Рада ЄС ухвалила рішення про надання Україні понад 1,8 млрд євро фінансової підтримки в рамках програми Ukraine Facility. Про це йдеться в повідомленні Ради ЄС.

Ця сума відображає успішне виконання Україною дев’яти кроків, необхідних для отримання п’ятого траншу, а також одного невиконаного кроку з четвертого траншу. Фінансування має на меті, перш за все, зміцнити макрофінансову стабільність України та підтримати безперебійне функціонування її державного управління.

Які цілі фінансування?

Виплати в рамках Ukraine Facility тісно пов’язані з «Планом України», в якому викладено стратегію відновлення, реконструкції та модернізації України, а також графік впровадження реформ, узгоджених із цілями країни щодо вступу до ЄС протягом найближчих років.

З моменту набрання чинності Ukraine Facility Україні вже виплатили 6 млрд євро у вигляді проміжного фінансування, 1,89 млрд євро у вигляді попереднього фінансування та чотири транші на суму приблизно 4,2, 4,1, 3,5 та 3,2 млрд євро відповідно.

Які проблеми з п’ятим траншем?

Як повідомлялося, у рамках п’ятого траншу європейської допомоги Україні за цією програмою лишаються невиконаними дві реформи, через що цей транш Київ отримає не в повному обсязі (1,35 млрд замість очікуваних майже 2 млрд євро). Водночас очікувалось, відповідно до проєкту рішення Ради, що разом з п’ятим траншем ЄС виплатить Україні також майже 600 млн євро за реформу, яку Україна мала провести раніше.

Як повідомляла «ЄП», проєкт рішення Ради ЄС констатував «задовільне виконання (Україною) умов для часткової сплати четвертого та п’ятого траншів у сумі 1 949 400 399 євро, з яких 597 494 240 євро відповідає четвертому траншу та 1 351 906 159 євро відповідає п’ятому траншу.

Однак у своєму остаточному рішенні Рада ЄС не наводить деталей, які пояснювали б відмінність у сумах. Також не наведена конкретна сума коштів, які отримає Україна в рамках цієї виплати.

Своєю чергою в уряді раніше запевнили, що зможуть отримати від ЄС усі гроші за реформи в рамках Ukraine Facility.

Нагадаємо: На засіданні керівного комітету Українського інвестиційного плану було схвалено додаткове фінансування проєктів із підтримки та відновлення України.

Верховна Рада України проголосувала за законопроект №13392, що передбачає локалізацію в оборонних закупівлях цивільних товарів. Це рішення було прийнято в першому читанні, про що повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський у Facebook.

Яка суть ініціативи?

Суть цієї ініціативи полягає у поверненні здорового глузду у закупівлі різних видів техніки та продукції легкої промисловості для потреб Сил оборони. Кисилевський зазначив, що вимога локалізації поширюватиметься на закупівлі, що перевищують мільйон гривень.

Чому важливо купувати українське?

“Форма для бійців ЗСУ має шитися в Україні. Для цього є всі можливості – у легкій промисловості зайнято понад 100 тисяч українців на сотнях підприємств по всій країні”, – пояснив він. За словами Кисилевського, час покласти край ганебним спробам закупівлі турецької форми чи китайських кранів. “Все, що виробляється в Україні, має купуватись в Україні. І для цього є не лише патріотичні міркування. До 40% вартості купленого українського товару повертається податками в бюджет і йде на ЗСУ”, – додав він.

Нагадаємо, раніше ГО Transparency International Ukraine заявила, що законопроект про локалізацію може спричинити складнощі в роботі, зокрема, для аудиторам, а в оборонній сфері локалізація може стати неціновим критерієм. Також Верховна Рада України ухвалила у другому читанні два ключові законопроєкти, які закладають основу для реалізації ініціативи Defence City.

Крім того, уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку та безпілотні системи, без застосування процедур закупівель, визначених законодавством. Тим часом Рахункова палата розпочала аудит діяльності на тему “Розвиток інновацій та технологій для потреб оборони під час воєнного стану”.

Які зміни пропонуються для інвестицій?

Верховна Рада України ухвалила за основу законопроекти №13414 та №13415, які передбачають компенсацію капітальних інвестицій через податки. Про це повідомив співавтор ініціативи, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

«Українські промисловці стали на один крок ближче до дуже дієвого інструменту стимулювання інвестицій, яким вже давно користуються їхні колеги в Європейському Союзі», – зазначив нардеп.

