Національний банк України наразі зберігає долар США як основну курсоутворюючу валюту, проте вивчає питання можливих змін у зв’язку з посиленням економічних і фінансових зв’язків з Європейським Союзом. Про це повідомив перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.

Чи зміниться курсоутворююча валюта?

“Якщо говорити про курсоутворюючу валюту, то в нас нею залишається долар США. На сьогодні фокус на ньому все ще переважає, незважаючи на всі ці структурні зміни. Водночас ми вивчаємо це питання, і я думаю, що певні зміни мають відбутися, коли буде необхідність”, – сказав він.

“Особливо у контексті нашої євроінтеграції і того, що рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро”, – додав перший заступник голови Нацбанку.

Які зміни відбуваються в міжнародних резервах?

За його словами, історично в Україні фокус на курсі гривня-долар завжди був набагато сильніший, ніж на євро, водночас від початку повномасштабної війни торгівельні, економічні, фінансові зв’язки з Європейським Союзом суттєво посилилися: більша частина імпорту йде з ЄС та інших країн Європи, і міжнародна допомога, особливо протягом цього та минулого років, надходить насамперед в євро.

“Цей чинник зумовлює зміни і у структурі наших міжнародних резервів, оскільки кошти, які акумулює уряд на своїх рахунках в євро, теж включаються до них”, – зауважив представник центробанку.

Ніколайчук зазначив, що протягом останніх років НБУ вже почав робити перші зміни – публікувати платіжний баланс та міжнародні резерви не тільки в доларах, але й у євро та гривні, показувати резерви у євро.

“Тобто питання ми активно вивчаємо, але сказати, що в нас є чіткий план, що завтра чи до кінця року ми плануємо змінити курсоутворюючу валюту, я поки не можу. Додам, що курсоутворююча валюта має бути одна, поки це долар”, – підсумував перший заступник голови Нацбанку.

Нагадаємо: Станом на 1 серпня цього року частка доларових активів у резервах скоротилася до 73,5% з 77,9% місяць тому, 82,7% – два місяці тому та 89,9% – рік тому. Одночасно частка євро зросла до 17,5% з 13,9% на початку липня та з 10,1% – на початку червня цього року та 2,5% – рік тому.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Які проблеми з персоналом у “Метінвест”?

Ключовою проблемою для групи “Метінвест” Ріната Ахметова наразі є дефіцит персоналу. Про це заявив операційний директор групи “Метінвест” Олександр Мироненко в інтерв’ю “Інтерфакс-Україна”. “Не вистачає 15-20% персоналу від необхідного, дефіцит ми перекриваємо різними інструментами. Але загалом це велика проблема”, – зазначив Мироненко.

Чому відбувається відтік досвідчених працівників?

За його словами, існує відтік досвідчених працівників, є невеликий приплив молоді. “На жаль, через певний відтік досвідчених працівників вони не можуть передати свій досвід молодим фахівцям. І ми фактично змушені працювати з молодими недосвідченими фахівцями, які роблять дуже багато навіть елементарних помилок, і подекуди ці помилки можуть виливатися в простої обладнання”, – розповів операційний директор групи.

Які ризики для якості роботи “Метінвест”?

Він додав, що якість персоналу є суттєвим ризиком для групи. “Якість освіти залишає бажати кращого. Це такі ключові ризики, які можуть вплинути на нашу роботу”, – наголосив Мироненко.

“Метінвест” – вертикально інтегрована група з видобувних та металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – у Донецькій, Луганській, Запорізькій та Дніпропетровській областях, у країнах Європи.

Нагадаємо: Група “Метінвест” у 2024 році отримала збиток в $1,15 мільярда. За підсумками 2024 року виробництво вугільного концентрату “Метінвестом” зменшилося на 22% у порівнянні з 2023 роком, – до 4,2 млн тонн.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила про проведення першого засідання керівної ради Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови. Про це вона написала в телеграм-каналі.

Хто увійшов до складу ради?

«Це ключовий орган управління, до складу якого увійшли по три представники від України та США», – зазначила Свириденко. За її словами, американська сторона делегувала міністра фінансів Скотта Бессента, головного інвестиційного директора DFC Коннора Коулмена, віцепрезидента і генерального юрисконсульта DFC Роберта Стеббінса.

Які рішення прийняла рада?

«Рада затвердила правила роботи, сформувала комітети, а також надала повноваження на відкриття банківських рахунків Фонду та вибору адміністратора й інвестиційного радника», – розповіла Свириденко. За її словами, наступний крок — визначення проєктів для перших пілотних інвестицій. «У вересні це питання обговоримо з колегами з DFC під час їхнього візиту до Києва. Як ми неодноразово зазначали, американські інвестиції можуть бути гарантією безпеки як для України, так і для американського бізнесу в Україні», – зазначила Свириденко.

