Офіційний курс євро до гривні збільшиться у вівторок 22 липня до 48,79 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 22 липня. Своєю чергою, курс долара збільшиться на 6 копійок.

Які офіційні курси на 22 липня?

Офіційні курси на вівторок 22 липня встановлено на такому рівні: 1 долар США – 41,81 грн (41,75 грн станом на 21 липня); 1 євро – 48,79 грн (48,60 грн станом на 21 липня).

Коли євро досягав рекордів?

Нагадаємо: Раніше, 22 квітня 2025 року євро досягнув свого останнього історичного рекорду у 47,76 гривні. Згодом курсові рекорди почали фіксувати у червні: перший – 13 червня, а другий – 20 червня у 48,20 грн. Втретє – 25 червня 2025 року у 48,50 гривні. Загалом за червень євросоюзівська валюта зросла на 1,7 гривні.

Які зміни відбулися станом на 1 липня?

Станом на 30 червня, офіційний курс долара до гривні збільшився на 8 копійок, євро зріс на 15 копійок й встановив новий рекорд вчетверте. Станом на 1 липня, курс НБУ долара до гривні зріс на 13 копійок, євро додав 20 копійок й встановив новий рекорд вп’яте.

Народні депутати подали правки до законопроєктів про створення Defence City, щоб авіабудівні підприємства отримали такі ж преференції, як і інші учасники оборонно-промислового комплексу, для розвитку авіаційної спроможності України. Про це повідомляє УНН.

“Народні депутати з комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки подали правки до законопроєктів про створення Defence City з пропозицією, щоб авіабудівні підприємства отримали такі самі преференції, як і інші учасники оборонно-промислового комплексу”, – йдеться у повідомленні.

Які зміни передбачають законопроєкти?

Як нагадує агентство, на минулому тижні Рада ухвалила у першому читанні три законопроєкти, що передбачають зміни до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів відповідно, які спрямовані на стимулювання розвитку оборонної промисловості. Попри загальне схвалення ініціативи, літакобудівна галузь, яка забезпечує ремонт і модернізацію літаків та гелікоптерів, наразі не підпадає під критерії Defence City, а відповідно залишається без пільг.

Що ще відомо про Defence City?

Нагадаємо, Верховна Рада проголосувала у першому читанні законопроєкти щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу, які передбачають створення в Україні податкового простору Defence City. До 1 січня 2036 року резиденти Defence City будуть звільнені від сплати податку на прибуток за умови реінвестування, земельного податку, податку на нерухомість, екологічного податку.

Раніше повідомлялося, що Міністерство з питань стратегічних галузей промисловості України опрацьовує питання внесення змін до Державної цільової науково-технічної програми розвитку авіаційної промисловості. Також Міністерство оборони України веде переговори з представниками шведської компанії SAAB щодо модернізації парку радянських літаків з використанням сучасної авіоніки, в тому числі шведського виробництва.

Шведська та українська оборонні компанії Saab і Radionix підписали меморандум про взаєморозуміння щодо наміру сформувати стратегічну співпрацю у сфері датчиків та оборонної електроніки з метою зміцнення обороноздатності України.

Також раніше повідомлялося, що АТ “Антонов” закінчив дефектацію знищеного літака Ан-225 “Мрія”, яку треба було провести якомога швидше, щоб зберегти вцілілі деталі. Після цього компанія “зосередила ресурси на більш пріоритетних для держави задачах”.

Точна вартість нового літака Ан-225 ще невідома, вона зокрема залежатиме від того, чи зможе “Антонов” використати як донорів комплектуючих російські літаки “Руслан” в Канаді та Німеччині, які можуть бути конфісковані на користь України.

Крім того, повідомлялося, що корпорація Boeing та українська компанія “Антонов” підписали попередню угоду, яка може посприяти спільному виробництву безпілотних систем для України. Раніше повідомлялося, що будівля, яку використовувала компанія Boeing у Києві, зазнала серйозних ушкоджень під час масштабної російської повітряної атаки.

В Україні втрати державного бюджету від тіньового ринку електроніки щороку становлять близько 20 млрд грн, з яких половина – від нелегального ввезення продукції Apple. Про це повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Які масштаби втрат?

“20 мільярдів гривень — втрати держави від тіньової, контрабандної електроніки. З них 10 мільярдів — на ввезеній нелегально продукції Apple. Для порівняння — вся програма підтримки бізнесу становить трохи понад 40 мільярдів. Тобто половину цього обсягу ми втрачаємо через контрабанду”, – розповів Гетманцев.

Які наслідки контрабанди?

За його словами, контрабанда є тяжким кримінальним злочином, а схеми її реалізації часто мають ознаки організованої злочинної діяльності за участю представників митниці та правоохоронних органів.

Нагадаємо: У квітні 2025 року загальний рівень нелегальної торгівлі тютюновими виробами сягнув 16,2% (проти 14,1% на початку 2025 року).

