Бюро економічної безпеки України викрило схему привласнення бюджетних коштів, до якої причетні співробітники низки медичних закладів та посадовці Національної служби здоровʼя. Про це повідомляє пресслужба Бюро економічної безпеки України.

Яка суть схеми?

“За даними слідства, фігуранти справи внесли до центральної бази даних електронної системи охорони здоров’я неправдиву інформацію щодо кількості громадян, які отримали медичні послуги за пакетом “Мобільна паліативна медична допомога дорослим і дітям”. Надалі вони надали фіктивні звіти до Національної служби здоров’я України. У такий спосіб заволоділи бюджетними коштами в особливо великих розмірах”, – говориться у повідомленні.

Що відбувається далі?

Триває досудове розслідування за статтею Кримінального кодексу України про привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем. У столичних медичних закладах та за місцями проживання фігурантів проводяться обшуки. Встановлюються інші причетні посадові особи з НСЗУ та МОЗ, повідомляє БЕБ.

Оперативний супровід забезпечує департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, процесуальне керівництво – прокурори Офісу Генерального прокурора.

Які наслідки для медичних закладів?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні призупинили оплати 36 закладам охорони здоров’я через те, що там ймовірно не забезпечували пацієнтів безкоштовними ліками та медичними виробами за Програмою медичних гарантій. Також повідомлялося, що Національна служба здоров’я України (НСЗУ) штрафуватиме медичні заклади за стягнення з пацієнтів грошей за наркоз при проведенні оперативних втручань.

Також раніше повідомлялося, що з початку року податкова провела 910 перевірок в аптеках та інших об’єктах, що продають лікарські засоби та вироби медичного призначення, та виявила 1,7 тис. порушень податкового та іншого законодавства. Сума штрафів – 19,1 млн гривень.

Також ЕП писала, що в Україні приватний сектор вперше став домінувати над державним за кількістю надавачів медичних послуг у сфері первинної допомоги. Детальніше можна прочитати у статті “Від державного до приватного. Як медична реформа змінила ринок лікарських послуг”.

Російським авіабудівникам не вдалося створити аналоги іноземних підшипників і електронної компонентної бази для літаків. Про це пише The Moscow Times.

“Наші підшипники навіть близько не стоять із тими, які потрібні нашій промисловості… Друга больова точка – електронна компонентна база”, – цитує видання гендиректора “Аерокомпозиту” Анатолія Гайданського. Компанія розробляє деталі для російських пасажирських лайнерів МС-21.

Чому виникли проблеми з виробництвом?

За словами Гайданського, через санкції та відсутність власних компетенцій російські виробники змушені вдаватися до допомоги “дружніх” країн. “Так, усередині ми використовуємо деяку кількість компонентів іноземних, але саме проектування систем, сертифікація – це все російське”, – уточнив він.

Гайданський додав, що створення власного літака стало “великим викликом” для Росії, оскільки напрацювання радянського авіабудування було втрачено ще в 1990-ті роки, а самі технології пішли далеко вперед. За його словами, проблеми в галузі посилюються кадровим дефіцитом – рівень підготовки інженерів за останні роки став нижчим.

Коли запустять серійне виробництво МС-21?

У січні глава “Ростеха” Сергій Чемезов повідомив про шосте перенесення старту серійного виробництва літака МС-21 – цього разу на 2026 рік, нагадує The Moscow Times. При чому серійне виробництво росіяни збиралися запустити в 2016 році. У 2025-му конвеєр налагодити не вдасться, оскільки ще не було проведено всі сертифікаційні випробування.

Згідно з комплексною програмою розвитку авіагалузі до 2030 року, перші дев’ять МС-21 мали передати авіакомпаніям ще у вересні-грудні 2025 року. У 2026-му перевізники могли розраховувати на 31 літак, а всього до 2030 року включно їм обіцяли 270.

Спочатку серійне виробництво МС-21 збиралися запустити в 2016 році. “Розробкою ‘наступника’ Ту-154 займається ПАТ ‘Яковлєв’, що входить в Об’єднану авіабудівну корпорацію (ОАК, структура ‘Ростеха’). Спочатку лайнер створювали в міжнародній кооперації, однак після введення санкцій за вторгнення Росії в Україну іноземні партнери вийшли з проєкту, що призвело до необхідності імпортозаміщення систем і комплектуючих”, – говориться у публікації.

“У грудні стало відомо, що план випуску двигунів для МС-21 було урізано. Нова версія передбачає, що у 2025 році буде вироблено сім ПД-14, а у 2026 році – 28, тоді як у попередній ці цифри були в рази вищими: 30 і 48 ПД-14 відповідно”, – зазначає видання.

Нагадаємо: раніше ЕП писала, що російська цивільна авіація – один із секторів економіки країни-агресора, де безпрецедентні санкції із закриттям неба, ембарго на постачання запчастин та відмовою в обслуговуванні суден західного виробництва справді відчутні. Літаки Sukhoi Superjet 100, які через відсутність західних запчастин опинились на межі зняття з експлуатації.

“Гордість російського авіапрому”, яка із самого початку була збитковою, після запровадження санкцій взагалі стала небезпечною для життя: кількість інцидентів за два роки зросла вдвічі. Раніше ЕП писала про те, що наявні у російських авіакомпаній літаки Boeing та Airbus “тримаються на скотчі і доброму слові”. І аналізувала, як санкції та війна “утилізують” цивільну авіацію РФ та чи приземляться остаточно її літаки. Про це ви можете прочитати у статті “На крилах ‘канібалізму’: як санкції перетворюють російську авіацію на металобрухт.”

