Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) може надати Україні фінансування для закупівель газу. Про це повідомляє пресслужба Мінфіну. У повідомленні йдеться, що під час зустрічі представників міністерства фінансів та ЄБРР окремо обговорили можливість залучення фінансів з банку для покриття витрат на закупівлю газу.

Які можливості фінансування обговорюються?

“Сторони окреслили можливість залучення від банку та інших донорів додаткового фінансування для закупівлі газу для забезпечення безперебійного проходження опалювального сезону 2025-2026. А також перспективу мобілізації коштів під гарантії ЄС”, – йдеться у повідомленні.

Які обсяги фінансування вже були надані?

У повідомленні нагадали, що у 2022-2025 роках ЄБРР надав майже 1 млрд євро на екстрену закупівлю газу для забезпечення стабільного проходження опалювальних сезонів. “Лише у 2025 році було укладено кредитні угоди з НАК ‘Нафтогаз’ на 770 млн євро, з них 500 млн євро – під гарантії Європейської комісії, 270 млн євро – під гарантії Уряду”, – додали у пресслужбі Мінфіну.

Нагадаємо: Україні доведеться збільшити імпорт газу приблизно на 30% від попереднього плану через масовані російські удари по газовидобутку. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Росія “буде робити все, щоб ми не могли займатися видобутками нашого газу”. І “все це захистити буде складно”. Проте, Україна буде готова до всіх викликів з енергетикою, запевнив він.

Вночі 5 жовтня Росія вчергове здійснила масовану комбіновану атаку на газову інфраструктуру України. Група “Нафтогаз” хоче відкрити додаткові кредитні лінії на випадок необхідності в оперативному імпорті через атаки РФ.

Інвестиційні ради 19 регіонів України схвалили середньострокові плани пріоритетних публічних інвестицій на 2026-2028 роки, які наразі затверджуються у місцевих державних адміністраціях. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України.

Згідно з інформацією відомства, 22 обласні військові адміністрації вже затвердили положення про регіональні інвестиційні ради та сформували їхній склад.

У Іспанії за підозрою у відмиванні грошей заарештовано нерухоме майно, яким володіє голова холдингу “Вертольоти Росії” Микола Колесов. Про це повідомляє Радіо Свобода, посилаючись на дані Фонду боротьби з корупцією.

Очільниця ФБК Марія Пєвчих опублікувала фрагмент документа, в якому йдеться про вжиття забезпечувального заходу стосовно нерухомого майна, що забороняє його розпорядження та відчуження. “З фрагмента неясно, про який саме об’єкт ідеться. На фото, яке Пєвчих додала до цього повідомлення, зображено одну з вілл Миколи Колесова в Пальма-де-Майорці“, – зазначає Радіо Свобода.

Які активи має Колесов?

Колесов провів понад 13 років на держслужбі в оборонній промисловості. Розслідувачі з’ясували, що родина Колесова та пов’язані з ним особи володіють п’ятьма віллами в іспанській Пальма-де-Майорці, палацом в окупованій Ялті, нерухомим майном у Дубаї, а також двома літаками та вертольотом. При цьому іспанські вілли записані на дітей Колесова, які стали їхніми власниками у віці чотирьох років.

Що відомо про “Вертольоти Росії”?

“Вертольоти Росії” – дочірній холдинг державної корпорації «Ростех», який об’єднує більшість виробників гелікоптерів у країні. Група, зокрема, виробляє військові гелікоптери “Ка” та “Мі”, а також безпілотники, які використовуються російською армією у війні проти України.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що іспанська поліція заарештувала Дмитра Артякова – старшого сина віцепрезидента держкорпорації “Ростех” і колишнього губернатора Самарської області Володимира Артякова. Його підозрюють у відмиванні мільйонів євро через угоди з нерухомістю в північно-східній Іспанії.

Також працівники Державного бюро розслідувань та прокурори Офісу Генерального прокурора повідомили про підозру генеральному директору російської державної корпорації “Ростех” Сергію Чемєзову.

