Бюро економічної безпеки викрило директора підприємства, який впродовж двох років закуповував цукор і реалізовував продукцію поза офіційним обліком, умисно ухиляючись від сплати ПДВ. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Які дії вчиняв директор підприємства?

Детективи ТУ БЕБ в Полтавській області завершили досудове розслідування стосовно керівника приватного сільськогосподарського підприємства з Харківщини, який умисно ухилився від сплати податків в особливо великих розмірах. Директор підприємства впродовж двох років закуповував цукор, відображаючи операції у бухгалтерських та податкових документах. Водночас реалізовував продукцію поза офіційним обліком, умисно ухиляючись від сплати податку на додану вартість.

Які наслідки його дій?

Слідством встановлено, що таким чином було закуплено більше ніж 20 тис. тонн цукру орієнтовною вартістю 439 млн грн. Від реалізації продукції до бюджету не сплачено понад 73 млн грн. Збитки підтверджені висновком судової економічної експертизи. Керівнику підприємства повідомлено про підозру в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах. Матеріали кримінального провадження скеровано до суду.

Нагадаємо: Раніше Бюро економічної безпеки у Львівській області викрило групу осіб, які організували незаконне виготовлення алкогольних напоїв у підпільних цехах. Детективи Територіального управління БЕБ у Львівській області припинили діяльність підпільного цеху з виготовлення та збуту контрафактних алкогольних напоїв, які продавали під виглядом продукції відомих брендів. Раніше детективи ТУ БЕБ у Чернівецькій області завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ухилення від сплати податку за користування землею комунальної власності. Прокуратура забезпечила повернення громаді Чернівців історичної будівлі вартістю понад 10 мільйонів гривень. А на Волині Бюро економічної безпеки виявило, що компанія, яка торгує електроінструментами та виробничим обладнанням, ухилилася від сплати податку у значних розмірах.

Які проекти отримають фінансування?

На засіданні керівного комітету Українського інвестиційного плану було схвалено додаткове фінансування проектів із підтримки та відновлення України. Про це повідомляє Міністерство фінансів.

Керівний комітет Українського інвестиційного плану (Ukraine Investment Framework, UIF) забезпечує координацію фінансової підтримки відновлення та розвитку України. У п’ятому засіданні комітету онлайн взяла участь заступниця Міністра фінансів України Ольга Зикова.

У ході засідання було ухвалено рішення про виділення додаткового грантового та кредитного фінансування під гарантії ЄС для проектів Світового банку: в агросекторі (ARISE), транспортній інфраструктурі (RELINC), охороні здоров’я (HEAL).

Також обговорювалися проекти ЄІБ – з будівництва соціального житла (Ukraine Social Housing (Tranche 1)), відновлення системи водопостачання (Ukraine Water Recovery Project) та екстреної закупівлі газу (уряд Норвегії готовий надати грант на закупівлю газу).

Яка роль проекту Food4Impact?

Українська сторона представила власну пропозицію – проект Food4Impact (F4i), спрямований на відновлення та розвиток аграрного сектору, який зазнав значних втрат через війну. Проект має на меті забезпечити продовольчу безпеку, підтримати економіку України та інтегрувати її в європейські ринки через фінансування приватного агробізнесу.

“Для України суттєво не лише залучати ресурси, а й вибудовувати надійні механізми їх ефективного використання. Кожен проект має бути фінансово стійким у довгостроковій перспективі й не створювати надмірного навантаження на державний бюджет”, – зазначила Зикова.

Які фінансові обсяги передбачені?

Напрацьовані під час засідання висновки визначатимуть подальші рішення щодо фінансування в рамках Українського інвестиційного плану. Український інвестиційний план (UIF) – інструмент системного підходу до залучення інвестицій, що є ключовим компонентом програми ЄС Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро.

Станом на липень 2025 року загальний обсяг фінансування, передбачений Українським інвестиційним планом, становить 9,4 млрд євро (зокрема, 1,6 млрд євро – гранти). Україні вже було виділено 6,2 млрд євро, а на 2026-2027 роки Ukraine Facility передбачає майже 2,5 млрд євро на впровадження інвестиційних проектів.

Найбільше ресурсів у рамках UIF спрямовується на проекти у сферах енергетики (40%), транспорту (9%), соціального житла (6%), водопостачання (5%), цифрової інфраструктури (3%) тощо.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що до схваленого урядом єдиного проектного портфелю публічних інвестицій 149 програм і проектів загальною вартістю понад 269 млрд дол. Інвестиційні ради 19 регіонів схвалили середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій на 2026-2028 роки.

На Київщині повідомили про підозру начальнику фінансової служби військової частини, який майже рік нараховував зарплату звільненим військовим. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

“Працівники ДБР у взаємодії з СБУ викрили начальника фінансової служби військової частини на Київщині, який незаконно продовжував нараховувати грошове забезпечення звільненим військовослужбовцям”, – говориться у повідомленні. Через його дії держава втратила майже 500 тис. гривень, стверджують детективи. Такі висновки судово-економічної експертизи.

Які наслідки для фінансиста?

