Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виграв другий позов до Росії за збитками внаслідок російської агресії для банків, що виводяться з ринку. Про це повідомляє Фонд.

Яка сума позову?

17 липня Господарський суд Києва повністю задовольнив позовні вимоги Фонду до країни-агресора на загальну суму 498,5 млн грн. Це груповий позов, у якому об’єднано п’ять банків: “Грін Банк”, “Ерде Банк”, “Укргазпромбанк”, Банк “Таврика” та “Фортуна-Банк”.

Які збитки понесли банки?

У Фонді нагадали, що активи цих банків, зокрема частина об’єктів нерухомості та кредитного портфеля, знаходилися на територіях Донецької та Луганської областей, окупованих Росією у 2014 році. Внаслідок окупації банки втратили змогу розпоряджатися цим майном. Загалом збитки банків від дій РФ із 2014 року до початку повномасштабного вторгнення Фонд попередньо оцінює у 84 млрд грн. За цими збитками будуть подані позови.

Отримані судові рішення у перспективі дозволять порушити питання про стягнення збитків з Росії на міжнародній арені. Наразі суди розглядають іще два позови Фонду проти РФ: один на 651 млн грн у справі “Промекономбанку” та груповий позов на понад 920 млн грн за збитками чотирьох інших банків.

Нагадаємо: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб виставив на продаж активи шести банків, що ліквідуються, на загальну суму 1,2 млрд грн.

Умови, на яких працюють аграрії на тимчасово окупованому лівобережжі Херсонщини, не є вигідними для ведення цієї діяльності. Про це пише сайт “Мост”.

“Дуже тяжко, це правда! Тому що чіткої ціни на зерно немає, забирають його в них – за що скажуть, за те вони віддають”, – розповів голова Асоціації фермерів та приватних землевласників у Херсонській області Олександр Гордієнко.

“Змусили всіх переоформитися (за російським законодавством), податки там дуже великі. Всі працюють тільки для того, щоб перечекати цей час і є дуже великі надії, що ЗСУ їх (окупантів) виженуть”, – повідомив він “Новинам Приазов’я”.

Які країни зацікавлені в українському зерні?

“Торік окупаційна влада заявила, що сім ‘дружніх до Росії країн’, виявили зацікавленість у закупівлі продовольчої пшениці з Херсонської області. Також повідомлялось, що борошно з лівобережжя Херсонщини хотіли експортувати до країн Азії, Африки та Арабського світу”, – пише “Мост”.

Цього року стало відомо, що агропродукцію з тимчасово окупованих територій Херсонської та Запорізької області росіяни вивозять до Білорусі, Казахстану, Узбекистану, а також у Вʼєтнам, Індію та Китай, зазначено у публікації.

Які дії вживає Україна щодо незаконної торгівлі?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Україна планує звернутися до Європейського Союзу з проханням накласти санкції на бангладешські компанії, які імпортують пшеницю з окупованих Росією українських територій. Бангладеш не зміг зупинити цю торгівлю після того, як Україна офіційно повідомила, що це зерно крадене і надала докази.

Раніше повідомлялося, що Росія постачає, ймовірно, викрадене в України зерно хуситам, які контролюють більшу частину Ємену. Такий висновок на основі вивчення даних про переміщення судна, що транспортувало зерно, зробили розслідувачі Bellingcat і Lloyd’s List.

Раніше повідомлялося, що створена росіянами держкомпанія лише за 2023 рік вивезла з окупованої частини Запорізької області майже 212 тис тонн зерна приблизною вартістю 46 млн дол. Українське збіжжя вивозять у Туреччину, Лівію та Ізраїль.

Теща начальника управління Служби безпеки України у Хмельницькій області Олексія Прокопенка у лютому 2025 року придбала пентхаус площею 180 кв. м у столичному ЖК бізнес-класу “Шевченківський”. Про це повідомляє hromadske. Ринкова вартість оселі, що розташована на двох верхніх поверхах новобудови, сягає $360 тис, але теща полковника СБУ Світлана Борис придбала майнові права на неї за 4,5 мільйона гривень.

Крім того, теща посадовця у лютому 2025 року придбала паркомісце в цьому самому ЖК ринковою вартістю майже $40 тисяч. Отже, тільки в цьому будинку Світлана Борис скупила майна на приблизно $400 тис. (понад 16 мільйонів гривень).

Де ще купувала нерухомість теща полковника?

