На прикордонному пункті пропуску “Устилуг – Зосин” очікують ускладнень руху через проведення дорожніх робіт. Про це інформує Державна прикордонна служба України.

20 жовтня працівники Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Волинській області планують проведення дорожніх робіт у пункті пропуску “Устилуг”, – йдеться у повідомленні. У зв’язку з цим на дві доби планується повне перекриття смуги руху “Червоний коридор” на в’їзді в Україну.

Проїзд транспортних засобів здійснюватиметься іншими смугами, тому можливе сповільнення руху та накопичення автомобілів з польської сторони. Роботи триватимуть до 30 листопада цього року.

Роботи з ремонту пошкоджених ліній електропередач, що забезпечують постачання електроенергії на Запорізьку атомну електростанцію, відновилися. Про це повідомляє Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ).

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі зазначив, що роботи відновлено після чотиритижневої перерви. “Відновлення електропостачання за межами майданчика має вирішальне значення для ядерної та фізичної ядерної безпеки”, – підкреслив він.

Коли відновилися роботи?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що рішення про тимчасове припинення бойових дій для ремонту ліній електропередач на окупованій Запорізькій АЕС можуть ухвалити вже 17 жовтня. 23 вересня о 16:56 було відключено єдину лінію електропередачі, через яку Запорізька АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Цей блекаут став десятим за час окупації АЕС росіянами.

Яка ситуація з електропостачанням?

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що росіяни намагаються заручитися підтримкою МАГАТЕ у своїй спробі привласнити Запорізьку атомну електростанцію (ЗАЕС). МАГАТЕ офіційно підтвердило небезпеку ситуації, що склалася на Запорізькій атомній електростанції, яка через дії окупантів уже десятий день залишається без основного джерела живлення.

Росія відключила Запорізьку АЕС від електромережі України під приводом “тесту” і готує її перепідключення до власної енергосистеми. Російські окупанти перебили лінії електропостачання ЗАЕС у тимчасово окупованому Енергодарі Запорізької області з двох сторін під час захоплення станції.

За 9 місяців 2025 року експорт цукру склав 298 707 тонн на суму 151 940 тис. доларів. У той же період 2024 року вивезли 476 415 тонн цукру на 282 999 тис. доларів. “Отже, обсяг експорту за 2025 рік зменшився більш ніж удвічі в тоннах (−177 708 тонн), а виручка від експорту також скоротилась значно (−131 059 тис. доларів)”, – йдеться у повідомленні.

Йдеться про цукор з цукрових буряків у твердому стані чи цукрової тростини. Нагадаємо: Протягом 2024/25 маркетингового року Україна експортувала 580 тис. тонн цукру, що становить 32% виробленого країною обсягу. Експорт зменшився на 16% порівняно з минулим “цукровим сезоном”, коли експортували 692 тис. тонн, повідомила Національна асоціація цукровиків України “Укрцукор”, підбиваючи підсумки 2024/25 маркетингового року, який завершився 31 серпня.

У 2024 році українські виробники встановили історичний рекорд з експорту цукру, направивши на зовнішні ринки 746,3 тис. тонн цієї продукції на суму $419 млн. Ціни на цукор у Європі впали до трирічного мінімуму, зокрема, через надлишок запасів, що виник через зростання експорту з України.

Раніше повідомлялося, що цього року 27 цукрових заводів України планують виробити 1,5 млн тонн продукції. Це менше на 300 тис. тонн порівняно з минулим сезоном, але цей обсяг перекриває внутрішнє споживання цукру, що з 2022 року оцінюється на рівні 900 тис. тонн.

Зазначимо також, що цього сезону працюватиме на два заводи менше, ніж минулого. У Вінницькій області два із п’яти працюючих цукрових заводів призупинили роботу через нестачу сировини. Всю першу і початок другої декади жовтня на Вінниччині йшли дощі. Відтак, через перезволоження ґрунту аграрії не могли копати цукрові буряки.

З 1 січня по 30 вересня 2025 року від приватизації державного майна та інших надходжень, пов’язаних з процесом приватизації, до державного бюджету України перераховано понад 2,2 млрд грн. Приватизаційний план на 2025 рік передбачає 3,2 млрд грн.

Про це повідомляє пресслужба апарату Верховної Ради України. Комітет з питань економічного розвитку тримає на контролі надходження коштів від приватизації державного майна. У рамках парламентського контролю Комітет постійно здійснює моніторинг за надходженням коштів до Державного бюджету України від приватизації державного майна.

Відповідно до закону “Про Державний бюджет України на 2025 рік” для Фонду державного майна України плановий показник надходжень коштів від приватизації державного майна встановлено у розмірі 3 200 000 тис. грн.

Які об’єкти підлягають приватизації?

Станом на 30 вересня 2025 року приватизації підлягають 19 об’єктів великої приватизації, включених до переліку об’єктів великої приватизації державної власності, та 1 235 об’єктів малої приватизації, включених до переліків об’єктів малої приватизації.

