Передумови для розвитку локального ринку капіталу в Україні існують, тому з об’єднанням експертних та політичних зусиль такий ринок може бути створений. Так вважає начальник управління корпоративних прав та депозитарної діяльності Національного банку України Андрій Супрун, передає “Інтерфакс-Україна”.

“Крок за кроком, я впевнений, що ми зможемо побудувати як локальний ринок, достатньо цікавий, привабливий, так і якісно інтегрувати його в міжнародні фінанси”, – сказав він.

Чи покращилася ситуація з інвесторами на ринку?

На думку Супруна, щодо наявності на ринку інвесторів зараз ситуація значно краща, ніж 5-10 років тому. Як аргумент він навів успішний довоєнний досвід заходження на український ринок державних облігацій іноземних інвесторів через створений “лінк” із Clearstream із залученням “мільярдів валютних коштів”.

Який потенціал має український ринок міжнародних інвестицій?

“Цей ринок міжнародних інвестицій величезний, а ми на ньому просто крапелька маленька, яку ніхто не помічає. Навіть якщо ми ще декілька крапельок сюди залучимо, ми отримаємо тут дуже великий мультиплікатор”, – зазначив представник Нацбанку.

Нагадаємо: Нацбанк у березні підвищив облікову ставку ще на 1 в.п. – до 15,5% річних, а у квітні, червні та липні зберіг її на цьому рівні.

Кабінет міністрів України ухвалив законопроєкт, який передбачає збільшення загального плану видатків у 2025 році на 317 млрд грн. Ці кошти будуть спрямовані на потреби сектору безпеки та оборони. Про це повідомив заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк.

Відповідно до опублікованого депутатом тексту законопроєкту, план видатків планується збільшити з 4,337 трлн грн до 4,654 трлн грн, що становить приблизно 317 млрд грн. Водночас видатки на сектор безпеки та оборони можуть зрости ще більше, оскільки уряд планує скоротити фінансування деяких інших програм.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Окрім збільшення видатків, законопроєкт також передбачає збільшення плану доходів на 20 млрд грн, а граничного обсягу дефіциту бюджету – на 294 млрд грн. Співрозмовники, ознайомлені зі станом фінансування оборонних видатків, зазначають, що Рада планує проголосувати за зміни до бюджету 21-23 жовтня. Їх необхідно ухвалити до початку листопада, щоб уряд зміг профінансувати виплати військовослужбовцям.

Звідки взяти кошти?

З тексту законопроєкту поки що не зрозуміло, яким чином буде покрито додаткову потребу у фінансуванні оборони. Раніше повідомлялося, що уряд сподівається на підтримку міжнародних партнерів, зокрема ЄС. Очікується, що частину коштів, які Україна отримує за програмою ERA Loans (кредит під заставу заморожених російських активів), Євросоюз дозволить використовувати на фінансування оборонних потреб.

Крім цього, джерелом фінансування додаткових оборонних видатків може стати скорочення інших бюджетних програм. У тексті закону про Держбюджет уряд пропонує внести статтю, яка дозволить Кабміну у листопаді-грудні 2025 року ухвалювати рішення про скорочення видатків одних програм, натомість переспрямовуючи їх на фінансування Міноборони.

Нагадаємо, що спроба внести цю статтю, яка дозволить уряду самостійно переглядати видатки бюджету, вже була під час розгляду попередніх змін до бюджету на 2025 рік, але тоді її відхилив парламент.

Чому виникла потреба в збільшенні видатків?

На початку вересня вже повідомлялося, що уряд повинен буде збільшити видатки оборони на приблизно 300 млрд грн до кінця 2025 року. Ця потреба пов’язана із суттєвим зростанням видатків на забезпечення військовослужбовців. Зокрема, суттєво збільшилися видатки на виплату одноразової грошової допомоги (ОГД) у разі загибелі військового, яка наразі становить 15 млн грн і виплачується родичам загиблого.

З вересня Міністерство оборони та Міністерство внутрішніх справ змінили порядки виплати ОГД. Раніше ця сума виплачувалася частинами: спочатку 3 млн грн, а решту 12 млн грн – протягом наступних 40 місяців. Тепер 3 млн грн виплачують одразу, а решту 12 млн грн розстрочують на 80 місяців.

Найбільший в Росії виробник сільськогосподарської техніки “Ростсельмаш” за підсумками 2025 року скоротить виробництво на 30% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомляє The Moscow Times.

Зазначається, що всього за рік буде випущено 2700 комбайнів і 800 тракторів. У зв’язку з різким скороченням виробництва підприємство з серпня працює тільки три дні на тиждень.

Чому скорочується виробництво?

За словами власника компанії Констянтина Бабкіна, висока ключова ставка Центробанку РФ і низькі доходи аграріїв не дозволяють нарощувати обсяги випуску техніки, а програми держпідтримки повною мірою не компенсують такий попит.

Які наслідки підвищення податків?

Нагадаємо: Підвищення податків, яке уряд Росії запланував на 2026 рік, і яке покриватиме витрати на війну проти України, прискорить інфляцію.

Що передбачає новий проєкт лікарні?

