Американський Citibank, один з найбільших західних банків на російському ринку, що входив до топ-20 в РФ за розміром активів, згортає залишки бізнесу в Росії. Про це повідомляє The Moscow Times.

Що зміниться для клієнтів?

Російська “дочка” Citi (Сітібанк) з 1 листопада припиняє нарахування процентного доходу, а також підтримку (відкриття, ведення/обслуговування) всіх ощадних і накопичувальних рахунків. Минулого року банк вже зупинив обслуговування всіх своїх дебетових карток, а також припинив операції за Системою швидких платежів Центробанку РФ, перекази, отримання готівки на терміналах і покупки за QR-кодом.

Коли закриється останнє відділення?

У листопаді 2024 року Сіті закрив останнє діюче відділення, яке працювало в Москві з роздрібними клієнтами. Citigroup запланувала продати свій роздрібний бізнес в Росії ще на початку 2021 року, а після вторгнення в Україну вирішила де-факто його закрити.

Які наслідки для кредитування?

Обсяг виданих банком кредитів з початку 2022 року скоротився на 98%, а обсяг вкладів фізичних осіб і коштів на корпоративних рахунках зменшився в 90-150 разів. Нагадаємо: після початку великої війни більшість західних банків оголосили про плани позбутися російського бізнесу. Продати “дочки” вдалося небагатьом: французькій групі Societe Generale, нідерландському ING і американському Goldman Sachs. Raiffeisen Bank International зазнав невдачі у черговій спробі продати частку у своєму російському бізнесі.

Росіяни здійснили найбільш масовану атаку на газовидобувну інфраструктуру України. Про це повідомив глава Групи “Нафтогаз” Сергій Корецький. Це був комбінований удар, в якому застосовано 35 ракет, зокрема суттєва кількість балістичних, і 60 дронів. Частину вдалося збити. На жаль, не всі.

Росіяни знову атакували наші газовидобувні обʼєкти на Харківщині та Полтавщині, уточнив він. Внаслідок цієї атаки значна частина обʼєктів пошкоджена. Частина руйнувань критичні, повідомив Корецький. Фахівці компанії разом з ДСНС України та іншими службами працюють на місці. Триває ліквідація наслідків удару.

Які наслідки цієї атаки?

“Це найбільша масована атака на нашу газовидобувну інфраструктуру від початку повномасштабної війни. Цілеспрямований терор проти цивільних обʼєктів, які забезпечують видобуток та підготовку газу, що використовуються для забезпечення нормального життя людей”, – зазначив Корецький.

“Жодного воєнного сенсу. Черговий прояв російської підлості, націлений виключно на те, щоб зірвати опалювальний сезон і позбавити нас можливості опалювати будинки українців взимку”, – додав він.

Як реагують на цю ситуацію?

“Працюємо з партнерами України, щоб реагування на цей удар та його вплив на загальну ситуацію було оперативним та достатнім. Терор ніде не має досягати своєї мети”, – написав Корецький у Facebook.

Нагадаємо: В Полтавській області в результаті російської атаки вночі 3 жовтня зупинила роботу низка об’єктів газовидобутку. Росія вночі 3 жовтня масовано атакувала енергетичну інфраструктуру України. У “Сумиобленерго” повідомляють, що через удари РФ по критичній інфраструктурі знеструмлені Конотопський (частково) та Шосткинський райони Сумщини.

Антимонопольний комітет України (АМКУ) розпочав розгляд справи щодо 155 суб’єктів господарювання, які входять до складу п’яти найбільших аптечних груп. Про це йдеться у повідомленні на сайті АМКУ.

Які аптечні мережі під підозрою?

Розгляд справи стосується п’яти найбільших аптечних мереж на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів, які підозрюються у порушенні законодавства про захист економічної конкуренції. За наявною в АМКУ інформацією, станом на липень 2025 року, п’ятірка найбільших аптечних мереж, а саме: “Аптека ‘АНЦ'”, “Аптека ‘Доброго дня'”, “Аптека ‘9-1-1′”, “Аптека ‘Подорожник'”, “Аптека ‘Бажаємо здоров’я'”, контролює 64% роздрібного товарообігу та володіє 42% усіх аптечних точок, що в сукупній кількості становить 7742 торгові точки.

Які наслідки можуть бути для ринку?

Сукупна частка вищезазначених аптечних мереж на ринку роздрібної реалізації лікарських засобів є досить значною. Вбачається, що ці групи аптек мають ознаки ринкової влади та можливість відчутно впливати на умови обороту товару на ринку.

За даними АМКУ, з лютого 2025 року простежуються тенденції до зменшення обсягів реалізації лікарських засобів виробництва трьох вітчизняних виробників шляхом обмеження їх наявності в точках реалізації ТОП-5 найбільших аптечних мереж. При цьому попит на проаналізовані лікарські засоби трьох вітчизняних виробників протягом досліджуваного періоду був відносно стабільним та не мав тенденції до значного зменшення.

