Бюро економічної безпеки виявило, що компанії російського підсанкційного олігарха досі постачають електроенергію для державних установ. Про це повідомила пресслужба БЕБ. Лише цього року з двома афілійованими з олігархом компаніями укладено 734 таких договори.

За даними БЕБ, цьому олігарху належить 100 % частки у статутному капіталі обох підприємств через кіпрську компанію. Бізнесмен має одночасно громадянство України, Кіпру та РФ, а з початку 2025 року перебуває під санкціями РНБО. Бюро не називає прямо імені олігарха, але пише, що санкції проти нього ввели указом президента №38/2025, що вказує на Костянтина Григоришина.

Скільки договорів укладено з компаніями олігарха?

Слідство встановило, що з початку 2024 року встановлено понад 2000 активних договорів, які з компаніями Григоришина укладали обленерго, державними, комунальними підприємствами, виконкомами, військовими частинами тощо. Їх загальна орієнтовна вартість становить майже 8 млрд грн.

Які заходи вживає БЕБ?

БЕБ скерувало рекомендації до відповідних служб та установ для відхилення пропозицій цих компаній у поточних і майбутніх тендерах, скасування вже чинних договорів та ліцензій.

Нагадаємо: Рішенням РНБО від 19 січня проти російського та українського бізнесмена Костянтина Григоришина ввели персональні санкції, які, зокрема, блокують активи. У минулому Григоришин володів значними активами в Україні. Зокрема, на 2019 рік через групу “Енергетичний стандарт” йому належали: “Запоріжтрансформатор”, “Вінницяобленерго” та міноритарні пакети акцій обленерго з Тернополя, Запоріжжя, Полтави, Чернігова та Сум, якими він володіє в партнерстві з Коломойським. У 2022 році держава націоналізувала “Запоріжтрансформатор”. На 2024 рік у нього залишались частки у “Вінницяобленерго”, “Чернігівобленерго”, “Тернопільобленерго”, “Запоріжжяобленерго”, “Полтаваобленерго” та “Сумиобленерго”.

Користувачі державних сільськогосподарських земель сплатили за півріччя 526,8 мільйонів гривень. Такі дані опублікував Фонд державного майна України.

“За І півріччя 2025 року сплачено 526,8 млн грн з урахуванням ПДВ за право користування державними сільськогосподарськими землями в межах проєкту “Земельний банк”, – говориться у повідомленні.

“З 1 січня до 1 липня 2025 року в системі Prozorro.Продажі було оголошено онлайн-аукціони з суборенди державних сільгоспземель загальною площею 48 390 гектарів у 19 областях України. Проведено 388 успішних аукціонів, які завершились підписанням угод. Близько 30 000 гектарів земель вже передано в законне користування аграріям на прозорих та вигідних умовах”, – повідомляє ФДМУ.

Яка середня вартість одного гектара?

За даними відомства, середня вартість одного гектара за підписаними договорами становить 17,4 тис. грн. На кожен лот претендували в середньому чотири учасники, а внаслідок боротьби ставка суборенди збільшувалась майже в 5 разів. “Загалом було 2519 пропозицій на торгах. Переважно — від малих і середніх аграрних бізнесів, що свідчить про ефективність механізму та сталий попит”, – зазначають у ФДМУ.

Де найбільша конкуренція?

“Найбільша конкуренція — у Чернігівській області: 9 учасників на лот у середньому. Також активні — Полтавська та Черкаська області (по 5 учасників на лот). Полтавщина — лідер за найвищою середньою вартістю гектара: 34,4 тис. грн з ПДВ”, – говориться у повідомленні.

ФДМУ також зазначив, що найдорожчою ділянкою став “діамант Земельного банку” площею 3969 гектарів на Кіровоградщині: переможець торгів підписав договір суборенди та сплатив повну річну суборендну ставку у розмірі 78,6 мільйона гривень з ПДВ.

Фонд держмайна також повідомляє, що на сьогодні для суборенди доступно 757 земельних ділянок у 16 областях України. Найбільша ділянка площею 661 га розташована у Миколаївській області. Її стартова вартість становить 2,4 млн грн. Найменший лот — на Закарпатті, його площа складає 0,02 га, а стартова ціна — 57,94 грн. Найбільше ділянок для суборенди наразі представлено в Харківській області — 311 лотів.

Нагадаємо: Раніше Міністерство економіки повідомило, що за пів року онлайн-аукціонів “Земельного банку” понад 20 тис. га державних сільгоспземель передали в законне користування. За них сплачено 584,9 млн грн. В середньому 7 учасників змагаються за кожен лот, завдяки цьому стартова вартість суборенди земель зростає у 8 разів.

Раніше міністр аграрної політики Віталій Коваль прогнозував, що 175 земельних ділянок, які були здані “Земельним банком” в суборенду у 2024 році, приноситимуть 344 млн грн щороку.

Раніше повідомлялося, що “Земельний банк” передав в суборенду ТОВ “Кодацьке-Агро” свою найбільшу ділянку розміром майже 4 тисячі гектарів на Кіровоградщині. Ділянку, яку “Земельний банк” називає своїм “діамантом”, передали в користування на 14 років компанії “Кодацьке-Агро”. Вона сплатила річну суборендну плату в розмірі 78,6 мільйона гривень з ПДВ. За підсумками торгів вартість ділянки зросла майже в п’ять разів порівняно з початковою, і сягнула 19 803 грн за гектар.

