Комісія з добору очільника БЕБ поверне лист Кабміну

Комісія з добору очільника Бюро економічної безпеки (БЕБ) поверне в понеділок, 14 липня, лист Кабінету міністрів з документами та супровідним листом, який підпише голова комісії Лаура Штефан, та не переглядатиме кандидатуру раніше обраного Олександра Цивінського. Про це повідомила голова комісії Лаура Штефан на онлайн-зустрічі членів комісії, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які результати роботи комісії?

“На мою думку, комісія виконала своє завдання: ми завершили роботу, ми вжили всіх заходів, які вимагаються законом, ми затвердили порядок проведення конкурсу, ми оголосили про проведення конкурсу, ми зібрали документи, допустили кандидатів, які відповідали критеріям, ми провели різні тестування та практичні завдання”, – зазначила Штефан.

Вона додала, що також була проведена спецперевірка, результати якої для всіх кандидатів були позитивними. Вона наголосила, що закон про БЕБ не передбачає можливості приймати будь-які інші рішення після обрання кандидата, тому комісія не може повертатися до жодного попереднього етапу конкурсу.

Що відомо про кандидатуру Олександра Цивінського?

За її словами, коли приймалося кінцеве рішення та з’явився лист від СБУ щодо російського паспорту батька Цивінського, комісія знала про це, адже така інформація вже з’являлася в публічному просторі від початку 2023 року, коли кандидат брав участь у конкурсі на посаду директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ).

“Переможець конкурсу працював понад 20 років на різноманітних посадах, і наскільки відомо комісії, в нього є доступ до державної таємниці. Дозвольте мені повторити: всі 16 фіналістів, в тому числі переможець конкурсу, успішно пройшли спеціальну перевірку у травні 2020 року, і результати спеціальної перевірки ніколи не переглядалися і не скасовувалися”, – підкреслила Штефан.

Рішення щодо повернення листа Кабміну та супровідних документів підтримали всі шість членів комісії на засіданні в понеділок. Вони також вирішили не розсекречувати для Цивінського лист від СБУ та наголосили, що кандидату варто самому звернутися до органу для отримання інформації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. 24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський.

Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Та Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України, про що повідомив у Telegram.

Уряд ухвалив рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. Згодом комісія з добору Директора Бюро економічної безпеки України повідомила, що очікує офіційного повідомлення від уряду щодо рішення про призначення директора бюро.

Постріли на Запорізькій АЕС: МАГАТЕ висловлює занепокоєння

Ввечері 12 липня на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) лунали сотні пострілів зі стрілецької зброї. Про це повідомив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі. Йдеться, що велика кількість пострілів, які неодноразово лунали приблизно годину, починаючи з 22:00 за місцевим часом, була незвичною.

Що сталося на ЗАЕС?

Повідомляється, що під час обходу місця події 13 липня вранці команда МАГАТЕ побачила численні гільзи малого калібру, розкидані по землі поблизу реакторних блоків 5 та 6. Не було виявлено жодних ознак розбитих вікон чи інших фізичних пошкоджень.

Які наслідки військової діяльності?

“Така військова діяльність на великій атомній електростанції або поблизу неї є явно неприйнятною”, – заявив гендиректор Гроссі. Він висловив свою глибоку стурбованість очевидним збільшенням використання безпілотників поблизу атомних електростанцій з початку цього року, заявивши, що така зброя становить явну загрозу ядерній безпеці. “Як я неодноразово заявляв, будь-який військовий напад на ядерний об’єкт – з дронами чи без них – ставить під загрозу ядерну безпеку та має бути негайно припинений», – сказав Гроссі.

Нагадаємо: 4 липня ворог вдарив по лінії електропередач, що з’єднує тимчасово окуповану ЗАЕС із об’єднаною енергосистемою України і спричинив на станції блекаут.

Ціни на нафту зросли через санкції США проти Росії

Ціни на нафту зросли 14 липня оскільки інвестори розглядають подальші санкції США проти Росії. Про це повідомляє Reuters. Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 15 центів, до 70,51 долара за барель, продовживши зростання на 2,51% у п’ятницю. Ф’ючерси на американську нафту марки West Texas Intermediate піднялися до 68,59 долара, що на 14 центів більше, ніж на попередній сесії, після зростання на 2,82%.

Які новини від президента США?

Президент США Дональд Трамп заявив у неділю, що надасть Україні зенітно-ракетні комплекси Patriot. У понеділок він має зробити “важливу заяву” щодо Росії. Трамп висловив розчарування президентом Росії Володимиром Путіним через відсутність прогресу у припиненні війни в Україні та посилення бомбардувань Росією українських міст.

Які санкції плануються проти Росії?

У спробі змусити Москву розпочати добросовісні мирні переговори з Україною, минулого тижня в Конгресі набрав обертів двопартійний законопроєкт США, який передбачає санкції проти Росії, але він все ще очікує на підтримку Трампа. Посланці ЄС знаходяться на межі узгодження 18 пакету санкцій проти Росії, який включатиме нижчу цінову межу на російську нафту, повідомили чотири джерела в ЄС після недільної зустрічі.

Минулого тижня ціна на нафту Brent зросла на 3%, тоді як ціна на нафту WTI за тиждень зросла приблизно на 2,2%, після того, як Міжнародне енергетичне агентство заявило, що світовий ринок нафти може бути більш напруженим, ніж здається, при цьому попит підтримується піковими літніми роботами нафтопереробних заводів для задоволення потреб у подорожах та виробництві електроенергії.

