Кількість поданих поправок до проєкту державного бюджету 2026 року становить 3339, що на 59% більше, ніж нардепи запропонували для держбюджету-2025. Про це повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, передає Інтерфакс-Україна.

“Народні депутати побили 19-річний рекорд по кількості правок в бюджет. До проєкту бюджету-2026 подано 3339 поправок, це більше ніж на 59% більше ніж в минулому році. В Бюджет-2025 було подано 2098 правок”, – розповіла вона.

Які фракції подали найбільше поправок?

За її словами, найбільше поправок (910) подала “Європейська солідарність”. Також багато поправок надійшло від “Слуги народу” (652), МФО “Розумна політика” (470), “Голос” – (437).

Хто є лідерами за кількістю поправок?

Щодо пропозицій від нардепів, то найбільше поправок запропонували Артур Герасимов (фракція “Європейська солідарність”) – 662, Ярослав Железняк (фракція “Голос”) – 254, а також Дмитро Разумков – 254 правки.

Нагадаємо: Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн – ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони.

Польща запровадила санкції проти двох компаній, які постачали сталь в Росію. Польська влада вважає, що ця спеціальна сталь може потрапити на російські оборонні заводи. Про це повідомляє польське медіа RMF24.

Які компанії потрапили під санкції?

До національного санкційного списку внесено фірми SteelTrade і Omni GRP, а також трьох їхніх представників – Андрія Карповича, Вероніку Пенталь і Володимира Лещука. Усі вони є акціонерами або бенефіціарними власниками цих підприємств.

Таке рішення стало результатом перевірки зв’язків компаній і фізичних осіб із Росією та Білоруссю, які можуть становити загрозу для безпеки Польщі. За даними податкової служби, компанія Omni GRP пов’язана зі SteelTrade, раніше відомою як EMK GROUP. Остання входить до більшої структури EMK, що об’єднує підприємства металургійної промисловості, які працюють у Росії, Білорусі, Казахстані, Киргизстані та Узбекистані.

Яка загроза від постачання сталі?

За даними польської влади, компанії експортували сталь з особливими властивостями, придатну для лиття під високим тиском. Такий матеріал часто використовують під час виробництва зброї, оскільки він відрізняється високою міцністю і стійкістю до екстремальних умов. Польська влада вважає, що існує висока ймовірність того, що ця сталь потрапила на російські оборонні заводи.

Крім того, польські чиновники виявили схему, за якою продукція постачалася в Росію через ланцюжок пов’язаних компаній, що сприяло зміцненню промислового потенціалу країни.

Нагадаємо, раніше польська влада запровадила санкції проти білоруського постачальника азотних добрив МетаТрейдингПром (Мінськ). Польща майже повністю переорієнтувалась на імпорт залізної руди з України, відмовившись від російських поставок. Але загалом Європейський Союз за підсумками січня-липня 2025 року імпортував 3,37 млн т (+0,6% р./р.) металургійної сировини російського походження.

Тим часом Фінляндія має намір ввести мита на весь імпорт із Росії, заявила глава міністерства закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен.

Бюро економічної безпеки (БЕБ) викрило схему ухилення від сплати податку на додану вартість та митних платежів у великих розмірах товариством, яке імпортує і продає кондитерські вироби. Про це повідомляє пресслужба БЕБ.

Детективи територіального управління БЕБ у Чернівецькій області завершили досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом ухилення від сплати податку на додану вартість та митних платежів.

Які дії вчиняли посадові особи підприємства?

За даними слідства, під час митного оформлення продукції від турецького постачальника посадові особи підприємства вносили до документів недостовірні відомості щодо вартості товарів. Такі дії дозволили компанії уникнути сплати ПДВ та мита на суму понад 7,2 млн грн.

Які результати досудового розслідування?

У ході досудового розслідування детективи БЕБ забезпечили відшкодування завданих державі збитків у повному обсязі. Кошти вже сплачені до державного бюджету. Кримінальне провадження скеровано до суду з клопотанням про звільнення директора товариства від кримінальної відповідальності у зв’язку з повним відшкодуванням заподіяної шкоди.

Оперативний супровід здійснювали співробітники Управління Служби безпеки України в Чернівецькій області. Процесуальне керівництво здійснює Чернівецька обласна прокуратура.

Нагадаємо, раніше Бюро економічної безпеки України викрило організовану групу, яка перевозила предмети розкоші через державний кордон України без сплати мита. У Києві організатори схеми продавали у власному магазині. Також БЕБ викрило масштабну схему ухилення від податків та контрабанди електроніки, а також незаконне ввезення автомобілів під виглядом гуманітарної допомоги для потреб Збройних сил України. За січень-серпень митні органи виявили 6 437 порушень митних правил на 7,7 млрд грн.

Верховна Рада проголосувала за створення Виплатної агенції фермерам, що було вимогою ЄС та кроком до інтеграції України у спільну аграрну політику обʼєднання. Про це йдеться на сайті Верховної Ради.

Яка роль Виплатної агенції?

У Законопроєкті пропонують створити Виплатну агенцію, яка буде займатись фінансовою підтримкою фермерів за аналогом із ЄС у межах так званої “спільної аграрної політики”. Ухвалення законопроєкту є необхідною умовою для гармонізації українського законодавства з правом Європейського Союзу у сфері аграрної політики. Також законопроєкт є частиною програми Ukraine Facility.

Які системи будуть запроваджені?

Виплатна агенція буде незалежною інституцією, відповідальною за розподіл, адміністрування та моніторинг фінансової допомоги в аграрному секторі. Окрім цього, законопроєкт пропонує створити Інтегровану систему адміністрування та контролю (ІСАК), Систему сільськогосподарських даних (ССД), цифрову базу сільськогосподарських даних для моніторингу розвитку фермерських громад. Запровадження цих систем заплановане на 2027 рік.

Депутати змогли ухвалити закон тільки з другої спроби. Нагадаємо: Міністерство економіки виплатить 138,3 млн грн за серпневими 600 заявками у межах програми компенсації 25% вартості української сільськогосподарської техніки та обладнання для придбання 952 одиниць на загальну суму понад 663,7 млн грн.

Верховна Рада України прийняла у другому читанні законопроєкт “Про Національну установу розвитку”. Про це повідомив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. “За” проголосувало 280 народних депутатів, написав він у Telegram.

Яка мета законопроєкту?

Гетманцев зазначив, що законопроєкт спрямований на вирішення проблем з фінансуванням релокованого бізнесу, підприємств у прифронтових регіонах, бізнесу внутрішньо переміщених осіб, а також проєктів з підвищеним рівнем ризику. Він забезпечить залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти.

Яка роль Національної установи розвитку?

Національна установа розвитку — це державна спеціалізована інституція “з чітким мандатом на відновлення й структурну трансформацію економіки”. Її головна місія – реалізація програм кредитування для відбудови країни, зазначив Гетманцев. Окремо передбачено можливість підтримки інших категорій осіб, які не мають доступу до фінансування на адекватних умовах або такий доступ ускладнений через кризу.

Нагадаємо, раніше ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку рекомендував комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. Голова парламентського комітету Данило Гетманцев зазначив, що така державна спеціалізована інституція матиме статус “банку банків”.

У коментарі голова правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон зазначив, що законопроєкт передбачає “створення фінансової установи з особливим статусом, але це саме фінансова установа, а не банк з відповідними інструментами”. Ініціатива спрямована на трансформацію Фонду розвитку підприємництва в стійку, надійну та незалежну установу для залучення та впровадження проєктів міжнародної та державної підтримки у сфері забезпечення доступу МСП до фінансування.

У 2024 році Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що має стати аналогом німецької KfW – Кредитної установи для реконструкції.