Нацбанк обмежить перекази на карту

Національний банк України (НБУ) розробляє проєкт про обмеження карткових переказів та встановлення максимальних лімітів на перекази грошей з карти на карту між фізичними особами.

Про це повідомили представникам LIGA.net в НБУ.

Планується, що ліміти на вихідні P2P-перекази складуть 100 000 грн і 30 операцій на місяць для одного рахунку.

Обмеження, засновані на квітневому рішенні Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) щодо боротьби з нелегальним гральним бізнесом, планують впровадити протягом місяця.

“Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів з рахунків фізосіб в 100 000 грн на місяць та обмежити кількість таких переказів 30 впродовж місяця. За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять. Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче”, — зазначив на зустрічі зі ЗМІ заступник голови НБУ Дмитро Олійник.

Обмежувати вхідні транзакції не планують, щоб не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам. Крім того, у разі наявності підстав та підтверджень, ліміти можуть бути збільшені як виключення.

Бізнес повинен доставляти працівників до ТЦК

Кабінет міністрів визначив повноваження та відповідальність керівників підприємств під час мобілізації. Зокрема, визначений обов’язок доставляти працівників до ТЦК.

Про це ідеться в постанові від 16 травня 2024 р. № 560.

Згідно з постановою, керівники підприємств, установ, організацій після отриманням розпорядження голови адміністрації або керівника ТЦК:

  • видають наказ про проведення оповіщення резервістів та військовозобов’язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки в ТЦК;
  • організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
  • повідомляють письмово у триденний строк ТЦК про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов’язаними вимог законодавства;
  • забезпечують прибуття резервістів та військовозобов’язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору ТЦК;
  • невідкладно інформують відповідний ТЦК про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.

Штрафи ухилянтам: яке майно можуть забрати

Після набуття чинності нового законодавства про мобілізацію та штрафи в Україні почали активно обговорювати перелік майна, яке уповноважені органи не можуть вилучити в разі, якщо боржник не сплатив штраф.

У разі несплати штрафу майно ухиліста, як і будь-якого боржника, може бути заарештовано, вилучено та реалізовано на державному онлайн-аукціоні “СETAM”, з вирученої суми віднімуть суму штрафу, а решту повернуть власнику. За даними юристів, заарештувати можуть як нерухомість, так і побутові речі.

Наприклад, днями у соцмережах користувачі поширили інформацію, що державною виконавчою службою Миколаївської області реалізується нестандартний лот – пакування дріжджів. На сайті аукціону “CETAM” справді є така пропозиція, стартова ціна цього товару – 5 гривень. Мабуть, виконавці заарештували цю упаковку дріжджів, бо нічого іншого заарештувати не було можливості.

Серед майна, яке було конфісковано у боржників і реалізується, є чимало такого, продаж якого здатний здивувати. Наприклад, зараз на цьому аукціоні продається арештована парова швабра, яка вже була у використанні. Її ціна – 150 грн, швабра заарештована Центральним відділом ДВС у м. Миколаєві.

Державні виконавці Хмельницької області заарештували радіоприймач одного з боржників. Цей товар також реалізували на онлайн-аукціоні, за нього просили та виручили 90 гривень. Як зазначено на сайті онлайн-аукціону, крім таких дрібниць як цукерки, посуд, одяг, реалізовувалися телевізори, ноутбуки, домашні кінотеатри, меблі, які нещодавно належали боржникам.

Данія виділила Україні 750 млн євро

Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен оголосив про новий пакет військової допомоги Україні на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення протиповітряної оборони та артилерії.

Про це інформує пресслужба МЗС.

“Радий оголосити про новий пакет військової підтримки України на суму EUR750 млн, спрямований на зміцнення її протиповітряної оборони та артилерії. Данія також вивчає можливості для інвестицій в українську оборонну промисловість”, – заявив Расмуссен.

Міністр наголосив, що Данія твердо підтримує Україну та її народ.

Скільки Міноборони витрачає на одного солдата

Утримання одного військового у 2024 році обходиться держбюджету України приблизно в 1,2 млн гривень на рік.

Про це заявив заступник міністра оборони Дмитро Кліменков, повідомляє Телеграф.

“2024-го утримання одного військового обходиться Україні орієнтовно в 1,2 млн гривен на рік. Це без витрат на зброю”, – сказав він.

За його словами, наприклад, середня ціна харчування одного військового на день становить близько 114 гривень, мінімальна ціна за комплект – 104 гривні, а максимальна – 125 гривень.

“Витрати на військових залежать від роду військ, сезону і особливості експлуатації спорядження. Є позиції, які видають кілька разів на рік, а є комплекти, що видають раз на декілька років. Також речі можуть бути індивідуальними і груповими. Наприклад, намет абощо”, – додав Кліменков.