Парламент ухвалив законопроєкт, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок. Мобільний інтернет стане кращим і швидшим, а користувачі зможуть самі перевіряти його якість. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.

“Парламент ухвалив важливий законопроєкт № 12094, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх українців”, – говориться у повідомленні.

“Швидкість інтернету стане обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту”, – зазначили у міністерстві.

Як українці зможуть перевіряти якість мобільного інтернету?

Українці самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу.

“Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету повідомимо згодом”, – додали у міністерстві.

Що зміниться для операторів зв’язку?

Мораторій на перевірку виконання умов ліцензій буде скасований. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку, зазначають у відомстві.

Національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях, говориться у повідомленні.

“Сподіваємося, законопроєкт вже незабаром підпише Президент. Працюємо над тим, щоб кожен українець мав якісний зв’язок та інтернет, навіть у найвіддаленіших куточках країни”, – додали у міністерстві.

Нагадаємо: Фінансові показники ринку електронних комунікацій зросли у першому півріччі 2025 року до 60,9 мільярдів гривень. Український оператор мобільного зв’язку Київстар випробував Starlink Direct to Cell — технологію прямого супутникового зв’язку зі смартфоном. Вперше в Україні відбувся обмін текстовими повідомленнями, надісланими напряму зі смартфонів через супутник.

Також повідомлялося, що Україна стане першою європейською країною, яка запропонує мобільні послуги Starlink. Обмін повідомленнями запустять до кінця року, а мобільний супутниковий широкосмуговий доступ до Інтернету – у середині 2026 року.

Раніше Міністерство цифрової трансформації порадило, як підготуватись до блекаутів, щоб максимально ефективно використовувати наявний ресурс і завжди бути на зв’язку.

Вночі проти 4 листопада Ізмаїльський морський порт став об’єктом ворожої атаки дронами. Про це повідомляє ДП “Адміністрація морських портів України”.

Які наслідки атаки?

Унаслідок обстрілу були пошкоджені об’єкти портової інфраструктури. На щастя, серед працівників порту немає постраждалих, що підтверджує АМПУ.

Що далі?

Наразі служби та фахівці оцінюють масштаби пошкоджень і вже розпочали відновлювальні роботи. Незважаючи на постійні ворожі атаки, порт продовжує свою роботу, зазначили в АМПУ.

Нагадаємо, що у період з січня по вересень 2025 року в портах Одещини було зафіксовано 11 російських атак на судна, внаслідок яких постраждало 13 цивільних суден та один військовий корабель. Також 22 жовтня російська армія атакувала Ізмаїльський порт.

Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт закону про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес. Про це інформує пресслужба апарату Верховної Ради України.

Законопроект передбачає інституційні та правові умови для реалізації інфраструктурних проектів у сфері енергетики, які мають стратегічне значення як для нашої держави, так і для Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства.

Які переваги запровадження європейських стандартів?

“Запровадження європейських стандартів у сфері енергетичної інфраструктури сприятиме залученню значних інвестицій у енергетичний сектор, що особливо актуально в умовах відбудови країни та пошуку ефективних і стійких енергетичних рішень”, – говориться у повідомленні.

Як спростять процедури для стратегічних проектів?

Законопроект спрямований на спрощення процедур отримання дозволів для стратегічних проектів шляхом запропонованої процедури узгодження позицій органів державної влади та місцевого самоврядування тощо, повідомляють у парламенті.

Нагадаємо: До розширеного Єдиного проєктного портфелю держави додатково включено 11 проєктів у сфері транспорту, два проєкти та дві програми у сфері муніципальної інфраструктури та послуг, а також одну програму у сфері житла.

Також повідомлялося, що уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку, безпілотні системи тощо без застосування процедур закупівель, визначених законодавством.

АТ “Укрзалізниця” цього року для стабілізації фінансового стану уряд вже виділив 13 млрд грн з резервного фонду, на наступний рік у бюджеті передбачено близько 16 млрд грн. Про це журналістам розповіла прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, повідомляє Укрінформ.

“Всі 16 мільярдів це різниця квитка в касі і його собівартості”, – зазначила Свириденко, чиї слова цитує Радіо Свобода. За її даними, цьогоріч вперше утворився суттєвий дисбаланс: раніше доходи від вантажних перевезень, які здійснювала компанія, покривали збиткові пасажирські перевезення “Укрзалізниці”, собівартість квитків на які в кілька разів вища за актуальні ціни.

Яка собівартість квитків?

“Наприклад, квиток до Херсона коштує приблизно 200 гривень, а його реальна собівартість у чотири рази більша”, – пояснила урядовиця.

Які втрати зазнала компанія?

Найбільших втрат компанія зазнала у перевезенні металургії та вугілля, зазначив Олександр Перцовський, голова правління “Укрзалізниці”. За його словами, раніше саме ці категорії становили 60% обсягу вантажних перевезень компанії. “Більше половини обсягів вантажу ми втратили через наближення фронту”, – каже Перцовський.

Нині ж, за його даними, дальнє слідування “Укрзалізниці” приносить компанії 7 млрд грн доходів. Водночас видатки компанії – 20 мільярдів гривень, зокрема, на заробітні плати працівників та на електроенергію. Різницю в 13 мільярдів гривень нині компенсує держава.

Сама компанія взяла на себе зобов’язання з оптимізації витрат власними ресурсами щонайменше на 10 млрд грн.