Згідно з новими ініціативами, підприємства зможуть повернути від 30% до 70% коштів, вкладених у будівництво нових або розширення існуючих заводів та створення промислової інфраструктури. «Зранена війною українська економіка потребує нових імпульсів», – пояснив він.

Які витрати підлягають компенсації?

Інвестиційні проекти, які можна буде компенсувати через власні податки, мають бути реалізовані у переробній промисловості. Зокрема, компенсації підлягають:

• Витрати на будівництво інженерних мереж та споруд;
• Витрати на придбання будівель і споруд або їх модернізацію;
• Витрати на придбання виробничого обладнання;
• Витрати на придбання земельної ділянки.

Часткова компенсація витрат на реалізацію інвестиційних проектів у переробній промисловості буде здійснюватись через такі податки:

• Податок на прибуток;
• Імпортний ПДВ на обладнання;
• Імпортне мито на обладнання;
• Податок на майно;
• Земельний податок.

Частка інвестицій, яку можна компенсувати через податки, залежатиме від обсягу інвестиційного проекту:

• Від 100 тис. євро до 1 млн євро – 70%;
• Від 1 млн євро до 20 млн євро – 50%;
• Від 20 млн євро до 50 млн євро – 30% інвестицій.

Яка мета нової ініціативи?

Ключовою відмінністю цієї ініціативи від інших є те, що вона працюватиме і для інвестицій існуючих підприємств, а не тільки нових. Компенсація капітальних інвестицій через податки – новий інструмент політики розвитку українських виробників «Зроблено в Україні», проголошеної Президентом Володимиром Зеленським у лютому 2024 року.

Ця політика включає програми розвитку виробників з фокусом на переробну промисловість. Зокрема, для сприяння залученню інвестицій реалізуються програми доступних кредитів «5-7-9», грантів на обладнання та відновлення, індустріальні парки та підтримка проектів зі значними інвестиціями.

Нагадаємо, що раніше Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №7508, критично важливий для повоєнної відбудови громад і територій, що постраждали внаслідок війни. Також Верховна Рада проголосувала за локалізацію в оборонних закупівлях цивільних товарів, законопроект №13392 був прийнятий в першому читанні.

Національна комісія, що здійснює держрегулювання в сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), ухвалила новий тариф на передачу електроенергії для НЕК “Укренерго” на 2026 рік у розмірі 786,74 грн/МВт*год (без ПДВ). Це на 100,5 грн/МВт*год, або 14,6% більше, ніж чинний тариф у 2025 році. Відповідне рішення було прийняте на засіданні енергорегулятора 4 листопада, про що повідомляє Інтерфакс-Україна.

Який тариф для

В Україну екстрадовано одного з учасників організованої групи, яку підозрюють у заволодінні майже 100 млн грн АТ НАЕК “Енергоатом”, призначених для будівництва централізованого сховища ядерного палива в Чорнобильській зоні. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро та САП.

За даними джерел, екстрадували Дмитра Нестерука, який на той час очолював приватну будівельну компанію. Слідство встановило, що у грудні 2020 року між ВП “Атомпроектінжиніринг”, що входить у структуру “Енергоатому”, та заздалегідь визначеною приватною компанією укладено договір про завершення будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, обійшовши відкриті торги.

Як відбулося завищення вартості?

Додатковими угодами ціну договору збільшили втричі – з 421 млн грн до 1,497 млрд грн, зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а в 2021 році реалізувала “Енергоатом” втричі дорожче. В результаті ДП НАЕК “Енергоатом” переплатило майже 100 млн грн.

Коли затримали підозрюваного?

У листопаді 2023 року детективи Національного бюро оголосили підозрюваного в розшук. В квітні 2025 року його вдалося затримати за сприяння німецьких компетентних органів. Затриманого передали співробітникам Національного бюро в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення “Краківець-Корчова”, що на Львівщині.

Слідство також встановило причетність до цього злочину гендиректора відокремленого підрозділу “Енергоатом”, начальника кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП НАЕК “Енергоатом”, керівника та працівника юридичного відділу приватної компанії.

Нагадаємо: На українських атомних електростанціях посилено моніторинг виробничої діяльності (ePM) за методологією Паризького центру Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій.