Зобов’язання за кредитом у 60 мільйонів доларів, який Укрексімбанк видав Сергію Брюховецькому, виконуються не повністю через штрафні санкції. Про це повідомляють журналісти Схем (Радіо Свобода). Йдеться про бізнес тестя народного депутата від ОПЗЖ Федора Христенка, який у 2021 році отримав у Укрексімбанку валютний кредит під заставу – столичний ТРЦ SkyMall, за який роками точиться боротьба у декількох юрисдикціях.

Яка доля кредиту, виданого тестю Христенка?

У 2021 році Схеми розповіли про видачу цього кредиту у своєму розслідуванні. У новому матеріалі журналісти піднімають питання долі кредиту, виданого чотири роки тому тестю Христенка. СБУ підозрює його в державній зраді, співпраці з ДНР та ФСБ, а також щодо перспектив конфіскації заставного майна – київського ТРЦ. Укрексімбанк не відповів на запит про те, чи сплачуються зобов’язання за цим кредитом. У відповідь на запит журналістів у фінустанові зазначили, що не можуть розголошувати відомості, захищені банківською таємницею. Однак джерела журналістів в Укрексімбанку на умовах анонімності повідомили, що позичальник сплачує по кредиту, але не повністю виконує платіжні зобов’язання, через що має штрафні санкції.

Чи планує банк звертатися до суду?

Водночас у державному банку поки не планують йти до суду, бо сподіваються з часом все ж стягнути кошти з позичальника. У банку заявили, що “всі ключові службові особи, що брали участь у прийнятті рішення з кредитування, наразі в установі не працюють”. І додали, що внесли зміни у внутрішні правила. “За результатами проведених перевірок та службових розслідувань, Банком, серед іншого, внесені зміни до внутрішніх нормативних документів щодо змін та підходів, які унеможливлюють виникнення подібних випадків у майбутньому”, – йдеться у відповіді.

Схеми також звернули увагу, що у ТРЦ SkyMall, який став заставою по великому валютному кредиту, з’явились нові співвласники. Відповідно до даних аналітичної системи YouControl, у компанії Славіан, яка є власницею ТРЦ SkyMall через іншу фірму Оптова мережа 2011, бенефіціаром якої через кіпрський офшор Napstor Limited був лише Брюховецький, з’явилося ще двоє співвласників.

Це громадянин Великої Британії Марк Родес, що проживає на Кіпрі, та громадянин Ізраїлю Ігор Корев. Ці зміни зафіксовані в YouControl 1 серпня цього року – через два тижні після оголошення підозри Христенку 21 липня. Хоча ще 22 липня, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юросіб та підприємців, кінцевим бенефіціарним власником значився одноосібно Брюховецький.

Змінились і частки в Славіані: у тестя Христенка – лишилось всього 30% компанії, стільки ж у Родеса – при чому, відповідно до структури власності, це сталось ще у листопаді 2021 – і 40% у Корева, з вересня 2024. Хоча ані в кіпрському, ані в українському реєстрі в той період це не було відображено.

Схеми стверджують, що ці нові співвласники ТРЦ SkyMall теж мають зв’язки з РФ. За українським законодавством, приховування інформації про кінцевих бенефіціарних власників, яке відбулося у Славіан щонайменше з 2021 по 2025 рік, є порушенням, за яке може бути штраф та навіть зупинення фінансових операцій.

Крім того, це порушує і пункти генерального кредитного договору на $60 мільйонів, в якому прописаний обов’язок позичальника повідомляти державний банк про такі зміни.

У розслідуванні Схеми розповіли про тестя Христенка Сергія Брюховецького, з бізнес-зв’язками в угрупованні ДНР. Це не завадило йому у 2021 році отримати від державного Укрексімбанку кредит на 60 мільйонів доларів для купівлі торговельного центру SkyMall у Києві.

Під час дослідження питання на знімальну групу Схем за вказівкою голови правління банку Євгена Мецгера напали директор департаменту банківської безпеки Укрексімбанку Ігор Тельбізов та начальник управління внутрішньої безпеки установи Олег Осіпов. Вони силою забрали картки з відзнятим матеріалом і намагалися видалити його, але зрештою журналістам вдалось його відновити.

Згодом Мецгера, Тельбізова та Осіпова суд визнав винними, зокрема, у перешкоджанні законній професійній журналістській діяльності, всі вони отримали штрафи. Євген Мецгер написав заяву про звільнення, яке того ж дня схвалила наглядова рада Укрексімбанку. Пізніше він очолив Укрфінжитло – компанію, що реалізує державні програми доступного іпотечного кредитування для населення, зокрема програму “єОселя”.

17 березня 2025 року Київський апеляційний суд закрив провадження у справі нападу на журналістів у зв’язку зі спливом термінів притягнення до відповідальності Євгена Мецгера, Ігоря Тельбізова та Олега Осіпова. Колегія суддів задовольнила клопотання обвинувачених і звільнила їх від кримінальної відповідальності.