Нагадаємо: Раніше президент Володимир Зеленський анонсував програму, за якою українці зможуть безкоштовно скористатись поїздками АТ “Укрзалізниця” у межах трьох тисяч кілометрів. “Укрзалізниця” пояснила, що надаватиме безкоштовні 3 тисячі кілометрів у “низький” сезон паралельно з переходом держави до системної компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень. “3 000 кілометрів” розгортаються паралельно зі стартом системної державної підтримки пасажирських перевезень УЗ.

У січні-вересні 2025 року у портах Одещини зафіксували 11 російських атак на судна, внаслідок яких постраждало 13 цивільних суден та один військовий корабель. Про це у Facebook повідомив керівник Моніторингової групи “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень” Андрій Клименко.

“За оновленою інформацією в січні-вересні 2025 наша моніторингова група зафіксувала 11 атак на судна в портах Одещини, внаслідок яких постраждало 13 цивільних суден і 1 військовий корабель”, – говориться у повідомленні.

Коли відбувалися атаки?

У вересні ударів по суднам не було, але у серпні було 5 атак (у тому числі росіяни нанесли удар по військовому кораблю), у липні – також 5 атак. Червень – 0, травень – 1, квітень – 0, березень – 3 судна, в січні-лютому – інформації не надходило, зазначає Клименко.

Судна зазнавали атак в Одеському МТП, МТП “Чорноморськ”, Ізмаїльському МТП, в портах Придунав’я, в прибрежній акваторії Чорного моря та гирлі Дунаю. Засобами атаки були балістичні ракети, ударні дрони, МБЕКи, морські міни, пише Клименко.

Які судна постраждали?

1 березня удар завдали по балкеру “SUPER SARKAS” (прапор Сьєрра-Леоне) та контейнеровозу “MSC LEVANTE F” (прапор Панами), обидва судна були атаковані балістикою в Одеському МТП; 11 березня постраждав балкер MJ Pinar (прапор Барбадосу) в Одеському МТП, пошкоджений внаслідок балістичної атаки на порт, загинуло 4 члени екіпажу.

“23 травня в Одеському МТП БР “Іскандер-М” був пошкоджений контейнеровоз (оприлюднена в ЗМІ інформація не підтверджена, назва судна не повідомлялась)”, – розповідає Клименко.

03.07.25 – балкер AJ ROSE (IMO 9217785, прапор Сент-Кітс і Невіс) був пошкоджений БР “Іскандер-М” в Одеському МТП (раніше повідомлялось про судно під прапором Сан-Томе і Принсіпі, назву якого встановити не вдалось). Загинуло двоє членів екіпажу.

06.07.25 – балкер Marika, місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено. 06.07.25 – суховантаж Zeibek (IMO 8213732, прапор Молдови). Місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено. 08.07.25 – балкер Amadore (IMO: 8520824, прапор Мальти). Місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено.

23 липня в гирлі Бистрому р.Дунай стався підрив (ймовірно, на міні) цивільного судна-земснаряда “Інгульський”, що належить ДП “Адміністрація морських портів України”, загинуло троє членів екіпажу.

Серпень: 08.08.25 – балкер Moayad Y (IMO 9135482, прапор Comoros), дедвейтом майже 24 тис. т. Місце ураження, характер пошкоджень та інші дані не встановлено. 20.08.25 – танкер-хімовоз/продуктовоз Excellion (прапор Панами, IMO 9428437) – був серйозно пошкоджений в результаті атаки ударних БпЛА на портовий нафтовий термінал в Ізмаїльському МТП, ударною хвилею та наступною пожежею.

28.08.25 – в гирлі Дунаю біля причалу атаковано український військовий корабель “Сімферополь”. Один моряк загинув, кілька поранено. 31.08.25 – суховантаж NS Pride (IMO: 8815293, прапор Белизу) отримав пошкодження внаслідок підриву на невідомому боєприпасі при виході з порту “Чорноморськ”. 31.08.25 пошкоджено паром “Герої Шипки” під прапором України. Ймовірно, паром було пошкоджено в МТП “Чорноморськ”, характер пошкоджень не встановлено, зазначає Клименко.

Нагадаємо: Ввечері 23 липня на Дунаї вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі Бистре для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Земснаряд “Інгульський”, який раніше отримав пошкодження під час роботи у гирлі Бистре, підняли з дна. Судно направлено на технічне обстеження, за результатами якого буде визначено обсяги та порядок проведення ремонтних робіт.

Вранці 31 серпня унаслідок вибуху в районі порту Чорноморськ цивільне судно отримало пошкодження. Повідомлялося, що жертв серед екіпажу немає, судно отримало незначні пошкодження.

31 серпня Росія масовано атакувала Одеський район ударними безпілотниками, найбільше постраждало місто Чорноморськ та його околиці.

Раніше повідомлялося, що за час роботи українського морського коридору понад 5 300 суден перевезли понад 137 млн тонн вантажів, з яких понад 84 мільйони тонн – експорт агропродукції. За 8 місяців 2025 року морські порти України обробили 134 191 TEU, і це найбільший показник від початку повномасштабної війни.

Для відновлення української портової інфраструктури потрібно не менше 1 мільярда євро, заявив раніше заступник міністра розвитку громад та територій України Андрій Кашуба.