Протягом січня – вересня 2025 року платники перерахували 479,2 млрд грн єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Про це інформує Державна податкова служба. Порівняно з відповідним періодом минулого року це +21,9 %, або 86,2 млрд грн. За цей же період 2024 року ця сума була на рівні 393 млрд грн, говориться у повідомленні.

Яке джерело фінансування соціальних програм?

ДПС нагадує, що роботодавці сплачують 22 % єдиного внеску за найманих працівників. “Саме ці кошти є основним джерелом наповнення фондів соціального страхування, за рахунок яких фінансуються державні соціальні програми, здійснюється виплата пенсій, матеріальної допомоги громадянам тощо”, – зазначає податкова.

Які зміни чекають на фізичних осіб-підприємців?

Внесок автоматично розподіляється Державною казначейською службою України за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. З 1 січня 2025 року фізичні особи – підприємці на спрощеній та загальній системах оподаткування, а також самозайняті особи сплачують єдиний внесок за себе відповідно до Закону України “Про Державний бюджет на 2025 рік”.

Звільнені від сплати єдиного внеску ФОП зареєстровані на тимчасово окупованих територіях, наймані працівники, за яких єдиний внесок сплачує роботодавець, пенсіонери, особи з інвалідністю, які отримують пенсію або соціальну допомогу. Також від сплати звільнені мобілізовані (на весь період служби з урахуванням законодавчих норм), а також на загальній системі без доходу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що з 1 жовтня зменшиться кількість умов, коли самозайняті особи матимуть право не сплачувати єдиний соціальний внесок. Раніше повідомлялося, що з 27 вересня 2025 року набувають чинності оновлені правила реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Новації мають зменшити кількість блокувань, зробити правила прозорішими та знизити ризики для бізнесу.

Раніше податкова виявила, що окремі заклади харчування показують нереально низькі виторги. Також ДПС повідомила, що моделі Onlyfans заборгували державі понад 380 мільйонів податків. Це розмір податкового боргу громадян України, які протягом 2020-2022 років отримували доходи від розміщення контенту на платформі Onlyfans.

Вищий антикорупційний суд частково задовольнив позов прокуратури про конфіскацію активів, формально оформлених на родичів керівника районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Харкова. Про це повідомляє Державне бюро розслідувань.

Працівники Державного бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура забезпечили в суді визнання необґрунтованими активів, що фактично належать родині колишнього керівника районного ТЦК міста Харкова.

Хто став фігурантом справи?

За даними Центру протидії корупції, йдеться про ексначальника Шевченківського районного ТЦК міста Харкова Артура Воронцова. “Встановлено, що теща керівника районного ТЦК та СП у 2022–2023 роках придбала два нові люксові автомобілі загальною вартістю понад 3,4 млн грн. Насправді транспортом користувався сам посадовець та його близькі”, – повідомляє ДБР.

Які активи були конфісковані?

Аналіз доходів і витрат службовця та його родичів засвідчив, що придбання таких активів було неможливим коштом законних прибутків. Колегія суддів Вищого антикорупційного суду частково задовольнила позов прокурора САП про цивільну конфіскацію активів, формально оформлених на родичів, але якими користувався сам посадовець.

Суд визнав необґрунтованим активом автомобіль Toyota Camry Hybrid 2022 року випуску та постановив стягнути його вартість у дохід держави — 1,598 млн грн. Також суд ухвалив конфіскувати Lexus NX200, зареєстрований на тещу посадовця.

Центру протидії корупції зазначає, що Воронцов став “відомим” через побиття волонтерки Аліни Бологової.

Нагадаємо: Національне агентство з питань запобігання корупції скерувало до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 25 матеріалів на понад 109 млн грн, за рішенням суду активи можуть бути стягнені на користь держави.

Прокуратура вимагає визнати необґрунтованими активи одного з керівників Управління стратегічних розслідувань в Одеській області на суму понад 2,8 млн грн. Аналіз доходів та видатків посадовця, членів його сімʼї і родичів показав, що він не міг купити три машини за рахунок законних прибутків.

