Вартість запозичень для низки французьких компаній опустилася нижче, ніж у держави, оскільки політична криза і зростання держборгу Франції посилили занепокоєння інвесторів і порушили звичне співвідношення між прибутковістю державних і корпоративних облігацій. Про це повідомляє газета Financial Times.

Чому прибутковість корпоративних облігацій знизилася?

Прибутковість облігацій таких компаній, як L’Oréal, Airbus і Axa, останніми тижнями впала нижче за прибутковість державних паперів Франції з аналогічним терміном погашення, повідомляє Goldman Sachs. Це свідчить про те, що інвестори можуть вважати корпоративні папери більш надійними.

Які наслідки політичної кризи?

Ситуація загострилася після відставки цього тижня прем’єр-міністра Франції Франсуа Байру – вже другої менш ніж за рік. Подія посилила занепокоєння інвесторів щодо французького боргу і підштовхнула його прибутковість вище за грецьку і майже до рівня італійської. У п’ятницю агентство Fitch Ratings знизило кредитний рейтинг Франції, пояснивши це “зростанням політичної фрагментації та поляризації”.

“Торгівля на рівні з корпоративними паперами означає, що французькі держоблігації вже не є безризиковим активом”, – зазначив головний економіст швейцарського приватного банку J Safra Sarasin Карстен Юніус. “Вони поводяться більше як ринки, що розвиваються, де корпоративні прибутковості частіше бувають нижчими за державні”.

Зазвичай державні облігації задають базовий рівень для прибутковості корпоративних. Такі інверсії в Єврозоні траплялися й раніше – особливо під час боргової кризи півтора десятка років тому, коли німецькі облігації виступали справжнім “безпечним активом”, а папери інших країн мали додаткову премію за ризик.

Однак дані Goldman Sachs свідчать, що нещодавно 10 французьких компаній торгувалися зі “спредом нижче нуля” за державним боргом Франції – це рекорд з 2006 року. Загалом по Єврозоні понад 80 компаній мали прибутковість нижчу за французьку.

Фондові менеджери навели приклад облігації 2033 року випуску від LVMH, яка у 2024 – на початку 2025 року мала прибутковість на 0,2-0,6 відсоткового пункту вищу, ніж аналогічна держоблігація. Цього тижня її прибутковість була вже на 0,07 пункту нижчою – найбільший розрив з моменту випуску два роки тому.

“Ці рухи ще більш вражаючі, якщо врахувати, що корпоративні облігації набагато менш ліквідні, ніж державні, що зазвичай означає додаткові 0,1-0,2 пункту спреду”, – зазначив керівник фонду Fidelity International Майк Ріддел.

Нагадаємо: 8 вересня Національні збори Франції відмовилися висловлювати вотум довіри прем’єру Франсуа Байру. Вже 10 вересня Францію охопили масові антиурядові протести “Заблокуймо все”.

Китайські заводи, що виробляють енергію зі сміття, стикаються з нестачею відходів для спалювання. Причинами цього є уповільнення споживання, скорочення населення та кращий менеджмент сміття.

Про це повідомляє газета Financial Times. Ще десять років тому країна активно інвестувала в розвиток величезної мережі сміттєспалювальних електростанцій, щоб впоратися з так званими “сміттєвими облогами” міст. За даними Глобальної ради з досліджень і технологій перероблення сміття на енергію, зараз у Китаї понад 1000 таких станцій – це більше половини світових потужностей у цій сфері.

Чому виникла проблема з відходами?

“Щоб швидко вирішити проблему “сміттєвих опадів”, які виникли на тлі швидкої урбанізації Китаю, спалювання стало відносно швидким рішенням”, – пояснює Чжан Цзінін, генсек екоцентру Вуху в провінції Аньхой. “Сортування сміття займає більше часу, тоді як будівництво спалювального заводу може зайняти менше двох років”.

Які наслідки для галузі?

За останніми доступними даними Вуху Екологи, у 2022 році галузь мала потужності для перероблення близько 333 млн тонн відходів, тоді як фактично зібрали лише 311 млн тонн. Потужності продовжують зростати: зараз заводи здатні спалювати понад 1,1 млн тонн сміття на день, що значно перевищує урядові плани.

Через це дедалі більше операторів стикаються з проблемою надлишкових потужностей, підтверджують дані аналітиків, профільних досліджень і свідчення п’яти керівників заводів, опитаних Financial Times. Два підприємства повідомили, що частина їхніх печей простоює більшу частину року, а ще двоє операторів заявили, що змушені підвозити промислові відходи з будмайданчиків або сміття з інших регіонів.

“Зменшення обсягів відходів впливає на прибутковість”, – зазначив представник одного із заводів у центральній провінції Аньхой.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, з яких лише половину профінансує державний бюджет. Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа.

За її словами, вартість війни постійно зростає: якщо рік тому один день бойових дій коштував бюджету 140 мільйонів доларів, то зараз ця сума становить 172 мільйони доларів. У цю суму входять зарплати військових, боєприпаси, зброя, а також підтримка поранених, зниклих безвісти та сімей загиблих.

Наразі 31% ВВП України йде на оборону, що є найвищим показником у світі. “Україна сильна і стійка, але їй потрібна допомога”, – зазначила Підласа.

Яким чином буде фінансуватися оборона?

Загалом половину з цих потреб планують фінансувати коштом українського бюджету, а іншу частину – міжнародною військовою допомогою. Для порівняння, торік Росія витратила на війну близько 150 мільярдів доларів, розповіла Підласа.

Які плани на 2025 рік?

