Про міжнародну підтримку

Відмова Бельгії підтримати багатомільярдний кредит ЄС для України може спонукати Міжнародний валютний фонд заблокувати фінансову підтримку Києва. Це, в свою чергу, призведе до лавинної втрати довіри до економічної життєздатності країни, застерігають посадовці ЄС.

Про держбюджет

За оперативними даними Державної казначейської служби, за жовтень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 186,4 млрд гривень. Ризиків щодо проведення запланованих оборонних видатків немає, повідомила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа.

Про держоблігації

Вкладення українців у держоблігації сягнули історичного максимуму. За рік обсяг інвестицій юридичних і фізичних осіб в ОВДП зріс на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі володіють облігаціями на понад 106 млрд грн, а юридичні особи — на понад 166,7 млрд гривень.

Про бронювання

Президент Володимир Зеленський підписав закон, який дозволяє оборонним підприємствам та компаніям критичної інфраструктури тимчасово бронювати від мобілізації працівників, що мають порушення військового обліку.

Про корупцію

Бюро економічної безпеки встановило завищення цін на будівельні матеріали під час будівництва укриття у львівському ліцеї. А завдяки прокуратурі та СБУ до бюджету Києва повернули понад 20 мільйонів гривень, якими підприємці разом з посадовцями Київської міської державної адміністрації заволоділи в рамках міської програми допомоги киянам.

Про експорт зброї

Україна відкриває два представництва з продажу зброї, яка у країни є в надлишку, заявив президент України Володимир Зеленський. До кінця року представництва відкриються у Берліні і Копенгагені.

Про кризу у Росії

Російський автопром, який пережив “клінічну смерть” після відходу західних автоконцернів, а у 2023–24 рр відновив виробництво, знову йде на дно. За підсумками січня–вересня виробництво повернулося на найнижчий рівень 2022 року.

Ексклюзиви

В Україні облаштують сімейні парковки. Верховна Рада зобов’язала облаштовувати біля ТРЦ, лікарень і бізнес-центрів сімейні паркомісця. Хто контролюватиме їх використання і кому це потрібно?

Завдяки зусиллям прокуратури та Служби безпеки України до бюджету Києва повернуто понад 20 мільйонів гривень, які підприємці разом з посадовцями Київської міської державної адміністрації заволоділи в рамках міської програми допомоги киянам.

Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури. Які суми повернули підприємці?

Двоє підприємців, підозрюваних у заволодінні бюджетними грошима, виділеними на допомогу киянам в рамках міської програми “Турбота. Назустріч киянам”, повернули 12,5 млн гривень та передали на потреби ЗСУ 6 автомобілів на суму 8 млн гривень.

“Під час досудового розслідування, яке за процесуального керівництва Київської міської прокуратури проводить ГУ СБУ у м.Києві та Київській області, ці двоє підприємців визнали свою вину, відшкодували свою частину завданих збитків і найближчим часом матеріали досудового розслідування щодо них буде скеровано до суду”, – зазначає прокуратура.

Директор департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, двоє його заступників та підприємці підозрюються у заволодінні бюджетними грошима у складі організованої групи. Які методи використовували учасники схеми?

Ці гроші виділялися для надання соціальних послуг киянам, які не можуть про себе подбати. Встановлено, що учасники схеми частину грошей виводили з рахунків під приводом оренди офісів, автомобілів, паркомісць, які на потреби учасників програми не використовувалися. Також в документи вносили послуги, що насправді не надавались, наприклад використання велотренажерів пацієнтами, які не підводяться з ліжка.

Так, зі 150 млн гривень, виділених в рамках програми, учасники групи заволоділи майже 75 млн гривень. Досудове розслідування щодо інших учасників розкрадання бюджетних коштів, зокрема колишніх керівників Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, триває.

КМДА відмовилась визнавати себе потерпілою стороною у кримінальному провадженні, тож це зробила КМВА, що дозволило швидко забезпечити відшкодування завданих місту збитків.

Нагадаємо, прокуратура через суд визнала незаконним та скасувала рішення Київради про виділення в оренду 1 га землі у Солом’янському районі, яку віддали під будівництво власнику самочинно збудованої нерухомості. Київські прокурори обвинувачують у службовій недбалості посадовців “Київтелесервісу”, які під час закупівлі мережевого обладнання для Інтернету сплатили на 51 мільйон гривень більше від ринкової вартості.

