В Україні наразі непокрите зовнішнє фінансування дефіциту держбюджету на 2026 рік становить 16 млрд євро. Про це заявив міністр фінансів Сергій Марченко, передає Інтерфакс-Україна.

“Нам потрібно більше грошей, ніж цього року. Цього року їх було більше (ніж минулого року). Ми ще не бачили фінальної стадії цієї війни, тому нам потрібно готуватися”, – сказав він.

Які плани щодо фінансування наступного року?

Марченко додав, що розрахунки ще продовжуються, і Україна сподівається знайти спільну мову з партнерами щодо фінансування наступного року, бо це є ключовим питанням.

Що з ініціативою репараційного кредиту?

Щодо ініціативи репараційного кредиту Україні під заставу заморожених російських активів, яку озвучила цього тижня президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, міністр зазначив, що європейські колеги дуже креативні. “Вони здатні підготувати різні механізми, які допомагають нам використовувати заморожені російські активи без реальної конфіскації”, – вважає Марченко. Він привітав ці зусилля, але уточнив, що дебати щодо конкретного механізму ще тривають і він не збирається їх псувати.

Нагадаємо: Марченко у серпні повідомив, що необхідне зовнішнє фінансування України на 2026 рік становить $45 млрд, але воно частково покриватиметься сформованим запасом коштів від отриманого цього року міжнародного фінансування. Потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, лише половину з яких профінансує держбюджет.

Господарський суд Вінницької області відмовив у позові прокуратури, яка намагалася домогтися знесення багатоповерхівки, збудованої впритул до вінницької школи. Про це свідчить рішення суду від 21 серпня.

У 2009 році відділення Фонду держмайна по Вінницькій області продало ПП “Кадровий навчальний інформаційний центр ‘Константа'” незавершене будівництво-прибудову до середньої загальноосвітньої школи (наразі ліцей) №11, яке розташоване у Вінниці по вул. Стаханівська (тепер Тараса Сича), 38. Стан готовності – 35%.

Згідно з договором купівлі-продажу, підприємство зобов’язувалося завершити будівництво з подальшим розміщенням адміністративно-офісних приміщень, або спорткомплексу, або освітньо-культурного, або лікувально-профілактичного закладів, або житлового фонду. “Константа” вирішила звести будинок сімейного типу для проживання студентів та викладацького складу. Йшлося про чотириповерхівку з мансардою. Водночас замість цього впритул до школи побудували п`ятиповерховий житловий будинок з підвалом.

Чому прокуратура вимагала знесення?

Прокуратура дійшла висновку, що “Константа” незаконно та самочинно звела прибудову впритул до ліцею, порушила будівельні норми, тому вимагала у суді знести будинок. Суд не погодився з думкою прокуратури. Він зауважив, що “знесення самочинного об`єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об`єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови”.

Які висновки зробив суд?

Водночас прокурор не заявляв вимог про перебудову чи інші варіанти, крім знесення будинку. “Встановлений судовою експертизою факт побудови п`ятиповерхового житлового будинку з підвалом, а не чотириповерхового з мансардою жодним чином не вказує на необхідність знесення об`єкта в цілому. Навпаки, як зазначив експерт, це цілком може бути архітектурним рішенням, запропонованим проєктувальником”, – йдеться в рішенні суду.

Власником ПП “Кадровий навчальний інформаційний центр ‘Константа'” є Костянтин Сторожук, директор – Олександр Соколовський.

Нагадаємо: Господарський суд Кіровоградської області визнав недійсним пункт договору, укладеного між департаментом Кіровоградської ОДА та ТОВ “КропСпецтранс”, щодо гарантії якості виконаних робіт і можливості експлуатації ліцею протягом трьох років.

Вартість запозичень для низки французьких компаній опустилася нижче, ніж у держави, оскільки політична криза і зростання держборгу Франції посилили занепокоєння інвесторів і порушили звичне співвідношення між прибутковістю державних і корпоративних облігацій. Про це повідомляє газета Financial Times.

Чому прибутковість корпоративних облігацій знизилася?

Прибутковість облігацій таких компаній, як L’Oréal, Airbus і Axa, останніми тижнями впала нижче за прибутковість державних паперів Франції з аналогічним терміном погашення, повідомляє Goldman Sachs. Це свідчить про те, що інвестори можуть вважати корпоративні папери більш надійними.

Які наслідки політичної кризи?

Ситуація загострилася після відставки цього тижня прем’єр-міністра Франції Франсуа Байру – вже другої менш ніж за рік. Подія посилила занепокоєння інвесторів щодо французького боргу і підштовхнула його прибутковість вище за грецьку і майже до рівня італійської. У п’ятницю агентство Fitch Ratings знизило кредитний рейтинг Франції, пояснивши це “зростанням політичної фрагментації та поляризації”.

