Компанія AMD уклала багаторічну угоду на постачання ШІ-чипів для OpenAI, яка забезпечить десятки мільярдів доларів річного доходу. Ця угода також надає творцеві ChatGPT опціон на купівлю до приблизно 10% акцій виробника чипів.

Згідно з повідомленням агентства Reuters, акції AMD зросли більш ніж на 34%, досягнувши понад річного максимуму $226,71, що додало $80 млрд до її ринкової капіталізації. Остання угода підкреслює ненаситний попит OpenAI та ширшої індустрії ШІ на обчислювальні потужності, оскільки компанії змагаються у створенні технологій, які здатні зрівнятися з людським інтелектом або перевершити його.

Які можливості відкриває угода для OpenAI?

Ця угода відкриває для OpenAI можливість отримати частку в одному з найсильніших суперників Nvidia та є потужним вотумом довіри до ШІ-чипів і ПЗ AMD. “Ми розглядаємо цю угоду як по-справжньому трансформаційну не лише для AMD, а й для всієї галузі”, — зазначив виконавчий віцепрезидент AMD Форрест Норрод.

Які обсяги постачання чипів плануються?

Домовленості передбачають розгортання сотень тисяч AI-чипів AMD, або графічних процесорів (GPU), сукупною потужністю близько шести гігават протягом кількох років, починаючи з другої половини 2026 року. Це приблизно відповідає енергопотребам 5 млн домогосподарств у США або утричі перевищує виробництво електроенергії Греблі Гувер.

AMD повідомила, що OpenAI з наступного року почне будівництво об’єкта потужністю один гігават на базі майбутньої серії чипів MI450, і компанія почне тоді визнавати дохід. Завдяки мультиплікативному ефекту від цієї угоди AMD розраховує отримати понад $100 млрд нового доходу за чотири роки від OpenAI та інших клієнтів.

“Інші також приєднаються, адже це справжній піонер, котрий має великий вплив на ширшу екосистему”, — сказав директор зі стратегії AMD Мет Гайн.

Угода з AMD допоможе OpenAI збудувати достатню інфраструктуру ШІ, щоб задовольнити власні потреби, йдеться в заяві генерального директора OpenAI Сема Альтмана. Нагадаємо, що OpenAI, компанія, що стоїть за ChatGPT, досягла оцінки в 500 мільярдів доларів.

Туреччина активно обговорює з США можливість розробки запасів рідкісноземельних елементів у Західній Анатолії. Ці переговори стали необхідними після того, як подібні дискусії з Китаєм і Росією не принесли результатів через розбіжності щодо передачі технологій та прав на переробку.

Анкара та Вашингтон вивчають можливість партнерства для освоєння великого родовища рідкісноземельних копалин, яке нещодавно було відкрито в Бейлікові, неподалік Ескішехіра. Це родовище містить церій, празеодим і неодим, хоча якість сировини на даному етапі ще не визначена.

Які наслідки можуть бути від співпраці з США?

Якщо сторони досягнуть угоди про спільну переробку сировини з Бейлікови, це може суттєво вплинути на попередню угоду з Китаєм. Останні переговори з Росією також не дали результатів, що підтверджують джерела агентства.

Нагадаємо, що Туреччина та Китай підписали меморандум про взаєморозуміння щодо цього ж проєкту в жовтні 2024 року. Однак переговори загальмували, оскільки Пекін наполягав на транспортуванні та переробці матеріалів у Китаї, відмовившись передавати технології.

Які плани має Туреччина на майбутнє?

Анкара планує збудувати збагачувальний комплекс у Бейлікові, де руда містить понад 1% оксидів рідкісноземельних елементів за масою. Це, за попередніми тестами, є достатнім для комерційної доцільності видобутку. Крім того, країна веде переговори з Канадою та Швейцарією щодо можливої співпраці, включно з техніко-економічними обґрунтуваннями, необхідними для просування проєкту.

Переговори Анкари із західними партнерами відбуваються на фоні посилення зусиль США та ЄС зі скорочення домінування Китаю у виробництві та переробці рідкісноземельних елементів. Ця група з 17 металів є критично важливою для оборони, високотехнологічної медицини та повсякденної електроніки, такої як iPhone.

Також варто зазначити, що Індія працює над отриманням зразків рідкісноземельних металів із М’янми через впливове повстанське угруповання. Цей крок пов’язаний із пошуком альтернативних поставок стратегічних ресурсів, які перебувають під суворим обмеженням з боку Китаю.

6 жовтня команда МАГАТЕ на Запорізькій атомній електростанції (ЗАЕС) зафіксувала кілька серій вхідних і вихідних обстрілів поблизу станції. Про це повідомляє пресслужба агентства. За їх даними, два снаряди впали за 1,25 км від периметра майданчика станції.

“Обстріли підвищують ризики для ядерної безпеки на ЗАЕС, яка майже два тижні не має зовнішнього енергоживлення”, – зазначив генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі.

