Про що говорили сьогодні?

Сьогодні в Україні обговорювали кілька важливих тем, серед яких:

• МВФ: У Києві розпочала роботу місія Міжнародного валютного фонду для консультацій з Україною з питань бюджету.
• Криптовалюта: Верховна Рада підтримала законопроєкт №10225-д про легалізацію ринку віртуальних активів в Україні.
• Бронювання: З третього вересня на порталі “Дія” критично важливі підприємства, що працюють на прифронтових територіях, можуть бронювати 100% своїх військовозобов’язаних працівників.
• Нацкешбек: Українці у липні придбали товарів місцевого виробництва на 5,07 млрд грн у межах програми “Національний кешбек”, що є найбільшою сумою за місяць від старту програми.
• Інвестфонд відбудови: Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення першого засідання керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
• Вартість електрики: Згідно з прогнозом Міністерства економіки, ціни на електроенергію для побутових споживачів з 2026 по 2028 роки щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%).

Господарський суд міста Києва задовольнив позов Волинської обласної прокуратури про стягнення з ТОВ на користь Волинської обласної військової адміністрації 28,2 млн грн – вартості поставлених підприємством неякісних бронежилетів та бойових шоломів. Про це повідомляється на сайті Офісу генпрокурора.

Які проблеми виявили прокурори?

Прокурори встановили, що у квітні 2022 року підприємство, на виконання укладених контрактів, поставило Волинській обласній військовій адміністрації 884 бронежилети та 846 бойових шоломів для потреб Збройних сил України. Згодом з’ясувалося, що жоден з бронежилетів не витримав балістичних випробувань щодо стійкості до засобів ураження, а бойові шоломи не могли виконувати основну функцію – захистити голову людини від ураження елементами вогнепальної зброї.

Що вирішив суд?

Прокуратура звернулась до суду, аби стягнути із постачальника вартість неякісних товарів – і суд задоволив позовні вимоги прокурорів. Окрім того, за позовом Волинської обласної прокуратури, пред’явленим у минулому році, з цієї ж ТОВ на користь Волинської обласної військової адміністрації також було стягнуто штраф у розмірі 5,6 млн грн за поставку неякісних бронежилетів та бойових шоломів.

Нагадаємо: Державне бюро розслідувань затримало керівника та учасників злочинної організації, які наживалися на постачанні продуктів до військових частин.

Відповідно до прогнозу Міністерства економіки на 2026-2028 роки, ціни на електроенергію для побутових споживачів щорічно зростатимуть на 15% (плюс-мінус 5%). Про це йдеться в листі Мінекономіки №3011-02/30287-03 з уточненими сценарними умовами функціонування економіки на вказаний період. Зміст цього листа було розкрито Міністерством фінансів на засіданні уряду 3 вересня у висновку до проєкту рішення, що стосується діяльності ДП “Гарантований покупець”.

Які тарифи на електроенергію для населення?

Нагадаємо, що з 1 червня 2024 року тариф на електроенергію для населення становитиме 4,32 грн за кВт-год. За нічним тарифом побутові споживачі можуть платити 2,16 грн за кВт-год. Раніше НКРЕКП ухвалила рішення підняти тарифи на розподіл електроенергії для непобутових споживачів. Водночас для населення ціни на електроенергію залишаються незмінними.

Які зміни в експорті електроенергії?

У серпні Україна збільшила експорт електроенергії на 60% у порівнянні з попереднім місяцем – до 450 тис. МВт*год. Це рекордний показник з дати інтеграції української енергосистеми до ENTSO-E. Найбільші частки у структурі експорту зайняли Угорщина (38%) та Молдова (29%). У червні 2025 року Україна збільшила експорт електроенергії в 2,5 рази, у порівнянні з попереднім місяцем – до понад 237 тис. МВт-год. У липні експорт зріс на 16% у порівнянні з червнем – до 282,2 тис. МВт-год.

Крім того, Україна у період з 1 по 10 серпня сім разів посідала перше місце за середньодобовим показником індексу ціни BASE на ринку електричної енергії “на добу наперед” (РДН) серед 26 країн Європи.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

З початку 2025 року уряд України залучив від продажу та обміну облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП) на аукціонах майже 356 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 814 млрд грн. Про це повідомляє Національний банк України.

