Вугільна промисловість Росії стала однією з головних економічних жертв повномасштабної війни РФ в Україні, оскільки санкції, зростання витрат і низькі ціни занурили шахтарів у найгіршу кризу за останні 30 років. Про це йдеться у матеріалі Financial Times.

За даними російського державного статистичного агентства, за перші сім місяців року сектор зазнав збитків у розмірі 2,8 млрд доларів, що вдвічі перевищує загальний обсяг збитків за 2024 рік. “Війна є згубною для більшості російських підприємств, якщо не для всіх. Але вугільний сектор перебуває в дуже скрутному становищі,” — сказав один із провідних російських бізнесменів в інтерв’ю Financial Times.

Вугілля становить менше 1 % ВВП і державних доходів Росії, що робить його набагато менш значущим, ніж нафта чи газ. Але ця галузь безпосередньо забезпечує роботою понад 140 000 осіб і залишається критично важливою в деяких регіонах РФ як джерело робочих місць і фінансування місцевих бюджетів.

Яка ситуація з робочими місцями в галузі?

“Вугільна промисловість переживає найгострішу кризу з 1990-х років. На кону стоять тисячі робочих місць у десятці російських регіонів, а також податкові надходження,” — заявив на початку цього року російському “Интерфаксу” генеральний директор “Російського вугілля”, одного з 15 найбільших виробників галузі, Володимир Коротін.

За даними Міністерства енергетики, до вересня 23 російські вугільні компанії, приблизно 13 % від загальної кількості в країні, припинили свою діяльність. Ще 53 компанії знаходяться під загрозою закриття.

Що стало причинами кризи?

Причиною кризи є декілька факторів. По-перше, світові ціни на енергетичне вугілля у 2025 році впали до багаторічного мінімуму, оскільки виробництво досягло рекордного рівня в Китаї, найбільшому виробнику та споживачу у світі. Зараз ціни становлять близько 93 доларів за тонну, що на 78% нижче за піковий рівень 2022 року.

Водночас російські виробники почали пропонувати значні знижки від світових цін через санкції. За розрахунками FT на основі даних агентства Argus, на початку 2022 року вони були на 60% нижчими за міжнародні орієнтири, а потім, у міру стабілізації торговельних потоків, скоротилися до близько 20%.

Додатковий тиск чинить різке зростання вартості залізничних перевезень у Росії. Товари з більш високою маржею, такі як нафта, що підпадає під санкції і раніше постачалася до ЄС, були перенаправлені, що спричинило затори на лініях від вугільних регіонів до основних морських портів.

Мало хто міг передбачити цю кризу відразу після повномасштабного вторгнення, коли ціни на вугілля та енергоносії різко зросли.

Нагадаємо: Призначений Москвою “глава” так званої ЛНР Леонід Пасічник звернувся до правителя Росії Володимира Путіна з проханням надати підтримку у розв’язання проблем вугільної галузі регіону. Навесні стало відомо, що російські компанії, які орендували 15 вугільних шахт на окупованих територіях Донецької та Луганської областей України, відмовилися від розробки дев’яти з них. Причиною була названа нерентабельність родовищ на тлі світових цін на вугілля і високих витрат. Зокрема, дві шахти в “ДНР” орендувала компанія “Імпекс-Дон”, ще сім в “ЛНР” — “Донские угли”. Тоді компанії спробували повернути шахти окупаційним адміністраціям для подальшої ліквідації, хоча раніше обіцяли вкласти в ці об’єкти 65 млрд рублів.

У ніч на 13 жовтня в тимчасово окупованому українському місті Феодосія, що в Криму, пролунали вибухи. Безпілотники атакували місцеву нафтобазу, внаслідок чого на об’єкті виникла масштабна пожежа, полум’я від якої було видно за кілька кілометрів.

Що сталося в Феодосії?

Джерело: гауляйтер Криму Сергій Аксьонов, Telegram-канал “Крымский ветер”. У ніч на неділю в районі міста Феодосія було чути звуки вибухів та роботу засобів протиповітряної оборони. Згодом стало відомо про ураження нафтобази. Призначений Росією “глава” Криму підтвердив факт атаки, заявивши, що “ворожий БпЛА атакував нафтобазу у Феодосії”, внаслідок чого виникло загоряння. Він також стверджує, що російська ППО нібито збила понад 20 безпілотників.

Які наслідки атаки?

