Переробка соняшнику в Україні знизилася до мінімуму

У вересні 2023 року переробка соняшнику в Україні знизилася до мінімального рівня з липня 2022 року — до близько 560 тисяч тонн. Про це повідомляє інформагентство “АПК-Інформ”.

Чому знизилася переробка соняшнику?

Обмежена пропозиція соняшнику в період міжсезоння сприяла тому, що багато заводів почали дозавантажувати свої потужності ріпаком або соєю, пропозиція яких на внутрішньому ринку значно зросла після запровадження дії експортного мита з 4 вересня. “Крім того, через фактичне блокування експорту та потенційне збільшення пропозиції сої та ріпаку всередині країни багато аграріїв поспішали з реалізацією соняшнику, побоюючись значного падіння цін на нього”, — додають в інформагентстві.

Які прогнози на майбутнє?

Це призвело до накопичення запасів олійної на 1,5-2 місяці, що стало головним чинником зниження цін на сировину у вересні. Проте, ціни на соняшник швидко почали відновлюватися у жовтні. Головним чином це сталося через затримку збирання олійної, а також через зростання цін на соняшникову олію, яке отримало підтримку з боку суміжних ринків рослинних олій та незадоволеного попиту на соняшниковий продукт з поставкою у вересні-жовтні.

Оцінки причорноморського урожаю соняшнику продовжують скорочуватися, що створює певні ризики для переробників у новому сезоні. “Обсяг переробки соняшнику в новому сезоні навряд чи перевищить минулорічний показник і поки що очікується на рівні 12,3 млн тонн (-4% до вересневої оцінки АПК-Інформ)”, — йдеться у повідомленні.

Однак, поки що складна ситуація з налагодженням безмитного експорту сої та ріпаку для агровиробників грає на боці переробних підприємств. Загальна переробка трьох ключових олійних культур в сезоні-2025/26 може зрости до 16 млн тонн (+3%) і буде залежати від подальшого розвитку ситуації навколо соєво-ріпакових експортних мит, прогнозує “АПК-Інформ”.

Нагадаємо: у серпні експорт соняшникової олії з України скоротився до 150 тис. тонн, що стало мінімальним місячним обсягом за більш ніж три роки. Раніше повідомлялося, що в Україні спостерігається дефіцит пропозицій соняшникової олії, що спричинили обмежена пропозиція соняшника та перехід більшості заводів на переробку сої та ріпаку.

У серпні Україна після тривалої перерви відновила поставки соєвого шроту до Єгипту, відвантаживши 18,5 тис. тонн. Це найбільший місячний обсяг відвантажень для даного напрямку — до цього ситуативні поставки соєвого шроту до Єгипту не перевищували 3-5,5 тис. тонн.

Раніше повідомлялося, що позиції української соняшникової олії на ринку Азії слабшають. Україна суттєво втратила свої позиції на азійському ринку внаслідок складної логістики та високої конкуренції з боку дешевшої соєвої олії, а також соняшникової олії російського та аргентинського походження. У липні 2025 року частка української соняшникової олії в імпорті Індії вперше за два роки перевищила російську.

Підприємці сплатили 55,9 млрд грн єдиного податку в Україні

В Україні у січні-вересні 2025 року підприємці сплатили майже 55,9 млрд грн єдиного податку. Це на 11,4% більше, ніж за відповідний період торік. Про це повідомила Державна податкова служба.

“За 9 місяців цього року до місцевих бюджетів надійшло майже 55,9 млрд грн єдиного податку. Порівняно з відповідним періодом минулого року це більше на 11,4%, або +5,7 млрд грн”, – йдеться в повідомленні.

Де найбільше сплачено єдиного податку?

Найбільші суми єдиного податку сплачено до бюджетів у Києві – 11,8 млрд грн, на Дніпропетровщині – майже 5 млрд грн, на Львівщині – 4,6 млрд грн та Київщині – 4,1 млрд грн.

Які ще надходження до місцевих бюджетів?

Нагадаємо: Протягом січня – вересня 2025 року місцеві бюджети отримали 33,8 млрд грн плати за землю. Це на 15,3%, або на 4,5 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року. Тоді надходження становили 29,3 млрд гривень.

Розірвано угоду з підрядником ремонту водомережі в Мукачеві

За позовом прокуратури розірвано додаткову угоду між КП “Міськводоканал” Мукачівської міської ради та компанією “Реглес-С.І.С.”, яка з 2023 року не може завершити ремонт водомережі в місті. Про це повідомляє Zaxid.net.

Замість фірми, якою керує ексдиректор “Міськводоканалу” Ігор Федорняк, шукатимуть нового підрядника. Йдеться про реконструкцію системи водопостачання та водовідведення у Мукачеві. У 2023 році тендер на 29,2 млн грн без конкурентів виграло ТОВ “Реглес-С.І.С.”.

“За даними Youcontrol, компанією керує Ігор Федорняк, звільнений з посади директора Мукачівського водоканалу у 2021 році. Власниця “Реглес-С.І.С.” – донька ексчиновника Олеся Кочубей”, – йдеться у повідомленні.