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури повідомлено про підозру двом особам, які не заплатили за товар, внаслідок чого покрити вартість довелося банку-гаранту. Поліцейські Київщини спільно з СБУ повідомили про підозру екс-голові сільради, якого підозрюють у махінаціях із землями на суму понад 1,9 мільйона гривень. Слідчі повідомили про підозру посадовцю Святошинського психоневрологічного інтернату, який відремонтував сонячну електростанцію зі збитками державі у майже 700 тис. гривень.

У жовтні 2025 року Міністерство фінансів України залучило до державного бюджету 64,7 млрд грн в еквівалент через розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Про це йдеться у повідомленні Міністерства фінансів.

Із цієї суми 49,9 млрд грн становили гривневі облігації із середньозваженою дохідністю 16,5% річних, а 355 млн доларів США — валютні облігації з дохідністю 4,06% річних, зазначає відомство.

Яка ситуація з обігом державних облігацій?

Станом на 31 жовтня 2025 року в обігу перебувають державні облігації на понад 1,89 трлн грн. Найбільшими власниками ОВДП залишаються комерційні банки (48,3%) та Національний банк України (35,2%).

Частки інших інвесторів становлять: юридичні особи — 8,8%, фізичні особи — 5,6%, нерезиденти — 0,8%, страхові компанії — 1,1%, територіальні громади — 0,01%, уточнює Мінфін.

За рік обсяг інвестицій юридичних і фізичних осіб в ОВДП зріс на 27,5% порівняно з жовтнем 2024 року. Українці наразі володіють облігаціями на понад 106 млрд грн, а юридичні особи — на понад 166,7 млрд гривень, інформує міністерство.

Які результати останнього аукціону ОВДП?

Окрім того, 22 жовтня Мінфін провів четвертий switch-аукціон ОВДП. Попит був високим — подано 21 заявку на 17 млрд грн, із яких задоволено 15,5 млрд грн. Інвестори обміняли облігації з погашенням 5 листопада 2025 року на нові папери з терміном обігу до 25 липня 2029 року і дохідністю 14,89% річних (купон — 74,45 грн кожні півроку).

Для погашення попередніх облігацій буде зараховано папери на суму 14,18 млрд грн (14 184 871 шт.). Усі заявки інвесторів задоволено, середньозважена дохідність становила 14,89%.

З початку 2025 року Міністерство фінансів розмістило ОВДП на загальну суму близько 473,1 млрд грн. Це друге за обсягом джерело фінансування державного бюджету після міжнародної допомоги. Від початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг залучених через ОВДП коштів перевищив 1,89 трлн грн в еквіваленті.

Нагадаємо: Президент України Володимир Зеленський отримав 4,1 млн грн від погашення облігацій внутрішньої державної позики України (ОВДП) 25 вересня і 2 жовтня придбав на них цінні папери.

Раніше повідомлялося, що державна оборонна сфера отримає понад 2,5 млрд грн через військові облігації, які закуповує Агентство з розшуку та менеджменту активів. У вересні уряду вже вдалося мобілізувати 38 млрд грн через ОВДП, від початку 2025 року – 394 млрд грн, а з початку повномасштабної війни – понад 1,8 трлн грн.

Раніше повідомлялося, що Упродовж січня – серпня 2025 року уряд залучив від продажу / обміну ОВДП на аукціонах майже 356 млрд грн, а загалом упродовж воєнного стану – майже 1 814 млрд грн.

Раніше голова комітету ВР з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що уряд свідомо розміщує менше ОВДП, ніж заплановано, орієнтуючись виключно на потреби у збалансуванні витрат держбюджету. “В ситуації, коли видатки перевищують доходи на більше ніж 1 трлн грн (більше $25 млрд) говорити про зменшення міжнародної допомоги та внутрішніх запозичень неможливо. Потрібно усвідомлювати, що така ситуація зберігатиметься до завершення активних бойових дій”, – підкреслила Підласа.

Україна відкриває два представництва з продажу зброї, яка у країни є в надлишку. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. “Ми відкриваємо дві експортні столиці. Це ко-продакшн і експорт”, – розповів він журналістам.

Де будуть нові представництва?

“Перші дві столиці (це вирішено на рівні компаній, які будуть в ко-продакшені, а також на рівні держав) – наші представництва там будуть – це Берлін і Копенгаген. Це буде в цьому році”, – зазначив Зеленський.

Як стверджує голова держави, йдеться про зброю, “яку ми можемо дозволити собі продавати, щоб мати додаткові гроші на наше внутрішнє виробництво дефіцитних речей, на які нам не вистачає грошей”.

