Росія своїми масованими атаками залізничної інфраструктури намагається зруйнувати ключові вузлові станції “Укрзалізниці”. Про це заявив голова правління компанії Олександр Перцовський, повідомляє Укрінформ.

Які станції під ударом?

“Шахеди” масовано атакують наші ключові станції. Прикладами є атаки на станцію Лозову, на станцію Синельниково, на станцію Козятин. Тобто практично по всій країні вони б’ють по вузлових станціях», – підкреслив Перцовський.

Які наслідки цих атак?

За його словами, йдеться про комплексні атаки, коли під удар потрапляють і енергетичні підстанції, і локомотивні депо, і пасажирські вокзали. “Ворог б’є так, щоб, по суті, вузол був зруйнований”, – додав Перцовський.

Нагадаємо: 6 вересня росіяни обстріляли залізничну інфраструктуру на Донеччині. Уночі 3 вересня російські війська атакували дронами Знам’янку на Кіровоградщині, під ударом опинилися об’єкти “Укрзалізниці”.

АТ ‘Укрзалізниця’ за результатами тендерів уклала угоди на постачання вугілля на суму понад 150 млн грн. Згідно з інформацією, перемогли компанії, які запропонували найдорожчі ціни.

Філія ‘Пасажирська компанія’ АТ ‘Укрзалізниця’ з 4 по 12 вересня уклала угоди на постачання вугілля на загальну суму 151,55 млн грн. В усіх випадках на аукціонах у першій половині серпня спостерігалась велика конкуренція. Однак фірми, які пропонували знижки до 20% від очікуваної вартості, врешті-решт відмовились від укладання угод з різних причин. Перемоги отримали компанії, що зробили найдорожчі пропозиції.

Хто став переможцем тендерів?

Переможцем тендеру стала компанія ‘Д.Трейдінг’ з групи Ріната Ахметова, яка запропонувала ціну 11 900 грн/т. Ця фірма виграла торги, не знизивши жодної копійки від очікуваної вартості замовника, на відміну від інших учасників.

На тендер розміром 40,28 млн грн прийшло семеро учасників, але шестеро дешевших відмовились від підписання договорів. Серед них були ТОВ ‘Енергопостач Трейд’, ТОВ ‘Ресурси батьківщини’, ТОВ ‘Гірничий ресурс’, ТОВ ‘Мікс Сервіс Груп’, ТОВ ‘Західмаркет’ і ТОВ ‘Енерго Восток Антрацит’ з цінами від 9 872 до 11 644 грн/т з ПДВ.

Які причини відмови учасників?

‘Енергопостач Трейд’ пояснив свою відмову підвищенням гуртових цін, ‘Гірничий ресурс’ – об’єктивними обставинами, ‘Західмаркет’ – лікарняним директора, а ‘Енерго Восток Антрацит’ – наявністю об’єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне виконання поставок. Інші учасники не надали забезпечення і не підписали договір.

За аналогічним сценарієм пройшли два наступні тендери ‘Пасажирської компанії’. Після самовідводів шести фірм підряд по стартовій ціні 49,12 млн грн забрало ТОВ ‘Макрокапітал’ з ціною вугілля 11 892 грн/т. Ця фірма зареєстрована у Покровському районі Донецької області, засновником є Антон Аксьонов з окупованої Макіївки.

Шість учасників також відмовились від підписання угод по підряду 54,09 млн грн, який отримало ТОВ ‘Коаленержи’ з ціною 11 604 грн/т. Фірма зареєстрована у Слов’янську Донецької області, засновниками є киянка Валерія Монастирьова і львів’янка Людмила Ганзюк.

Нагадаємо, що ‘Укрзалізниця’ планує домовитися з урядом щодо індексації тарифів на залізничні перевезення та підвищити тариф на транспортування зерна. У першому півріччі 2025 року ‘Укрзалізниця’ перевезла 79,6 млн тонн вантажів, що на 11,8% менше, ніж за аналогічний період торік. Найбільше впали обсяги перевезення вугілля і зерна.

Гендиректор компанії Олександр Перцовський зазначив, що з такою динамікою за рік буде перевезено лише половину від обсягів довоєнного 2021 року. АТ ‘Укрзалізниця’ планує у 2025 році скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад.

Раніше АТ ‘Укрзалізниця’ оголосила тендер на залучення міжнародного юридичного радника для супроводу у процесі реструктуризації зовнішнього боргу. УЗ мусить розв’язати проблему накопичених ще з 2012 року боргів у понад мільярд доларів США.

Група компаній “Карпатські мінеральні води” (включаючи “Карпатська джерельна” та “Соковинка”) планує побудувати нове підприємство у Львівській області. Як повідомляється на сайті Європейського банку реконструкції та розвитку, банк розглядає можливість надання кредиту на будівництво.

Яка вартість проєкту?

Загальна вартість проєкту оцінюється у 24 млн євро, з яких 11 млн євро надасть ЄБРР у вигляді довгострокового кредиту. Новий завод, потужністю 200 млн пляшок на рік, буде оснащено сучасним обладнанням, що забезпечить значне підвищення ефективності порівняно з теперішнім виробництвом.

Коли планується завершення будівництва?