Крім Києва, вона купувала нерухомість у тих містах, де служив її зять. Так, у 2019 році Олексій Прокопенко став заступником начальника управління СБУ в Одеській області, а потім, у 2021 році, перейшов на керівну посаду до Кримського управління. Його теща у 2022 році купила дві квартири в одеських ЖК бізнес-класу – у ЖК Avinion за $50 тис. і у ЖК “Олімпійський” за $63 тис. Останнє помешкання жінка продала наприкінці лютого 2025 року, а натомість купила невелику квартиру в ЖК “Щасливий” у Хмельницькому вартістю близько $40 тис, де зараз служить її зять.

Яка фінансова ситуація родини полковника?

При цьому сама теща полковника СБУ не живе в жодному з тих міст, де купувала нерухомість, а разом із чоловіком мешкає у старому будинку в Ніжині. Батьки спецслужбовця мають власне житло в селі під Києвом. Але відколи їхній син почав служити у столиці, у них почала з’являтися ще й нерухомість у київських ЖК. Так, батько полковника СБУ після виходу на пенсію у 2015 році оформив на себе квартиру площею 53,2 кв. м у ЖК комфорт-класу “Британський квартал” за $14 тис., хоча її реальна ринкова вартість тоді сягала $36 тисяч.

У 2016 році він інвестував $56 тисяч у нежитлове приміщення в ЖК “Барселона” площею 88,5 квадратів. Матір полковника СБУ — 73-річна Надія Прокопенко, у травні 2022 року купила Tesla Model 3 2019 року випуску вартістю приблизно $20 тис. Вона також з 2013 року має квартиру у ЖК Royal House у Києві, яка офіційно обійшлася їй у $32 тисячі.

Сам Прокопенко на прохання пояснити статки родичів заявив, що вже розлучився зі своєю дружиною. Але це відбулося влітку цього року, після того, як його теща накупила елітної нерухомості на сотні тисяч доларів. Дорогі статки родичів полковник СБУ пояснив їхніми заощадженнями. Зокрема, нібито теща Прокопенка з 2002 до 2022 року займалася гуртовою торгівлею продуктами, хоча відповідно до її зареєстрованого ФОП Світлана Борис торгувала в роздріб.

Торік жінка почала торгувати одягом і нібито заробила 2,15 млн грн, але цих коштів також не вистачило б на пентхаус у центрі Києва. Родичі полковника СБУ накупили майна на приблизно $600 тисяч. При чому деякі з них працювали на державній службі й за свої заробітні плати не змогли б дозволити собі коштовних покупок.

Прокопенко розпочав свій шлях у Службі безпеки 2006 року. Більшу частину часу пропрацював у двох підрозділах: в управлінні “К” – головному управлінні по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю, а також в економічній контррозвідці. Торік у травні президент України Володимир Зеленський призначив Прокопенка начальником управління Служби безпеки у Хмельницькій області.

Цей журналістський матеріал прокоментували в пресслужбі СБУ, зазначивши, що нерухоме та рухоме майно, яке належить колишній тещі (включаючи її квартиру у Києві), батьку та матері співробітника СБУ, було придбане ними власним коштом. Посадовець спецслужби не має стосунку до купівлі вказаних об’єктів нерухомості та авто, які не є і не були в його користуванні.

Зокрема, колишня теща вказаного співробітника понад 20 років займається підприємницькою діяльністю у галузі оптово-роздрібної торгівлі. Наприклад, протягом 2024 року вона отримала офіційний дохід у розмірі 2 млн 150 тис. Що стосується батька співробітника СБУ, він знаходиться на пенсії. До цього він працював на різних посадах із гідним рівнем фінансового забезпечення. Нежитлове приміщення, що знаходиться у його власності, було придбане у 2016 році на стадії інвестування.

Мати посадовця СБУ також перебуває на пенсії, понад 25 років пропрацювавши на різних посадах у ПАТ “Укртелеком”. Квартира невеликої площі (41,1 кв. м), яка знаходиться у її власності, була куплена на стадії інвестування у 2011 році, а офіційно зареєстрована на неї у 2013 році.

Нагадаємо: Родичі полковника департаменту стратегічних розслідувань Нацполіції Олексія Єлхіна користуються майном вартістю сотні тисяч доларів, орендованим в сумнівних фірм.

НАБУ і САП відкрили матеріали справи за підозрою колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ “ПриватБанк” та п’яти членів організованої ним групи у заволодінні коштами банку на суму понад 9,2 млрд грн. Про це йдеться у повідомленні Національного антикорупційного бюро України. НАБУ не називає ім’я фігуранта, але з публікації зрозуміло, що йдеться про Ігоря Коломойського.

Який план був розроблений для заволодіння коштами?

