокурор та його заступники не мають права давати вказівки прокурорам САП та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами САП їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо діяльності САП видаються за обов’язковим погодженням заступника генпрокурора – керівника САП.

Працівники НАБУ, які мають доступ до держтаємниці, впродовж шести місяців будуть зобов’язані пройти поліграф, організований СБУ. НАБУ можуть отримати справи інших органів, якщо там виявиться їхня підслідність. Для цього треба рішення директора НАБУ та погодження з прокурором САП.

Які нові повноваження отримають антикорупційні органи?

Керівник САП може передавати справи НАБУ іншим органам у випадках, коли НАБУ не може здійснювати досудове розслідування через обʼєктивні причини. Прокурори САП мають можливість письмових вказівок детективам НАБУ, якщо детектив відмовляється – за це відповідальність.

Співробітникам НАБУ заборонять виїзд за кордон на час воєнного стану окрім службових поїздок. Крім того, генпрокурор може передавати справи БЕБ іншим органам.

Законопроект 13533, поданий Президентом України як невідкладний, відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії незалежності НАБУ і САП.

Нагадаємо: 22 липня Верховна Рада ухвалила закон №12414 зі змінами до Кримінального процесуального кодексу, згідно з якими НАБУ та САП стають залежними від рішень генерального прокурора. Увечері 22 липня президент підписав документ. У багатьох містах України відбулися акції протесту після ухвалення цієї законодавчої ініціативи. Після цього Зеленський пообіцяв внести у Верховну Раду законопроєкт, який забезпечить “силу системі правопорядку” та збереже “всі норми для незалежності антикорупційних інституцій”.

Незалежність створеної в Україні антикорупційної інфраструктури є критичним елементом програми співробітництва України та Міжнародного валютного фонду (МВФ). Про це заявила директорка МВФ із комунікацій Джулі Козак, пише Interfax-Україна.

“Ми беремо до уваги намір уряду внести новий законопроєкт про відновлення незалежності антикорупційних інституцій”, – сказала вона на брифінгу.

Які подальші кроки співпраці з МВФ?

Козак також повідомила, що найближчими тижнями очікується, що співробітники МВФ і українська влада активізують обговорення як бюджету України на 2026 рік, так і в цілому оцінки фінансових потреб України на 2026 рік та на середньострокову перспективу, “щоб скласти всеосяжну картину”.

“Ця робота має важливе значення для поточної програми і будь-якої майбутньої потенційної співпраці з Україною, яку ми могли б мати”, – зазначила Козак.

Які наслідки ухвалення нового законопроєкту?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що після ухвалення змін до бюджету цього року, плановий дефіцит складе $42 млрд, і покрити його за допомогою партнерів вийде не повністю. Про це повідомила голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа.

Як повідомило раніше Міністерство фінансів, видатки загального фонду державного бюджету у червні 2025 року становили 337,4 млрд грн, а загалом за перше півріччя – 1,9 трлн грн, що на 21,5% більше порівняно з аналогічним періодом торік.

Верховна Рада ухвалила в першому читанні зміни до державного бюджету на 2025 рік. Видатки збільшили на 450 млрд грн.

На сайті Верховної Ради 22 липня з’явилася інформація, що президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт №12414, який фактично підпорядковує незалежні антикорупційні органи НАБУ і САП генеральному прокурору.

Увечері вівторка в низці міст України пройшли акції протесту після ухвалення законопроєкту, що фактично нівелює незалежність антикорупційних органів НАБУ та САП.

Американська торговельна палата в Україні заявила, що розчарована тим, що сьогоднішнє голосування у Верховній Раді України зруйнувало ключові гарантії незалежності Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Чому “Домодєдово” опинився в кризі?

Націоналізований аеропорт “Домодєдово” перебуває в передбанкрутному стані. Про це заявив новий керівник “Домодєдово” Андрій Іванов, пише The Moscow Times. Загальний борг “Домодєдово” сягнув 70 млрд руб., з яких 34 млрд у рублях і 450 млн у доларах. У 2025 році платежі за відсотками становитимуть 8 млрд руб. Тож, зараз відбуваються зустрічі з кредиторами з питань реструктуризації боргу. А заборгованість з податків влада дозволила спрямувати на виплату зарплат.

Які причини фінансових проблем аеропорту?

