На фінансування проєкту захисту критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору протягом 2023–2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а використано 18,71 млрд грн. Про це повідомила Рахункова палата, передає “Інтерфакс-Україна”.

“За весь час реалізації експериментального проєкту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від БпЛА менш ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше ніж на чверть”, – йдеться на сайті відомства.

Які проблеми виявили аудитори?

Як нагадало відомство, Кабінет міністрів з метою подолання наслідків атак і забезпечення стійкості енергосистеми у 2023–2024 роках реалізував експериментальний проєкт з будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів ПЕК. Координатором і виконавцем проєкту виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

“Аудитори встановили, що проєкт мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проєктного менеджменту”, – зазначила Рахункова палата.

Що ще було виявлено під час аудиту?

Також проєкт мав недосконалу систему моніторингу та звітування і містив прогалини на етапі формування бізнес-кейсу. Не були оцінені вимоги до проєкту та не були визначені обсяги людських, фінансових і матеріальних ресурсів, необхідних для його реалізації.

Окрім того, проєкт мав фінансове забезпечення з непрогнозованих та несталих джерел, не були визначені показники, яких необхідно досягти, а також ролі учасників та механізми їхньої координації.

При цьому, як стверджують у Рахунковій палаті, Агентство відновлення, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічно бракує цього досвіду і службам відновлення в регіонах, які виступали замовниками робіт, а також підрядникам.

Нагадаємо: Після масованих обстрілів енергетичної інфраструктури та віялових відключень світла, в Україні зріс попит на товари для автономного енергозабезпечення.

Відновлення державними компаніями пошкодженого внаслідок атак РФ обладнання газової інфраструктури, зокрема компресорних станцій (ДКС), викликає сумніви через ризики нових ударів. Таку думку висловив ексголова НАК “Нафтогаз України” та радник “Бейкень Енергетика Україна” Андрій Коболєв, передає Інтерфакс-Україна.

Чому відновлення компресорних станцій є ризикованим?

“Рік тому приватні компанії вирішили не відновлювати великі установки, перейшовши на мобільні рішення, які хоч і менш економічно доцільні, проте пов’язані з меншими ризиками. Державні компанії, наскільки я чув, стверджують, що економіка має пріоритет, тому ми будемо відновлювати. Але якщо один раз туди прилетіло, а його відбудували, то не потрібно бути військовим стратегом, щоб оцінити ймовірність наступного прильоту. Що зараз і відбувається”, – зазначив Коболєв.

Яка логіка російських агресорів?

За словами експерта, російські агресори намагаються зупинити видобуток газу, завдаючи ударів по ДКС, які забезпечують підняття газу з родовищ і передачу в газотранспортну систему (ГТС), оскільки природного тиску в старих родовищах недостатньо. “ДКС – це критична ланка. Росіяни розуміють, що бити по свердловині сенсу немає, а якщо вдарити по ДКС, куди сходяться шлейфи та труби від численних свердловин, то ви просто зупините видобуток на кількох великих родовищах. Що вони, власне, і пробували робити”, – підкреслив ексглава “Нафтогазу”.

Нагадаємо, що Вищий антикорупційний суд не продовжив термін дії зобов’язань, покладених на ексголову правління “Нафтогазу” Андрія Коболєва, обвинуваченого в заволодінні 229 млн грн премії.

На Київщині, Одещині, Дніпропетровщині та у місті Київ запровадили екстрені відключення світла. Про це йдеться у повідомленні ДТЕК. “За командою Укренерго у Києві, Київській, Дніпропетровській та Одеській області застосовані екстрені відключення”, – зазначено у повідомленні.

Де ще запроваджено відключення?

Аварійні відключення також запровадили у Львівській області. У Міненерго підкреслили, що аварійні відключення діють у всіх регіонах країни, окрім Донецької та Чернігівської областей. На Чернігівщині обленерго наразі застосовує три черги погодинних відключень.

Що стало причиною відключень?

Нагадаємо, 15 жовтня внаслідок нових російських атак частина споживачів у кількох областях залишалась без електроенергії, а споживання зросло на 4%.

Міжнародний валютний фонд у своєму довгостроковому прогнозі від жовтня 2025 року очікує, що державний борг України перевищить 110% від Валового внутрішнього продукту (ВВП) у 2026 році. Про це йдеться у жовтневому звіті МВФ.

Так, у звіті зазначають, що на 2025 рік борг становитиме 108.6% від ВВП, а у 2026 році досягне 110.4% від ВВП. У МВФ зазначають, що у великої кількості найбільших економік світу держборг наближається або перевищує 100% від ВВП, водночас, протягом наступних пʼяти років кількість таких країн поступово зменшуватиметься, але їх частка у світовому ВВП навпаки зростатиме.

Які фіскальні труднощі переживають країни?

При цьому, малі та середні країни стикаються з набагато гострішими фіскальними труднощами, навіть попри відносно невеликий обсяг боргу. Понад 55 країн переживають боргову кризу або перебувають під високим ризиком, хоча їхній борг нижчий за 60% ВВП.

Коли очікується зменшення боргу України?

У МВФ очікують, що після пікового показника у 2026 році, держборг України почне поступово зменшуватись. Нагадаємо: Загальний державний та гарантований державою борг України станом на кінець серпня сягнув 192,71 млрд доларів США, збільшившись за місяць на 6,58 млрд доларів.

Власниця нерухомості на Київщині, Інна Синиця, звинувачує підсанкційного бізнесмена Віктора Поліщука у тиску, рейдерських діях та незаконному заволодінні землею поруч зі своєю ділянкою. Про це йдеться у листі Синиці до Економічної правди.

Синиця стверджує, що стала жертвою “фактичних рейдерських та протиправних дій” з боку Віктора Поліщука, який відомий як ексвласник ТРЦ “Гулівер”, мережі “Ельдорадо” та банку “Михайлівський”, що знаходиться під санкціями РНБО з листопада 2025 року.

Які методи тиску використовує Поліщук?

За словами Синиці, систематичний тиск розпочався після того, як вона викрила спроби Поліщука та його підконтрольних осіб заволодіти державними та комунальними земельними ділянками поруч із її майном. Вона стверджує, що бізнесмен намагається примусити її до продажу домоволодіння за безцінь.

Методи тиску включають:

• Блокування доступу: встановлення 3-метрового паркану на колишній тротуарній зоні, що повністю унеможливило проїзд та прохід до будинку;
• Відключення комунікацій: будинок заявниці був відключений від електро- та водопостачання;
• Використання охорони: заявниця вказує на працевлаштування охоронців Поліщука до Державної служби охорони, аби уникнути їх мобілізації до ЗСУ.

Яка ситуація з незаконним заволодінням землею?

Звернення розкриває ймовірну схему незаконного заволодіння особливо цінними земельними ділянками, що раніше належали державі. За даними заявниці, Поліщук використовує керівницю відділу продажів його будівельних компаній Олесю Шатковську як підставну особу. Вона використала підроблений державний акт на право власності для зміни кадастрового номера ділянки та виготовила технічну документацію.

За словами Синиці, за цими фактами СБУ відкрило кримінальне провадження щодо незаконного привласнення земель комунальної та державної власності. Попри наявність арештів на ділянки, заявниця стверджує, що на них вже розпочато підготовчі будівельні роботи.

Водночас, заявниця говорить про “максимальну бездіяльність” та “корупційні мотиви” в роботі місцевих правоохоронних органів. Економічна правда звернулася до пресслужби компанії-забудовника Alliance novobud, що належить Поліщуку, з проханням сконтактувати з ним або його помічниками, але там проігнорували повідомлення.