У середу, 16 липня 2025 року, правоохоронні органи провели обшуки в офісі фармкомпанії “Артеріум”, що належить Костянтину Жеваго, а також на підприємствах компанії у Києві та Львові. Про це повідомляє пресслужба фармвиробника.

Національна поліція на своєму сайті опублікувала інформацію про викриття схеми збуту ліків у РФ. У повідомленні йдеться, що Жеваго забезпечив передачу дочірній російській компанії зразків, документації, ліцензій та технологій на виробництво українських лікарських засобів для їх подальшого контрактного виробництва та реалізації в РФ.

Яка реакція компанії “Артеріум”?

Компанія, своєю чергою, заявила, що інформація про участь “Артеріуму” у збуті ліків на території РФ є безпідставною та надуманою. “Артеріум” повністю покинув ці ринки та не співпрацює з жодними російськими чи білоруськими підприємствами, контрагентами, установами чи органами. “Ми не проводимо жодної діяльності на території цих країн – ні прямо, ні опосередковано (ані через контрагентів, ані через території третіх країн)”, – йдеться у повідомленні компанії.

Чи є це частиною інформаційної кампанії?

У “Артеріумі” припустили, що обшуки могли бути направлені на дестабілізацію фармринку та створення інформаційної кампанії. “Було заздалегідь змонтований відеосюжет, що висвітлює нібито ‘викриття схеми’. Одночасно з цим новини зі звинуваченнями у ‘злочинах’ опублікувала низка телеграм-каналів. Така поспішність і синхронізована активність у ЗМІ дають підстави припустити, що вчергове відбувається інформаційна кампанія, підготовлена та направлена на дестабілізацію роботи підприємств фармацевтичної галузі та створення їм репутаційної шкоди”, – йдеться у повідомленні фармкомпанії.

У “Артеріумі” допустили ймовірності того, що на території Росії та Білорусі хтось може продавати продукцію в упаковці, схожій на “Артеріум”, але компанія наголосила, що не має до цього відношення. “Ми розцінюємо подібні дії з боку правоохоронних органів як чергову спробу публічного тиску на бізнес, що перешкоджає роботі фармацевтичних компаній, які є критично важливими для функціонування системи охорони здоров’я нашої країни в умовах воєнного стану”, – йдеться у повідомленні.

Раніше правоохоронці вже двічі проводили обшуки у “Артеріумі”. У 2022 році ДБР, у межах перевірки можливої колаборації Жеваго з Росією. У лютому 2025 року у офісі “Артеріум” також проводили обшуки.

Нова премʼєр-міністерка Юлія Свириденко зазначила, що процедура, через яку Уряд не призначив обраного голову БЕБ, відповідала законам і нормативно-правовим актам. Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

Свириденко, відповідаючи на запитання нардепа Железняка, зазначила, що дії Уряду по не призначенню Олександра Цивінського очільником БЕБ, як це вирішила комісія з відбору, відповідають закону. “Щодо процедури БЕБ, вона виконана відповідно до законів і нормативних актів. Нам було внесено рішення, і ми, як члени уряду, розглянули це рішення, і кожен з нас мав можливість висловити свою позицію: утриматись, проголосувати за, або відмовитись відповідно до тієї інформації, яка була почута відповідним міністром європейської інтеграції і юстиції, що стосувалася зв’язків з країною-агресором”, – сказала нова очільниця Уряду.

Чому не затвердили Цивінського на посаді?

Нагадаємо: раніше повідомлялося, що переможцем у конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки став детектив НАБУ Олександр Цивінський. 24 червня конкурсна комісія отримала інформацію від СБУ про рекомендацію провести поліграф стосовно окремих кандидатів, родичі яких, як вказали у СБУ, мають певні зв’язки з РФ, зокрема і Цивінський.

Згодом конкурсна комісія передала прем’єр-міністру Денису Шмигалю подання щодо переможця конкурсу з обрання голови БЕБ Олександра Цивінського. Та Кабмін не затвердив Олександра Цивінського на посаді керівника Бюро економічної безпеки України, про що повідомив у Telegram.

