В Державному аграрному реєстрі з 8 жовтня розпочато прийом заявок на отримання державної компенсації на вирощування рибопосадкового матеріалу (малька риби). Цей процес триватиме до 1 листопада 2025 року. Про це повідомляє Мінекономіки.

Які напрямки підтримки передбачені програмою?

Програма передбачає надання держпідтримки за такими напрямами:

• часткове відшкодування до 30% витрат на вирощування рибопосадкового матеріалу з метою його подальшої реалізації;
• часткове відшкодування до 30% вартості на придбання рибопосадкового матеріалу для зариблення водойм з метою виробництва товарної продукції (без урахування податку на додану вартість).

Хто може отримати відшкодування?

Зазначається, що відшкодування можуть отримати юридичні особи, незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, а також фізичні особи – підприємці, які займаються сільськогосподарською діяльністю з розведення, утримання, вирощування прісноводної риби відповідно до законодавства. Важливо, щоб аквакультура (рибництво) була основним видом економічної діяльності.

Нагадаємо, що Державна кримінально-виконавча служба України у 2025 році вперше закупила рибну продукцію вітчизняного виробництва.

АТ “НАЕК “Енергоатом” 2 жовтня за результатами тендеру замовило ПП “Тех-Маш” ремонт баштового крана за 260,13 млн грн. Про це повідомляється з посиланням на “Прозорро”.

Які роботи заплановані?

До жовтня 2026 року, тобто протягом року, на проммайданчику замовника мають виконати відновлювальний ремонт баштового крана KROLL K-10000. Це спеціальний пересувний рейковий баштовий поворотний кран із горизонтальною стрілою, вироблений у 1986 році компанією KROLL Cranes (Данія).

Які характеристики крана?

Кран призначений для підйому і переміщення важких та великогабаритних вантажів при будівництві енергетичних об’єктів і має вантажопідйомність до 240 т. За даними профільного видання Cranes today, це рекордний по вантажопідйомності баштовий кран у світі.

За даними “Вікіпедії”, такі крани виготовляли в Данії до 1986 року, їх було виготовлено 15 штук – два для США і 13 для СРСР. Один з них був установлений на будівництві третього енергоблока Хмельницької АЕС.

Чому обрали саме цю компанію?

Компанія отримала нинішнє замовлення без конкуренції, оскільки на відкриті торги більше ніхто не прийшов. Кременчуцьким “Тех-Маш” володіє і керує місцевий житель Володимир Вязовський, якому також належить ТОВ “Темпагробудінвест”. Це перший великий підряд підприємства через “Прозорро”.

Нагадаємо: “Енергоатом” замовив австрійській компанії “IPU-International Industrieausrüstung Vertriebs GmbH” запчастин на 620 тис євро: ціни зросли.

Станом на 30 вересня у “Реєстрі прозорості” зареєструвалися 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи (від імені яких можуть лобіювати 113 людей) та 34 – фізичні особи. Про це інформує Національне агентство з питань запобігання корупції.

“Одна особа припинила статус лобіста. Отже, загалом, 147 лобістів можуть впливати на ухвалення рішень в країні”, – підрахували у агентстві.

Які суб’єкти лобіювання зареєстровані?

Закон України “Про лобіювання” розпочав діяти з початку вересня. НАЗК прийняло у промислову експлуатацію ключовий інструмент його реалізації – “Реєстр прозорості”. Це відкрита публічна платформа, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність, зазначає НАЗК.

Станом на 30 вересня 2025 року в Реєстрі зареєструвалося 73 суб’єкти лобіювання, з яких 39 – юридичні особи. Серед юридичних осіб, які зареєструвалися в Реєстрі, зокрема 16 товариств з обмеженою відповідальністю та 8 асоціацій. Ще 5 акціонерних товариств, три адвокатські об’єднання, три спілки об’єднань громадян, дві громадські спілки та два суб’єкта з іншою організаційно-правовою формою.

Які сфери лобіювання є найпопулярнішими?

Найпопулярніші сфери лобіювання: економічний розвиток, регуляторна політика та власність; правова політика; фінансова, банківська, податкова та митна політика – 54 суб’єкти лобіювання; правоохоронна діяльність – 53 суб’єкти; інновації та цифрові трансформації. Цю сферу планують лобіювати 49 суб’єктів; транспорт, зв’язок та інфраструктура – 47 суб’єктів; екологічна політика та природокористування; аграрна та земельна політика – 45 суб’єктів; найменша кількість суб’єктів обрала сферу “Молодь та спорт” – 26 суб’єктів лобіювання, зазначає НАЗК.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Верховна Рада у першому читанні проголосувала за законопроєкт про лобізм, ухвалення якого є фактично останньою з вимог Єврокомісії. Метою прийняття законопроєкту є забезпечення правових засад лобіювання в Україні відповідно до міжнародних практик та стандартів.

Віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина раніше запевняла, що у законопроєкті відділили адвокацію від лобіювання, оскільки “адвокація не є лобіюванням”.

Єврокомісія у листопаді рекомендувала країнам-членам ЄС розпочати офіційні переговори про вступ України до Євросоюзу після виконання Україною чотирьох додаткових кроків, серед яких ухвалення закону, який врегулює лобіювання за європейськими стандартами.

Раніше повідомлялося, що Україна витрачає у 7 разів менше державних коштів на лобіювання у США, ніж Росія. У 2024 році Україна витратила на лобістські послуги в США 62,5 тисячі доларів. Це у 6 разів менше, ніж у 2023 році — 366,7 тисячі доларів.

Російські війська в останні тижні змінили тактику обстрілів українських енергооб’єктів та зосередилися на масованих атаках не української енергосистеми загалом, а її елементів в окремих регіонах. Про це повідомив керівник “Укренерго” Віталій Зайченко під час зустрічі з послами G-7.

“За таких умов, підтримка енергетиків міжнародними партнерами стала ще більш актуальною, зокрема – в контексті посилення стійкості ОЕС України до ворожих атак”, – розповів Зайченко.

За його словами, на більшості підстанцій вже збудовані захисні споруди. “Їхня ефективність вже була доведена десятки разів, коли устаткування лишалось цілим після ворожих влучань. Однак, облаштування захисту все ще триває, і “Укренерго” здійснює ці роботи за грантові та кредитні кошти. Ми вдячні партнерам за всю допомогу, яку вони вже надали. Але зараз – вкрай потрібне продовження підтримки”, – зазначив керівник “Укренерго”.

Яка ситуація з обстрілами енергетичних об’єктів?

Нагадаємо: 8 жовтня внаслідок російських ударів без електроенергії залишилися мешканці кількох областей України.

У Херсоні уклали два підряди на ремонт укриттів загальною вартістю 6,8 млн грн з підприємицею, яка зареєструвалась лише 18 днів тому. Раніше вона була зареєстрована як ФОП, але займалась торгівлею квітами та кормами для домашніх тварин.

Відділ з питань цивільного захисту Херсонської міської ради, очолюваний колишнім правоохоронцем Миколою Прусовим, 2 жовтня уклав два договори на послуги з поточного ремонту найпростіших укриттів для колективного захисту населення. Інформація про це опублікована на Prozorro.

Контракти, вартістю 3,9 млн грн та 2,9 млн грн, підписані з херсонською підприємицею Любов’ю Марущак. За даними системи бізнес-аналітики YouСontrol, Любов Марущак зареєструвалась як ФОП 19 вересня.

Варто зазначити, що Любов Марущак вже була зареєстрована як ФОП у 2020 році, займаючись роздрібною торгівлею квітами та кормами для домашніх тварин, але через кілька місяців припинила цю діяльність. Цього разу основним КВЕДом Марущак вказала “Будівництво житлових і нежитлових будівель”, а до нього обрала ще 38 додаткових – від будівництва доріг і автострад до оптової торгівлі.

Нагадаємо, що для закупівлі та встановлення близько 23 мобільних укритів у Херсонській громаді планують витратити понад 11 мільйонів гривень. Також на Херсонщині планують облаштувати антидроновими сітками 264 кілометри доріг та критичних об’єктів.