Хто відповідатиме за контракти?

Питаннями контрактів з країнами ЄС опікуватиметься радник Президента України Олександр Камишін, зазначив президент. “Юридично буде все це відкриватись і будуть напрацьовуватися вже контракти. Європою займається Олександр Камишін, він буде представляти експорт України на європейському континенті”, – сказав Зеленський.

Крім того, наразі триває робота із країнами Близького Сходу та США. І як повідомив президент, наступного тижня до України із Сполучених Штатів Америки прибуде команда “щодо Drone-deal”.

Які плани на експорт зброї?

Нагадаємо: Як повідомлялося, Україна у керованому режимі експортуватиме частину виробленої у себе зброї. “Дефіцит у фінансуванні на виробництво зброї в нас буде покриватися із цього року зокрема завдяки керованому експорту деяких видів нашої зброї”, – заявив президент України Володимир Зеленський.

Раніше повідомлялося, що Україна планує розпочати експорт власних військових технологій до країн-партнерів у Європі та за її межами. Зокрема, йдеться про налагодження виробництва дронів, ракет, а також, можливо, артилерійських систем за кордоном.

Раніше, у 2024 році повідомлялося про створення робочої групи, яка займатиметься розробкою механізму експорту військової техніки з вітчизняних заводів. Про це йдеться у матеріалі ЕП.

Як повідомлялося, у 2025 році в межах ініціативи “Зброя Перемоги” Міністерство оборони уклало контракти з 12 українськими виробниками озброєння на суму майже 130 млрд грн. Програма “Зброя Перемоги” – механізм довгострокових контрактів на три, п’ять або десять років для національних виробників озброєння та військової техніки.

Також повідомлялося, що Литва розглядає запуск виробництва морських дронів та іншої зброї за схемою “1+1” — один для себе, один для України. Крім українських ударних надводних дронів Міноборони Литви зацікавилося також ракетними дронами та іншим озброєнням.

Японська компанія Mazda Motor втратила право викупу своїх активів у Росії. Автовиробник остаточно відмовився від таких прав після виходу з російського ринку після повномасштабного вторгнення Москви в Україну у 2022 році. Про це повідомляє Reuters, посилаючись на колишнього російського партнера Mazda — компанію Sollers.

“Рішення робить Mazda першим зарубіжним автовиробником, який остаточно відмовився від таких прав після виходу з російського ринку після повномасштабного вторгнення Москви в Україну”, – говориться у повідомленні.

“Після вторгнення більшість західних та азійських автовиробників покинули Росію, продаючи активи місцевим компаніям за символічну суму та зберігаючи опції на викуп на випадок майбутнього повернення”, – нагадує агентство.

Що сталося з активами Mazda?

Mazda продала свою 50% частку у спільному підприємстві з Sollers у Владивостоці у 2022 році за один євро, залишивши за собою право викупу протягом трьох років. Але Sollers заявив, що жодних пропозицій від Mazda не надходило, додавши: “За нинішніх умов ми не бачимо в цьому потреби”.

Завод у Владивостоці, запущений у 2012 році, спочатку виробляв кросовери Mazda CX-5 і CX-9 та седани Mazda 6. Після виходу з ринку підприємство почало випускати пікапи під брендом Sollers. У 2023 році його переобладнали для складання туристичних автобусів із китайських комплектуючих.

Яка ситуація з російським автопромом?

Заступник прем’єр-міністра Росії Денис Мантуров у вересні заявив, що робота заводу у Владивостоці була “успішно відновлена”, натякаючи на те, що Mazda навряд чи поверне свою частку, говориться у повідомленні.

“Інші великі автопроизводителі, включаючи Renault, Mercedes-Benz та Hyundai, також покинули свої російські операції за подібних обставин, але зберегли пункти щодо викупу”, – пише Reuters.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про можливе виробництво компанією дронів для України.

Тим часом російський автопром, який пережив “клінічну смерть” після відходу західних автоконцернів, а у 2023–24 рр відновив виробництво, знову йде на дно. За підсумками січня–вересня виробництво повернулося на найнижчий рівень 2022 року.

З 29 вересня найбільший російський виробник легкових автомобілів “АвтоВАЗ” перевів виробництво на скорочений чотириденний робочий тиждень, який діятиме до шести місяців. Раніше повідомлялося, що російський уряд різко скоротить витрати на створення національної модульної платформи для виробництва електромобілів. “АвтоВАЗ” не зміг запустити масове виробництво нової Lada Iskra через брак запчастин.