Внаслідок ворожого обстрілу пошкоджено важливий енергооб’єкт у Корюківському районі Чернігівської області. Про це повідомляє АТ “Чернігівобленерго”.

“Просимо зберігати спокій, інформаційну тишу і заходи власної безпеки! Щойно дозволить безпекова ситуація, енергетики приступлять до аварійно-відновлювальних робіт”, – йдеться в повідомленні.

Що сталося в Сновську?

За інформацією начальника Корюківської РВА Павла Мірошниченка, близько 16:00 ворог поцілив безпілотниками по інфраструктурному об’єкту у Сновську та по одному з населених пунктів Сновської громади.

“Працівники ДСНС і поліції працюють на місці. Рятувальники ліквідували пожежу. Однак треба бути готовими до ускладнень із електропостачанням”, – наголосив він.

Які наслідки обстрілу?

Нагадаємо: Ввечері 26 жовтня російські війська завдали ударів дронами по обʼєктах транспортної інфраструктури на Чернігівщині, було тимчасово скасовано приміське залізничне сполучення Сновськ-Бахмач.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) направив до суду обвинувальний акт щодо керівника Антимонопольного комітету України та його близької особи. Їх звинувачують у недекларуванні майна та пособництві в незаконному збагаченні.

За даними пресслужби САП, в рамках досудового розслідування встановлено, що в декларації за 2024 рік посадовець не вказав інформацію про 20 об’єктів нерухомості та люксовий автомобіль. Ці активи пов’язані з іншим кримінальним провадженням, що стосується незаконного збагачення.

Члена сім’ї чиновника також звинувачують у пособництві в незаконному збагаченні на суму понад 72 мільйони гривень.

Що стало відомо з розслідування?

У березні 2024 року журналісти-розслідувачі програми “Схеми” з’ясували, що родина колишнього голови Донецької ОВА, а тепер очільника АМКУ Павла Кириленка, у період з 2020 по 2023 роки придбала нерухомість і автомобілі на загальну суму понад 70 мільйонів гривень. Після цього САП та НАБУ розпочали кримінальне провадження щодо Кириленка.

У серпні 2024 року НАБУ за погодженням прокурора САП повідомило про підозру у незаконному збагаченні на 56,2 мільйона гривень та недекларуванні недостовірної інформації.

Які подальші кроки у справі?

5 червня Кириленку було повідомлено про нову підозру у недекларуванні майна, а також його дружині — у пособництві в незаконному збагаченні. 6 червня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід для дружини Кириленка, Алли, у вигляді застави в 9 мільйонів гривень.

У липні антикорупційні органи відкрили матеріали справи для ознайомлення, а в серпні судді Вищого антикорупційного суду відмовилися відсторонити від посади голову АМКУ Павла Кириленка, якого обвинувачують у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні.

За два роки роботи мобільні центри зайнятості виїжджали до людей понад 300 разів і надали послуг 15 тисячам осіб. Про це повідомляє Державна служба зайнятості України.

Де працюють мобільні центри зайнятості?

З 2023 року мобільні центри діють в чотирьох прифронтових областях – Донецькій, Харківській, Херсонській, Миколаївській та на Одещині, як найбільшому за територією регіоні із великою кількістю громад та віддалених населених пунктів.

Мобільний центр зайнятості – це спеціальний транспортний засіб, який обладнаний комп’ютерною технікою, інтернетом, генератором, зарядною станцією, розкладними меблями, тобто всім, що необхідно для роботи. Фахівці центрів зайнятості надають людям консультації щодо працевлаштування, навчання, грантових програм, можливостей долучення до тимчасових робіт.

Які результати роботи мобільних центрів?

До такої роботи залучено 3 тисячі роботодавців і вже працевлаштовано 1,5 тис. безробітних. Послуги профнавчання отримали близько 450 людей, а ще 400 – скористалися правом на навчання за ваучером. Крім цього, жителям цих регіонів надано понад 170 грантів для створення чи розвитку власного бізнесу. До суспільно-корисних робіт залучено 1,2 тисячі мешканців прифронтових територій.