Нагадаємо: 30 квітня 2025 року Україна та США підписали угоду щодо мінералів, яка передбачала створення україно-американського інвестиційного фонду, який має оперувати українськими ресурсами. Українська делегація 11–12 квітня провела технічні консультації у Вашингтоні з адміністрацією президента Дональда Трампа щодо угоди про доступ до корисних копалин.

Свириденко оприлюднила текст меморандуму зі США щодо завершення офіційної угоди про економічне партнерство та інвестиційний фонд для відбудови. Майбутній спільний інвестиційний фонд України та США матиме право інвестувати як у розробку родовищ корисних копалин, так і в інфраструктурні проєкти.

Премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко оголосила, хто представлятиме Україну у інвестиційному фонді, який створили у межах угоди про надра Україна та США: міністр економіки Олексій Соболев, заступник міністра Єгор Перелигін та державний секретар міністерства закордонних справ Олександр Карасевич.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

В акваторії морського порту Чорноморськ тимчасово обмежили рух суден через підвищену небезпеку внаслідок воєнних дій Росії. Про це повідомляє Latifundist.com, посилаючись на лист Адміністрації морського порту Чорноморськ до морських агентів, буксирних компаній та портових операторів.

Які заходи вживаються для забезпечення безпеки?

Згідно з повідомленням військового командування від 1 вересня 2025 року, на акваторії та підхідному каналі порту плануються “спеціальні заходи для забезпечення безпеки судноплавства”. У зв’язку з цим рух суден можуть обмежити.

Крім того, Адміністрація закликала морських агентів та компанії завчасно інформувати Координаційний центр про вихід суден із порту та підтверджувати відсутність претензій щодо можливих обмежень.

Що потрібно знати капітанам суден?

Фрахтовий брокер та засновник компанії MB Navigation S.A. Костянтин Соболь розповів, що для заходу суден в порт Чорноморськ капітани мають направити лист із підтвердженням, що усвідомлюють ризики такого суднозаходу.

Нагадаємо, що вранці 31 серпня унаслідок вибуху в районі порту Чорноморськ цивільне судно отримало пошкодження. Повідомлялося, що жертв серед екіпажу немає, судно отримало незначні пошкодження. 31 серпня Росія масовано атакувала Одеський район ударними безпілотниками, найбільше постраждало місто Чорноморськ та його околиці.

Ввечері 23 липня вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі “Бистре” для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Морський підхідний канал було тимчасово закрито для руху суден. Але з 6 серпня судноплавство каналом Бистре відновили, дозволивши прохід суден із осадкою до 4,5 метра.

Кабінет міністрів України в проєкті Програми дій уряду анонсував оголошення концесійного конкурсу щодо двох терміналів в морському порту Чорноморськ, один з яких – контейнерний. Як повідомлялося, Миколаївська область втрачає ринки через непрацюючі порти. “Через непрацюючі порти у Миколаєві бізнес вибудовує нові ланцюжки збуту продукції через інші регіони – Ізмаїл і так далі, а ми втрачаємо ринки”, – зазначив начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім.

Щодо Херсонського морського торговельного порту, то він зможе відновити роботу тільки після деокупації лівого берега Херсонської області та припинення обстрілів Херсона, пояснив раніше тодішній заступник міністра інфраструктури Юрій Васьков.

Зверніть увагу: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

З початку поточного тижня в Україні спостерігається підвищення цін на білокачанну капусту. Про це повідомляє аналітична платформа EastFruit. Наразі український ринок капусти переживає період міжсезоння, коли реалізація середніх сортів вже практично завершилася, а продаж пізніх сортів розпочали лише поодинокі господарства.

Таким чином, обмежена пропозиція в умовах активної торгівлі стимулює зростання цін. Попит у цьому сегменті залишається дуже високим, що також провокує підвищення цін. За даними аналітиків, фермери основних регіонів виробництва пропонують білокачанну капусту до продажу по 7-16 грн/кг, залежно від якості та обсягів запропонованих партій продукції. Це в середньому на 27% дорожче, ніж наприкінці минулого тижня.

Чому ціни на капусту можуть зрости ще більше?

Експерти зазначають, що на даний момент білокачанна капуста в Україні пропонується в середньому на 36% дешевше, ніж за аналогічний період минулого року. Проте гравці ринку не виключають, що на початку наступного тижня ціни на цю продукцію можуть зрости ще більше.

Коли очікується ціновий спад?

Водночас, вже за тиждень прогнозується суттєвий ціновий спад, коли на ринок почне масово надходити капуста пізніх сортів. Нагадаємо, що у другій половині серпня в Україні почали знижуватись ціни на білокачанну капусту. Тоді українські господарства відвантажували цю продукцію по 6–15 грн/кг, що в середньому на 19% дешевше, ніж наприкінці попереднього тижня.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.