“Торгівля на рівні з корпоративними паперами означає, що французькі держоблігації вже не є безризиковим активом”, – зазначив головний економіст швейцарського приватного банку J Safra Sarasin Карстен Юніус. “Вони поводяться більше як ринки, що розвиваються, де корпоративні прибутковості частіше бувають нижчими за державні”.

Зазвичай державні облігації задають базовий рівень для прибутковості корпоративних. Такі інверсії в Єврозоні траплялися й раніше – особливо під час боргової кризи півтора десятка років тому, коли німецькі облігації виступали справжнім “безпечним активом”, а папери інших країн мали додаткову премію за ризик.

Однак дані Goldman Sachs свідчать, що нещодавно 10 французьких компаній торгувалися зі “спредом нижче нуля” за державним боргом Франції – це рекорд з 2006 року. Загалом по Єврозоні понад 80 компаній мали прибутковість нижчу за французьку.

Фондові менеджери навели приклад облігації 2033 року випуску від LVMH, яка у 2024 – на початку 2025 року мала прибутковість на 0,2-0,6 відсоткового пункту вищу, ніж аналогічна держоблігація. Цього тижня її прибутковість була вже на 0,07 пункту нижчою – найбільший розрив з моменту випуску два роки тому.

“Ці рухи ще більш вражаючі, якщо врахувати, що корпоративні облігації набагато менш ліквідні, ніж державні, що зазвичай означає додаткові 0,1-0,2 пункту спреду”, – зазначив керівник фонду Fidelity International Майк Ріддел.

Нагадаємо: 8 вересня Національні збори Франції відмовилися висловлювати вотум довіри прем’єру Франсуа Байру. Вже 10 вересня Францію охопили масові антиурядові протести “Заблокуймо все”.

Китайські заводи, що виробляють енергію зі сміття, стикаються з нестачею відходів для спалювання. Причинами цього є уповільнення споживання, скорочення населення та кращий менеджмент сміття.

Про це повідомляє газета Financial Times. Ще десять років тому країна активно інвестувала в розвиток величезної мережі сміттєспалювальних електростанцій, щоб впоратися з так званими “сміттєвими облогами” міст. За даними Глобальної ради з досліджень і технологій перероблення сміття на енергію, зараз у Китаї понад 1000 таких станцій – це більше половини світових потужностей у цій сфері.

Чому виникла проблема з відходами?

“Щоб швидко вирішити проблему “сміттєвих опадів”, які виникли на тлі швидкої урбанізації Китаю, спалювання стало відносно швидким рішенням”, – пояснює Чжан Цзінін, генсек екоцентру Вуху в провінції Аньхой. “Сортування сміття займає більше часу, тоді як будівництво спалювального заводу може зайняти менше двох років”.

Які наслідки для галузі?

За останніми доступними даними Вуху Екологи, у 2022 році галузь мала потужності для перероблення близько 333 млн тонн відходів, тоді як фактично зібрали лише 311 млн тонн. Потужності продовжують зростати: зараз заводи здатні спалювати понад 1,1 млн тонн сміття на день, що значно перевищує урядові плани.

Через це дедалі більше операторів стикаються з проблемою надлишкових потужностей, підтверджують дані аналітиків, профільних досліджень і свідчення п’яти керівників заводів, опитаних Financial Times. Два підприємства повідомили, що частина їхніх печей простоює більшу частину року, а ще двоє операторів заявили, що змушені підвозити промислові відходи з будмайданчиків або сміття з інших регіонів.

“Зменшення обсягів відходів впливає на прибутковість”, – зазначив представник одного із заводів у центральній провінції Аньхой.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Потреби оборони України у 2026 році оцінюються щонайменше у 120 мільярдів доларів, з яких лише половину профінансує державний бюджет. Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради України Роксолана Підласа.

За її словами, вартість війни постійно зростає: якщо рік тому один день бойових дій коштував бюджету 140 мільйонів доларів, то зараз ця сума становить 172 мільйони доларів. У цю суму входять зарплати військових, боєприпаси, зброя, а також підтримка поранених, зниклих безвісти та сімей загиблих.

Наразі 31% ВВП України йде на оборону, що є найвищим показником у світі. “Україна сильна і стійка, але їй потрібна допомога”, – зазначила Підласа.

Яким чином буде фінансуватися оборона?

Загалом половину з цих потреб планують фінансувати коштом українського бюджету, а іншу частину – міжнародною військовою допомогою. Для порівняння, торік Росія витратила на війну близько 150 мільярдів доларів, розповіла Підласа.

Які плани на 2025 рік?

Нагадаємо, що на 2025 рік український уряд планував спрямувати з держбюджету 2,2 трлн гривень.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині потрібно обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.