17 жовтня планується застосування аварійних відключень електроенергії під час вечірнього максимуму споживання. У східній частині країни можливе поновлення відключень у найближчу годину. Про це повідомив голова правління НЕК “Укренерго” Віталій Зайченко у телеефірі, передає Укрінформ.

Коли відбудуться відключення?

“Графіки аварійних відключень частково застосовуються до побутових споживачів. Ці обмеження сьогодні будуть у період проходження вечірнього максимуму навантаження і, можливо, у найближчу годину по східній частині України”, – сказав він.

Яка ситуація з енергетикою?

Зайченко нагадав, що росіяни перейшли до тактики “випаленої землі” при атаках на енергетику. При цьому від ударів особливо страждають теплоелектроцентралі. “Енергетики подовжують відновлювати об’єкти, які вже вражалися десятки разів, і продовжують забезпечувати світло для мешканців України”, – зазначив керівник Укренерго.

Він також додав, що близько половини автотрансформаторів системи передачі мають захист від атак російських безпілотників.

Нагадаємо: зранку 17 жовтня в областях України почали запроваджувати екстрені відключення електроенергії. За вказівкою НЕК “Укренерго” у всіх областях ввели графіки обмеження потужності для бізнесу.

Законопроєкт №14025, що стосується доходів, отриманих через цифрові платформи, вплине на мільйони українців, які продають вживані речі онлайн, без комерційної мети. Таку позицію має платформа OLX.

Чому законопроєкт викликає занепокоєння?

“Проєкт Закону №14025, який, нібито відповідає нормам ЄС, суттєво відрізняється від цих норм та загрожує мільйонам українців, які продають вживані речі онлайн, без комерційної мети”, – говориться у повідомленні. “Йдеться не про бізнес, а про звичайних людей, які продають такі речі, як телефони чи одяг, і пропонують іншим доступніший варіант, ніж купівля нового, особливо у часи економічної кризи. Закон ризикує позбавити людей зручного та безпечного способу обміну вживаними речами”, – стверджують у OLX.

Які нові вимоги передбачає законопроєкт?

У законопроєкті передбачено, зокрема, наступне:

• Обов’язок надавати особисті дані: Кожен приватний продавець буде зобов’язаний надавати платформам свої персональні дані (ІПН, адресу місця проживання та ін.) та банківські реквізити — навіть якщо він продає одну річ на рік і не перевищує ліміту.
• Податок навіть на дрібниці: Навіть якщо ви продаєте речі, які більше не використовуєте, не отримуєте від цього великі прибутки, ви все одно автоматично будете зобов’язані сплатити 5% податку на доходи фізичних осіб разом із 5% військового збору.

Якщо ваш річний обсяг продажів не перевищує 2 000 євро (бл. 97 000 грн), вам потрібно буде вручну повернути податок через податкову службу. Ця процедура буде пов’язана з витратами часу, ризиками девальвації (оскільки відшкодування будуть здійснюватися лише після закінчення календарного року) та непотрібними клопотами для пересічної особи.

Чи вплине це на ціни для покупців?

Нові правила ускладнюють легальний продаж уживаних речей між приватними особами. Через це люди можуть оминати платформи, віддаючи перевагу продажам через соцмережі чи особисті зустрічі, де менше безпеки та значно вищі ризики шахрайства. Якщо фізичні особи зобов’язані сплачувати податки або проходити бюрократичні процеси, вони враховуватимуть ці витрати у своєму ціноутворенні. Отже, навіть вживані товари стануть дорожчими.

“Нові правила суттєво ускладнюють просту та безпечну онлайн-торгівлю. Більшість приватних осіб, які продають товари на нашій платформі, просто позбуваються речей, якими більше не користуються. Вони не мають на меті отримати прибуток, а лише дають іншим можливість придбати потрібні речі доступніше”, – заявляє OLX.

Згідно з запропонованими нормами, навіть ті, хто продає лише одну книгу чи куртку на рік, будуть змушені сплачувати податок або проходити складну процедуру його повернення через податкову службу.

“Ми повністю підтримуємо цілі Європейської директиви DAC7 і вважаємо це важливим кроком до забезпечення податкової прозорості. Водночас ми наполягаємо на впровадженні вимог цієї директиви так, як це вже успішно зроблено в країнах ЄС”, – говорять у компанії.

У цих державах приватні продавці не підпадають під дію правил, якщо річний обсяг їхніх продажів не перевищує 2000 євро. Натомість підприємці, які здійснюють торгівлю через онлайн-платформи, ідентифікуються, а їхні дані відповідально передаються податковим органам, стверджує OLX.

“OLX виступає за прозорі умови для бізнесу та водночас — за захист інтересів приватних осіб. Ми підтримуємо гармонізацію законодавства зі стандартами ЄС у сфері онлайн-торгівлі. Також вітаємо готовність парламентського комітету вдосконалити цей законопроєкт і готові надати експертні рекомендації щодо найкращих міжнародних практик впровадження DAC7”, – говориться у повідомленні.

“Ми твердо переконані, що будь-яке відхилення від усталеної практики ЄС у цьому питанні може призвести до негативних наслідків для всіх зацікавлених сторін — держави, її громадян та відповідального бізнесу”, – додають у компанії.

OLX просить законодавців не ухвалювати законопроєкт №14025 у нинішньому вигляді, провести реальний діалог із ринком та “проваджувати практики ЄС з розумом — із винятками та достатнім перехідним періодом”.

“Це не ‘податок на OLX’. Це податок на звичайних людей. Якщо його ухвалять без змін, постраждають не бізнеси, а мільйони українців”, — наголосили в компанії.

