Адміністрація морських портів України оголосила міжнародний тендер на придбання нового багатофункціонального судна, яке прибиратиме нафтопродукти з поверхні води та виконуватиме інші завдання. Про це повідомляє Інститут Дунайських досліджень.

Очікується, що нове судно обслуговуватиме такі українські порти, як Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, і суттєво підсилить екологічну безпеку та технічну готовність українських портів на Дунаї.

Які функції виконуватиме нове судно?

Нове судно буде призначене для збору нафтопродуктів і сміття з поверхні води, виконуватиме функції буксира-кантовщика, а також братиме участь у локалізації пожеж на суднах та портових об’єктах. ДП “Адміністрація морських портів України” планує отримати судно до 31 грудня 2026 року.

Яка роль міжнародного проєкту RELINC?

У тендерній документації у системі Prozorro зазначено, що будівництво судна можливе на українських підприємствах. Закупівля відбувається у межах міжнародного проєкту RELINC (“Відновлення основної логістичної інфраструктури та мережевого сполучення”), який впроваджується за фінансової підтримки Міжнародного банку реконструкції та розвитку (IBRD).

Нафтозбірне судно призначене для роботи в українських дунайських портах, які нині є критично важливими логістичними хабами. “В умовах війни екологічна безпека, стабільність портових операцій і швидка реакція на надзвичайні ситуації стали не менш важливими за військову чи енергетичну стійкість”, – зазначає Інститут Дунайських досліджень.

“Цей крок демонструє системний підхід до зміцнення екологічної та інфраструктурної стійкості в усьому Дунайському макрорегіоні”, – йдеться у повідомленні. “Інвестиції у спеціалізований флот — це не лише про оперативну безпеку, а й про формування нових стандартів транскордонної співпраці, відповідальності перед довкіллям і адаптації до сучасних викликів”, – зазначається у публікації.

Нагадаємо, що ввечері 23 липня на Дунаї вибухнуло судно-земснаряд філії “Дельта-лоцман” держпідприємства “Адміністрація морських портів України”. Судно перебувало на гирлі Бистре для проведення планових робіт із 11-ма членами екіпажу. Внаслідок вибуху загинули троє працівників АМПУ. Земснаряд “Інгульський”, який раніше отримав пошкодження під час роботи у гирлі Бистре, підняли з дна. Судно направлено на технічне обстеження, за результатами якого буде визначено обсяги та порядок проведення ремонтних робіт.

Раніше Ізмаїльська філія ДП “Адміністрація морських портів України” за результатами тендеру замовила турецькій Onur Marine Gemi днопоглиблення майже на 46 млн грн без ПДВ. Також повідомлялося, що “Дельта-лоцман”, філія АМПУ, за результатами тендеру замовила ТОВ “Верф “Чорноморські яхти” катер за 132,00 млн грн, імпортна складова якого становить 78,00 млн грн.

Вранці 7 жовтня російські військові здійснили атаку ударними дронами на аграрне підприємство в Чернігівській області. Про це повідомив голова Новогород-Сіверської районної військової адміністрації Олександр Сільверстов.

За його словами, влучання сталося по одному з приміщень підприємства, де зберігалося зерно. Внаслідок атаки кількома ударними дронами виникла пожежа. На щастя, попередньо інформації про постраждалих немає.

Які ще атаки відбулися в цей день?

Нагадаємо, що в ніч на 7 жовтня росіяни також атакували Україну двома балістичними ракетами “Іскандер-М/KN-23”, 152-ма ударними безпілотниками типу Shahed, а також безпілотниками інших типів.

У жовтні Індія та Китай планують відновити пряме авіасполучення після п’яти років перерви, що виникла спочатку через пандемію, а потім через політичну напруженість між двома країнами. Про це повідомляє ЦТС.

26 жовтня індійський лоукостер IndiGo відновить щоденні рейси між Колкатою на сході Індії та Гуанчжоу на півдні Китаю. Інші маршрути, зокрема Делі – Гуанчжоу, будуть відкриті за умови отримання регуляторних дозволів та наявності слотів.

Чому прямі рейси були призупинені?

Прямі рейси між Індією та Китаєм були призупинені ще з початку пандемії COVID-19 у 2020 році. “Після послаблення пандемічних обмежень у всьому світі рейси між Індією та Китаєм так і не відновилися. Це сталося через політичну напруженість, спричинену прикордонними суперечками та різким погіршенням двосторонніх відносин”, – зазначає сайт.

Які переваги відновлення рейсів?

Увесь цей час між Індією та Китаєм здійснювалися рейси через треті країни, такі як Сінгапур, Бангкок, Гонконг тощо, що збільшувало час та вартість подорожей. Повернення прямих рейсів скоротить час подорожі та потенційно знизить вартість авіаквитків.

Рейси відновлюються, але обидві сторони стежитимуть за завантаженістю авіалайнерів, перш ніж розширювати операції далі.

Нагадаємо, що наприкінці серпня президент Китаю Сі Цзіньпін і прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрілися вперше з моменту повернення Дональда Трампа до влади. Як повідомляло агентство Bloomberg, президент США підштовхнув давніх азійських суперників до більш глибокої співпраці в умовах економічних наслідків торгової війни США.