Раніше повідомлялося, що НАЗК перевіряє спосіб життя полковника СБУ Івана Калабашкіна, родичі якого володіють майном на $2 мільйони. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) розпочало моніторинг способу життя полковника СБУ після розслідування про майно його родичів.

Також повідомлялося, що Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) на запит Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) розшукало в Іспанії нерухомість депутата Одеської міськради вартістю 40,7 млн грн.

Киришський нафтопереробний завод, один із найбільших у Росії, зупинив установку первинної переробки нафти CDU-6 – свою найпотужнішу – після атаки дронів і подальшої пожежі 4 жовтня. Про це повідомляє агентство Ruters.

Зупинка може призвести до невеликого скорочення виробництва нафтопродуктів на тлі паливної кризи в Росії, яка стикається з дефіцитом окремих популярних марок бензину через постійні атаки українських БПЛА на енергоінфраструктуру.

Яка потужність CDU-6?

За словами джерел, потужність CDU-6 становить 8 млн тонн на рік, або 160 тис. барелів на добу — близько 40% від загальної переробної спроможності заводу. За даними джерел, під час простою CDU-6 завод працюватиме на 70% потужності завдяки залученню інших установок, які перевищуватимуть свої виробничі можливості.

Які наслідки для ринку нафтопродуктів?

За оцінками галузевих джерел, у 2024 році НПЗ переробив 17,5 млн тонн нафти — це 6,6% загального обсягу нафтопереробки в Росії. Торік він виробив 2 млн тонн бензину, 7,1 млн тонн дизеля, 6,1 млн тонн мазуту та 600 тис. тонн бітуму.

Нагадаємо: Атаки українських дронів, які з початку серпня вразили понад два десятки великих нафтопереробних заводів на території РФ, занурили російський паливний ринок у кризу, якої він ще не бачив.

Національна установа розвитку, створення якої передбачає відповідний законопроєкт на базі Фонду розвитку підприємництва, забезпечуватиме надання фінансової та іншої підтримки мікробізнесу, малим та середнім підприємствам. Про це йдеться у порівняльній таблиці, опублікованій на сайті Верховної Ради.

Законопроєкт “Про Національну установу розвитку” до другого читання пройшов комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики. До нього внесли низку правок. Національна установа розвитку забезпечить розроблення, реалізацію (тобто, супроводження та адміністрування) та аналіз ефективності програм і проектів розвитку або підтримки суб’єктів підприємництва, підтримку яким надає Національна установа, говориться у документі.

Які фінансові інструменти будуть залучені?

У законопроекті йдеться про залучення коштів приватних інвесторів та спрямування їх на відновлення економіки через різні фінансові інструменти. “Важливо підкреслити, що законопроєкт передбачає створення фінансової установи з особливим статусом, але це саме фінансова установа, а не банк з відповідними інструментами. Хоча установу вже охрестили ‘банком банків’, – зазначив у коментарі ЕП голова Правління Фонду розвитку підприємництва Андрій Гапон.

“Головна мета – це прибрати бюрократичні проволочки і дозволити установі працювати напряму з фондами ЄС. Ми зможемо вигравати на тендерах у ЄС, які забезпечують гранти. Тобто, йдеться про системну роботу на міжнародному рівні”, – пояснив він.

Яка роль Національної установи розвитку?

“Ця установа буде справді дуже схожа на німецьку KfW (Kreditanstalt für Wiederaufbau), яка була створена у 1948 році в межах Плану Маршала і виявилася ефективною”, – додав він. “До винесення законопроєкту на голосування у другому читанні цей досвід детально проаналізував Deloitte і зробив відповідні оцінки для створення аналогу в Україні. До того ж, потрібно було виписати добре, як буде регулювати діяльність нової установи НБУ, як здійснюватиметься контроль над діяльністю тощо”, – зазначив Гапон.