Після публікації розслідування Схем про багатомільйонний валютний кредит прокурор Офісу генерального прокурора відкрив провадження за статтею “фінансування тероризму”. Досудове розслідування здійснює Головне слідче управління Служби безпеки України.

Федір Христенко у 2019 році був обраний народним депутатом від партії “Опозиційна платформа – За життя” за виборчим округом в Бахмутському районі Донецькій області. Після 24 лютого Христенко публічно не засуджував російську агресію. Він виїхав з України 14 лютого 2022 року. У вересні 2025-го в СБУ повідомили про його затримання. За матеріалами справи, парламентар тривалий час був агентом ФСБ РФ, зокрема ще у 2014 році брав участь в організації проросійських протестів у Донецьку та продовжував підривну діяльність в інтересах Росії й надалі.

“Як встановило розслідування, Федір Христенко був завербований ФСБ РФ ще за часів Януковича і наразі перебуває у тісному зв’язку із Юрієм Іванющенком (відомим як Юра Єнакієвський), котрий є резидентом ФСБ та “смотрящим” від російської спецслужби за ДНР“, – йдеться у повідомленні.

Нагадаємо: Вищий антикорупційний суд (ВАКС) заочно взяв під варту екснардепа Юрія Іванющенка, підозрюваного у справі щодо корупційного заволодіння землею на ринку “Столичний” у Софіївській Борщагівці. Екснардепа від Партії Регіонів Юрія Іванющенка, підозрюваного у легалізації 18 га державної землі на понад 160 млн грн, оголосили у розшук. У вересні правоохоронці викрили схему заволодіння та подальшої легалізації 18 га землі державної власності ринковою вартістю понад 160 млн грн.

В Україні, після затяжних дощів, погода сприяє прискоренню збору соняшнику, сої та кукурудзи. Це, в свою чергу, може збільшити пропозицію кукурудзи, що призводить до зниження закупівельних цін. Про це повідомляє Електронна зернова біржа.

Які зміни в експортних цінах на кукурудзу?

Експортні ціни попиту на кукурудзу в Україні за тиждень знизились ще на 2-3 дол./т до 202-204 дол./т з доставкою до чорноморських портів. Проте ціни в гривні залишились на рівні 9500-9600 грн/т завдяки зростанню курсу долара відносно гривні на 1,2% за тиждень.

Які прогнози щодо попиту на кукурудзу?

Пропозиція кукурудзи зростає повільно, оскільки фермери максимально зайняті збором соняшнику та сої, а також сівбою озимої пшениці, намагаючись встигнути до нових опадів, прогнозованих на найближчі 7-10 днів. Тому очікується нова хвиля посилення попиту на кукурудзу з боку експортерів найближчими тижнями.

Експорт кукурудзи з України у вересні 2025 року склав лише 40 тис. т, а у першій половині жовтня – 125 тис. т, порівняно з 412 і 780 тис. т відповідно торік.

Станом на 10 жовтня 2025 року в Україні вже зібрано 33 032,3 тис. тонн зернових культур на площі 7 673,9 тис. га. Обмолочено 67% площ, засіяних цими культурами. Зокрема, зібрано: пшениці – 22 623,6 тис. т (5 020,3 тис. га), ячменю – 5 314,7 тис. т (1 345,6 тис. га), гороху – 627,5 тис. т (266 тис. га), кукурудзи – 3 452,3 тис. т (638,2 тис. га), що становить 15% засіяних площ.

Вищий антикорупційний суд України закрив справу ексочільника Мінінфраструктури Андрія Пивоварського. Його звинувачували у тому, що він дозволив приватним компаніям отримувати половину ставки корабельного збору у морському порту.

Про це колишній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський написав у Facebook: “Вищий антикорупційний суд закрив мою справу за термінами давності. Арешти з майна зняли”, – зазначив він.

НАБУ повідомило про підозру Пивоварському ще у лютому 2023 року. Пізніше ВАКС обрав йому запобіжний захід у вигляді застави 10 млн грн.

У чому звинувачували Пивоварського?

За версією сторони обвинувачення, у 2015 році міністр спільно зі своїм першим заступником Володимиром Шульмейстером, який також був головою тарифної ради Міністерства інфраструктури, видав наказ, який дозволяв приватним компаніям стягувати половину ставки корабельного збору із суден в морському порту “Південний”.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі стверджували, що цей наказ було видано попри те, що акваторія морського порту “Південний” є держвласністю та перебуває у користуванні “АМПУ”, і право на збори належить виключно держпідприємству.

Які наслідки для держави?

САП стверджувала, що ДП “АМПУ” було завдано понад 49,63 млн доларів збитків. “Як встановлено самим слідчим органом, всі гроші, крім сплачених з них податків, перебувають на спец рахунках компаній групи ‘ТІС’. Згідно законодавства України, їх неможливо використати на будь-які інші цілі, ніж: ‘днопоглиблення в порту, покращення інфраструктури порту…'”, – зазначав Пивоварський раніше.

