На що пішли кошти Херсонводоканалу?

У 2025 році комунальне підприємство “Херсонводоканал” витратило понад 152 мільйони гривень на закупівлі. Найбільші суми були спрямовані на електроенергію, ремонт водогону та дизельне пальне. Про це повідомляє “Інтент”.

Однією з найбільш коштовних інфраструктурних закупівель став капітальний ремонт водогону від вулиці І. Богуна до НСВ-3 у Херсоні, який обійшовся у 14,7 мільйона гривень. Додатково на технічний нагляд виділили близько 140 тисяч, а на авторський — майже 15 тисяч.

Які ще витрати поніс Херсонводоканал?

Великою статтею витрат стало пальне. Закупівля дизельного пального коштувала понад 8,5 мільйона гривень, а на бензин А-95 передбачили понад 517 тисяч. На початку року підприємство провело тендери у сфері електропостачання, витративши на електроенергію понад 90 мільйонів гривень, а на розподіл електроенергії – понад 35 мільйонів.

Окрім цього, підприємство замовляло комп’ютерне обладнання, друковану продукцію, мобільний зв’язок, заправку картриджів, послуги з управління небезпечними відходами, медичні обстеження, підготовку екологічної документації та ремонт автотранспорту. Також було докуплено мастильні матеріали на понад 574 тисячі гривень, а також будівельні матеріали й двигуни на 300 тисяч.

За перші сім місяців 2025 року комунальне підприємство “Миколаївводоканал” спрямувало на закупівлі понад 380 мільйонів гривень, основні витрати припали на оплату електроенергії, реконструкцію водопровідних мереж та придбання хімікатів.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у “Київводоканалі” викрили схему розкрадання понад 3 мільйонів гривень. Правоохоронці встановили, що засновник товариства, яке постачало реагенти для питної води “міським водоканалам”, організував схему: замість імпортної продукції фактично постачалася вітчизняна, значно дешевша.

У 2024 році комунальний сектор економіки згенерував 825 млн грн збитку. Негативний фінансовий результат продемонстрували 24% із майже 10 тисяч зареєстрованих підприємств. Попри зростання доходів у 2023–2025 роках, усі українські метрополітени залишаються глибоко збитковими, найгірша ситуація – в Київського метрополітену.

Також раніше повідомлялося, що заборгованість киян за теплопостачання та гаряче водопостачання зросла порівняно з початком опалювального сезону на 6,5% і досягла 8 млрд грн. Борги за комунальні послуги можуть призвести до накладання арешту на користування коштами на рахунках, а також на нерухоме майно та авто.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

У Києві прокуратура повідомила про підозру 44-річній директорці приватної компанії, яка самовільно захопила землю на Жуковому острові площею понад 11 га та вартістю понад 40 млн грн. Про це повідомила Київська міська прокуратура.

Яка схема заволодіння землею?

Слідство встановило, що до схеми заволодіння землею було залучено кілька приватних фірм, а також зареєстровано право власності на нерухомість на острові, якої насправді не існує. Так, перше підприємство, що займалося намивом піску, ще у 2014 році просило Київраду відвести їм ділянку під обслуговування малої будівлі. Їм відмовили.

Як відбувалася продажа неіснуючої нерухомості?

Надалі ця компанія зареєструвала за собою право власності на неіснуючі будівлі (склади піску). Після цього вигадану нерухомість продали фірмі підозрюваної. Ця фірма почала самовільно будувати на острові нерухомість, яка “на папері” вже була. Ці недобудови згодом продають ще одній фірмі, яка вже як власник будівель отримує право звертатися до Київради за виділенням землі на законних підставах.

Підозрюваній інкримінують ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 197-1 КК України (сприяння шляхом обману та підробки офіційних документів набуттю товариством права отримати у власність або користування землю для обслуговування житлових будинків чи споруд).