“Борг виник при падінні пасажиропотоку і виручки, збільшенні збитків, незважаючи на які не були скорочені витрати і не підвищувалася ефективність операційної діяльності”, – пояснив Іванов. У 2023 році пасажиропотік аеропорту становив майже 20 млн осіб, але у 2024-му показник упав до 15,5 млн. Цього року він може знизитися ще на 2 млн, зазначив Іванов. Наразі пасажиропотік “Домодєдово” щонайменше вдвічі нижчий за можливості.

Які фінансові показники аеропорту?

Топ-менеджер також повідомив про послідовне падіння виручки аеропорту: 2023 року вона становила 34 млрд руб., 2024-го – 31 млрд, а цьогоріч впаде до 30 млрд. Збиток у 2023 році він сягнув майже 7 млрд руб., 2024-го – 7,2 млрд, а цьогоріч зросте до 10 млрд. Ще приблизно 650 млн руб. становить поточна кредиторська заборгованість підприємств групи і приблизно стільки ж – борги із зарплати, зазначив Іванов.

Основні активи міжнародного аеропорту “Домодєдово” належали ТОВ “ДМЕ Холдинг”. Російська генпрокуратура звинуватила ключових бенефіціарів – Дмитра Каменщика і Валерія Когана – у тому, що, будучи резидентами інших держав, вони виводили прибуток за кордон. За рішенням суда “Домодєдово” націоналізували.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що мінімум дві іноземні авіакомпанії розглядають можливість перенести частину рейсів із московських аеропортів до петербурзького Пулково на тлі зростання загрози атак дронів. Раніше повідомлялося, що 5 липня через небезпеку безпілотних атак в Росії було скасовано частину рейсів в аеропортах. Що спричинило колапс в аеропортах, виникла необхідність коригувати всі графіки.

Згодом російська влада заявила, нібито за ніч на 6 липня було знешкоджено 120 українських безпілотників. Транспортний колапс в аеропортах Росії, що почався в ніч на 5 липня через атаки українських безпілотників, до ранку 7 липня призвів до затримки майже двох тисяч рейсів. Два дні транспортного колапсу вже обійдуться російським авіакомпаніям у кілька десятків мільярдів рублів.

За підрахунками авіакомпаній та експертів, тільки перша доба скасувань рейсів у трьох аеропортах через атаку українських безпілотників обійшлася авіакомпаніям, за підрахунками на основі відкритих даних, щонайменше в 3,9 – 5,9 млрд руб. Через загрозу атак безпілотників із січня по травень 2025 року російські аеропорти призупиняли роботу щонайменше 217 разів. У середньому, польоти скасовували двічі на день.

Також раніше ЕП писала про те, що наявні у російських авіакомпаній літаки Boeing та Airbus “тримаються на скотчі і доброму слові”. І аналізувала, як санкції та війна “утилізують” цивільну авіацію РФ та чи приземляться остаточно її літаки. Про це ви можете прочитати у статті “На крилах ‘канібалізму’: як санкції перетворюють російську авіацію на металобрухт.”

Київські детективи Бюро економічної безпеки викрили організовану групу осіб, які ошукували іноземців під виглядом інвестиційних компаній. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Від дій шахраїв постраждали громадяни Німеччини, Словаччини, Чехії, США та Канади. За даними слідства, так званий інвестиційний офіс працював у столиці. Його співробітники, вільно володіючи іноземними мовами, масово телефонували іноземцям та представлялись співробітниками неіснуючих інвестиційних компаній.

Як шахраї обманювали іноземців?

Шахраї переконували громадян інвестувати кошти в криптовалютні портфелі через фейкові веб-ресурси, які адміністрували керівники офісів. Після зарахування коштів на рахунки вигаданих компаній комунікація з клієнтами припинялася. А грошові активи легалізовувалися через незаконні обмінні пункти криптовалюти.

Скільки людей працювало в шахрайських офісах?

Встановлено також, що середня кількість працівників одного такого офісу становила від 15 до 40 осіб. Їх заробітна плата залежала від обсягів залучених коштів і могла сягати 5000 доларів США на тиждень.

Нагадаємо: Ексголову правління ПАТ “Карпатське управління геофізичних робіт” заочно судитимуть у справі про привласнення 2,2 млрд грн “Укрнафти”.

Офіційний курс євро до гривні у п’ятницю 25 липня укріпиться на 12 копійок до 49,10 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на п’ятницю 25 липня. Своєю чергою, курс долара збільшиться на 1 копійку.

Які офіційні курси на 25 липня?

Офіційні курси на п’ятницю 25 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,77 грн (41,76 грн станом на 24 липня); 1 євро – 49,10 грн (48,98 грн станом на 24 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися на початку липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.