Ризиків щодо проведення запланованих оборонних видатків немає, повідомила голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа. Про це Роксолана Підласа написала у Facebook.

“Дохідна частина стабільна – за оперативною інформацією, до загального фонду державного бюджету за 10 місяців надійшло 1,76 трлн грн від податків, зборів та обов’язкових платежів (без міжнародних грантів)”, – зазначила вона. Це на 3,1% або на 53,3 млрд грн більше плану на звітний період (зі змінами, які вносились бюджетами влітку та восени), написала вона у Facebook.

За її словами, найбільші надходження традиційно від імпортного ПДВ (440,6 млрд грн), ПДФО та військового збору (293 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів (255,8 млрд грн вже за вирахунком відшкодованого ПДВ), податку на прибуток (224,3 млрд грн), імпортного акцизу (134,6 млрд грн) та внутрішнього акцизу (98 млрд грн). План на звітний період за цими платежами, окрім імпортного ПДВ та акцизу з вироблених товарів, перевиконаний, зазначила голова комітету.

“Виконання доходів важливе, тому що ми все одно забезпечуємо потреби оборони переважно з власних ресурсів. Наразі ризиків щодо проведення запланованих оборонних видатків немає”, – підкреслила Підласа.

Від розміщення ОВДП на фінансування держбюджету за 10 місяців спрямовано 473,5 млрд грн. Водночас, за 10 місяців до бюджету надійшло 37,1 млрд доларів міжнародної допомоги. Міжнародна допомога переважно використовується для покриття НЕвійськових видатків державного бюджету.

“Є два винятки в рамках інструменту ERA Loans: гроші Великобританії, які використовуються на закупівлю зброї через держбюджет, та €6 млрд, які ЄС вперше дозволив спрямувати на військові видатки – з них покриваються додаткові 325 млрд грн для сектору нацбезпеки і оборони в 2025”, – зазначила голова комітету.

За 10 місяців на оборону витратили 63,3% усіх видатків загального фонду. У абсолютному вимірі це 2 трлн грн. На погашення ОВДП пішло 440,3 млрд грн, на соціальний захист і підтримку ветеранів (без публічних інвестиційних проектів) – 322,3 млрд грн, на обслуговування боргу (зовнішнього і внутрішнього) – 279,9 млрд грн. Програма медичних гарантій – 139 млрд грн, зарплата вчителів в школах (з доплатами) – 93,3 млрд грн, погашення зовнішнього боргу – 89,7 млрд грн, базова та додаткові дотації місцевим бюджетам (разом) – 39,6 млрд грн.

“Всього, за 10 місяців було проведено видатків на 3,2 трлн грн по загальному фонду держбюджету – це 73,7% від плану на рік (після останніх змін до бюджету 21 жовтня) і 94,5% до плану на 10 міс цього року”, – говориться у повідомленні.

Нагадаємо: Раніше Міністерство фінансів повідомило, що за оперативними даними Державної казначейської служби, за жовтень 2025 року до загального фонду державного бюджету надійшло 186,4 млрд гривень. Раніше Міністерство фінансів повідомило, що йому вдається знижувати вартість обслуговування держборгу та подовжувати термін його погашення. За перші 100 днів роботи уряду премʼєр-міністерки Юлії Свириденко Мінфін забезпечив стабільне надходження зовнішнього фінансування: за останні три місяці — 13,2 млрд дол., а з початку 2025 року — 36,9 млрд дол. бюджетної підтримки.

Раніше бюджетний комітет ВР підтримав зміни до Бюджету-2025 в цілому. Цей бюджет додає ще 325 млрд грн на оборону. У проєкті бюджету на наступний рік план надходжень власних ресурсів перевищує видатки на оборону на 21 мільярд гривень. Їх пропонують спрямувати на підрозділ Альфа СБУ та Службу зовнішньої розвідки.

Усі польські пункти пропуску, що межують з Україною в межах Львівської області, вже працюють у системі EES. Про це повідомляє Держприкордонслужба.

Єдиним винятком наразі залишається пункт пропуску “Долгобичув-Угринів”, який функціонує в тестовому режимі. Його повноцінний запуск заплановано на 4 листопада, – повідомляють прикордонники.

Що таке система Entry/Exit System?

Зазначається, що система Entry/Exit System запроваджується в країнах ЄС для підвищення ефективності прикордонного контролю та безпеки. Під час першого в’їзду до країн ЄС після її запуску громадяни третіх країн, зокрема українці, проходять розширену реєстрацію, що включає фотографування обличчя та зняття чотирьох відбитків пальців (для осіб від 12 років), інформує Держприкордонслужба.

Які переваги має нова система?

Йдеться, що ця процедура проводиться лише один раз, після чого дані зберігаються в єдиній базі ЄС, що дозволяє прискорити подальше проходження кордону.

Нагадаємо: З 28 жовтня в усіх пунктах пропуску на українсько-угорському кордоні запрацювала система Entry/Exit System (EES), яка передбачає збір біометричних даних громадян третіх країн.