Нагадаємо, 24 липня 2024 року справу ексміністра інфраструктури Андрія Пивоварського, якого обвинувачують у зловживанні владою, передали до суду. Суд прийняв до розгляду позов Адміністрації морських портів України на майже 50 млн доларів проти ексочільника Мінінфраструктури Андрія Пивоварського та його колишнього заступника Володимира Шульмейстра і групи компаній ТІС.

Кабінет міністрів вніс до Верховної Ради законопроєкт про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Про це повідомляється на сайті парламенту.

Законодавча ініціатива №14115 спрямована на спрощення процедур із захисту об’єктів паливно-енергетичного сектору, зокрема через полегшення умов реконструкції, капітального ремонту та інших технічних заходів у період дії воєнного стану.

Які зміни пропонує законопроєкт?

Законопроєктом пропонується передбачити можливість здійснення реконструкції та капітального ремонту на землях державної чи комунальної власності без оформлення речових прав, зокрема без державної реєстрації права користування земельною ділянкою, без розробки землевпорядної документації та внесення даних до Державного земельного кадастру. Умовою для цього є погодження з органом виконавчої влади або місцевого самоврядування, який розпоряджається відповідною земельною ділянкою.

Які терміни погодження?

Для отримання погодження оператор критичної інфраструктури має надіслати відповідне повідомлення із супровідними матеріалами. Орган влади або самоврядування буде зобов’язаний надати відповідь протягом 10 робочих днів. У разі відсутності відповіді у визначений строк пропонується, щоб оператор мав право розпочати роботи без погодження, письмово повідомивши про це відповідний орган.

Після завершення дії воєнного чи надзвичайного стану оператори зобов’язані оформити речові права на земельні ділянки згідно з чинним законодавством.

Окрім того, Закон “Про регулювання містобудівної діяльності” пропонується доповнити положенням, що дозволяє реконструкцію та капітальний ремонт об’єктів критичної енергетичної інфраструктури без документів на право власності або користування землею – на період воєнного чи надзвичайного стану та протягом одного року після його припинення.

Очікується, що ухвалення та реалізація закону сприятиме створенню додаткових робочих місць, збільшенню надходжень до місцевих бюджетів і фондів, а також підвищенню рівня захисту та стійкості об’єктів паливно-енергетичного сектору в умовах воєнного стану.

Нагадаємо: За останні сім днів Росія тричі масовано атакувала газову інфраструктуру групи “Нафтогаз”.

Компанія “Нова пошта” оголосила про призначення нового генерального директора. Ним стане Євген Тафійчук, який наразі займає посаду операційного директора. Він почне виконувати свої обов’язки з 1 січня 2026 року.

Згідно з інформацією, наданою пресслужбою компанії, до кінця року компанією продовжить керувати чинний СЕО Олександр Бульба. Протягом найближчих двох з половиною місяців обидва топменеджери працюватимуть разом за моделлю selected & acting CEO для плавної передачі повноважень.

Хто був кандидатом на цю посаду?

Конкурс на посаду генерального директора був відкритим, і компанія розглядала понад 20 кандидатів, включаючи управлінців з міжнародних компаній. У фінал вийшли троє: два зовнішніх кандидати та один внутрішній. Вячеслав Климов, співвласник “Нової пошти”, зазначив: “Ми пишаємося, що лідер, якого ми обрали, зростав разом із компанією. Євген знає всі процеси до найдрібніших деталей і має амбітне бачення майбутнього”.

Який досвід має Євген Тафійчук?

Євген Тафійчук приєднався до “Нової пошти” у 2012 році як вантажник, а вже через рік його підвищили до першої керівної посади. Він має 10 років успішного досвіду та глибоку експертизу в логістиці. Під його керівництвом відбулася трансформація кур’єрської доставки, мережа відділень “Нової пошти” подвоїлася, а швидкість доставки стала найвищою на українському логістичному ринку.

З 2021 по 2024 роки він обіймав посади операційного директора “Нової пошти” як в Україні, так і в Європі. Тафійчук пообіцяв продовжити концентруватись на головних стратегічних векторах розвитку компанії: FAST, EASY, SAFE. “Моїми пріоритетами стануть безкомпромісна якість сервісу та зростання компанії в Україні та за її межами. Вірю, що саме те, як ми поводимо себе в деталях і як ставимось до клієнтів, визначає нашу якість та рівень сервісу”, — запевнив він.

Нагадаємо, що раніше пресслужба компанії “Нова пошта” повідомила, що у 2025 році завершується десятирічний період співпраці “Нової пошти” з СЕО Олександром Бульбою. Основним видом діяльності “Нової пошти” є експрес-доставка документів, посилок та палетованих великогабаритних вантажів. Компанія є лідером експрес-доставки по Україні. Її кінцевими бенефіціарними власниками є Володимир Поперешнюк і В’ячеслав Климов.

За перше півріччя цього року чистий прибуток “Нової пошти” зменшився на 19,6% — до 1 млрд 195 млн грн, тоді як виручка зросла на 22,1% — до 24 млрд 571 млн грн.