Бельгія зазнає дедалі більшого тиску з боку ЄС, щоб дозволити використання заморожених російських активів для надання “репараційної позики” Україні, після того як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію. Близько €190 мільярдів російських державних активів, що зберігаються в Euroclear — брюссельському центральному депозитарії цінних паперів — були заморожені у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Внаслідок російських ударів без електроенергії залишилися мешканці кількох областей. Про це повідомляє НЕК “Укренерго”. “Внаслідок ворожих обстрілів – на ранок є знеструмлені споживачі у кількох областях”, – йдеться у повідомленні.

Яка ситуація на Чернігівщині?

Найскладнішою залишається ситуація на Чернігівщині, зазначили у компанії. Так, місцеве обленерго наразі вимушено застосовує погодинні відключення обсягом трьох черг одночасно.

Що роблять енергетики?

“Аварійно-відновлювальні роботи тривають. Енергетики роблять усе можливе, щоб якнайшвидше повернути світло усім споживачам”, – повідомляє “Укренерго”.

Нагадаємо: Російські загарбники поцілили по енергетичному об’єкту на Ніжинщині Чернігівської області, внаслідок чого 4,5 тисяч абонентів залишились без електрики. Росіяни атакували ТЕС компанії ДТЕК, внаслідок чого поранено двох енергетиків та серйозно пошкоджене обладнання.

Бельгія зазнає дедалі більшого тиску з боку ЄС, щоб дозволити використання заморожених російських активів для надання “репараційної позики” Україні, після того як Берлін та інші західні столиці змінили свою позицію. Про це повідомляє Financial Times із посиланням на власні джерела.

Близько €190 мільярдів російських державних активів, що зберігаються в Euroclear — брюссельському центральному депозитарії цінних паперів — були заморожені у відповідь на повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Проте багато західних країн, зокрема США, Німеччина та сама Бельгія, спершу не наважувалися використовувати ці кошти через страх перед юридичними та фінансовими наслідками.

Чому змінилася позиція ЄС?

Позиція ЄС змінилася останніми тижнями — особливо після того, як адміністрація Трампа закликала союзників по G7 “конфіскувати або іншим чином використати” російські активи “для фінансування оборони України”, повідомляє FT із посиланням на джерела. Єврокомісія вже представила план, як така “репараційна позика” може бути структурована.

Які ризики для Бельгії?

Однак прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер попросив інші 26 країн ЄС взяти на себе фінансові та юридичні ризики, пов’язані з цією позикою, і гарантувати її повне повернення, щоб уникнути ситуації, коли платити доведеться самій Бельгії. Його позиція викликала осуд з боку інших столиць, особливо враховуючи, що прибутки Euroclear підлягають оподаткуванню в Бельгії.

“Бельгія три роки казала, що Euroclear — це бельгійська компанія, а прибутки — бельгійські. Тепер, коли йдеться про розподіл ризиків, вона раптом каже, що Euroclear — європейська”, — сказав один високопоставлений дипломат ЄС, залучений до переговорів.

Терпіння до бельгійських чиновників швидко вичерпується, кажуть троє дипломатів, залучених до підготовки чергового раунду переговорів у середу. Інші столиці наполягають, що ситуація України вимагає солідарності, нагадуючи, що Польща погодилася розмістити головний логістичний центр постачання зброї, а Данія відправила винищувачі F-16 до Києва — не вимагаючи компенсації ризиків від інших.

“Легких варіантів більше немає, кожен має робити все, що може”, — зазначив ще один дипломат ЄС.

Єврокомісія вже намагалася зняти частину занепокоєнь Бельгії, додавши пункт, який передбачає покриття позики національними гарантіями у випадку, якщо Росія почне виплачувати репарації. Комісія, яку підтримує більшість країн ЄС, стверджує, що позика структурована так, що це не є конфіскацією активів, і нагадує, що рішення судів поза межами ЄС не визнаються у межах блоку.

Нагадаємо: 2 жовтня повідомляли, що на зустрічі у Копенгагені лідери країн ЄС не змогли досягти консенсусу щодо виділення Україні 140 мільярдів євро позики за рахунок заморожених російських активів, зокрема, через позицію Бельгії. Канцлер ФРН Фрідріх Мерц підтримує використання заморожених російських активів для України та закликає ЄС розблокувати кредит у розмірі 140 млрд євро.