Віце-канцлер Німеччини Ларс Клінгбайль вимагає повністю закрити ринок Європейського Союзу для російської сталі. Про це повідомляє видання Spiegel. Заяву про необхідність заборони імпорту сталі з Росії Клінгбайль зробив напередодні “Сталевого саміту”, який відбудеться у відомстві федерального канцлера 6 листопада.

За словами віце-канцлера, сталеві сляби, вироблені в Росії та перероблені на підприємствах ЄС, досі не підпадають під санкції. Він підкреслив, що важко пояснити німецьким металургам, чому Європа досі дозволяє російській сталі потрапляти на ринок.

Які кроки пропонує Клінгбайль?

Віце-канцлер заявив, що у відповідь на глобальний надлишок потужностей і демпінгові ціни з боку іноземних виробників необхідно впровадити політику “європейського патріотизму”. Він закликав збільшити внутрішнє виробництво сталі та орієнтуватися на екологічно чисту і високоякісну продукцію з Німеччини та Європи.

Які зміни відбуваються в Польщі?

Нагадаємо: Раніше Польща ввела санкції проти двох компаній, які постачали сталь в Росію. Польська влада вважає, що ця спеціальна сталь може потрапити на російські оборонні заводи. Польща майже повністю переорієнтувалась на імпорт залізної руди з України, відмовившись від російських поставок.

Раніше повідомлялося, що “Северсталь” — одна з найбільших металургійних компаній Росії, на яку припадає 14% всієї виплавки сталі в країні, — продовжує фіксувати погіршення фінансових показників. Російські сталеливарні компанії зафіксували різке погіршення фінансових результатів через падіння попиту, високі ставки кредитів і санкції, що обмежують експорт.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз за підсумками січня-липня 2025 року імпортував 3,37 млн т (+0,6% р./р.) металургійної сировини російського походження.

Російський автопром, який пережив “клінічну смерть” після відходу західних автоконцернів, знову опинився на дні. За підсумками січня–вересня 2023 року виробництво автомобілів повернулося на найнижчий рівень 2022 року, повідомляє Росстат.

Виробництво автомобілів у Росії впало на 20%, що свідчить про стрімке зниження темпів виробництва. Спад автопрому прискорюється з кожним кварталом: у січні–березні він становив 9,2% у річному вираженні, у другому кварталі — 23%, а в третьому — 26,7%. У перший рік війни автомобільна промисловість втратила близько 50% виробництва, а загальний випуск автомобілів у Росії впав до 450 тисяч одиниць — найнижчого рівня з першої половини 1970-х років, коли в СРСР ще не були запущені автозаводи в Горькому та Тольятті.

Чому російський автопром знову в кризі?

На середину минулого року випуск машин досяг 80% від допосилковного рівня, але зараз знову становить лише 50%, зазначає Яніс Клюге, науковий співробітник німецького Інституту проблем міжнародної безпеки. Лідерами за темпами падіння стали виробники вантажівок, у яких випуск обвалився на 30% за 9 місяців і на 41% у вересні.

Що далі для російського автопрому?

Продажі нових автомобілів у Росії за січень-вересень впали на 22%. У порівнянні з першою половиною 2010-х років, скорочення становить 2–2,5 рази, оскільки автомобіль став менш доступним для росіян. “Жодних явних сигналів того, що купівельна спроможність населення зросте у найближчий рік чи два, немає. Цього року склався майже ідеальний шторм”, – констатують учасники ринку.

Нагадаємо, що з 29 вересня найбільший російський виробник легкових автомобілів “АвтоВАЗ” перевів виробництво на скорочений чотириденний робочий тиждень, який діятиме до шести місяців. Раніше повідомлялося, що російський уряд різко скоротить витрати на створення національної модульної платформи для виробництва електромобілів. “АвтоВАЗ” не зміг запустити масове виробництво нової Lada Iskra через брак запчастин. Також повідомлялося, що російський уряд вніс французький автоконцерн Renault SAS до списку санкцій на тлі повідомлень про можливе виробництво компанією дронів для України.

Графіки вимкнень електроенергії можуть коригуватися протягом дня через аварії, перевантаження системи та обстріли енергетичних об’єктів. Про це повідомило Міністерство енергетики у Facebook.

Відомство звертає увагу, що у ситуаціях, коли в енергосистемі виникає перевантаження або пошкодження мереж – як, наприклад, під час російських обстрілів – запланований графік відключень може бути змінений або доповнений аварійними вимкненнями. Таким чином графік, для певної черги споживачів, може змінитися впродовж дня залежно від поточної ситуації.

Які основні причини змін у графіках?

Міненерго роз’яснило, що основні причини таких змін – це аварійні пошкодження, логістичні затримки при підключенні споживачів, а також необхідність утримувати баланс напруги у мережі. У відомстві наголошують, що такі маневри не є “хаотичним перемиканням”, а є впорядкованим заходом задля уникнення масштабного блекауту.

Що рекомендують споживачам?

У зв’язку із цим споживачам рекомендують слідкувати за оновленнями від місцевих операторів систем розподілу та бути готовими до можливих змін у графіках.

Нагадаємо: В Україні імпорт електроенергії у жовтні 2025 року зріс у 2,5 раза – до 360 тис. МВт-год.