Нова премʼєр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що процедура, через яку Уряд не призначив обраного голову БЕБ, відповідала законам і нормативно-правовим актам. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Свириденко, відповідаючи на запитання нардепа Железняка, зазначила, що дії Уряду по не призначенню Олександра Цивінського очільником БЕБ, як це вирішила комісія з відбору, відповідають закону. “Щодо процедури БЕБ, вона виконана відповідно до законів і нормативних актів. Нам було внесено рішення, і ми, як члени уряду, розглянули це рішення, і кожен з нас мав можливість висловити свою позицію: утриматись, проголосувати за, або відмовитись відповідно до тієї інформації, яка була почута відповідним міністром європейської інтеграції і юстиції, що стосувалася зв’язків з країною-агресором”, – сказала нова очільниця Уряду.

Чому не затвердили Цивінського на посаді?

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. 24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський.

Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Та Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України, про що повідомив у Telegram.

Що далі для БЕБ?

Уряд ухвалив рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. Згодом комісія з добору Директора Бюро економічної безпеки України повідомила, що очікує офіційного повідомлення від уряду щодо рішення про призначення директора бюро.

Після завершення модернізації Ан-124-100, що належить компанії “Антонов”, літак був переміщений до Німеччини. Про це повідомили у компанії, передає Укрінформ.

“АТ ‘Антонов’ завершило складний багаторічний проєкт із глибокої модернізації одного зі своїх легендарних транспортних літаків Ан-124-100. 11 липня 2025 року ‘Руслан’ безпечно переміщено до Німеччини”, – йдеться в повідомленні.

Які зміни зазнав літак?

Цей літак, виготовлений у 1994 році, має понад 21 тис. льотних годин та понад 5,5 тис. польотів. Роботи з його глибокої модернізації розпочалися з 2021 року. Мета модернізації — заміна основних комплектуючих, які виготовлялися в Росії, на сучасні комплектуючі західного та українського виробництва.

Чому роботи були призупинені?

Через повномасштабну агресію Росії у 2022 році роботи були частково призупинені, на той момент літак перебував у розібраному стані. “Антонову” вдалося відновити роботи та завершити модернізацію у червні 2025 року.

“Вдосконалений ‘Руслан’ продовжить літати та служити Україні вже на міжнародному напрямку”, – додали в компанії. Наразі авіаційний парк підприємства перебуває у безпечних умовах, відповідно до внутрішніх протоколів безпеки.

Читайте також: Російські ‘Руслани’ могли б працювати на Україну і НАТО, але припадають пилом в аеропортах Канади та Німеччини.

Виробничі посівні площі в Україні в сезоні-2025 залишаться на рівні минулого року, з додаванням 270 тис. га розмінованих територій. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Але в масштабах наших посівних площ у 20 млн га це 1%. Тож по базових культурах, до яких додамо і цукровий буряк із овочами, аграрії – в межах 20 млн га. І це є підтвердженням того, що працюємо на усіх можливих територіях”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club.

Які прогнози щодо врожаю пшениці?

За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства в 2025 році очікує зібрати пшеницю на рівні 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж 22 млн тонн рік тому. Обсяги експорту пшениці в міністерстві оцінюють в межах 15-16 млн тонн.

Що з врожаєм ячменю та гречки?

Врожай ячменю, за його словами, становитиме приблизно 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж у 2024 році, експорт – на рівні 2,2-2,3 млн тонн. Проблем із гречкою Мінагрополітики не очікують і обіцяють, що внутрішній ринок буде забезпечений, а надлишок експортований.

Остаточні прогнози щодо кукурудзи на зерно міністерство ще не готове зробити, оскільки активна вегетація культури триває. Проте відомчі аналітики притримуються консервативного прогнозу в 26 млн тонн, що теж щонайменше на 5% менше показника попереднього сезону.

“Ми по зернових бачимо умовно 54,5-53,5 млн тонн. Це плюс/мінус 5%”, – наголосив Висоцький.

Він додав, що врожай ріпаку в сезоні-2025 очікується на рівні 3 млн тонн проти 5,7 млн тонн у 2024 році, сої – 5,7 млн тонн проти 6,6 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн.

Висоцький зауважив, що найбільші сумніви щодо обсягів врожаю наразі стосуються соняшнику, адже через посуху на півдні країни культура потерпає, і ці регіони можуть втратити до 6% врожаю, що в цілому може призвести до скорочення валового врожаю до 15 млн тонн і нижче.

Нагадаємо: Від початку нового сезону, Україна експортувала 486 тис. т зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.

В Україні понад 137 тисяч нових ФОПів було зареєстровано цьогоріч — й водночас більш ніж 157 тисяч підприємців припинили свою діяльність за перше півріччя 2025 року. Про це свідчать дані Опендатабот.

Чому стався сплеск закриттів ФОПів?

Через збій реєстрів у кінці грудня 2024-початку січня 2025 років та нові податки на початку 2025 стався сплеск закриттів ФОПів, втім згодом ситуація стабілізувалася. Так, 73 799 ФОПів відкрилось з квітня по червень — на 3% менше, ніж за такий самий період торік. Ще 51 830 бізнесів припинили свою роботу — на 27% менше, ніж за той самий період торік.

Яка статистика закриттів ФОПів?

22% ФОПів, які припинили роботу цьогоріч, були відкриті торік, ще 15% — у 2023 році. Водночас більшає так званих фопів-одноденок (підприємців, які існують не довше двох тижнів): 5 323 бізнесів. До порівняння, у 2021 році їх нараховувалось лише 96.

Де відкривається найбільше нових ФОПів?

Більше фопів відкривається, ніж закривається у сфері освіти (+2 541), медицини (+1 203) та права і бухгалтерського обліку (+975). Найбільше нових бізнесів відкрили: в Києві — 18,8 тис, на Дніпропетровщині — 13 тис, на Львівщині — 10,4 тис. Однак й за кількістю закриття у лідерах також столиця (-20,6 тис фопів) та Дніпропетровщина (13,6 тисячі). Далі – Харківщина (13,6 тисячі).

61% від усіх відкритих фопів цьогоріч створили жінки — 83.7 тис.

Нагадаємо: Станом на початок червня в Україні зареєстровано 28,3 тис. фахівців, які провадять незалежну професійну діяльність, тобто самозайнятих. Це юристи, приватні викладачі, перекладачі, архітектори, нотаріуси, психологи, митці, науковці, лікарі та інші фахівці, які не мають статусу фопу, але працюють самостійно.