“За період з 01 січня 2025 року по 30 вересня 2025 року від приватизації державного майна та інших надходжень, безпосередньо пов’язаних з процесом приватизації, до Державного бюджету України перераховано 2 237 876,65 тис. грн”, – йдеться у повідомленні.

Які надходження від оренди держмайна?

Завдання з надходження коштів від орендної плати за користування цілісним майновим комплексом та іншим державним майном встановлено на рівні 1 000 000 тис. грн. З початку року ФДМУ забезпечено надходження до держбюджету 735 812,73 тис. грн від оренди держмайна. З них: 732 545,21 тис. грн від орендної плати за користування державним майном та 3 267,52 тис. грн – реєстраційного і гарантійного внесків, що сплачені учасниками орендних аукціонів в процесі передачі держмайна в оренду.

Нагадаємо: Раніше Фонд державного майна України повідомив, що портфель об’єктів малої приватизації в Україні складається з 1240 об’єктів, а у портфелі великої приватизації – 19 об’єктів. За підсумками першого року онлайн-аукціонів з великої приватизації в державній електронній торговій системі Prozorro.Продажі держава отримала 8,9 млрд грн. Раніше Фонд державного майна України повідомив, що результат аукціонів з малої приватизації на Prozorro.Продажі за сім років — понад 21,8 млрд грн до бюджетів різних рівнів.

Раніше Фонд державного майна України повідомив, що за результатами його діяльності до державного бюджету фактично перераховано понад 6 мільярдів гривень. Раніше Рахункова палата України за результатами аналізу річного звіту Фонду держмайна дійшла висновку, що ФДМУ неналежним чином здійснює бухгалтерський облік санкційних активів, що унеможливлює надання коректної оцінки їх стану, вартості тощо.

За січень–вересень 2025 року загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 2,82 трлн грн. Про це повідомляє Міністерство фінансів. Це на 473,5 млрд грн (на 20,2%) більше, ніж за аналогічний період минулого року. У вересні було витрачено 312,6 млрд гривень.

На що витрачаються кошти?

Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень–вересень 2025 року становили 1,78 трлн грн, або 63,3% від усіх видатків загального фонду. У вересні, за даними місячної звітності Державної казначейської служби України, було витрачено 210,8 млрд гривень.

У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано на оплату праці з нарахуваннями – 1,13 трлн грн (у вересні – 135,2 млрд грн) або 40,1% від загального обсягу видатків, витрачених за січень – вересень 2025 року (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 200,8 млрд грн, або на 21,6%);

На соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) спрямовано 474,9 млрд грн (у вересні – 55,1 млрд грн) або 16,9% від загального обсягу видатків, що на 63,1 млрд грн або на 15,3% більше проти аналогічного періоду минулого року.

Які основні статті витрат?

Кошти були спрямовані, зокрема, на трансферт Пенсійному фонду для фінансового забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, на соціальний захист дітей та сімей, захист громадян, які потрапили у складні життєві обставини, для підтримки малозабезпечених сімей. А також на виплату житлових субсидій та пільг громадянам на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу.

Ще 397,3 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг (у вересні – 53,6 млрд грн) або 14,1% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на підтримку Збройних Сил України та інших військових формувань і правоохоронних органів. Це придбання військової техніки, озброєння, боєприпасів, продукції оборонного призначення, засобів індивідуального захисту (шоломів, бронежилетів та іншого спеціального екіпірування), пально-мастильних матеріалів, продуктів харчування, оплата комунальних послуг; А також на перерахування Національною службою здоров’я України на реалізацію програми державних гарантій медичного обслуговування населення;

Ще 347,1 млрд грн пішли на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (у вересні – 33,6 млрд грн) або 12,3% від загального обсягу видатків. Кошти були спрямовані, зокрема, на придбання товарів для задоволення потреб Збройних Сил України та на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва.

На обслуговування державного боргу було спрямовано 246,3 млрд грн (у вересні – 13 млрд грн) або 8,7% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 28,8 млрд грн, або на 13,2%).

Крім того, 139,3 млрд грн витратили на трансферти місцевим бюджетам (у вересні – 16 млрд грн) або 4,9% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 8,6 млрд грн, або на 6,6%).

Нагадаємо: Бюджетний комітет рекомендував до першого читання бюджет-2026 року, повідомила голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа. Комітет у форматі бюджетних висновків Верховної Ради пропонує уряду внести в проєкт держбюджету низку змін. Міністр фінансів Сергій Марченко заявив, що український бюджет потребуватиме 45 мільярдів доларів зовнішнього фінансування для фінансування боргів. Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони.

До загального фонду державного бюджету за 9 місяців 2025 року надійшло 1,6 трлн грн від податків, зборів та обов’язкових платежів (без міжнародних грантів). Голова Комітету з питань бюджету Верховної Ради Роксолана Підласа зазначила, що доходи у 2025 році на 4,6% або (71,1 млрд грн) більші за план на звітний період.