Індія впевнена, що зможе задовольнити свої потреби в нафті завдяки альтернативним джерелам, якщо поставок із Росії торкнуться вторинні санкції. Пре це заявив індійський міністр нафти Хардіп Сінгх Пурі, пише Reuters.

Як Індія планує вирішити проблеми з імпортом?

Індія зможе впоратися з будь-якими проблемами, пов’язаними з імпортом з РФ, шляхом пошуку поставок з інших країн. Міністр повідомив про появу багатьох нових постачальників на ринку, таких як Гаяна, а також про доступні пропозиції від наявних виробників, включно з Бразилією та Канадою.

“Я зовсім не стурбований. Якщо щось станеться, ми з цим впораємося”, – сказав Пурі на галузевому заході в Нью-Делі. “Індія диверсифікувала джерела поставок, і ми збільшили кількість країн-постачальниць приблизно з 27 до 40”, – додав він.

Яка ситуація з імпортом російської нафти?

У січні-червні Росія залишалася найбільшим постачальником нафти в Індію, забезпечуючи близько 35% всього імпорту. Далі йдуть Ірак, Саудівська Аравія, ОАЕ і США. Обсяг імпорту російської нафти в Індію в першому півріччі трохи збільшився, при цьому майже його половина припала на приватні нафтопереробні компанії Reliance Industries Ltd і Nayara Energy.

У разі перебоїв із поставками з Росії компанія Indian Oil Corp повернеться до колишньої схеми постачання, що діяла до української кризи, коли частка російських постачань до Індії становила менше ніж 2%, сказав журналістам глава нафтопереробника А. С. Сахні.

Нагадаємо: Президент США Дональд Трамп у понеділок пригрозив, що введе санкції проти покупців російського експорту, якщо Москва не досягне перемир’я з Києвом протягом 50 днів.

У середу, 16 липня 2025 року, правоохоронні органи провели обшуки в офісі фармкомпанії “Артеріум”, що належить Костянтину Жеваго, а також на підприємствах компанії у Києві та Львові. Про це повідомляє пресслужба фармвиробника.

Національна поліція на своєму сайті опублікувала інформацію про викриття схеми збуту ліків у РФ. У повідомленні йдеться, що Жеваго забезпечив передачу дочірній російській компанії зразків, документації, ліцензій та технологій на виробництво українських лікарських засобів для їх подальшого контрактного виробництва та реалізації в РФ.

Яка реакція компанії “Артеріум”?

Компанія, своєю чергою, заявила, що інформація про участь “Артеріуму” у збуті ліків на території РФ є безпідставною та надуманою. “Артеріум” повністю покинув ці ринки та не співпрацює з жодними російськими чи білоруськими підприємствами, контрагентами, установами чи органами. “Ми не проводимо жодної діяльності на території цих країн – ні прямо, ні опосередковано (ані через контрагентів, ані через території третіх країн)”, – йдеться у повідомленні компанії.

Чи є це частиною інформаційної кампанії?

У “Артеріумі” припустили, що обшуки могли бути направлені на дестабілізацію фармринку та створення інформаційної кампанії. “Було заздалегідь змонтований відеосюжет, що висвітлює нібито ‘викриття схеми’. Одночасно з цим новини зі звинуваченнями у ‘злочинах’ опублікувала низка телеграм-каналів. Така поспішність і синхронізована активність у ЗМІ дають підстави припустити, що вчергове відбувається інформаційна кампанія, підготовлена та направлена на дестабілізацію роботи підприємств фармацевтичної галузі та створення їм репутаційної шкоди”, – йдеться у повідомленні фармкомпанії.

У “Артеріумі” допустили ймовірності того, що на території Росії та Білорусі хтось може продавати продукцію в упаковці, схожій на “Артеріум”, але компанія наголосила, що не має до цього відношення. “Ми розцінюємо подібні дії з боку правоохоронних органів як чергову спробу публічного тиску на бізнес, що перешкоджає роботі фармацевтичних компаній, які є критично важливими для функціонування системи охорони здоров’я нашої країни в умовах воєнного стану”, – йдеться у повідомленні.

Раніше правоохоронці вже двічі проводили обшуки у “Артеріумі”. У 2022 році ДБР, у межах перевірки можливої колаборації Жеваго з Росією. У лютому 2025 року у офісі “Артеріум” також проводили обшуки.

Нова премʼєр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що процедура, через яку Уряд не призначив обраного голову БЕБ, відповідала законам і нормативно-правовим актам. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Свириденко, відповідаючи на запитання нардепа Железняка, зазначила, що дії Уряду по не призначенню Олександра Цивінського очільником БЕБ, як це вирішила комісія з відбору, відповідають закону. “Щодо процедури БЕБ, вона виконана відповідно до законів і нормативних актів. Нам було внесено рішення, і ми, як члени уряду, розглянули це рішення, і кожен з нас мав можливість висловити свою позицію: утриматись, проголосувати за, або відмовитись відповідно до тієї інформації, яка була почута відповідним міністром європейської інтеграції і юстиції, що стосувалася зв’язків з країною-агресором”, – сказала нова очільниця Уряду.

Чому не затвердили Цивінського на посаді?

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. 24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський.

Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Та Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України, про що повідомив у Telegram.

Що далі для БЕБ?

Уряд ухвалив рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. Згодом комісія з добору Директора Бюро економічної безпеки України повідомила, що очікує офіційного повідомлення від уряду щодо рішення про призначення директора бюро.