Нагадаємо, що на 2025 рік український уряд планував спрямувати з держбюджету 2,2 трлн гривень.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Двоє американських законодавців заявили, що закликатимуть колег прив’язати законопроєкт про суворі санкції проти Росії за війну проти України до обов’язкового для ухвалення законопроєкту про фінансування роботи федерального уряду. Про це повідомляє агентство Reuters.

Сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем та конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік уже кілька місяців просувають законодавство, яке передбачає запровадження санкцій проти Москви, якщо вона відмовиться вести переговори про мир з Україною. Заходи включають вторинні санкції проти Індії та Китаю за купівлю російської нафти.

Чому законодавці наполягають на санкціях?

Лідери Сенату та Палати представників поки утримуються від винесення документа на голосування, оскільки президент Дональд Трамп не поспішає запроваджувати нові санкції проти Росії. Натомість він віддає перевагу запровадженню мит на товари з Індії, другого після Китаю найбільшого покупця російської нафти.

Обов’язковий до ухвалення фінансовий законопроєкт, відомий як резолюція про продовження фінансування (Continuing Resolution, CR), може дати ініціаторам шанс просунути санкційний пакет. «Цього тижня ми закликатимемо колег з обох партій приєднатися до нас, щоб просунути це законодавство й стати на захист свободи від тиранії», — йдеться в заяві Ґрема та Фіцпатріка. — «Час має вирішальне значення».

Які санкції плануються?

Законодавці похвалили Трампа за його заяву в суботу про готовність США запровадити нові енергетичні санкції проти Росії, але лише за умови, що всі країни НАТО припинять купувати російську нафту та вживуть аналогічних заходів. «Ми переконані, що поєднання санкцій і мит разом із продажем високотехнологічної американської зброї Україні є ключем, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів для справедливого та почесного миру», — додали вони.

Білий дім поки не прокоментував намір законодавців домогтися включення санкцій до резолюції про продовження фінансування. Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп у своїй соціальній мережі Truth Social повідомив, що готовий запровадити серйозні санкції проти Росії, якщо це зроблять усі країни НАТО і якщо вони припинять купувати російську нафту.

Американські та китайські посадовці в неділю зустрінуться в Мадриді, щоб обговорити давні торговельні суперечки, дедлайн щодо продажу китайського додатку TikTok та вимоги Вашингтона до країн «Великої сімки» й європейських союзників запровадити мита на Китай, аби зупинити його закупівлі російської нафти. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які питання будуть обговорюватися?

Переговори в столиці Іспанії стануть уже четвертою зустріччю за останні чотири місяці міністра фінансів США Скотта Бессента й торгового представника Джеймісона Ґріра з віцепрем’єром КНР Хе Ліфеном у європейських містах, спрямованою на те, щоб не допустити краху торговельних відносин між США та Китаєм через мита адміністрації Дональда Трампа.

Разом із головним китайським торговим переговорником Лі Ченґґаном вони востаннє зустрічались у Стокгольмі в липні, де попередньо домовилися ще на 90 днів продовжити торговельне перемир’я, яке значно скоротило тризначні взаємні мита й відновило постачання рідкоземельних мінералів із Китаю до США.

Що очікувати від переговорів?

Трамп затвердив продовження чинних мит США на китайські товари на рівні близько 55% до 10 листопада. Експерти зазначають, що на переговорах, які приймає соціалістичний прем’єр Іспанії Педро Санчес, не варто чекати суттєвого прориву. Найімовірніший результат — чергове продовження терміну для китайської компанії ByteDance, власника популярного додатку TikTok, щоб вона продала свої американські активи до 17 вересня або зіткнулася з блокуванням у США.

Джерело, знайоме з обговореннями майбутнього TikTok у команді Трампа, повідомило, що угоди не очікується, але дедлайн буде подовжено вже вчетверте з початку його каденції. Минулого місяця Трамп сам завів обліковий запис у TikTok.

Питання TikTok раніше не піднімалося під час раундів торгових переговорів у Женеві, Лондоні та Стокгольмі. Проте, за словами джерела, його офіційне включення до порядку денного тепер дає адміністрації Трампа політичне прикриття для ще одного подовження, що може викликати невдоволення як у республіканців, так і в демократів у Конгресі, які вимагають продажу TikTok американській компанії задля зниження ризиків для нацбезпеки.

Колишня торговельна переговорниця США та керівниця Азійського інституту політики у Вашингтоні Венді Катлер вважає, що більш значущі «результати» відкладені до можливої зустрічі Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна пізніше цього року, ймовірно на саміті АТЕС у Сеулі наприкінці жовтня.

Йдеться про остаточне врегулювання питань безпеки навколо TikTok, зняття обмежень на закупівлю китайцями американської сої та зменшення мит на товари, пов’язані з фентанілом. Переговори в Мадриді можуть прокласти шлях до такої зустрічі.

Водночас, каже Катлер, вирішення ключових економічних претензій США до Китаю — зокрема вимог перейти на модель економіки з більшим внутрішнім споживанням і меншою залежністю від держсубсидованого експорту — може зайняти роки.

«Чесно кажучи, не думаю, що Китай поспішає укладати угоду без значних поступок із боку США у сфері експортного контролю та зниження мит, які є для Пекіна ключовими, — сказала вона. — І я не бачу, щоб США були готові на великі поступки, якщо не буде прориву за їхніми вимогами до Китаю».

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп вирішив утретє продовжити строк, відведений китайській компанії ByteDance для продажу американських активів додатку TikTok — тепер ще на 90 днів. Раніше стало відомо, що Китай та США планують обговорити питання продажу TikTok у США на майбутній зустрічі у Мадриді.