Україна і Норвегія уклали безпекову угоду

Президент України Володимир Зеленський і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере у Стокгольмі підписали Угоду про співробітництво у сфері безпеки та довгострокову підтримку.

Про це повідомляє Офіс президента.

“Цього року Норвегія надасть Україні щонайменше 13,5 млрд норвезьких крон (близько 1,2 млрд євро) військової допомоги. Загалом у довгострокову Програму Нансена з підтримки України Норвегія заклала майже 6,4 млрд євро на 2023–2027 роки. Норвезька підтримка України триватиме впродовж усього терміну дії угоди”, – йдеться у дописі.

Разом із союзниками Норвегія допомагатиме Україні розвивати спроможності у сфері сучасних бойових літаків і вже фіксує чітку готовність передати винищувачі F-16.

“Крім того, зробить вагомий внесок у розвиток морських спроможностей у Чорному й Азовському морях, продовжить надавати системи NASAMS, а також обладнання до них і навчатиме фахівців. Україна та Норвегія працюватимуть над поглибленням оборонно-промислового співробітництва”, – зазначили в ОП.

У сфері закупівель знайшли порушень на 22,7 млрд грн

Центральний апарат Державної аудиторської служби України та її міжрегіональні територіальні органи упродовж січня – квітня 2024 року завершили моніторинг понад 3,9 тис. закупівель, яким охоплено майже 44 млрд гривень.

За результатами моніторингу Держаудитслужби, у понад 2,2 тис. закупівель встановлено порушень законодавства за процедурами тендерів на загальну суму понад 22,7 млрд грн (очікувана вартість закупівлі або вартість договору).

Також було попереджено укладання договорів або здійснення витрат коштів, проведених із порушенням законодавства, на загальну суму понад 7,6 млрд грн. Зокрема, шляхом відміни торгів – на суму 1,6 млрд грн, розірвання договорів – близько 6 млрд гривень.

НБУ погіршив прогноз росту економіки

Ракетні обстріли української енергосистеми гальмують зростання економіки країни. Через постійні російські атаки у 2024 році економічне зростання складе 3%, а не 3,6%, як прогнозувалося раніше.

Про це йдеться в квітневому Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ). Економісти зазначили, що відновлення економіки обмежується через періодичний дефіцит електроенергії в різних регіонах країни.

“Виходить через втрати енергосектору ми втратимо десь 0,6% від ВВП. НБУ погіршив прогноз зростання економіки на цей рік з 3,6% до 3%”, – прокоментував звіт Нацбанку перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (“Голос”).

Втім очікується, що в наступні два роки економічне зростання пришвидшиться. Зокрема у 2025 році зросте до 5,3%, а у 2026-му пригальмує до 4,5%.

НБУ бачать два головні чинники, що сприятимуть розвитку української економіки:

  • пристосування бізнесу та населення до нових викликів;
  • значні бюджетні стимули за збереження підтримки міжнародних партнерів.

Водночас у І кварталі року уряд стримано витрачав кошти через невизначеність із надходженням міжнародної допомоги.

Нацбанк обмежить перекази на карту

Національний банк України (НБУ) розробляє проєкт про обмеження карткових переказів та встановлення максимальних лімітів на перекази грошей з карти на карту між фізичними особами.

Про це повідомили представникам LIGA.net в НБУ.

Планується, що ліміти на вихідні P2P-перекази складуть 100 000 грн і 30 операцій на місяць для одного рахунку.

Обмеження, засновані на квітневому рішенні Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) щодо боротьби з нелегальним гральним бізнесом, планують впровадити протягом місяця.

“Розглядаємо можливість впровадити рамки для вихідних P2P-переказів з рахунків фізосіб в 100 000 грн на місяць та обмежити кількість таких переказів 30 впродовж місяця. За нашими розрахунками, 95% клієнтів банків цих обмежень навіть не помітять. Натомість проводити тіньові платежі зловмисникам, які користуються картками фізосіб для, наприклад, несплати податків та злочинної діяльності, стане складніше і дорожче”, — зазначив на зустрічі зі ЗМІ заступник голови НБУ Дмитро Олійник.

Обмежувати вхідні транзакції не планують, щоб не ускладнювати діяльність, наприклад, волонтерам. Крім того, у разі наявності підстав та підтверджень, ліміти можуть бути збільшені як виключення.

Бізнес повинен доставляти працівників до ТЦК

Кабінет міністрів визначив повноваження та відповідальність керівників підприємств під час мобілізації. Зокрема, визначений обов’язок доставляти працівників до ТЦК.

Про це ідеться в постанові від 16 травня 2024 р. № 560.

Згідно з постановою, керівники підприємств, установ, організацій після отриманням розпорядження голови адміністрації або керівника ТЦК:

  • видають наказ про проведення оповіщення резервістів та військовозобов’язаних, у якому зазначаються підстава та мета видання, перелік осіб, які підлягають оповіщенню, дата, час та місце їх прибуття, способи доставки в ТЦК;
  • організовують через відповідальних осіб здійснення оповіщення у робочий час працівників підприємства (установи, організації) шляхом вручення повісток під їх особистий підпис;
  • повідомляють письмово у триденний строк ТЦК про результати оповіщення та виконання резервістами та військовозобов’язаними вимог законодавства;
  • забезпечують прибуття резервістів та військовозобов’язаних шляхом їх перевезення від підприємства (установи, організації) до пунктів збору ТЦК;
  • невідкладно інформують відповідний ТЦК про працівників, які відмовилися від отримання повісток, та працівників, які написали заяви про звільнення.