В Україні ситуація з генерацією електроенергії цього літа набагато краща, ніж попереднього, і не передбачає обмежень населення і промисловості, але ризики можливих ударів РФ та їхні наслідки залишаються актуальними. Про це повідомив перший заступник міністра енергетики Юрій Шейко, передає “Інтерфакс-Україна”.

Які зміни відбулися в енергосистемі?

“Якщо порівнювати минуле літо з теперішнім, то тоді ми бачили багато пошкодженої теплової генерації, і ми були обмежені більше, ніж зараз. За цей час ми оновили роботу багатьох енергоблоків ТЕС після атак, і робота триває. Але ризики є. Якщо будуть атаки РФ на енергосистему, то можемо мати певні проблеми”, – сказав Шейко в ефірі телемарафону “Єдині новини”.

Яка ситуація зі споживанням електроенергії?

За його словами, останні дні спостерігається підвищення температури в Україні, що призводить до зростання споживання електроенергії, але на сьогодні енергосистема збалансована, а генерація працює без зауважень, і потужності достатньо для покриття потреб населення і промисловості з урахуванням того, що певна кількість енергоблоків перебуває в ремонтах.

Нагадаємо: Нещодавно “Укренерго” повідомила у своєму розділі в додатку “Київ Цифровий” про необхідність економити електроенергію.

Окрім 2,6 млрд грн спецконфіскації коштів онлайн-казино “PIN-UP”, держбюджет отримає 54 млн грн нарахованих відсотків. Про це повідомляє Національне агентство з розшуку та менеджменту активів.

“Рекордна спецконфіскація 2,6 мільярда гривень, яку забезпечить АРМА – це результат нашої принципової позиції та потужної співпраці з правоохоронними органами. Ми змогли не лише примусово списати кошти агресора, але й втримати їх на благо України”, – заявила голова АРМА Олена Дума.

“Виконання нами рекордної спецконфіскації дасть можливість не лише поповнити бюджет на суму 2,6 млрд грн з плюсом нарахованих відсотків в 54 мільйони грн до бюджету, але й вперше АРМА зменшить держборг країни”, – зазначила вона.

Які дії вжила АРМА?

“АРМА зіткнулося з безпрецедентним тиском щодо повернення арештованих коштів онлайн-казино Pin-Up. Однак Нацагентство зуміло забезпечити збереження та належне управління 2,6 млрд грн арештованих коштів”, – говориться у публікації.

Зокрема, агентство оперативно реагувало на спроби зняття арешту та вжити невідкладних заходів спільно з правоохоронними органами щодо повторного арешту і спрямувало кошти на придбання військових облігацій для потреб ЗСУ ще до завершення розслідування.

“У листопаді 2024 року, коли суд прийняв сумнівне рішення про зняття арешту з 2,6 млрд грн онлайн-казино, АРМА миттєво звернулося до ДБР з вимогою накласти новий арешт. Завдяки оперативним діям агентства та професійній роботі ДБР, кошти було повторно арештовано протягом однієї доби”, – нагадує АРМА.

Які результати управління арештованими коштами?

За час управління арештованими коштами АРМА спрямувало два мільярди гривень на придбання військових облігацій, зазначено у публікації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що спецслужби заблокували понад 100 нелегальних онлайн-казино. Президент України Володимир Зеленський підписав указ про введення санкцій проти власника російського казино Pin-Up Дмитра Пуніна і пов’язаних із казино компаній.

Державне бюро розслідувань затримало номінального власника компанії, яка діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Згодом повідомлялося, що ДБР завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо директора підприємства, яке забезпечувало роботу ресурсу під брендом Pin-Up.

Зрештою, Шевченківський райсуд Києва стягнув у дохід держави 2,6 млрд грн від компанії, що діяла в Україні під брендом онлайн-казино PIN-UP. Для цього суд застосував спеціальну конфіскацію. Суд затвердив угоду між прокурором та обвинуваченим – директором онлайн-казино PIN-UP. Його засудили на 5 років, зі звільненням від відбування покарання строком на три роки за роботу на РФ, несплату податків, участь у злочинній організації, легалізацію незаконного майна і службове підроблення.

У липні 2025 року середня вартість зарядки електромобіля через мережеву ЕЗС в Україні становить 360 грн за 100 км пробігу, за умови споживання 20 кВт·год на 100 км. Такі дані оприлюднив Інститут досліджень авторинку (ІДА), повідомляє галузеве видання enkorr.

Це на 40-240 грн менше, ніж витрати на традиційні види пального. Для порівняння: бензиновий автомобіль (10 л/100 км): ≈600 грн; авто з ГБО (12 л/100 км): ≈410 грн; електромобіль на публічній ЕЗС: ≈360 грн; електромобіль від домашнього лічильника (однозонний): ≈90 грн; електромобіль за нічним тарифом: ≈45 грн.

Яка частка електромобілів в Україні підходить для міжобласних поїздок?

За даними ІДА, близько 40% українського парку електромобілів (з понад 170 тис. авто) мають акумулятори ємністю понад 50 кВт·год — їх вважають придатними для міжобласних поїздок.

Які тарифи на зарядку електромобілів в Україні?

Середня ціна за кіловат-годину на станціях публічного доступу становить: АС порт: 14,82 грн (+0,17 грн); DC порт: 17,65 грн (без змін). Швидкісні придорожні ЕЗС мають вищі тарифи, тоді як зарядки, розташовані на паркінгах торгових центрів чи ресторанів, — нижчі.

Інформація зібрана через мобільні додатки операторів, з урахуванням частоти повторення тарифів поблизу міжміських доріг, зазначають в ІДА. Ці дані носять довідковий характер і не є рейтингом операторів.

Нагадаємо: Вартість заряджання електромобіля у Німеччині часто перевищує витрати на бензин, що ставить під загрозу екологічний транспортний перехід.