“Національна установа розвитку не буде працювати напряму з підприємцями. Це більше про роботу безпосередньо з банками. Сьогодні ми саме так і працюємо: визначаємо категорії, які можуть отримати пільгові кредити, умови, залучаємо міжнародне фінансування. Уряд зі свого боку також ухвалює відповідні постанови. Але хто саме отримає кредит – це вирішує вже сам банк”, – зазначив він у коментарі ЕП.

“Міжнародне фінансування дозволяє створити ‘подушку безпеки’ для банків тощо. Адже вони мають справу з високими ризиками. Особливо, якщо малому бізнесу важко забезпечити заставу тощо. А мета законопроєкту – створити сприятливі умови саме такому бізнесу на прифронтових територіях, який не має таких умов, які має більш масштабний бізнес”, – підкреслив голова Правління Фонду.

Гапон також нагадав, що у червні 2024 року уряди України та Німеччини оголосили про старт ініціативи “Візія: ФРП 2.0” та підписали відповідні документи щодо її впровадження. Це є частиною пакету допомоги для розвитку сучасної та сталої інфраструктури підтримки малих та середніх підприємств в Україні.

Ініціатива спрямована на трансформацію Фонду розвитку підприємництва в стійку, надійну та незалежну установу для залучення та впровадження проєктів міжнародної та державної підтримки у сфері забезпечення доступу МСП до фінансування відповідно до найкращих світових стандартів та практик.

Федеральне міністерство економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) через KfW виділило грант у розмірі 1 млн євро для фінансування комплексної реформи ФРП із залученням консультаційної компанії Deloitte.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендує ухвалити у другому читанні законопроєкт про Національну установу розвитку. Голова парламентського Данило Гетманцев зазначив, що така державна спеціалізована інституція матиме статус ‘банку банків’ та ‘чіткий мандат на відновлення й структурну трансформацію економіки’. У 2024 році Верховна Рада ухвалила за основу законопроєкти про створення Національної установи розвитку (НУР), що має стати аналогом німецької KfW – Кредитної установи для реконструкції.

Кабінет міністрів України ухвалив зміни до державного бюджету на 2025 рік, за якими до кінця року на оборону буде спрямовано додаткові 324,7 млрд грн. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

Свириденко уточнила, що з цієї суми понад 310 млрд грн отримає загальний фонд, з яких більше 301 млрд грн піде на потреби Міністерства оборони. Зокрема, 202 млрд грн буде виділено на грошове забезпечення військовослужбовців, 100 млрд грн — на закупівлю озброєння, передусім безпілотних літальних апаратів (БПЛА) усіх типів, включаючи FPV на оптоволокні, дронів-перехоплювачів, діпстрайк-дронів, а також 8 млрд грн — на інші військові видатки, такі як військові перевезення, пальне та експлуатаційні витрати.

Чому ухвалено такі зміни?

За словами Прем’єр-міністра, рішення продиктоване динамікою фронту та постійно змінними умовами бойових дій. “Росія не збирається зупинятися, змінює тактику на фронті й лише посилює атаки на нашу енергетичну інфраструктуру в тилу. Ми маємо бути гнучкими та швидко адаптувати наші витрати, щоб дати Війську всі необхідні засоби й ресурси протидії ворогу”, — зазначила вона.

Які джерела фінансування?

Глава уряду уточнила, що основне джерело фінансування збільшених видатків — це 6 млрд євро (294,3 млрд грн) від Європейського Союзу в межах ініціативи G7 Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine (ERA). Також уряд має майже 30 млрд грн додаткових доходів бюджету, економії на боргових виплатах і скорочення непріоритетних видатків.

“Отже, закупівлю дронів допоможуть профінансувати заморожені російські активи. За це ми вдячні нашим партнерам з ЄС та країнам G7. Тепер наступний крок — за народними депутатами. Сподіваємося на оперативне ухвалення змін до бюджету у Верховній Раді, щоб забезпечити підтримку Сил оборони України”, — підсумувала Свириденко.

Нагадаємо, що Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт, яким пропонує збільшити загальний план видатків у 2025 році на 317 млрд грн — ці кошти підуть на потреби сектору безпеки та оборони.