Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства спільно з бізнесом запускає новий формат взаємодії для дерегуляції – через платформу ‘Пульс’ і дашборд бізнес-клімату. Про це повідомив керівник міністр економіки Олексій Соболев під час зустрічі представників міністерства з бізнес-асоціаціями та Радою з питань підтримки підприємництва при президентові України.

“Запроваджуємо новий формат взаємодії: усі проблеми акумулюються через платформу ‘Пульс’ і відображаються у дашборді бізнес-клімату. Так уряд може системно реагувати, координувати роботу міністерств, ухвалювати рішення на рівні Міжвідомчої групи та Кабміну”, – повідомив міністр.

Які зміни вже відбулися?

За словами Соболева, за останні роки було переглянуто 1393 інструменти держрегулювання, з яких 456 підлягають скасуванню, а понад 350 уже скасовано. Наразі команда міністерства працює над законопроєктами про ‘єДекларацію’, нагляд і контроль, подальший розвиток ‘єДозволу’ та запуск Регуляторного порталу. Ініціативи спрямовані на швидкість, передбачуваність для бізнесу та зменшення адміністративного тиску.

Хто підтримує цю ініціативу?

До заходу долучилися представники Спілки українських підприємців (СУП), Торгово-промислової палати України (ТПП України), Федерації роботодавців України (ФРУ), Американської торговельної палати в Україні (AmCham), Української ради бізнесу та Ukrainian Food Retail Alliance.

Нагадаємо: ‘Пульс’ є цифровим інструментом, що надає бізнесу можливість оцінювати якість держпослуг і роботу держорганів.

У Вінницькій, Одеській та Полтавській областях планується будівництво нових водогонів, а в Дніпропетровській та Миколаївській областях завершать вже розпочаті об’єкти. Про це повідомляє Міністерство розвитку громад та територій.

Які переваги має експериментальний проєкт?

Будівництво відбуватиметься за спрощеною процедурою в межах експериментального проєкту, розробленого Агентством відновлення спільно з Міністерством розвитку громад та територій, і ухваленого Урядом. “Механізм експериментального проєкту передбачає не лише скорочення бюрократичних процедур, а й прискорене виділення фінансування – що дозволить починати роботи швидше та у найкоротші строки відновлювати водопостачання й забезпечувати людей питною водою”, – зазначає відомство.

Коли прісна вода замінить солону в Миколаєві?

Нагадаємо, що за два тижні у Миколаєві прісна вода повністю замінить солону в усіх водопровідних системах.

Після ворожої атаки вночі проти 4 вересня у Лозовій на Харківщині 40 тисяч абонентів залишилися без електропостачання – пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури. Про це повідомляє Лозівська міська територіальна громада.

“Наразі триває розбір завалів, аналізуємо обсяг руйнувань і терміни, необхідні для ліквідації наслідків. За попередніми підрахунками, відновлення електропостачання може зайняти щонайменше тиждень” – йдеться в повідомленні з посиланням на слова енергетиків.

Які об’єкти відновлюватимуть першочергово?

Зазначається, що першочергово заживлюватимуть об’єкти критичної інфраструктури – водопостачання, водовідведення та лікарні. Для побутових споживачів плануються віялові відключення – графік буде повідомлено додатково.

Як забезпечують життєдіяльність міста?

“Наразі застосовуємо альтернативні джерела живлення. Забезпечуємо водопостачання та водовідведення. Лікарні працюють. Діти, як і раніше, навчаються дистанційно. До мешканців, у яких постраждали будинки, виїхав мобільний ЦНАП”, – наголосив міський голова Сергій Зеленський.

У школах №11, №10 та №3 функціонують Пункти незламності. Тут доступна можливість зарядити телефони та інші пристрої. Додатковий пункт ДСНС встановлює біля парку “Перемога”.

Нагадаємо: Унаслідок ворожого удару по критичній інфраструктурі Сум частково знеструмлений обласний центр і частина Сумського району.

До кінця року ДП “Адміністрація морських портів України” планує встановити 38 додаткових мобільних укриттів у портах. Про це повідомили у Telegram.

Мобільні укриття будуть розміщені у портах Великої Одеси, портах Дунаю та Миколаївського регіону. Чому це важливо? “Нові укриття дозволять швидко реагувати на небезпеку, скоротити час доступу до захисних споруд та захистити людей, від яких залежить щоденне функціонування критичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.

Наразі у портах вже функціонують стаціонарні захисні споруди та певна кількість мобільних укриттів. У Одеському порту нещодавно з’явилися 10 додаткових модульних укриттів, встановлених за сприяння Благодійного фонду “Українська фундація”. Вони розміщені безпосередньо біля робочих постів, щоб портовики могли швидко отримати захист.

Які ще заходи вживаються? Водночас масштаби територій, специфіка роботи та короткий час підльоту балістичних ракет вимагають додаткових рішень, говориться у повідомленні.

Нагадаємо, що на Херсонщині планують облаштувати антидроновими сітками 264 кілометри доріг та критичних об’єктів. Раніше повідомлялося, що у Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів. Антидроновий тунель дозволяє безпечніше переміщувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених.

Також повідомлялося, що уряд затвердив порядок використання коштів державного бюджету для реалізації публічного інвестиційного проекту на острові Хортиця у Запоріжжі. Нова будівля виконуватиме подвійну функцію: у мирний час це сучасне сховище для понад 100 тисяч музейних експонатів, а у разі небезпеки — надійне протирадіаційне укриття для відвідувачів та працівників заповідника.

Найбільший у Росії виробник скрапленого природного газу (СПГ) “Новатек” підтвердив перше постачання СПГ з підсанкційного проєкту “Арктик СПГ-2” до Китаю. Про це повідомляє The Moscow Times з посиланням на слова заступника голови правління компанії Євгенія Амбросова.

Перше судно зі скрапленим газом вже зайшло в китайський порт. За даними Reuters, йдеться про залучений у перевезеннях з “Арктик СПГ-2” танкер Arctic Mulan, який міг розвантажитися на терміналі Guangxi LNG у Китаї. Це перша відома доставка вантажу з цього заводу кінцевому покупцеві з моменту запуску наприкінці 2023 року. Раніше відвантаження ускладнювалися ризиком вторинних санкцій.

Які виклики стоять перед Новатеком?

Амбросов зазначив, що компанія опрацьовує альтернативні шляхи забезпечення проєкту флотом, зокрема суднами підвищеного льодового класу. За його словами, санкційні обмеження не дозволили отримати криголамні танкери, збудовані у Південній Кореї, тому “Новатек” шукає інші рішення для стабільної логістики.

Які обсяги вантажів планує перевезти компанія?

Представник компанії також повідомив, що у 2024 році “Новатек” перевіз Північним морським шляхом 24 млн тонн вантажів, що свідчить про збереження пріоритету арктичних маршрутів у стратегії постачань попри технологічні та санкційні виклики.

Нагадаємо: Ремонт на комплексі “Новатека” в порту Усть-Луги на Балтиці, який наприкінці минулого тижня потрапив під удар безпілотників, затягнеться на кілька місяців.