“Офіцер майже рік після звільнення двох військовослужбовців не припиняв їхні виплати, тому кошти з бюджету продовжували надходити на їхні рахунки”, – зазначено у повідомленні. Начальнику фінансової служби повідомлено про підозру у недбалому ставленні до служби, що заподіяло істотну шкоду, вчиненому в умовах воєнного стану. Санкція статті передбачає до 8 років позбавлення волі.

Хто контролює розслідування?

Процесуальне керівництво здійснює Дарницька спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону, додали у ДБР.

Нагадаємо: Державне бюро розслідувань виявило, що посадовці Держприкордонслужби уклали низку договорів із приватною компанією за завищеними цінами. У вартість закупівель безпідставно включали ПДВ. Працівники ДБР завершили досудове розслідування щодо двох колишніх посадовців Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Міністерства оборони України, дії яких завдали державі збитків на понад 2,4 млрд грн.

Державне бюро розслідувань та Служба безпеки України завершили досудове розслідування щодо посадовців однієї з військових частин Київської області та трьох приватних підприємців, які організували постачання неякісних аптечок для ЗСУ. Справу скерували до суду.

Працівники ДБР у взаємодії з Нацполіцією та СБУ затримали та повідомили про підозру групі військовослужбовців, які розкрадали та збували пальне військової частини на Київщині. Раніше Державне бюро розслідувань завершило розслідування щодо спільника львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, який завдав збитків державі на понад мільярд гривень. Він організував постачання неякісного військового спорядження для Міністерства оборони України на понад 1,16 млрд гривень.

У Миколаївській області відкривають мультизерновий комплекс олійних культур OLVIA, який реалізують у дві черги. Про це повідомляє Latifundist.com.

Які етапи реалізації проекту?

На першому етапі компанія реконструювала елеватор обсягом 84 700 м³, обладнала його системами сушки й очищення зерна. Запрацювали пресово-підготовчий і екстракційний цехи, склади шроту та лушпиння, котельня на біомасі, ємності для олії та власна підстанція, повідомили у компанії.

Що планується на другому етапі?

Після запуску другої черги підприємство подвоїть виробництво. Планується побудувати додатковий пресово-підготовчий цех, другий цех екстракції, збільшити ємності для зберігання олії. Також у планах власна генерація електроенергії, новий цех рафінації, дезодорації та виморожування, цех розливу олії в пляшки та склади готової продукції та відвантаження.

“Надалі OLVIA розвиватиме напрям глибокої переробки кукурудзи в крохмаль і фасуватиме та продаватиме на внутрішньому й зовнішньому ринках”, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо, що на Львівщині у Стрийському районі планують побудувати птахокомплекс потужністю до 330 тис. курей-бройлерів на рік. Неподалік Збаража, що на Тернопільщині, зводять новий завод з виготовлення вафельних напівфабрикатів. Завод будує українська компанія “Лекорна”, яка переїхала з Харківщини. На Черкащині компанія “Золотоніський бекон” завершує будівництво нового заводу “AMILL-CORN”, який спеціалізується на переробці кукурудзи. Раніше повідомлялося, що компанія “Голден Агро” інвестує у дооснащення олієпресового заводу в Ізмаїлі для переробки соняшника. Підприємство запустить виробництво каліброваного ядра. Також раніше повідомлялося, що на Вінниччині завершили першу чергу будівництва овочесховища, яке включає сім холодильних камер загальною ємністю 1275 тонн з технологією регульованого газового середовища.

Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціалізована антикорупційна прокуратура завершили досудове розслідування за підозрою колишньої голови Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), ексдепутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи, її чоловіка та сина. Про це повідомляє пресслужба НАБУ.

Які звинувачення висунуті?

Йдеться про те, що Тетяна Крупа, яка обіймала посаду керівниці КЗОЗ “Хмельницький обласний центр медико-соціальної експертизи” у 2020–2024 роках, незаконно збагатилася на близько 160 млн грн, залучивши до цієї схеми свого чоловіка та сина. Частину коштів вона легалізувала через фіктивний продаж нерухомості, після чого, за сприяння чоловіка, вивезла їх за кордон і розмістила на рахунках у закордонних банках.

Що далі з розслідуванням?

Наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами слідства, після чого справу скерують до суду.

Нагадаємо, що 4 жовтня у робочому кабінеті Тетяни Крупи було виявлено 100 тис. доларів, медичні документи з ознаками підроблення, а також списки “ухилянтів” з прізвищами та фіктивними діагнозами. Під час обшуків у її домі вилучили 5 млн 244 тис. доларів США, 300 тис. євро, понад 5 млн грн, брендові прикраси та документи, які можуть свідчити про відмивання грошей через різні бізнес-проєкти. Під час проведення слідчих дій Крупа намагалася позбутися частини грошей, викинувши через вікно дві сумки з пів мільйоном доларів.

Також у Хмельницькій області правоохоронці викрили двох медиків, які створили схему з оформлення фіктивної інвалідності. Під час обшуків у зловмисників було виявлено 8 мільйонів гривень.

У жовтні 2024 року розгорівся скандал довкола керівництва Хмельницької обласної МСЕК. Загалом при обшуках у Тетяни Крупи було вилучено 6 млн доларів у різних валютах. Раніше повідомлялося, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розшукало перші активи п’ятьох фігурантів, задіяних у кримінальних схемах у медико-соціальних експертних комісіях.