Натомість зменшення споживання населенням вказаних лікарських засобів було пов’язано із вдаваним зменшенням присутності їх у мережевих аптеках. Такі узгоджені дії аптечних груп, які полягають в обмеженні обсягів реалізації лікарських засобів трьох вітчизняних виробників, можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.

Нагадаємо, що Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) провела перевірки у найбільшої мережі аптек “Подорожник” на предмет відповідності ліцензійним умовам. АМКУ також наклав штраф на двох дистриб’юторів лікарських засобів – ТОВ “БаДМ” і СП ТОВ “Оптима-Фарм, ЛТД” – на загальну суму понад 4 млрд грн за антиконкурентні дії.

З травня 2022 року указами Президента України введено в дію 110 рішень РНБО про застосування та зміну персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів. Про це повідомляє Міністерство юстиції України.

“Санкції застосовано приблизно до 17 800 осіб, з них санкції у вигляді блокування активів — до близько 15 000 осіб“, – зазначила директорка Департаменту санкційної політики та представництва в судах Міністерства юстиції України Олена Вакуленко.

Які дії вживає Мін’юст?

Міністерство юстиції у взаємодії з компетентними органами виявляє та розшукує активи осіб, на яких накладено санкцію у вигляді блокування активів. Воно перевіряє наявність підстав для застосування до них санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави.

У межах цієї роботи, за словами Олени Вакуленко, Мін’юст направив понад 22 000 запитів до суб’єктів зовнішньої взаємодії та опрацював майже 18 000 відповідей.

Які результати судових позовів?

Станом на сьогодні Міністерством юстиції до суду подано 79 позовних заяв про застосування санкції у вигляді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб. За результатами їхнього розгляду у 72 справах ухвалено судові рішення (деякі серед них оскаржуються або переглядаються за нововиявленими обставинами), ще 7 справ перебувають на розгляді в суді першої інстанції.

За рішеннями Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАКС, що набрали законної сили, санкції у вигляді стягнення активів у дохід держави застосовані до 87 підсанкційних осіб. Йдеться, зокрема, про активи, що належали російським олігархам, депутатам, колаборантам та компаніям, пов’язаним із військово-промисловим комплексом рф.

Нагадаємо: За даними Опендатабот, у санкційному списку РНБО перебувають 197 компаній. Попри санкції, частина з них продовжує демонструвати значні фінансові результати. Бюро економічної безпеки виявило, що компанії російського підсанкційного олігарха Костянтина Григоришина досі постачають електроенергію для державних установ. Лише цього року з двома афілійованими з олігархом компаніями укладено 734 таких договори.

За даними БЕБ, цьому олігарху належить 100 % частки у статутному капіталі обох підприємств через кіпрську компанію. Бізнесмен має одночасно громадянство України, Кіпру та РФ, а з початку 2025 року перебуває під санкціями РНБО.

Президент Сербії Александр Вучич заявив, що російські власники NIS AD – головної нафтокомпанії країни і єдиного нафтопереробника – готові продати частку в компанії, щоб уникнути санкцій США. Про це повідомляє агентство Bloomberg.

Вучич підтвердив, що “Газпром” може продати 11,3% акцій NIS і дозволити компанії почати імпорт нафти, видобутої в США. Ці пропозиції покликані зняти застереження Офісу з контролю за іноземними активами США (OFAC). “Газпром” і його нафтовий підрозділ разом володіють близько 56% компанії.

Чи приймуть це американці?

“Питання в тому, чи приймуть це американці”, – сказав Вучич, додавши, що хоча Росія може шукати компроміс, позиція США, ймовірно, відображає ширші політичні міркування. Запровадження санкцій США проти НПЗ нещодавно відклали. Уперше про них оголосили в січні попередньою адміністрацією Байдена. Набрання чинності заходів не відбулося через шість відтермінувань за адміністрації Дональда Трампа.

Які наслідки для НПЗ NIS?

НПЗ NIS у Панчеві, на схід від Белграда, наразі імпортує нафту через трубопровід Janaf сусідньою Хорватією – членом ЄС, на відміну від Сербії, і побоюється можливого припинення постачань, якщо OFAC не надасть чергове відтермінування або не скасує заходи. Сербія пропонувала викупити частку росіян у NIS – компанії, яку продала “Газпрому” 2008 року, – але прагне уникнути примусового поглинання. NIS є критично важливою для ринку палива Балканської країни і залишається одним із найбільших наповнювачів бюджету.

Нагадаємо: Сербська нафтова компанія NIS, мажоритарний пакет акцій якої належить російському “Газпрому”, майже втратила можливість постачати нафту на сербський ринок через санкції США.