Нагадаємо: Господарський суд міста Києва відмовив у позові прокуратури, яка намагалася повернути столичну землю під забудову, отриману ТОВ “Смарт Пропертіз”. За останні пів року прокуратура вигравала подібні справи.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

За 7 місяців поточного року виручка українських виробників яєць від експорту становила 103,1 млн доларів, що в 2,6 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це повідомляє Союз птахівників України.

Хто купує українські яйця?

Головними покупцями українських яєць протягом цього періоду були Хорватія (11,8%), Великобританія (10,6%) та Іспанія (9,5%).

Які обсяги експорту у липні?

У липні українські виробники яєць експортували 190,6 млн штук на суму 17 млн доларів. Порівняно з аналогічним періодом 2024 року експорт зріс на 86%. Найбільші обсяги експорту були до Іспанії – 21,5 млн штук, Великобританії – 21,4 млн штук та Польщі – 22,7 млн штук.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що українська продукція птахівництва вийшла на ринок Султанату Оман. Україна отримала дозвіл на постачання м’яса, субпродуктів та іншої продукції птахівництва.

Минулого року дозвіл на експорт продукції до Європейського Союзу отримали 22 українських виробники харчових продуктів. Зокрема, із них 12 – виробники м’яса птиці та продукції з нього, 3 – рибопереробні підприємства та 5 – молокопереробних.

У 2024 році Україна експортувала 446,6 тисячі тонн м’яса птиці, що на 6,3% більше, ніж за 2023 рік (419,9 тисячі тонн). Зокрема, у грудні – 37,8 тисячі тонн.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Офіційний курс євро до гривні у середу, 3 вересня, зменшиться на 29 копійок до 48,17 грн. Про це свідчить офіційний курс Національного банку України. Своєю чергою, курс долара знизиться на 1 копійку.

Офіційні курси на середу, 3 вересня, встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,36 грн (41,37 грн станом на 2 вересня);
• 1 євро – 48,17 грн (48,46 грн станом на 2 вересня).

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

У серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Про це повідомляє АПК-Інформ. Це також другий найнижчий місячний показник за останні 14 сезонів, йдеться у повідомленні.

«Скорочення відбулося за всіма основними напрямками, зокрема не фіксувалося поставок до Індії», – зазначає АПК-Інформ.

Зниження темпів експорту даного продукту у вказаний період зумовлено сезонними чинниками, зокрема скороченням пропозиції соняшнику на внутрішньому ринку, що обмежувало переробку, а також зниженням попиту з боку деяких імпортерів в очікуванні поставок більш дешевої олії із сировини нового врожаю.

Які обсяги експорту соняшникової олії за сезон?

Усього за підсумками поточного 2024/25 МР з України було експортовано 4,73 млн тонн соняшникової олії, що на 24% поступається показнику попереднього сезону та стало мінімумом для останніх трьох сезонів. Основними факторами, що обмежили експорт даного продукту з України, стали менший урожай соняшнику у 2024 р. та низька маржинальність його переробки.

Водночас поставки на основні ринки збуту в сезоні, що вже завершився, дещо збільшились. До ТОП-3 імпортерів української олії увійшли Індія (767 тис. тонн; +44% до 2023/24 МР), Іспанія (656 тис. тонн; +11%) та Італія (504 тис. тонн; +28%), повідомляє АПК-Інформ.

Які виклики стоять перед українським сектором переробки?

Загалом поточний сезон став досить складним для українського сектору переробки соняшнику, що змусило заводи шукати кращої рентабельності в переробці сої та ріпаку, а також стало поштовхом для просування «соєво-ріпакових правок», зазначено у публікації.

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, який спричинили обмежена пропозиція соняшника та перехід більшості заводів на переробку сої та ріпаку. У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Такі поставки відбулися вперше з січня 2024 року. До того ж, це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку – до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Раніше повідомлялося, що позиції української соняшникової олії на ринку Азії слабшають. Україна суттєво втратила свої позиції на азійському ринку внаслідок складної логістики та високої конкуренції з боку дешевшої соєвої олії, а також соняшникової олії російського та аргентинського походження. У липні 2025 року частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.