За минулий тиждень в Україні зросла пропозиція моркви та цибулі, у той час, як буряків поменшало, дорожчає огірок і білокачанна капуста. Про це повідомляють аналітики платформи EastFruit, проаналізувавши тенденції на плодоовочевих і торгових майданчиках EastFruit.

Які зміни відбулися в цінах на овочі?

Ціни на овочі в Україні змінилися різноспрямовано. Зростання продажів моркви призвело до зниження цін на неї. Водночас, пропозиція білокачанної капусти продовжує залишатися низькою, дозволяючи продавцям і далі підвищувати ціни. З цієї ж причини зростали ціни на цибулю.

Так, зростання продажів моркви призвело до її здешевлення з 16-25 до 13-20 гривень за кілограм. Водночас пропозиція ріпчастої цибулі залишається низькою, тож продавці підвищили ціни з 9-17 до 11-20 грн/кг.

Які овочі дорожчають?

Огірок подорожчав, а ціни на томат продовжили знижуватись. Огірок подорожчав з 23-30 до 28-50 грн/кг, а нижня цінова межа на томат знизилася з 30 до 25 грн/кг. Почали дешевшати баклажан та перець “Білозерка”. Ціни на баклажани знизилися з 70-100 до 40-50 грн/кг. Ціна перцю “Білозерка” знизилася з 60-70 до 53-60 грн/кг.

Ціни на броколі знизилися (з 30-50 до 30-40 грн/кг), а пекінська капуста продавалася дорожче – ціна піднялася з 12-25 до 23-27 грн/кг. Вдвічі підняли відпускні ціни продавці цвітної капусти. Часнику стає більше, і він дешевшає (60-120 грн/кг замість 70-130 грн/кг).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається подальше зниження відпускних цін на картоплю врожаю 2025 року. Фермери пропонують до продажу картоплю в діапазоні 11–18 грн/кг, що в середньому на 10% дешевше, ніж тижнем раніше.

Також раніше повідомлялося, що подешевшали усі без винятку позиції “борщового набору” нового врожаю. Продовжили зменшуватися ціни на томат, почали дешевшати солодкий перець та кабачок, дешевше, ніж тижнем раніше, продавалися броколі, пекінська та цвітна капуста.

Раніше повідомлялося, що українські виробники відвантажували помідори за 40-55 грн/кг залежно від якості та обсягу партії, що в середньому на 14% менше, ніж тиждень тому. Причиною тенденції до зниження цін стало масове збирання як тепличного томату, так і помідора із плівкових теплиць у південних областях країни.

Європейський Союз ввів новий раунд санкцій проти Росії через її вторгнення в Україну, під які вперше потрапили також два китайські банки та п’ять компаній з Китаю. У відповідь Пекін висловив протест і пообіцяв вжити заходів для захисту своїх підприємств. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Які наслідки для китайських банків?

У понеділок Міністерство комерції Китаю заявило, що ці санкції “серйозно зашкодили торговим, економічним і фінансовим зв’язкам” і пообіцяло вжити необхідних заходів для “захисту законних прав та інтересів китайських компаній і фінансових установ”. Це перший випадок, коли китайські банки потрапили під санкції ЄС з моменту вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Під санкції потрапили Heihe Rural Commercial Bank Co. і Heilongjiang Suifenhe Rural Commercial Bank Co., оскільки, за словами ЄС, вони надавали криптовалютні послуги, які допомагали обходити санкції. ЄС раніше пропонував внести ці банки до списку фінансових установ, які нібито допомагали Росії, проводячи транзакції або фінансуючи експортні операції в обхід санкцій.

Яка реакція Китаю на санкції?

Китай ще тоді висловив протест, заявивши, що співпраця китайських і російських компаній відповідає правилам СОТ і не повинна бути обмежена. Цього місяця міністр закордонних справ Китаю Ван Ї попередив, що Пекін вживе заходів у відповідь, якщо санкції будуть введені. За повідомленнями, китайський посол в ЄС також намагався зупинити включення банків до списку.

Через тісні зв’язки Китаю з Росією китайські банки вже раніше потрапляли під тиск із боку США. Наприклад, деякі великі державні банки Китаю почали обмежувати фінансування російських клієнтів ще на початку минулого року після того, як США запровадили вторинні санкції проти іноземних фінансових установ, які допомагають Росії у війні.

Ще у лютому 2022 року китайські банки Industrial & Commercial Bank of China Ltd. та Bank of China Ltd. почали обмежувати фінансування закупівлі російських товарів, хоча тоді енергетичний сектор Росії не підпадав під західні санкції. Найбільші банки Китаю й раніше дотримувалися санкцій США проти Ірану та Північної Кореї, щоб зберегти доступ до міжнародної системи розрахунків у доларах США.

Нагадаємо: Росія майже вдвічі збільшила постачання дорогоцінних металів до Китаю в першій половині року. Голова Китайської народної республіки Сі Цзіньпін пообіцяв посилити підтримку Росії на тлі погрози президента США Дональда Трампа запровадити вторинні санкції щодо торговельних партнерів Москви.