Яка ситуація з електропостачанням ЗАЕС?

Нагадаємо, що 23 вересня о 16:56 була відключена єдина лінія електропередачі, через яку Запорізька АЕС отримувала живлення від української енергосистеми. Цей блекаут став десятим за час окупації АЕС росіянами.

Які дії вживає Росія щодо ЗАЕС?

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що росіяни намагаються заручитись підтримкою МАГАТЕ у своїй спробі привласнити Запорізьку атомну електростанцію. МАГАТЕ офіційно підтвердило небезпечність ситуації, що склалася на ЗАЕС, яка через дії окупантів вже десятий день залишається без основного джерела живлення. Росія від’єднала Запорізьку АЕС від електромережі України під приводом “тесту” та готує її перепідключення до власної енергосистеми.

У 2025 році у Росії спостерігається тенденція до зростання дефіциту електроенергії. Станом на жовтень поточного року нестача потужностей в електромережі вже досягла 25 ГВт. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.

“Через попит промислових, житлових та комунальних споживачів, що перевищив сумарну генерацію всіх електростанцій, станом на жовтень поточного року нестача потужностей в електромережі вже досягла 25 ГВт”, – пояснюють у СЗРУ.

“З-поміж основних причин дефіциту найбільше вирізняється дисбаланс між зростанням споживання та розвитком інфраструктури”, – говориться у повідомленні.

Яка ситуація з тепловою генерацією в Росії?

Стан основних фондів теплової генерації у Російській Федерації, тривалість експлуатації яких уже давно перевищує 30 років, характеризується високим фізичним зносом – понад 70% потужності всього парку генерувального обладнання. “Як наслідок – лінії передач перевантажені, а локальні аварії та несправності вже стали звичним явищем”, – зазначає українська розвідка.

Найвразливішими в цьому є Камчатський і Красноярський краї, Магаданська та Сахалінська області, Чукотський автономний округ, а також Північний Кавказ, що не входять до Єдиної енергетичної системи РФ.

Які фактори впливають на енергетичну кризу?

“Додатковим тиском стали санкції Заходу за воєнне вторгнення до України, внаслідок яких Росія втратила доступ до сучасного енергетичного обладнання, програмного забезпечення та технологій”, – говориться у повідомленні.

“Тож про модернізацію електромереж і впровадження енергоефективних рішень енергетикам годі сподіватися”, – зазначає СЗРУ.

Українська розвідка стверджує, що попри намагання уряду РФ “запровадити хоч якісь заходи для стабілізації своєї енергосистеми”, зростання дефіциту електроенергії свідчить про системну кризу російського енергетичного сектору.

Йдеться про такі заходи, як от грошову компенсацію або знижку на рахунок за спожиту електроенергію за добровільне зниження її споживання в пікові години, а також відключення споживачів, що не потребують гарантованого електропостачання.

“Поки левова частка російського бюджету іде на воєнні витрати, економіка й соціальна сфера не просто потерпатимуть, а й системно занепадатимуть”, – прогнозує українська розвідка.

Нагадаємо: Раніше Служба зовнішньої розвідки України повідомила, що оновлений базовий прогноз мінекономрозвитку Росії виявився критично залежним від збереження чи скасування міжнародних санкцій.

За прогнозом, підвищення середньої ціни нафти Urals із $58 за барель у 2025 році до $65 у 2028-му, однак цей сценарій можливий лише у випадку виходу Росії з міжнародної ізоляції.

Раніше Служба зовнішньої розвідки України заявила, що Росія загнала себе до пастки, збільшивши оборонні витрати і зробивши військово-промисловий комплекс головним драйвером попиту.

Міністерство фінансів РФ повідомило про новий крок, покликаний захистити держбюджет від коливань нафтових цін і західних санкцій, що б’ють по російському енергетичному експорту.

Також раніше повідомлялося, що у 20 регіонах Росії та тимчасово окупованих територій України спостерігався дефіцит пального після обстрілів російських нафтопереробних заводів українськими дронами.

29 вересня в тимчасово окупованому Севастополі на тлі дефіциту палива ввели обмеження на продаж бензину.

Також раніше президент України Володимир Зеленський запевнив, що Україна буде готовою до всіх викликів, які виникають через російські удари по енергетиці. Але сьогодні важко прогнозувати, що буде з нею надалі.

Україна запустила мережу акумуляторних батарей для уникнення тривалих відключень електроенергії в разі російських атак на енергетичні об’єкти і розмістила їх у секретних місцях.

Офіційний курс євро до гривні в вівторок 7 жовтня зменшиться на 12 копійок до 48,26 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ. Своєю чергою курс долара збільшиться на 12 копійок до 41,34 грн.

Які нові курси валют на 7 жовтня?

Офіційні курси на вівторок 7 жовтня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,34 грн (41,22 грн станом на 6 жовтня);
• 1 євро – 48,26 грн (48,38 грн станом на 6 жовтня).