“Карпатські мінеральні води” оголосили про наміри збудувати у Львівській області другий завод мінеральних вод ще у 2021 році, проте планам завадило повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Власник компанії Сергій Устенко у травні 2025 року в коментарі Zaxid.net розповів, що завод побудують біля села Хмелева у Золочівському районі. Планується, що завод введуть в експлуатацію вже у 2026 році.

Нагадаємо, що перший завод компанії з 1996 року працює в селі Струтин Золочівського району.

Заповненість євросоюзівських підземних сховищ газу на 13-14 вересня досягла 80% (86 млрд куб м природного газу). Це найнижчий показник заповнення сховищ у ЄС з початку повномасштабного російського вторгнення в Україну, однак цьогорічні запаси вищі, ніж у 2021 році. Про це повідомляє ExPro з посиланням на дані GIE.

Які країни мають найбільші обсяги газу у сховищах?

Серед країн із найбільшими обсягами газу у сховищах – Німеччина (17,2 млрд куб м, 75,1%), Італія (16,8 млрд куб м, 90,1%) та Франція (10,4 млрд куб м, 89,9%). Також високий рівень заповнення зафіксований у Польщі (3,2 млрд куб м, 95,6%) та Португалії (0,32 млрд куб м, 99%).

Які прогнози щодо заповнення сховищ до зими?

З урахуванням середніх темпів закачування останніх трьох років, до кінця жовтня ЄС може заповнити сховища на рівні близько 87%, за даними IEA, що буде приблизно на 6% нижче середнього за 3 роки. “Це може стимулювати активніший імпорт LNG узимку, особливо у разі холодніших температур”, – йдеться в повідомленні ExPro.

Нагадаємо: Заповненість європейських підземних сховищ газу (ПСГ) 5 серпня перевищила 70%, у сховищах зберігається майже 75 млрд куб м природного газу.

Металургійні компанії України за підсумками січня-серпня 2025 року скоротили експорт плоского металопрокату на 1,5% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року – до 1,1 млн т. Такі розрахунки зробив GMK Center на базі даних Державної митної служби.

Які обсяги експорту плоского металопрокату?

Понад 80% експорту припадає на плоский гарячекатаний прокат – 911,94 тис. т, що на 4% менше рік до року. Основними споживачами продукції протягом періоду були Польща – 373,19 тис. т, Болгарія – 234,72 тис. т, та Італія – 55,89 тис. т.

Ще 13,4% відвантажень або 147,69 тис. т (+12,5% р./р.) припало на плоский холоднокатаний прокат (УКТЗЕД – 7209). Ключовим споживачем цієї продукції є Польща – 65,48 тис. т. Ще 21,89 тис. т експортовано до Болгарії, та 17,06 тис. т – до Італії.

Яка динаміка експорту у серпні?

Також за період експортовано 40,69 тис. т плоского прокату з покриттям (УКТЗЕД – 7210), що на 22,1% більше р./р. До Польщі відвантажено 26,4 тис. т відповідної продукції, Румунії – 8,89 тис. т, Чехії – 0,89 тис. т.

В серпні українські металурги експортували 129,49 тис. т плоского прокату, що на 19,1% менше р./р., та на 21,9% більше м./м, повідомляє GMK Center. Відвантаження плоского гарячекатаного прокату становили 103,6 тис. т (-25,9% р./р.; -23,4% м./м.), плоского х/к прокату – 18,39 тис. т (+18% р./р.; +2,2% м./м.), плоского прокату з покриттям – 7,42 тис. т (+80,1% р./р.; +78,3% м./м).

Яка фінансова ситуація з експортом?

Виручка від експорту плоского прокату за підсумками січня-серпня скоротилась на 8,6% р./р. – до $629,99 млн, а в серпні – на 26,2% р./р., але зросла на 9,6% м./м., до $72,66 млн.

GMK Center нагадує, що у 2024 році Україна збільшила експорт плоского металопрокату на 36,1% у порівнянні з 2023 роком – до 1,63 млн т. Понад 80% поставок припало на плоский гарячекатаний прокат – 1,363 млн т (+44,7% р./р.). Ще 12% або 201,71 тис. т (+0,7% р./р.) – плоский холоднокатаний прокат.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що за підсумками січня-липня українські металурги скоротили експорт сталевих напівфабрикатів на 36,3%, але збільшили експорт чавуну на 55% у порівнянні з аналогічним періодом 2024 року.

Раніше повідомлялося, що українські металургійні підприємства за підсумками січня–липня 2025-го збільшили виробництво чавуну, тоді як виробництво сталі та прокату знизилися. За даними об’єднання “Укрметалургпром”, було вироблено чавуну 4,36 млн т (106,7% відносно січня-липня 2024 р.), сталі 4,26 млн т (93,0%), прокату 3,62 млн т (97,2%).

Раніше повідомлялося, що в Україні у травні 2025 року металурги скоротили виробництво основних видів продукції. У квітні були кращі показники. У травні було вироблено 664,7 тис т чавуну, що на 2,3% менше, ніж у квітні, 635,8 тис. т сталі (-8,1%), 547,0 тис. т металопрокату (-4,2%).

У січні-березні 2025 року українські металурги наростили обсяги виробництва. Чавуну виплавили 1,70 млн тонн, що на 7,2% більше, ніж торік. Сталеве виробництво зросло на 2,7% — до 1,73 млн тонн. Прокат додав 3,3% і досяг 1,44 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз ще на три роки продовжив призупинення дії захисних заходів щодо імпорту заліза та сталі з України.