Зеленський назвав найбільшу проблему у війні

Україні бракує зброї, у тому числі для укомплектування бригад новобранців. Про це заявив вашингтонський Інститут вивчення війни (ISW), а також президент України Володимир Зеленський у інтерв’ю виданню Bloomberg.

“Україна вирішує свої проблеми з живою силою та формує кілька нових бригад, але затримка та недостатність поставок західної зброї, ймовірно, не дозволить їй озброїти всі ці нові бригади”, – інформують аналітики ISW.

Вони також наголосили, що своєчасна та відповідна безпекова допомога Заходу визначать коли та в якому обсязі українські сили зможуть здійснити контрнаступ у майбутньому.

А здатність України проводити значущі контрнаступальні операції у обраний нею час “має вирішальне значення для уникнення затягування війни”, наголошують у ISW.

На затримки зброї “поскаржився” і президент України Володимир Зеленський, пише видання Bloomberg, аналізуючи майже годинне інтерв’ю з президентом.

“У нас стоять бригади без зброї. У нас стоїть резерв. У нас стоять 14 бригад які неукомплектовані, у яких немає відповідної зброї, про яку вже голосували, про яку говорили. Пакети повинні приходити, але вони йдуть, на жаль, повільно”.

Bloomberg цитує слова Зеленського про те, що сили Києва мають кращі позиції, ніж 3 місяці тому у контексті мобілізації, тому новий контрнаступ – це питання озброєння бригад.

“Це не патова ситуація, це проблемна ситуація. Проблему можна вирішити, якщо є бажання і є інструменти. У нас є бажання, а інструменти – не прийшли, як то кажуть”, – додав він про стан війни.

НБУ введе ліміти на перекази з картки на картку

Національний банк України введе обмеження для переказу з картки на картку. Зараз проводяться обговорення цього питання з волонтерами.

Про це заявив голова НБУ Андрій Пишний під час засідання фінансового комітету Верховної Ради.

“Зараз у нас триває фаза обговорення цього питання з волонтерами. Ми хочемо, щоби політика, яку НБУ реалізовує в цьому непростому з точки зору суспільного сприйняття питанні, була максимально зрозумілою і сприймалась тими, хто сьогодні відчуває певну тривогу щодо цього рішення”, – сказав Пишний.

За його словами, представники НБУ “зараз на другій ітерації обговорення з волонтерським середовищем, збираємо їхні позиції, аналізуємо”.

“Але ми стійкі в своєму намірі знайти рішення цієї непростої, але небезпечної проблеми”, – повідомив голова НБУ.

Партія “Голос” втратила держфінансування

26 червня НАЗК заборонило фінансування політичної партії Голос. Все через порушення звітів партії.

Про це пише пресслужба НАЗК.

Відомство знайшло суттєві порушень у звітах політичної партії “Голос” про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру за III – IV квартали 2020 року. За даними НАЗК, партія за півроку 2020 року внесла до звіту хибні відомості на 4,7 млн грн.

Це не перший раз, коли у партії НАЗК забирало фінансування. На початку 2021 року агентство вже зупиняло держфінансування “Голосу” через неправильно оформлені документи. Однак Окружний адмінсуд Києва у тому ж році поновив фінансування політсили. У грудні 2021 року Верховний суд вже таки скасував рішення щодо відновлення державного фінансування партії “Голос”.

Угорщина оскаржить рішення ЄС надати 1,4 млрд євро Україні

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтвердив, що Європейський Союз погодив спрямування 1,4 млрд євро надходжень із заморожених росактивів на військову підтримку України, та заявив про наміри Будапешта це оскаржити.

Про це він заявив на пресконференції для провладних угорських ЗМІ у Люксембурзі 24 червня, повідомляє HVG.hu.

За словами Сійярто, “ЄС перетнув червону лінію”, погодившись спрямувати 1,4 млрд євро надходжень на фінансування поставок зброї в Україну, тоді як “насправді Угорщина цього не хотіла і потрібно було б одностайне рішення”.

Голова угорської дипломатії поскаржився, що “воєнний запал засліпив тих, хто ухвалює рішення” в ЄС, і попередив, що угорська сторона вже вивчає “правові можливості” оскаржити їх.

Насамкінець Сійярто сказав, що цей крок створює довгостроковий ризик для функціонування Європейського Союзу.

Мінюст не бачить ризиків в арешті активів рф

Міністерство юстиції не бачить юридичних ризиків конфіскації заморожених суверенних активів росії на користь України.

Про це повідомив заступник директора департаменту міжнародного співробітництва та представництва Мін’юсту Микола Юрлов на дискусії Центру економічної стратегії (ЦЕС) “Заморожені російські активи: як конфіскувати на користь Україні”.

За його словами, що стосується потенційного арбітражного розгляду, то Мін’юст не бачить інстанції, куди могла б звернутися рф для оскарження рішення про вилучення її суверенних активів.

“Це не як із механізмом врегулювання спорів між інвесторами і державою, тому що росія, очевидно, не буде іноземним інвестором, який захищений двостороннім інвестиційним договором”, – пояснив Юрлов.

Заступник директора уточнив, що механізм міжурядових угод про сприяння та взаємний захист інвестицій призначений для приватних інвесторів.

“росія таким не є. Це суверенні активи, вони не кваліфікуються як іноземні інвестиції за змістом будь-якого двостороннього договору, про який ідеться, тому тут немає жодних юридичних перешкод”, – резюмував Юрлов.