Мобільні центри зайнятості стали прикладом дійсно якісних рішень в умовах повномасштабної агресії. Державна служба зайнятості змогла адаптуватися до викликів війни та надає свої послуги у найбільш віддалених, прифронтових та деокупованих громадах.

Проект “Мобільні центри зайнятості” реалізовано за сприяння Програми розвитку ООН в Україні в межах Програми із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Німеччини через Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що найбільше відгуків на платформі OLX Робота цього року збирають вакансії, повʼязані з текстами, комунікацією та онлайн-обслуговуванням. У Києві презентували найбільшу гуманітарну ініціативу для внутрішньо переміщених осіб “Прихисток. Робота”, яка покликана допомогти ВПО знайти роботу та житло, щоб повноцінно інтегруватися у нових громадах. Також повідомлялося, що від 1 січня 2026 року в Україні набуде чинності новий підхід до працевлаштування людей з інвалідністю, роботодавці зможуть отримувати компенсацію не лише за технічні засоби, а за повний комплекс організаційних змін, необхідних для комфортної роботи.

27 жовтня можливе уповільнення руху на в’їзд у пунктах пропуску “Нижанковичі – Мальховіце”, “Смільниця – Кросценко” та “Грушів – Будомєж” у зв’язку з початком роботи цифрової Системи в’їзду/виїзду (Entry/Exit System, EES). Про це повідомила Державна митна служба.

“Просимо водіїв зважати на зазначені обставини та обирати для перетину кордону альтернативні пункти пропуску”, – наголосили в митниці.

Які ще обмеження діють на кордоні?

Нагадаємо: Румунія продовжила запровадження обмежень дорожнього руху у пункті пропуску “Солотвино – Сігету Мармацієй”. Обмеження руху пов’язані з продовженням робіт на мосту через р. Тиса, який знаходиться між зазначеними пунктами пропуску.

Аерофлот попередив про нове суттєве зростання вартості авіаквитків у Росії. За перше півріччя 2025 року середні тарифи компанії вже зросли на 6%, однак це лише початок – у майбутньому ціни підскочать ще більше. Про це йдеться у публікації Служби зовнішньої розвідки України.

Причиною називають стрімке подорожчання обслуговування літаків та пасажирів.

Які фактори впливають на зростання цін?

До цього додається й дедалі глибша проблема з технічним станом повітряних суден: через брак запчастин і сервісного обслуговування в умовах санкцій зростає кількість поломок, а отже – й аварійних посадок. Це ставить під загрозу не лише комфорт, а й безпеку перельотів у Росії.

Нині гострою проблемою є й зростання частки аеропортових витрат – на деяких напрямках вона вже сягає 30% від ціни квитка, – додає СЗРУ. Щоб покривати ці витрати, російські авіакомпанії вводять додатковий “інфраструктурний збір”, який у підсумку ляже на плечі пасажирів.

Голова “Аерофлоту” відкрито визнав: перекласти всі витрати на авіаперевізників неможливо, а альтернативних джерел доходу немає. “Усе це може призвести до дуже суттєвого збільшення вартості перельотів”, – заявив він.

Українська розвідка пише, що попри заяви про те, що санкції не діють, авіагалузь Росії їх серйозно відчуває. Так, обмеження доступу до сучасних літаків, запчастин та сервісного обслуговування лише посилює кризу в російській авіації.

Хто найбільше постраждає від підвищення цін?

У підсумку головними заручниками ситуації стають пасажири, які оплачуватимуть зростаючі витрати галузі з власних гаманців.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що наступного року Росія скоротить витрати на виробництво і ремонт літаків у півтора раза – з 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. Раніше Ространснагляд повідомив про різке зростання кількості загиблих в авіакатастрофах у Росії. Кількість загиблих у катастрофах літаків комерційної авіації в Росії з початку року перевищила сумарну кількість жертв таких подій за два попередні роки. Раніше повідомлялося, що Казанський авіазавод (КАЗ) у 2025 році випустить лише один літак Ту-214 замість запланованих трьох. Провал показників фіксується третій рік поспіль.