В Україну екстрадовано одного з учасників організованої групи, яку підозрюють у заволодінні майже 100 млн грн АТ НАЕК “Енергоатом”, призначених для будівництва централізованого сховища ядерного палива в Чорнобильській зоні. Про це повідомили в Національному антикорупційному бюро та САП.

За даними джерел, екстрадували Дмитра Нестерука, який на той час очолював приватну будівельну компанію. Слідство встановило, що у грудні 2020 року між ВП “Атомпроектінжиніринг”, що входить у структуру “Енергоатому”, та заздалегідь визначеною приватною компанією укладено договір про завершення будівництва централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, обійшовши відкриті торги.

Як відбулося завищення вартості?

Додатковими угодами ціну договору збільшили втричі – з 421 млн грн до 1,497 млрд грн, зокрема додавши до його умов постачання обладнання системи радіаційного контролю. Це обладнання компанія-підрядник закупила за ринковою вартістю, а в 2021 році реалізувала “Енергоатом” втричі дорожче. В результаті ДП НАЕК “Енергоатом” переплатило майже 100 млн грн.

Коли затримали підозрюваного?

У листопаді 2023 року детективи Національного бюро оголосили підозрюваного в розшук. В квітні 2025 року його вдалося затримати за сприяння німецьких компетентних органів. Затриманого передали співробітникам Національного бюро в міжнародному пункті пропуску для автомобільного сполучення “Краківець-Корчова”, що на Львівщині.

Слідство також встановило причетність до цього злочину гендиректора відокремленого підрозділу “Енергоатом”, начальника кошторисно-договірного відділу відокремленого підрозділу ДП НАЕК “Енергоатом”, керівника та працівника юридичного відділу приватної компанії.

Нагадаємо: На українських атомних електростанціях посилено моніторинг виробничої діяльності (ePM) за методологією Паризького центру Всесвітньої асоціації операторів атомних електростанцій.

Парламент ухвалив законопроєкт, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок. Мобільний інтернет стане кращим і швидшим, а користувачі зможуть самі перевіряти його якість. Про це повідомляє Міністерство цифрової трансформації України.

“Парламент ухвалив важливий законопроєкт № 12094, який допоможе розвивати цифрову інфраструктуру та забезпечити безперебійний зв’язок для всіх українців”, – говориться у повідомленні.

“Швидкість інтернету стане обов’язковим показником якості зв’язку. Для швидкості інтернету встановлять фіксовану кількість мегабіт на секунду, а мобільні оператори надаватимуть послуги в межах цього стандарту”, – зазначили у міністерстві.

Як українці зможуть перевіряти якість мобільного інтернету?

Українці самостійно зможуть перевіряти якість мобільного інтернету через смартфони. Інформація про якість та швидкість передаватиметься до регулятора сфери НКЕК для аналізу.

“Це допоможе визначати слабкі місця мережі та оперативно реагувати на проблеми. Про систему моніторингу якості мобільного інтернету повідомимо згодом”, – додали у міністерстві.

Що зміниться для операторів зв’язку?

Мораторій на перевірку виконання умов ліцензій буде скасований. Це стимулюватиме операторів будувати базові станції в сільській місцевості, щоб зменшити зони без зв’язку, зазначають у відомстві.

Національний роумінг працюватиме й після завершення воєнного стану. Українці зможуть надалі користуватися мережами інших операторів, щоб мати звʼязок у кризових ситуаціях, говориться у повідомленні.

“Сподіваємося, законопроєкт вже незабаром підпише Президент. Працюємо над тим, щоб кожен українець мав якісний зв’язок та інтернет, навіть у найвіддаленіших куточках країни”, – додали у міністерстві.

Нагадаємо: Фінансові показники ринку електронних комунікацій зросли у першому півріччі 2025 року до 60,9 мільярдів гривень. Український оператор мобільного зв’язку Київстар випробував Starlink Direct to Cell — технологію прямого супутникового зв’язку зі смартфоном. Вперше в Україні відбувся обмін текстовими повідомленнями, надісланими напряму зі смартфонів через супутник.

Також повідомлялося, що Україна стане першою європейською країною, яка запропонує мобільні послуги Starlink. Обмін повідомленнями запустять до кінця року, а мобільний супутниковий широкосмуговий доступ до Інтернету – у середині 2026 року.

Раніше Міністерство цифрової трансформації порадило, як підготуватись до блекаутів, щоб максимально ефективно використовувати наявний ресурс і завжди бути на зв’язку.