“Слідство встановило, що у січні-березні 2015 року кінцевий бенефіціар банку, на той момент голова Дніпропетровської обласної держадміністрації, розробив план заволодіння коштами ПриватБанку з метою подальшого фінансування підконтрольної офшорної компанії та збільшення власної частки у статутному капіталі банку”, – йдеться у повідомленні. Для цього банк штучно зобов’язали виплатити вказаній підконтрольній компанії понад 9,2 млрд грн під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною вартістю, зазначено у публікації.

Куди були перераховані кошти?

Надалі частину суми у розмірі понад 446 млн грн з метою легалізації перерахували на рахунки трьох пов’язаних юридичних осіб під виглядом операцій з купівлі-продажу цінних паперів, а згодом – на рахунки ще двох. Врешті-решт кошти надійшли на особовий рахунок кінцевого бенефіціара ПриватБанку. Ними він розпорядився на власний розсуд – вніс до статутного капіталу ПриватБанку на виконання вимог Національного банку України.

Наразі серед підозрюваних колишній кінцевий бенефіціарний власник ПриватБанку, організатор групи, колишній голова правління ПриватБанку, колишній заступник керівника напрямку – директор департаменту міжбанківського дилінгу банку, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з ПриватБанком. Також серед підозрюваних ексзаступниця голови правління банку – директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та ексзаступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів, нерезидентів головного офісу банку.

Дії осіб кваліфіковано за статтями 191, 209, 366 Кримінального кодексу України. “Цей епізод є четвертим у справі заволодіння коштами ПриватБанку. У жовтні минулого року НАБУ і САП визнали, що для доведення вини підозрюваних детективи зібрали достатньо доказів за трьома попередніми епізодами та відкрили матеріали слідства. 6 вересня 2023 року обвинувальний акт скерували до суду”, – говориться у публікації.

НАБУ нагадує, що в лютому 2021 року НАБУ і САП повідомили експосадовцям банку про підозру у розтраті понад 136 млн грн через схему страхових виплат. Вже за місяць підозри оновили новим епізодом, додавши розтрату майже 315 млн дол. США (близько 8,2 млрд грн) через акредитивну схему. А у вересні 2022 року добірка інкримінованих колишнім менеджерам ПриватБанку злочинів поповнилася ще однією розтратою у розмірі 85,2 млн грн. Справа ПриватБанку є однією з наймасштабніших в історії антикорупційних органів, зазначає НАБУ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду підтвердив неможливість повернення державного Приватбанку колишнім власникам, зокрема – Ігорю Коломойському. 26 лютого 2025 року суд не задовольнив касаційну скаргу колишнього співвласника фінустанови Ігоря Коломойського та залишив в силі рішення суду апеляційної інстанції, яким було закрито провадження з оскарження націоналізації ПриватБанку.

У травні Печерський районний суд Києва продовжив строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для Ігоря Коломойського. У справі про замовне вбивство юриста Сергія Карпенка прокурор просив про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 діб, без визначення розміру застави. Також повідомлялося, що Верховний Суд України підтвердив правомірність дій держави щодо примусового відчуження акцій ПАТ “ТФПНК “Укртатнафта” в умовах воєнного стану. 5 червня 2025 року суд залишив без задоволення касаційну скаргу компанії Relix Services Ltd. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій про відмову у задоволенні позову залишено без змін.

У Запорізькій області збудували перший спеціальний антидроновий тунель для захисту цивільного і військового транспорту від атак ворожих FPV-дронів. Про це повідомив начальник Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров, пише Zprz.city.

Де розташований новий тунель?

Захисний об’єкт вже завершено на одному з найнебезпечніших логістичних напрямків — Оріхівській трасі. “Ми побудували першу антидронову дорогу на Оріхівській трасі — її протяжність 6,5 кілометра. Це лише початок. У нас амбітний план — понад 200 кілометрів захищених шляхів у межах області”, – повідомив Федоров.

Які плани на майбутнє?

“Найближчими днями планую зустріч із міністром оборони для синхронізації дій і пришвидшення реалізації цього проєкту”, — додав він. Зведення тунелів здійснюється за кошти Спільного оборонного фонду. Закуплено все необхідне — від металоконструкцій і сіток до витратних матеріалів.

У проєкт активно залучені бійці запорізької бригади, які поділилися бойовим досвідом, що ліг в основу інженерного рішення. Антидроновий тунель дозволяє безпечніше переміщувати особовий склад, спорядження та евакуювати поранених. А для цивільних — це зменшення ризиків під час руху в межах прифронтових територій, говориться у публікації.

Нагадаємо: Перший віцепрем’єр-міністр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив, що Україна готова законтрактувати увесь обсяг дронів-перехоплювачів, який українські компанії можуть виготовити до кінця року.