Упродовж січня – серпня 2025 року Міністерство фінансів залучило від розміщення ОВДП на аукціонах 277 038,4 млн грн, 1 258,4 млн дол. США та 562,7 млн євро. Міністерство спрямувало на погашення за внутрішніми борговими державними цінними паперами 221 853,7 млн грн, 1 633,2 млн дол. США та 665,7 млн євро.

Яка дохідність ОВДП у серпні?

Максимальна дохідність ОВДП, що розміщувалися на аукціонах у серпні, становила в гривні 17,80% річних, у доларах США – 4,25% річних. ОВДП, номіновані у євро, у серпні не розміщувалися.

Який стан портфелю військових облігацій?

Портфель військових облігацій у власності фізичних та юридичних осіб станом на 1 вересня 2025 року становив 189,6 млрд грн в еквіваленті, порівняно з 137,4 млрд грн в еквіваленті станом на 1 вересня 2024 року. За останній рік він зріс майже в 1,4 раза.

Нагадаємо, раніше голова комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що уряд свідомо розміщує менше ОВДП, ніж заплановано, орієнтуючись виключно на потреби у збалансуванні витрат держбюджету. “В ситуації, коли видатки перевищують доходи на більше ніж 1 трлн грн (більше $25 млрд), говорити про зменшення міжнародної допомоги та внутрішніх запозичень неможливо. Потрібно усвідомлювати, що така ситуація зберігатиметься до завершення активних бойових дій”, – підкреслила Підласа.

5 серпня Міністерство фінансів України на аукціоні з розміщення ОВДП залучило до державного бюджету понад 18,2 мільярдів гривень. Раніше повідомлялося, що з початку 2025 року уряд залучив від продажу та обміну ОВДП понад 312 мільярдів гривень. У січні-лютому 2025 року уряд України залучив від розміщення ОВДП 45,64 млрд грн та $255 млн. Водночас на погашення за внутрішніми борговими цінними паперами за цей період спрямовано 59,5 млрд грн та $353,3 млн.

Державна служба геології та надр України оголосила про введення в експлуатацію Державного реєстру нафтових та газових свердловин, який містить інформацію про понад 12,5 тисяч об’єктів. Це стало відомо з повідомлення на офіційному сайті служби.

Яка мета створення реєстру?

Метою створення реєстру є облік свердловин за єдиним порядком, а також забезпечення підприємств, установ і громадськості достовірними даними про такі свердловини. Реєстр є складовою частиною Єдиної державної електронної геоінформаційної системи користування надрами.

Які дані містить реєстр?

Реєстр включає інформацію про діючі, законсервовані, контрольно-спостережні та інші свердловини. Голова Держгеонадр Олег Гоцинець зазначив, що служба продовжує працювати над цифровізацією адміністративних сервісів. Тепер надрокористувачам не потрібно подавати документи в паперовій формі для реєстрації паспорта свердловини. Вся обробка інформації, що формується в процесі діяльності користувачів надр, буде здійснюватися онлайн.

Внесенню до реєстру підлягає інформація про свердловини, що перебувають на балансі підприємств, які видобувають нафту і газ, проводять роботи з буріння свердловин і ведуть спостереження за їх станом. Для реєстрації свердловини заявник через Єдину державну електронну геоінформаційну систему подає заяву, необхідну інформацію та електронну копію паспорта свердловини.

У разі змін у процесі експлуатації свердловини або зміни її власника чи користувача, заявник також подає заяву та відомості для внесення змін. Оновлення даних буде здійснено протягом 15 робочих днів. Витяг з реєстру формуватиметься виключно за допомогою електронного інтерфейсу, а доступ до відкритої інформації Державного реєстру буде безкоштовним.

Нагадаємо, що Прем’єр-міністр Юлія Свириденко доручила Мінекономіки та Держгеонадра провести аудит всіх надрокористувачів, які отримали дозволи на стратегічно важливих родовищах. Раніше міністерка енергетики України Світлана Гринчук повідомила, що разом з “Держнадра” міністерство аналізує, які родовища могли б використовуватися, але не використовуються з тих чи інших причин.

13 серпня стало відомо, що Кабінет міністрів планує оголосити новий конкурс для інвесторів на укладення угод про розподіл вуглеводнів у межах двох нафтогазових ділянок в Україні – Свічанської та Межигірської.