Що далі для БЕБ?

Уряд ухвалив рішення звернутися до Комісії з добору директора БЕБ з пропозицією повторно подати не більше двох кандидатур, які відповідатимуть критеріям безпеки. Згодом комісія з добору Директора Бюро економічної безпеки України повідомила, що очікує офіційного повідомлення від уряду щодо рішення про призначення директора бюро.

Після завершення модернізації Ан-124-100, що належить компанії “Антонов”, літак був переміщений до Німеччини. Про це повідомили у компанії, передає Укрінформ.

“АТ ‘Антонов’ завершило складний багаторічний проєкт із глибокої модернізації одного зі своїх легендарних транспортних літаків Ан-124-100. 11 липня 2025 року ‘Руслан’ безпечно переміщено до Німеччини”, – йдеться в повідомленні.

Які зміни зазнав літак?

Цей літак, виготовлений у 1994 році, має понад 21 тис. льотних годин та понад 5,5 тис. польотів. Роботи з його глибокої модернізації розпочалися з 2021 року. Мета модернізації — заміна основних комплектуючих, які виготовлялися в Росії, на сучасні комплектуючі західного та українського виробництва.

Чому роботи були призупинені?

Через повномасштабну агресію Росії у 2022 році роботи були частково призупинені, на той момент літак перебував у розібраному стані. “Антонову” вдалося відновити роботи та завершити модернізацію у червні 2025 року.

“Вдосконалений ‘Руслан’ продовжить літати та служити Україні вже на міжнародному напрямку”, – додали в компанії. Наразі авіаційний парк підприємства перебуває у безпечних умовах, відповідно до внутрішніх протоколів безпеки.

Читайте також: Російські ‘Руслани’ могли б працювати на Україну і НАТО, але припадають пилом в аеропортах Канади та Німеччини.

Виробничі посівні площі в Україні в сезоні-2025 залишаться на рівні минулого року, з додаванням 270 тис. га розмінованих територій. Про це повідомив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Але в масштабах наших посівних площ у 20 млн га це 1%. Тож по базових культурах, до яких додамо і цукровий буряк із овочами, аграрії – в межах 20 млн га. І це є підтвердженням того, що працюємо на усіх можливих територіях”, – сказав він на засіданні Trend&Hedge Club.

Які прогнози щодо врожаю пшениці?

За інформацією Висоцького, Міністерство аграрної політики та продовольства в 2025 році очікує зібрати пшеницю на рівні 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж 22 млн тонн рік тому. Обсяги експорту пшениці в міністерстві оцінюють в межах 15-16 млн тонн.

Що з врожаєм ячменю та гречки?

Врожай ячменю, за його словами, становитиме приблизно 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж у 2024 році, експорт – на рівні 2,2-2,3 млн тонн. Проблем із гречкою Мінагрополітики не очікують і обіцяють, що внутрішній ринок буде забезпечений, а надлишок експортований.

Остаточні прогнози щодо кукурудзи на зерно міністерство ще не готове зробити, оскільки активна вегетація культури триває. Проте відомчі аналітики притримуються консервативного прогнозу в 26 млн тонн, що теж щонайменше на 5% менше показника попереднього сезону.

“Ми по зернових бачимо умовно 54,5-53,5 млн тонн. Це плюс/мінус 5%”, – наголосив Висоцький.

Він додав, що врожай ріпаку в сезоні-2025 очікується на рівні 3 млн тонн проти 5,7 млн тонн у 2024 році, сої – 5,7 млн тонн проти 6,6 млн тонн, соняшнику – 20 млн тонн.

Висоцький зауважив, що найбільші сумніви щодо обсягів врожаю наразі стосуються соняшнику, адже через посуху на півдні країни культура потерпає, і ці регіони можуть втратити до 6% врожаю, що в цілому може призвести до скорочення валового врожаю до 15 млн тонн і нижче.

Нагадаємо: Від початку нового сезону, Україна експортувала 486 тис. т зернових та зернобобових культур, що на 1,51 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого року.