Чому розірвали угоду?

Початковий договір чітко передбачав завершення робіт до кінця 2023 року, однак підрядник переносив терміни виконання. Роботи частково завершені у 2024 році – підряднику за це сплачено близько 10 млн грн.

“Натомість роботи на іншій частині вулиці фактично не проводились попри виділені на це у бюджеті понад 18,6 млн грн”, – розповіли у Закарпатській обласній прокуратурі.

Що далі?

“За позовом правоохоронців додаткову угоду, що штучно подовжувала строки виконання робіт, розірвано. Для завершення реконструкції інженерних мереж водопостачання та водовідведення по вул. Героїв Гостомеля в Мукачеві проведуть новий тендер”, – зазначається у повідомленні.

Нагадаємо: Протягом 2025 року на рахунки АТ “Укрзалізниця” та до державного бюджету від приватних компаній та фізичних осіб надійшло 215 млн грн як компенсація збитків, завданих через дії організованої групи на УЗ. Прокуратура Києва повідомила про підозру чиновниці “Шляхово-експлуатаційного управління по ремонту Солом’янського району міста Києва”. Слідство виявило, що під час закупівлі дорожньої солі вона спричинила збитки столичному бюджету. Прокурори Голосіївської окружної прокуратури міста Києва повідомили про підозру начальнику управління будівництва Голосіївської РДА. Раніше повідомлялося, що Львівська міська рада планує відсудити в забудовників понад 47,7 млн грн, які вони заборгували як пайовий внесок на розвиток інфраструктури.

Зарплати ув’язнених у Росії зросли на 125% за 6 років

У Росії за останні шість років різко зросли заробітні плати ув’язнених. Про це повідомляє The Moscow Times. За даними віце-президента Торгово-промислової палати (ТПП) РФ Олени Дибової, якщо у 2019 році засудженим в середньому платили 14,7 тис. руб. на місяць, то у 2025 році вже 33 тис. руб. Таким чином, зарплати збільшилися на 125%.

Заявлені зарплати ув’язнених виявилися в 1,5 рази вищими за оклади вчителів у більшості регіонів Росії. Згідно з даними російської профспілки “Вчитель”, у більшості суб’єктів РФ працівники шкіл отримують менше мінімального розміру оплати праці, який у 2025 році становить 22 440 руб. Зокрема, в 70 регіонах ставки не досягають 20 тис. руб.

Яка ситуація з дефіцитом вчителів у Росії?

При цьому дефіцит вчителів у Росії становить близько 250 тис. осіб, а третина (31%) педагогів — це люди віком 50 років і старше. Через нестачу педагогів у деяких класах або скасовують заняття, або їх проводять вчителі іншої спеціальності. В результаті співробітники шкіл змушені працювати в півтора-два рази більше, ніж повинні.

Які зміни відбуваються в інших галузях економіки?

Нагадаємо: Влада кількох російських регіонів готується підвищувати податки і скорочувати пільги щодо них на тлі дефіциту бюджетів. Раніше повідомлялося про проблеми в інших галузях російської економіки. Зокрема, 4-денний робочий тиждень запровадили “Цемрос”, найбільший в Росії виробник цементу, Горьковський автозавод (ГАЗ), “Камаз” і “Автоваз”. Вимушені скорочення провели “Алроса”, головний в країні видобувач алмазів, і майже всі металургійні заводи.

В Україні стартує програма відновлювальної енергії

Міністерство розвитку громад та територій України разом з Програмою розвитку ООН (ПРООН) підписали фінансову угоду, що започатковує програму “Рішення у сфері відновлюваної енергії” (Renewable Energy Solutions, RES). Про це йдеться в повідомленні міністерства.

Ініціатива, загальна вартість якої складає 16,5 мільйона євро, передбачає встановлення сонячних панелей, теплових насосів та акумуляторних систем на об’єктах соціальної інфраструктури, таких як школи, лікарні та дитячі садки.

Документ у Києві підписали перша заступниця міністра розвитку громад і територій Альона Шкрум та заступник постійного представника ПРООН в Україні Христофорос Політіс.

Яка мета програми?

“Енергетична незалежність – це не лише стратегічна мета, а й нагальна потреба для відновлення вже зараз. Це партнерство перетворює глобальну підтримку на відчутну, сталу стійкість на рівні громад”, – зазначила Шкрум.

За її словами, встановлення відновлюваних джерел енергії, зокрема й на прифронтових територіях, дозволяє забезпечити безперервність послуг для найуразливіших категорій громадян навіть у разі перебоїв у роботі мережі.

Які переваги угоди?

Представник ПРООН наголосив, що угода сприяє “зеленому переходу”, дозволяє швидко перейти від планів до дій, відбудовуючи країну більш екологічно, підтримуючи освіту й медицину, а також роблячи громади стійкішими.

Нагадаємо, що Уряд Норвегії у партнерстві з Програмою розвитку ООН передав Україні критично важливе енергетичне обладнання.