Моді оголосив про відновлення прямих авіарейсів між двома країнами, зазначивши, що у відносинах за минулий рік ситуація стабілізувалася після відведення солдатів з точок напруження на кордоні. Раніше повідомлялося, що Китай та Індія прагнуть поліпшити свої відносини, що є останнім знаком потепління між азіатськими суперниками, які намагаються нормалізувати свої стосунки на тлі непередбачуваної торговельної політики США.

Ціни на нафту у вівторок продовжили зростання, адже менше від очікуваного збільшення видобутку ОПЕК+ у листопаді зменшило побоювання щодо надлишку пропозиції. Про це повідомляє агентство Reuters.

Ф’ючерси на Brent піднялися на 23 центи, або на 0,35%, до $65,70 за барель. Американська WTI додала 21 цент, або 0,34%, до $61,90. Обидва контракти в попередню сесію зросли на понад 1% після того, як Організація країн-експортерів нафти разом із Росією та низкою менших виробників – так званий альянс ОПЕК+ – вирішили збільшити сукупний видобуток на 137 тис. бар./добу з листопада.

Чому ОПЕК+ обрав обережний підхід?

Крок виявився менш агресивним, ніж очікував ринок, що свідчить про обережність групи в нарощуванні своєї частки на світовому ринку нафти на тлі прогнозів надлишку пропозиції в четвертому кварталі та наступного року, зазначають аналітики ING.

“Минулого тижня Brent втрачала близько $5 за барель через очікування більшого зростання пропозиції, тому помірне відновлення виглядає логічним”, – сказав Ан Фам, старший аналітик LSEG. “Поки що ринок здатний увібрати додаткові обсяги, і ми ще не бачимо переходу передньої частини кривої в контанго”, – додав він.

Які фактори впливають на ціни на нафту?

Цього року ОПЕК+ підвищила свої цільові показники видобутку більш ніж на 2,7 млн бар./добу – це близько 2,5% світового попиту. Геополітичні чинники також підтримують ціни: конфлікт між Росією та Україною впливає на енергетичні активи і створює невизначеність щодо поставок російської нафти.

На НПЗ “Кириші” в Росії після атаки дронів і подальшої пожежі 4 жовтня зупинили найпродуктивнішу установку перегонки CDU-6; на відновлення, за даними двох галузевих джерел, може знадобитися близько місяця.

Водночас на нафту тисне зростання видобутку як у країн ОПЕК+, так і поза альянсом. До того ж будь-яке уповільнення попиту через слабке економічне зростання, спричинене тарифами США на імпорт, може посилити надлишок, кажуть аналітики.

Шатдаун у США триває, оскільки у Сенаті не вдалося набрати необхідну кількість голосів для його завершення. Як повідомляє CNN, дві пропозиції щодо фінансування уряду – одна від демократів, інша від республіканців – провалилися.

Чому не вдалося досягти компромісу?

Демократи наполягають на продовженні розширених субсидій Obamacare в рамках будь-якого законопроекту про тимчасове фінансування, тоді як республіканці вважають, що це питання слід відкласти до кінця року. Президент США Дональд Трамп пригрозив хвилею звільнень у відповідь на вже відправлених у відпустку федеральних службовців.

Сенатори обох партій висловили занепокоєння через відсутність прогресу у вирішенні питання шатдауну, оскільки кожна сторона продовжує відстоювати свої інтереси. “Це день бабака. Я маю на увазі, дійсно і по-справжньому”, – заявив сенатор-республіканець Джим Джастіс після п’ятого провалу голосування за законопроект про тимчасове фінансування від Республіканської партії.

Які наслідки для американців?

Деякі сенатори-демократи критикували відсутність офіційних переговорів зі своїми колегами-республіканцями, оскільки шатдаун триває вже другий тиждень. “Багато розмов, але нічого структурованого. У цьому проблема”, – прокоментував сенатор-демократ Пітер Велч.

Республіканець Майк Раундс зазначив, що в їхніх неформальних зустрічах не було досягнуто значного прогресу, але вони все ще намагаються пояснити, що після завершення шатдауну можна буде почати переговори щодо багатьох питань, включаючи законопроекти про асигнування.

Нагадаємо, що у США верхня палата Конгресу провалила голосування за резолюції, які могли б припинити шатдаун уряду. Партійні суперечки точаться навколо податкових пільг на медобслуговування вразливих громадян. Голосування за ініціативу демократів завершилося з розподілом голосів 45 проти 50, а за республіканську версію законопроекту проголосували 52 до 42. Для позитивного рішення в Сенаті США законопроект, пов’язаний з припиненням шатдауну, має набрати щонайменше 60 голосів.

Тим часом президент Трамп заявив, що зустрінеться зі своїм директором із бюджету Расселом Воутом, щоб визначити, які “демократичні агентства” скоротити. Уряд США 1 жовтня значною мірою припинив свою роботу через глибокі партійні розбіжності, які завадили Конгресу та Білому дому досягти домовленості про фінансування.