У Житомирі збудують нову багатопрофільну лікарню, яка стане першим проєктом публічно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я. Про це повідомляє Журнал Житомира. На зустрічі представників Міністерства розвитку громад і територій України, Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Житомирської міської ради, Invest International та Агентства відновлення обговорювали деталі проєкту. Заступниця міністра розвитку громад та територій України Марина Денисюк підкреслила важливість цього проєкту.

Які переваги матиме нова лікарня?

Три міські лікарні будуть об’єднані в одній будівлі, спроєктованій з використанням енергоефективних рішень та міжнародних стандартних методів планування. Це дозволить покращити потік пацієнтів та підвищити продуктивність медичних працівників. У будівлі також буде облаштоване укриття. “Цей проєкт — це більше, ніж сучасний медичний заклад. Це символ нової моделі розвитку регіональної інфраструктури, де якість послуг, сталість, інноваційність та ефективність витрат стають основними принципами”, – зазначила Денисюк.

Коли розпочнеться будівництво?

Будівництво нової лікарні є першим проєктом публічно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я. Приватний інвестор відповідатиме за проєктування, будівництво, фінансування та експлуатацію будівлі нової лікарні упродовж терміну дії договору. Медичні послуги у лікарні надаватимуть працівники комунального закладу. Проєкт передбачає застосування моделі змішаного фінансування — державні та грантові кошти, а також приватні інвестиції за механізмом публічно-приватного партнерства.

Попередня оцінка вартості будівництва та оснащення нової лікарні на 300 ліжок становить 123,8 млн євро. На URC 2025 анонсували грант на 35,5 млн євро від Invest International Public Programmes B.V., що реалізує програму DRIVE від імені Міністерства зовнішньої торгівлі та розвитку Нідерландів. Також вже завершується підготовка техніко-економічного обгрунтування проєкту, а після затвердження документу Житомирською міською радою розпочнеться пошук приватного інвестора.

Нагадаємо, що у Харкові на фінансування першої черги онкоцентру виділено понад 3 мільярди гривень у межах програми Ukraine Facility. Харківщина отримає понад 130 млн грн на будівництво підземних відділень лікарні та нового онкоцентру. У 2023 році уряд Німеччини та Європейський Союз виділили кошти на будівництво шести лікарень, які будуть енергонезалежними. Медичні заклади розташовані в Львівській, Дніпропетровській, Миколаївській, Сумській, Запорізькій і Чернігівській областях.

Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям людині треба обов’язково звернутися до кваліфікованого лікаря.

Прокурори міста Києва повідомили про підозру колишньому генеральному директору КО “Київзеленбуд” та ще двом особам. Їх підозрюють у розтраті майже 4,9 млн гривень, виділених на ліквідацію амброзії у столиці. Про це повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.

Хто підозрюється у злочині?

“Прокурорами Деснянської окружної прокуратури міста Києва повідомлено про підозру колишньому генеральному директору КО “Київзеленбуд”, головному агроному Служби контролю за станом зелених насаджень міста та директору підрядного товариства”, – йдеться у повідомленні.

Згідно з матеріалами слідства, комунальне об’єднання оголосило тендер на проведення закупівлі послуг з ліквідації карантинних бур’янів хімічним методом. Надалі службові особи комунального підприємства вступили в злочинну змову із директором підрядного товариства, яке виконувало роботи, та внесли в акти виконаних робіт завідомо неправдиві відомості щодо площі, обробленої від амброзії. Завищені дані призвели до того, що підрядник отримав з бюджету майже 4,9 млн гривень за роботи, які не були проведені.

Які наслідки для підозрюваних?

“Колишній генеральний директор КО “Київзеленбуд” наразі перебуває під вартою в межах іншого кримінального провадження. Директор підрядного товариства переховується від органу досудового розслідування, у зв’язку з чим був оголошений у розшук”, – повідомляє прокуратура.

Санкція статті передбачає позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та конфіскацією майна.

Досудове розслідування проводять слідчі Деснянського управління поліції ГУ Нацполіції у м.Києві за оперативного супроводу УСР ДСР Нацполіції України.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що у Києві 12 посадовців комунальних підприємств та РДА отримали підозри у службовій недбалості та участі у схемах заволодіння бюджетними грошима. Раніше повідомлялося, що до суду скеровано обвинувальний акт щодо топ-посадовців КО “Київзеленбуд”. Йдеться про генерального директора “Київзеленбуду”, його першого заступника та заступника начальника управління капітальних вкладень. Їм інкримінують створення злочинного співтовариства.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили в Києві схему розкрадання бюджетних коштів, виділених на ремонт парків і скверів. Посадовців “Київзеленбуду”, кошторисника та керівників чотирьох приватних фірм підозрюють у привласненні понад 5 мільйонів гривень. Слідство встановило, що протягом 2023 року компанія укладала угоди на роботи в різних районах столиці. І підрядники разом із чиновниками вносили завідомо неправдиві дані в документи, завищуючи вартість та обсяги виконаних робіт.

Також повідомлялося, що правоохоронці затримали трьох топчиновників “Київзеленбуду” за підозрою в організації корупційної схеми відкатів. Йдеться про генерального директора (Юрій Бахмат), першого заступника (Олексій Лукаш) і заступника начальника управління капітальних вкладень.