Однак аналітики ANZ заявили, що зростання цін було обмежене даними, які свідчать про те, що Саудівська Аравія збільшила видобуток нафти вище своєї квоти згідно з угодою про постачання з Організацією країн-експортерів нафти та союзниками. МЕА заявило, що Саудівська Аравія перевищила свій план видобутку нафти на червень на 430 тис. барелів на добу.

Міністерство енергетики Саудівської Аравії заявило в п’ятницю, що повністю виконало свою добровільну ціль ОПЕК+ щодо видобутку, додавши, що постачання сирої нафти на саудівський ринок у червні становило 9,352 млн б/д, що відповідає узгодженій квоті.

Згідно з даними митниці, опублікованими в понеділок, імпорт нафти до Китаю в червні зріс на 7,4% до 49,89 мільйона тонн порівняно з минулим роком, що еквівалентно 12,14 млн б/д, досягнувши найвищого добового показника з серпня 2023 року. Китай, ймовірно, продовжить накопичувати запаси, але враховуючи, що обсяг зберігання становить 95% від пікового обсягу накопичення запасів з 2020 року, ці запаси, ймовірно, з’являться на “видимих” західних ринках, які мають вирішальне значення для формування цін, чинячи тиск на ціни вниз, йдеться в записці для клієнта дослідницької групи JP Morgan.

Інвестори також стежать за результатами переговорів США щодо тарифів з ключовими торговельними партнерами, які можуть вплинути на світове економічне зростання та попит на паливо.

У Миколаєві проблеми з подачею води через аварію

У Миколаєві вода подається з низьким тиском. У деяких районах вона може бути відсутньою. Про це повідомив міський голова міста Олександр Сєнкевич.

Чому виникла проблема з водопостачанням?

За його словами, це сталось у зв’язку з аварією на об’єкті Управління каналів річки Інгулець. “Робимо все можливе, аби якнайшвидше відновити подачу води”, – наголосив він.

Де можна отримати воду?

“Миколаївоблтеплоенерго” повідомляє, що у місті працюють пункти видачі безкоштовної очищеної води. Їхні адреси можна знайти за посиланням: адреси пунктів.

Нагадаємо: 11 червня у Миколаєві було аварійне відключення електроенергії.

Зростання цін на землю в Україні: аналіз ринку 2024 року

З моменту відкриття земельного ринку в Україні у липні 2021 року середня вартість одного гектара зросла на 60% – до 60,7 тисячі грн за гектар. Про це повідомляє “Опендатабот”. Зазначається, що за 4 роки було укладено 339 644 угоди купівлі-продажу. Загалом продали понад 636 тис. га на 30,4 млрд грн.

Яка активність ринку землі в Україні?

Експерти повідомляють, що перші місяці після відкриття ринку були досить активними. Так, у липні 2021 року уклали понад 2 тис. угод, а середня ціна за гектар сягала 95,7 тис. грн. Поволі ажіотаж спадав: угод більшало, а середня ціна падала. Так, вже у грудні 2021 року гектар коштував 33,7 тис. грн.

Йдеться, що з початком повномасштабної війни ринок практично зупинився, лише у травні 2022 року уклали 323 угоди. Відновлення почалося влітку, але обсяги залишалися низькими: до 4,6 тис. угод на місяць. Це було утричі менше, ніж наприкінці 2021-го.

Які зміни відбулися у 2024 році?

На початку 2024 року ринок землі став доступним також й для компаній — ринок пожвавішав, втім очікуваного сплеску не сталося, наголошують аналітики. “Ймовірно, це пов’язано з обмеженнями для компаній з іноземними власниками на операції з українською землею. Так, до прикладу, з топ-10 компаній в агросфері згідно з Індексом Опендатабота 2025, у половини є іноземне коріння”, – зазначають експерти.

За їхніми словами, вже з березня кількість угод перевищувала 9 тис. на місяць, а загальна щомісячна вартість угод – понад 1 млрд грн. Ціна за гектар у 2024 році коливалась у межах 43–52 тис. грн.

Якщо порівняти перше півріччя 2025 року та перший період функціонування ринку землі (липень-грудень 2021-го), то кількість угод зросла на 13%, водночас сума угод – майже втричі (з 2.85 млрд грн до 8.22 млрд грн), йдеться в аналітиці.

Зазначається, що нині найдорожчою є земля на Івано-Франківщині — у середньому, за один гектар покупець викладе 126,6 тис. грн. Наслідують Львівщина із 118,3 тис. грн/га, Київщина — 89,4 тис. грн/га, Тернопільщина — 86,9 тис. грн/га.

Серед прифронтових регіонів за вартістю сільгоспземлі лідирує Дніпропетровщина — там покупці, в середньому, сплачують 73,9 тис. грн/га. За даними експертів, найнижчі ціни на землю у прифронтових регіонах: Запорізька область – 38,3 тис. грн/га, Херсонщина – 39,1 тис. грн/га, Чернігівщина – 41,1 тис. грн/га, Миколаївщина – 41,6 тис. грн/га та Одещина – 41,8 тис. грн/га.

Цьогоріч найактивніше купують землі на Полтавщині (5,4 тисячі угод), Вінниччині (5,4 тис.) та Київщині (4,7 тисячі), повідомляють експерти. Нагадаємо: Станом на кінець травня та з моменту запуску другого етапу земельної реформи, в Україні продали 442,7 тис. га. земель сільськогосподарського призначення, а це 1,77% від загальної площі.