Нагадаємо: Раніше уряд схвалив законопроєкт, яким вносяться зміни до законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи. Мінфін розраховував доходи з урахуванням ухвалення депутатами законопроєктів про так званий податок на OLX (очікуються отримати 14 млрд грн) та акциз на солодку воду (8,5 млрд грн).

В Україні, незважаючи на стабільну роботу більшості підприємств, впевненість бізнесу в майбутньому ослабла. Нестача працівників та зростання цін негативно впливають на бізнес, навіть більше, ніж обстріли. Про це свідчать результати 41-го щомісячного опитування, проведеного Інститутом економічних досліджень та політичних консультацій з 16 по 30 вересня серед 475 промислових підприємств.

“Упевненість бізнесу в майбутньому ослабла, темпи відновлення сповільнилися, а невизначеність у довгостроковій перспективі продовжує зростати на тлі постійного тиску проблем із кадрами, фізичною безпекою внаслідок війни та зростання цін”, – зазначила виконавча директорка ІЕД Оксана Кузяків.

Які показники відновлення ділової активності?

Індекс відновлення ділової активності знизився після серпневого зростання — з 0,08 до 0,05. Вже 65% підприємств працюють на 75% і більше своєї потужності (у серпні — 63%). Частка тих, хто взагалі не працює, зросла з 2% до 4%, однак залишається низькою.

Які основні проблеми бізнесу?

53% підприємств повідомили про посилення труднощів з пошуком кваліфікованих працівників, а 40% — з некваліфікованими. Це підтверджує, що брак робочої сили залишається найгострішою проблемою бізнесу. “Трійка лідерів перешкод фактично незмінна — змінюються лише абсолютні значення. Якщо в серпні на другому місці були “зростання цін на сировину, матеріали та товари” та “небезпечно працювати” (по 52%), то у вересні дещо зросла актуальність зростання цін (до 55%), а показник “небезпечно працювати” знизився на 1 в.п. (до 51%)”, – повідомив старший науковий співробітник ІЕД Євген Ангел.

Нагадаємо, 89% українських підприємців назвали закінчення війни ключовою умовою розвитку бізнесу, на другому місці – зниження податків.

Індекс WIG-Ukraine українських акцій на Варшавській фондовій біржі (WSE) зранку 17 жовтня зріс на 5,43% – до 507,91 пункту після оголошеної напередодні ввечері домовленості про зустріч президента США Дональда Трампа з правителем Росії Володимиром Путіним у Будапешті. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна з посиланням на дані WSE.

Яка динаміка акцій українських компаній?

Основний індекс біржі WIG20 знизився на 1,81%. Від початку дня станом на 12:45 курс акцій найбільшого в країні виробника цукру “Астарта” виріс на 3,45%, Milkiland – на 13,26%, агрохолдингів ІМК, “Агротон” та KSG-Agro – на 5,91%, 4,65% та 2,68% відповідно. Акції найбільшого українського виробника олії – агрохолдингу “Кернел”, які не входять до складу індексу через малий free-float, додали 2,47%, Coal Energy зі зупиненими через війну шахтами – на 17,02%.

Яка ситуація на Лондонській біржі?

На Лондонській біржі (LSE), де немає такого впливу роздрібних інвесторів, як на WSE, курс акцій гірничорудної компанії Ferrexpo зріс на 10,08%, тоді як акції найбільшого українського виробника курятини агрохолдингу МХП після невеликого зростання на початку торгів потім подешевшали на 3,06%.

Яка динаміка єврооблігацій?

Щодо єврооблігацій, то на Франкфуртській біржі після кількох днів зростання їх курсу на очікуваннях зустрічі наприкінці тижня Трампа з президентом України Володимиром Зеленським зранку 17 жовтня єдина динаміка була відсутня: деякі папери подорожчали, а деякі й подешевшали в рамках 1,5%.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп 16 жовтня після телефонної розмови з главою Кремля Володимиром Путіним анонсував двосторонню зустріч у столиці Угорщини. 17 жовтня запланована зустріч Трампа з президентом України Володимиром Зеленським.

Прокурори повідомили про підозру начальнику відділу КО “Київзеленбуд” та директору підрядної організації, які заволоділи бюджетними коштами під час реконструкції та благоустрою парку “Орлятко” у Солом’янському районі міста Києва. Про це інформує пресслужба Київської міської прокуратури.

Приватне підприємство мало виконати роботи з вивезення ґрунту, а працівник комунального об’єднання – проконтролювати обсяги виконаних робіт. “Натомість директор підрядної організації вніс у документи інформацію про роботи, які фактично не були виконані, отримавши за них понад 800 тис. гривень”, – говориться у повідомленні.

Які наслідки зловживання службовим становищем?

Йдеться про “внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, що спричинило тяжкі наслідки та заволодіння бюджетними коштами”. Службова особа у такому разі зловживає своїм службовим становищем, і зловживання вчинене в умовах воєнного стану.

Хто ще підозрюється у правопорушеннях?

“Працівника комунального підприємства підозрюють у пособництві вказаним правопорушенням”, – додає прокуратура. Санкція статей передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Досудове розслідування за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюють слідчі СУ ГУ НП у м. Києві за оперативного супроводу УСР ДСР НПУ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Києві 12 посадовців комунальних підприємств та РДА отримали підозри у службовій недбалості та участі у схемах заволодіння бюджетними грошима. Прокуратура вимагає визнати необґрунтованими активи одного з керівників Управління стратегічних розслідувань в Одеській області на суму понад 2,8 млн грн. Правоохоронці та прокурори забезпечили відшкодування державі збитків, завданих лікеро-горілчаним заводом Черкащини, директора можуть звільнити від кримінальної відповідальності.