Зранку 1 вересня унаслідок дронової атаки армії рф на критичну інфраструктуру Сумщини знеструмлені м. Шостка та Шосткинський район. Про це інформує Сумиобленерго.

Зазначається, що перерва в розподілі електроенергії тимчасова. Енергетики працюють над відновленням електропостачання.

Що сталося в Ніжині?

Нагадаємо: 31 серпня у Ніжині російський “Шахед” влучив в одне з підприємств критичної інфраструктури, внаслідок цього в місті наразі не стало води та світла.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Чому металургія РФ переживає кризу?

У Російській Федерації металургія переживає найглибшу кризу з початку повномасштабного вторгнення в Україну. У липні 2023 року виробництво впало на 10,2%. Про це повідомив Центр протидії дезінформації. Згідно з даними Росстату, це найгірший показник щонайменше за 3,5 року.

Які підприємства зазнали найбільших збитків?

Обвал виробництва зафіксовано на ключових підприємствах галузі. Магнітогорський металургійний комбінат скоротив випуск сталі на 18%, компанія Мечел зменшила продажі на 11%, а Трубна металургійна компанія втратила до 22% продажів. Підприємства звітують про мільярдні збитки.

Які причини падіння виробництва?

Причини падіння виробництва очевидні: санкції, втрата зовнішніх ринків, різке падіння внутрішнього попиту на метал у будівництві та машинобудуванні, а також жорстка політика Центробанку РФ, що стримує інвестиції. Як зазначають експерти, російські сталеливарні компанії зафіксували різке погіршення фінансових результатів через падіння попиту, високі ставки кредитів і санкції, що обмежують експорт.

Які наслідки мита для азійських економік?

Американські мита завдали удару по виробничій активності в Азії, затьмаривши несподівано позитивні результати в Китаї. Про це повідомляє агентство Reuters. Такі експортні гіганти, як Японія, Південна Корея і Тайвань, зафіксували скорочення виробничої активності в серпні, що підкреслює виклики для Азії в протистоянні ударам від мит адміністрації Дональда Трампа.

“Це подвійний удар для азійських економік: вони стикаються і з вищими митами США, і з конкуренцією з дешевим китайським експортом”, – зазначив Тору Нішихама, головний економіст з ринків, що розвиваються, у Dai-ichi Life Research Institute. “Ми, ймовірно, побачимо ще сильніший вплив мит США найближчим часом, і країни, залежні від експорту в США, такі як Таїланд і Південна Корея, особливо вразливі”, – додав він.

Які дані з Китаю?

Індекс PMI RatingDog General Manufacturing (S&P Global) зріс у серпні до 50,5 з 49,5 у липні, перевищивши прогнози та позначку 50, що відокремлює зростання від скорочення. Це контрастує з офіційним опитуванням, опублікованим у неділю, яке засвідчило падіння виробничої активності в Китаї п’ятий місяць поспіль через слабкий внутрішній попит і невизначеність навколо торговельної угоди зі США. Разом ці дані свідчать, що друга за величиною економіка світу все ще перебуває під значним тиском.

“Виробництво допомагає відновленню, але це відновлення нерівномірне”, – сказав Яо Юй, засновник RatingDog. “За слабкого внутрішнього попиту, перевантажених зовнішніх замовлень і повільного відновлення доходів стійкість поліпшення залежить від того, чи стабілізується експорт і чи зростатиме внутрішній попит”.

Яка ситуація в Японії та Південній Кореї?

Японія: Індекс PMI у серпні становив 49,7 (проти 48,9 у липні), залишаючись нижче 50 другий місяць поспіль. Нові замовлення з-за кордону скоротилися найшвидшими темпами з березня 2024 року на тлі слабкого попиту з Китаю, Європи та США.

Південна Корея: Виробнича активність скоротилася сьомий місяць поспіль – PMI у серпні був 48,3 проти 48,0 у липні.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба бов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.

Станом на 1 вересня 2023 року, офіційний курс долара до гривні збільшився на 6 копійок, євро – також на 6 копійок. Про це свідчать дані minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановлено на рівні 41,32 грн, євро – 48,19 грн (на 29 серпня долар становив 41,26 грн, євро – 48,13 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на “чорному ринку” становив 41,30 – 41,37 грн. Євро – 48,25 та 48,44 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,10 – 41,59 грн (курс на 29 серпня – 41,10 – 41,55 грн);
• Євро – 48,00 – 48,70 грн (курс на 29 серпня – 47,90 – 48,50 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі:

• Приватбанк – 40,95 – 41,55 грн;
• Ощадбанк – 41,20 – 41,55 грн;
• Укрсиббанк – 41,05 – 41,65 грн;
• ПУМБ – 41,10 – 41,70 грн;
• Райффайзен – 41,20 – 41,49 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:

• Приватбанк – 47,60 – 48,60 грн;
• Ощадбанк – 48,10 – 48,65 грн;
• Укрсиббанк – 47,70 – 48,70 грн;
• ПУМБ – 47,90 – 48,60 грн;
• Райффайзен – 47,90 – 48,65 грн.

Що стосується безготівки, курс при оплаті карткою у Приватбанку становить 41,66 грн за долар, у monobank – 41,65 грн.

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.