Вночі проти 4 листопада Ізмаїльський морський порт став об’єктом ворожої атаки дронами. Про це повідомляє ДП “Адміністрація морських портів України”.

Які наслідки атаки?

Унаслідок обстрілу були пошкоджені об’єкти портової інфраструктури. На щастя, серед працівників порту немає постраждалих, що підтверджує АМПУ.

Що далі?

Наразі служби та фахівці оцінюють масштаби пошкоджень і вже розпочали відновлювальні роботи. Незважаючи на постійні ворожі атаки, порт продовжує свою роботу, зазначили в АМПУ.

Нагадаємо, що у період з січня по вересень 2025 року в портах Одещини було зафіксовано 11 російських атак на судна, внаслідок яких постраждало 13 цивільних суден та один військовий корабель. Також 22 жовтня російська армія атакувала Ізмаїльський порт.

Верховна Рада України ухвалила за основу проєкт закону про інфраструктурні проєкти у сфері енергетики, які становлять суспільний інтерес. Про це інформує пресслужба апарату Верховної Ради України.

Законопроект передбачає інституційні та правові умови для реалізації інфраструктурних проектів у сфері енергетики, які мають стратегічне значення як для нашої держави, так і для Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства.

Які переваги запровадження європейських стандартів?

“Запровадження європейських стандартів у сфері енергетичної інфраструктури сприятиме залученню значних інвестицій у енергетичний сектор, що особливо актуально в умовах відбудови країни та пошуку ефективних і стійких енергетичних рішень”, – говориться у повідомленні.

Як спростять процедури для стратегічних проектів?

Законопроект спрямований на спрощення процедур отримання дозволів для стратегічних проектів шляхом запропонованої процедури узгодження позицій органів державної влади та місцевого самоврядування тощо, повідомляють у парламенті.

Нагадаємо: До розширеного Єдиного проєктного портфелю держави додатково включено 11 проєктів у сфері транспорту, два проєкти та дві програми у сфері муніципальної інфраструктури та послуг, а також одну програму у сфері житла.

Також повідомлялося, що уряд дозволив Фонду розвитку інновацій закуповувати спеціальні інноваційні технології, зокрема робототехніку, безпілотні системи тощо без застосування процедур закупівель, визначених законодавством.

АТ “Укрзалізниця” цього року для стабілізації фінансового стану уряд вже виділив 13 млрд грн з резервного фонду, на наступний рік у бюджеті передбачено близько 16 млрд грн. Про це журналістам розповіла прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко, повідомляє Укрінформ.

“Всі 16 мільярдів це різниця квитка в касі і його собівартості”, – зазначила Свириденко, чиї слова цитує Радіо Свобода. За її даними, цьогоріч вперше утворився суттєвий дисбаланс: раніше доходи від вантажних перевезень, які здійснювала компанія, покривали збиткові пасажирські перевезення “Укрзалізниці”, собівартість квитків на які в кілька разів вища за актуальні ціни.

Яка собівартість квитків?

“Наприклад, квиток до Херсона коштує приблизно 200 гривень, а його реальна собівартість у чотири рази більша”, – пояснила урядовиця.

Які втрати зазнала компанія?

Найбільших втрат компанія зазнала у перевезенні металургії та вугілля, зазначив Олександр Перцовський, голова правління “Укрзалізниці”. За його словами, раніше саме ці категорії становили 60% обсягу вантажних перевезень компанії. “Більше половини обсягів вантажу ми втратили через наближення фронту”, – каже Перцовський.

Нині ж, за його даними, дальнє слідування “Укрзалізниці” приносить компанії 7 млрд грн доходів. Водночас видатки компанії – 20 мільярдів гривень, зокрема, на заробітні плати працівників та на електроенергію. Різницю в 13 мільярдів гривень нині компенсує держава.

Сама компанія взяла на себе зобов’язання з оптимізації витрат власними ресурсами щонайменше на 10 млрд грн.

Нагадаємо: Раніше президент Володимир Зеленський анонсував програму, за якою українці зможуть безкоштовно скористатись поїздками АТ “Укрзалізниця” у межах трьох тисяч кілометрів. “Укрзалізниця” пояснила, що надаватиме безкоштовні 3 тисячі кілометрів у “низький” сезон паралельно з переходом держави до системної компенсації реальної собівартості пасажирських перевезень. “3 000 кілометрів” розгортаються паралельно зі стартом системної державної підтримки пасажирських перевезень УЗ.