Водночас у соціальних мережах та місцевих Telegram-каналах почали масово з’являтися відео, на яких зафіксована потужна пожежа. На кадрах видно величезний стовп вогню та густий чорний дим, що піднімається над об’єктом. Очевидці повідомляли, що зарево від пожежі було видно з різних районів міста та його околиць.

Крім інформації про влучання в нафтобазу, Telegram-канал “Supernova+” також повідомив про можливу пожежу на одній з автозаправних станцій у цьому ж районі. Наразі деталі цього інциденту та ступінь пошкоджень інфраструктури уточнюються.

Вранці 13 жовтня у Дніпропетровській та Донецькій областях енергетики запровадили екстрені відключення світла. Про це повідомляє пресслужба ДТЕК.

«За командою Укренерго у Дніпропетровській та Донецькій областях застосовані екстрені відключення», – йдеться у повідомленні. Енергетики зазначають, що у разі змін додатково про це повідомлять.

Що стало причиною відключень?

Нагадаємо, що російські війська вчергове атакували дронами цивільні об’єкти в Сумському районі, внаслідок чого двоє людей отримали поранення.

Які наслідки атак?

Масштабна пожежа у складських приміщеннях вирує в Одеській області внаслідок російського удару безпілотниками; постраждала одна людина.

Міністерство енергетики підтримує ідею впровадження малих модульних реакторів (ММР) в Україні. Вже створено міжвідомчу робочу групу, яка займатиметься розробкою плану заходів із їх впровадження.

Про це повідомив перший заступник Міненерго Артем Некрасов під час засідання комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП, на якому було презентовано законопроєкт щодо впровадження малих модульних реакторів в Україні.

Які переваги мають малі модульні реактори?

Зазначається, що малі модульні реактори є перспективною, але ще відносно новою технологією для всього світу, яка перебуває на етапі дослідницьких і демонстраційних проєктів, і тільки в окремих країнах уже розпочато практичні кроки з її будівництва.

Які проєкти реалізуються в Україні?

За словами Некрасова, у співпраці з американськими партнерами опрацьовується можливість розгортання ММР на українських ТЕС та великих енергоємних підприємствах. Йдеться про проєкт “Фенікс”, спрямований на перехід української енергетики з використання електростанцій на вугільному паливі на розгортання малих модульних реакторів, та проєкт “Гефест”, який сприятиме модернізації сталеливарної промисловості України шляхом використання інноваційних рішень та безпечної технології ММР.

Нагадаємо: У Верховній Раді розробили законопроєкт, який дозволить приватним компаніям будувати малі модульні реактори (ММР). Його презентація відбулася 9 жовтня в парламентському комітеті з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ТОВ “Інтекс інвест” сплатити департаменту цивільного захисту Дніпропетровської облдержадміністрації 2,22 млн грн боргу за дизельне паливо. Про це свідчить рішення суду від 9 жовтня.

У 2023 році департамент ОВА замовив приватній фірмі 100 тис літрів дизпалива за 4,55 млн грн. Підрядник повинен був надати замовнику талони (скретч-картки) на пальне, термін дії яких необмежений. Водночас департамент, починаючи з грудня 2024 року, не може отримати дизпальне за талонами на АЗС бренду “Авіас”, які раніше належали бізнесмену Ігорю Коломойському і вказані в угоді.

Чому департамент не може отримати пальне?

Відповідно це унеможливило заправку генераторів департаменту та заправку аварійно-рятувальної та іншої техніки, залученої на попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Дніпропетровської області, в тому числі воєнного характеру. У департаменту залишилось невикористаних скретч-карток на 48 760 літрів палива за ціною 45,5 грн за літр на загальну суму 2,22 млн грн.

Які ще борги має “Інтекс інвест”?

Суд дійшов висновку, що з “Інтекс інвест” необхідно стягнути 2,22 млн грн заборгованості на користь департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації. Згідно з даними Судового реєстру, лише за жовтень цього року господарські суди зобов’язали “Інтекс інвест” заплатити борги за непоставлене пальне Козинській селищній раді Київської області (1,55 млн грн), Хмельницькій обласній прокуратурі (129 тис грн), управлінню державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в Чернівецькій області (81 тис грн, 85 тис грн та 75 тис грн).

Дніпровське ТОВ “Інтекс інвест” належить керівнику Антону Посилаєву.

Нагадаємо: Господарський суд Дніпропетровської області зобов’язав ТОВ “Інкам Фінанс” заплатити Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської облдержадміністрації 3,33 млн боргу за пальне.